Педагогічні умови розвитку художнього смаку у студентів класу акордеона засобами естрадного мистецтва - Автореферат

Вагомого значення набувають питання вдосконалення музично-естетичного виховання студентів, формування та розвитку естетичних почуттів, художніх інтересів, смаків та ідеалів. Зазначені тенденції вищої мистецької освіти підсилюють значення художньо-виховного потенціалу музичного мистецтва, зокрема естрадного, як могутнього фактора виховання творчої особистості, формування її художнього смаку. Наявність суперечностей між актуальністю, соціальною і педагогічною значущістю проблеми та її недослідженістю у сучасній науковій літературі і недостатнім рівнем розробки в теорії та методиці музичного виховання, а також практична потреба обумовили вибір теми даного дисертаційного дослідження - "Педагогічні умови розвитку художнього смаку у студентів класу акордеона засобами естрадного мистецтва". Дисертацію виконано відповідно до основних напрямів досліджень, передбачених планами наукової роботи Київського національного університету культури і мистецтв, у межах загальної концепції вдосконалення фахової підготовки спеціалістів у галузі музичного мистецтва, яка є складовою частиною комплексного дослідження кафедри теорії музики і музичного виховання "Теоретико-методичні та творчо-виконавчі засади розвитку особистості в сфері музичного мистецтва" (протокол №2 від 08.09.2005 р.). Тему дисертації затверджено Головною вченою радою Київського національного університету культури і мистецтв (протокол №4 від 15.05.2001р.) і Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол №8 від 30.10.2001 р.), уточнено Головною вченою радою Київського національного університету культури і мистецтв (протокол № 4 від 10.03.2005 р.).У першому розділі - "Теоретико-методологічні основи розвитку художнього смаку студентів засобами естрадного мистецтва "-представлено теоретичний аналіз проблеми художнього смаку у науковій літературі, досліджено художньо-виховний потенціал естрадного музичного мистецтва, обґрунтовано основні педагогічні умови розвитку художнього смаку у студентів класу акордеона засобами естрадного мистецтва. Теоретичний аналіз таких категорій, як "смак", "естетичний смак", "художній смак", через узагальнення філософської, психологічної, педагогічної та музикознавчої літератури дав змогу окреслити сутність поняття "художній смак" як системи чуттєво-раціональних уподобань особистості, що виникає на основі історично детермінованих уявлень кожного індивіда про прекрасне і спонукає до активної, такої, що відповідає ідеалу, життєдіяльності. Встановлено, що основними засобами художньо-виховного впливу естрадного музичного мистецтва є: жанрово-стильова багатогранність, позначена розмаїттям тематики, змісту, настроїв та емоцій, що сприяє формуванню ціннісних орієнтацій, смаків та ідеалів індивіда; синкретичність, яка передбачає широкий діапазон та розмаїття переходів емоційно-інтонаційних барв, творчих ідей, викликає переживання, що не мають аналогів, а також через уявлення впливає на емоції і почуття, формуючи характерну для особистості здатність до рельєфного уявлення художнього образу; унікальність мистецтва імпровізації, спрямоване на стимулювання художньо-творчого потенціалу особистості, максимальну активізацію її фантазії, творчої уяви і художнього мислення. Залучення студентів до синкретичних форм естрадної виконавської діяльності як педагогічна умова передбачає активізацію здатності студентів до поліаспектного осягнення музично-естетичних явищ естрадного мистецтва, використання багатогранності форм музично-виконавської діяльності й оригінальності творчо-інтерпретаційних підходів; це значно розширює спектр естетичного світогляду і музичної культури, інтересів і потреб, емоційно-естетичних переживань, професійних мотивацій і художньо-творчого вдосконалення студентів, сприяючи активізації розвитку їхнього художнього смаку. У ході констатувального експерименту було визначено такі критерії сформованості художнього смаку студентів: 1) рівень сформованості художньо-естетичних уподобань студентів, показниками якого є: наявність естетичної потреби; характер естетичного ставлення студентів до творів мистецтва; вміння логічно порівнювати естетичні норми з художніми образами твору; 2) характер естетичної оцінної діяльності, показниками якого є: розвиненість емоційно-естетичної реакції; здатність студентів до адекватного сприйняття художніх творів (зіставлення з естетичним ідеалом та встановлення ступеня їхньої відповідності); ступінь сформованості вмінь висловлювати смакове судження на основі емоційно-естетичної оцінки; жанрово-стилістична орієнтація (сенсорна чутливість); новаторська спрямованість естетичної оцінної діяльності; 3) художньо-творча активність студентів, показниками якої є: характер і форма взаємодії студентів із творами мистецтва; стійка потреба у творчому втіленні власного розуміння краси; здатність до художньо-творчої самореалізації.Проведене дослідження підкреслює зростання ролі художньо-виховного потенціалу естрадн

Основний зміст дисертації