Педагогічні умови виховання основ здорового способу життя підлітків у позакласній діяльності - Автореферат

Конституція України, “Основи законодавства України про охорону здоровя”, “Національна доктрина розвитку освіти у ХХІ столітті”, Державні національні програми “Діти України” й “Планування сімї”, комплексна цільова програма “Фізичне виховання - здоровя нації”, Указ Президента України “Про заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі та формування здорового способу життя громадян України” передбачають завдання, спрямовані на зміцнення здоровя дітей та молоді, формування соціально активної, фізично здорової та духовно багатої особистості. Недостатня розробленість проблеми формування здорового способу життя у теорії та практиці роботи шкіл, різноманітні відхилення у фізичному та психічному здоровї школярів, їхній моральній поведінці зумовили вибір теми дисертаційного дослідження “Педагогічні умови виховання основ здорового способу життя підлітків у позакласній діяльності”. Гіпотезою дослідження є припущення, що виховання основ здорового способу життя молодших підлітків буде ефективним за таких умов: гуманізації навчально-виховного процесу в закладах освіти; вдосконалення змісту виховання, орієнтованого на формування у молодших підлітків мотиваційно-ціннісного ставлення до свого здоровя і здорового способу життя; використання форм і методів виховання в позакласній діяльності відповідно до стану здоровя молодших підлітків, рівня мотивації на поліпшення здоровя, психофункціональних можливостей їхнього організму, а також домінуючих потреб та інтересів; цілеспрямованого набуття учнями знань, умінь і навичок з питань здорового способу життя для зміцнення здоровя, саморегуляції, формування цілісної особистості молодшого підлітка; залучення до оздоровчої роботи вчителів, батьків, фахівців і громадськості. На першому етапі (1999-2000 рр.) проводився теоретико-методичний аналіз філософської, психолого-педагогічної, методичної літератури з метою розробки концептуальних підходів, визначення обєкта, предмета, гіпотези, завдань та методів дослідження; уточнено зміст понять “здоровя” та “здорового способу життя”; зроблено аналіз навчальних програм і підручників з усіх предметів гуманітарного та природничого циклів основної школи; вивчався позитивний досвід і масова практика виховання здорового способу життя учнів у навчально-виховних закладах освіти; проведено констатуючий експеримент. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: вперше, використовуючи діагностичні методи дослідження, комплексно вивчено стан здоровя молодших підлітків; розкрито сутність процесу виховання основ здорового способу життя підлітків на основі реалізації особистісно зорієнтованого підходу; науково обґрунтовано педагогічні умови підвищення ефективності позакласної діяльності з формування мотиваційно-смислової основи здорового способу життя молодших підлітків і вироблення у них індивідуальної валеологічно обґрунтованої поведінки; доведено, що виховання здорового способу життя на основі особистісно зорієнтованого підходу сприяє формуванню у підлітків наукового розуміння сутності здорового способу життя, поліпшенню всіх складових їхнього здоровя.У першому розділі - “Виховання основ здорового способу життя школярів засобами позакласної діяльності як соціально-педагогічна проблема” - здійснено теоретичний аналіз наукових праць з проблем дослідження; визначено сутність і компоненти здоровя та здорового способу життя молодших підлітків; зроблений кількісний та якісний аналіз основних компонентів їхнього здоровя (фізичного, психічного, соціального та духовного); аналіз життєдіяльності та оцінка сформованості в учнів 5-7 класів основ здорового способу життя. Завданнями констатуючого етапу експерименту були: вивчення стану здоровя, різних його аспектів та способу життя учнів 5-7 класів, дослідження та аналіз особливостей ставлення молодших підлітків до власного здоровя, їхня мотивація до зміцнення здоровя, вивчення компетентності підлітків у питаннях здорового способу життя, ступінь його сформованості. Ці учні не мали цілісного розуміння сутності здоровя і здорового способу життя, не вміли встановлювати взаємозвязок між компонентами здорового способу життя і чинниками довкілля; не мали стійкого інтересу до вивчення питань про культуру здоровя; в ієрархії цінностей здоровя не займало пріоритетного місця; навичками й уміннями здорового способу життя користувалися не систематично; в цілому дотримувалися гігієнічних норм і брали участь у позакласних та позашкільних оздоровчих заходах; уроки фізичної культури вважали обовязковим предметом, але інколи пропускали заняття; не завжди контролювали свій психоемоційний стан, більшість з цих учнів не мали шкідливих звичок. Вони мали фрагментарні відомості про збереження і зміцнення здоровя, поверхово орієнтувалися у змісті поняття здоровий спосіб життя, його компонентах; у них відсутнє усвідомлення необхідності дотримувалися правил здорового способу життя для самовдосконалення й саморегуляції; не виявляли інтересу до вивчення питань здоровя та варіантів вияву здорового способу життя; не вважали здоровя найвищою цінніс

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ