Педагогічні засади організації діяльності дозвіллєвої творчої майстерні студентів вищих мистецьких навчальних закладів - Автореферат

У руслі нових пошуків та реформувань знаходиться проблема істотного поліпшення професійної підготовки вітчизняних фахівців з декоративно-прикладного мистецтва і, отже, створення постійнодіючої навчальної системи і підвищення її ефективності на базі вищих навчальних закладів культури і мистецтв. Цимбалюк) потребує створення цілісної інноваційної науково-методичної системи навчання та виховання таких фахівців в умовах навчального процесу та позанавчальної роботи у вищих навчальних закладах культури та мистецтв. Вирішальним фактором постає комплексна методика звязку викладання живопису як ключової навчальної дисципліни у підготовці фахівців з різних галузей декоративно-ужиткового мистецтва та позанавчальної майстерні образотворчого мистецтва. Мета дослідження - розробити та експериментально перевірити ефективність поєднання навчального процесу з діяльністю дозвіллєвої творчої майстерні з декоративного живопису як інтегрованої системи у підготовці фахівців з декоративно-ужиткового мистецтва у вищих навчальних закладах культури і мистецтва. експериментально перевірити ефективність моделі варіативної програми становлення викладача як художника - майстра декоративно-прикладного мистецтва.У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, вказано на звязок дослідження з науковими програмами та планами, визначено мету, завдання, обєкт, предмет, міститься інформація про методи, наукову новизну і практичне значення роботи, дані про апробацію та впровадження у практику здобутих автором результатів дослідження. У першому розділі - “Теоретико-методологічні підходи до поєднання професійної підготовки та загальноестетичного виховання студентів мистецьких факультетів вищих навчальних закладів” - на основі узагальнення педагогічної, психологічної, мистецтвознавчої та культурологічної літератури здійснюється порівняльний аналіз методик викладання фахових (“спеціальних” та “неспеціальних”) навчальних дисциплін у мистецьких вищих навчальних закладах, методології поєднання їх освоєння студентами водночас з набуттям ними загальноосвітніх знань та практичних навичок освоюваної професії; уточнюються ключові поняття даного дослідження. Виховання ж особистості митця, зокрема викладача-художника, нерозривно повязане як із належним навчанням, освоєнням психологічних засад, техніки й технології цієї своєрідної професії, так і з громадянським визріванням учня, не просто з осягненням змісту понять новаторство, стиль, художня свідомість, свобода творчості, соціальна відповідальність митця тощо, але з особистісним осмисленням та органічним сприйняттям їх високого мистецького значення та життєвої важливості. Питання художнього пізнання, ролі свідомості та підсвідомості художника (інтуїція, натхнення, вільне асоціювання, ілюзорне сприйняття, критичне мислення тощо) при розробці творчої проблеми різнобічно та глибоко досліджують А.Альохін, Г. Практично це означає “свободу” художника зображати на папері все, що спаде йому на думку - з метою отримання якомога більшої кількості можливих рішень творчої проблеми, щоб потім зробити критичний відбір найдоцільніших.Подібно до цього ми вирішили, що було б цілком логічно на мистецьких факультетах університетів культури та мистецтв для студентів - майбутніх фахівців з декоративно-прикладного мистецтва (художня обробка тканини, дизайн, моделювання одягу, художня обробка дерева тощо) запровадити, крім загального курсу академічного живопису, курс спеціального, тобто декоративного живопису, за визначенням максимально наближеного до засвоєння студентами основ їх майбутнього фаху. Для зясування практичної доцільності такого курсу, випробування ефективності методики його викладання автором даного дисертаційного дослідження і було проведено на кафедрі декоративно - прикладного мистецтва Миколаївського філіалу Київського національного університету культури і мистецтва науково - практичний навчальний експеримент. Метою експерименту було розробити та перевірити на практиці педагогічну доцільність диференціації методики викладання цієї дисципліни студентам відповідно до їх майбутнього фаху (спеціалізації у галузі декоративно-прикладного мистецтва). Аналіз усного опитування студентів дозволив встановити мотиви участі їх в діяльності дозвіллєвої майстерні: бажання брати участь у виставках - 34,4%; займатися творчою діяльністю - 31%; бажання спілкуватися з цікавими, захопленими творчістю людьми - 16,2%; бажання відпочити, відволіктися від повсякденних справ - 18,3%. Вивчення ефективності діяльності творчої дозвіллєвої майстерні допомогло встановити, що студенти отримують: радість від процесу творчості - 17,6%; навики та більш глибокі знання - 15,8%; відпочинок від навчальних та домашніх справ - 34,3%; радість від спілкування з цікавими і творчими людьми - 17,7%; почуття задоволення від радості, яку вони приносять людям своєю творчістю - 14,5%.

2. Основний зміст роботи