Педагогічні умови застосування тестів для контролю навчально-пізнавальної діяльності старшокласників - Автореферат

У сучасних умовах реформування сфери освіти одним із недостатньо вивчених питань залишається підвищення якості контролю навчально-пізнавальної діяльності школярів. Так, анкетування 514 учнів, бесіди з ними показали, що 78% учнів бажають бачити різноманітні методи контролю знань на уроках, у тому числі і тестування, за умови його удосконалення: застосування компютерів у процесі навчання (47%), оптимальне поєднання тестів з уже існуючими в шкільній практиці методами контролю (32%). Вивчення питань застосування тестів для контролю навчально-пізнавальної діяльності учнів у педагогічній науковій літературі полягає не тільки в ознайомленні вітчизняних дослідників, учителів з існуючими методами тестування у зарубіжних країнах, але й повязано з адаптацією вже апробованих методик застосування тестів до сучасних умов, що зумовлює розробку ефективних методів контролю навчально-пізнавальної діяльності школярів. Отже, актуальність проблеми, її недостатня розробка зумовили тему дослідження: “Педагогічні умови застосування тестів для контролю навчально-пізнавальної діяльності старшокласників”. У дослідженні за обраною темою виходили з наступної гіпотези: тестовий контроль знань, умінь та навичок учнів буде сприяти підвищенню якості навчально-пізнавальної діяльності школярів при дотриманні наступних умов: а)застосуванні різних типів тестів успішності з урахуванням специфіки навчальних предметів (з провідним компонентом “основи наук” або “засоби діяльності”); б)забезпеченні можливості альтернативного тестування з метою реалізації особистісно зорієнтованого процесу навчання та підготовки учнів до застосування тестів.У першому розділі “Контроль навчально-пізнавальної діяльності школярів як компонент процесу навчання” розкрито суть, мету, функції, структуру контролю як невідємної ланки процесу навчання, його основні види і форми; конкретизовано завдання тестування як методу контролю у школі; визначено компоненти та етапи тестового контролю і виявлено основні способи проведення тестування в залежності від мети, характеру і змісту тестових завдань. Так, тести для навчальних предметів, які мають провідний компонент “наукові знання” (1-й тип), повинні виявляти рівень володіння школярами системою наукових знань, чому сприяють тести, спрямовані на відтворення термінів, понять, класифікацій, систем, що досягається переважно у тестах на множинний або подвійний вибір, на правильну послідовність відповідей, на виправлення відповідей. До першої групи (високий рівень підготовки) віднесли тих учнів, що мали високий рівень самостійності та активності, в яких реальні можливості були вищі за середні; контрольні завдання виконували без допомоги вчителя; школярі були здатні повністю сконцентрувати свою увагу на обєкті пізнання; систематично готувалися до контрольних робіт; характер пізнавальної діяльності - реконструктивний з елементами творчості; учні систематично користувалися прийомами самоконтролю, мали адекватну самооцінку; в них переважали пізнавальні мотиви. Учні першої групи (з високими навчальними можливостями) здійснювали самоаналіз допущених помилок; учні другої групи (з середніми навчальними можливостями) проводили аналіз основних типових помилок, які були виділені вчителем; учні третьої групи виконували докладний аналіз усіх зроблених помилок, які були зазначені вчителем. Так, учні першої групи одержували завдання творчого характеру з побажаннями точно дотримуватися часових рамок виконання тесту, учні другої групи мали тести реконструктивно-творчого характеру з дотриманням часу по можливості; для третьої групи учнів пропонувались тести репродуктивно-конструктивного характеру без суворого дотримання часу.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ