Педагогічні умови професійного зростання викладача вищого навчального закладу - Автореферат

З іншого боку, в умовах відсутності налагодженої системи підготовки викладача ВНЗ більшість орієнтуються лише на передачу студентам певної суми спеціальних знань, що часто негативно впливає на процес спілкування зі студентами, методів і методик викладання, тобто є нагальна потреба у вихованні прагнення у викладача до самостійного вдосконалення своєї фахової підготовки. Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить, що науковці приділяють увагу проблемам особистості викладача вищої школи та його педагогічної діяльності (В.Антипова, С.Батракова, В.Галузинський, М.Громкова, М.Євтух, М.Єрецький, М.Пліщук, В.Семиченко, Г.Скок); досліджуються різні аспекти його діяльності, формування професійно-педагогічної культури та майстерності (А.Алексюк, Є.Барбіна, В.Гриньова, І.Зязюн, М.Євтух, Є.Єсарева, С.Золотухіна, Н.Кузьміна, В.Микитюк, Л.Нечепоренко, В.Семиченко, М.Сметанський, Н.Тарасевич та ін.), питання мотивації та оцінки діяльності педагогів (С.Вершловський), особливості взаємовідносин викладача і студентів (А.Бойко, О.Дубасенюк, Г.Молодцова, В.Сухомлинський, Г.Тарасенко); удосконалення його професійної компетентності (Р.Гуревич, Л.Зеленська, Л.Карпова, В.Лозова, А.Маркова, М.Чепіль), успішності педагогічної діяльності (В.Коновалова) та адаптації до неї (С.Хатунцева). Проте, на жаль, відсутні наукові дослідження, присвячені проблемі професійного зростання викладача, що негативно позначається на теорії педагогіки вищої школи та на ефективності результатів професійної діяльності самого викладача, який не може максимально використовувати свій потенціал і ресурси середовища вищого навчального закладу. Тому й виникають у вищій школі суперечності: між рівнем розвитку професійно-педагогічної культури викладача і вимогами, що змінюються, до його особистості і діяльності з боку соціуму; між цінностями педагога (відповідними технократичному мисленню) і цінностями суспільства з гуманістичною, демократичною орієнтацією. Отже, актуальність проблеми, викликана зазначеними вище суперечностями, зумовила вибір теми дослідження: “Педагогічні умови професійного зростання викладача вищого навчального закладу”.У першому розділі - “Професійне зростання викладача вищого навчального закладу як психолого-педагогічна проблема” - на підставі аналізу психолого-педагогічної літератури розкрито сутність професійного зростання викладача і обґрунтовано педагогічні умови, які сприяють цьому процесу. Виділяємо наступні ідеї, які є важливими для розуміння механізму професійного зростання викладача: джерело розвитку педагога - принципова незавершеність його особистості і збільшення його можливостей у міру розв‘язання все більш складних і перспективних завдань; вища інтеграція педагога як неповторної цілісної індивідуальності відбувається в творчості; професійно-педагогічна діяльність є процесом неперервної творчості, пошуком викладачем нових способів педагогічних дій, що враховують всі нові відтінки в розвитку студентів і розвитку предмету навчання, при формуванні потреб у систематичному оновленні способів дій для створення умов як власного саморозвитку, так і студентів; характеристикою професійно-педагогічної діяльності, що розвивається, є її орієнтація на розвиток і саморозвиток студентів, на надання їм педагогічної підтримки; неперервний пошук нових способів педагогічних дій, постійне їх конструювання на практиці і готовність до їх використовування; накопичення нових способів, адекватних конкретній ситуації; професійне зростання характеризується дискретністю, можливістю інтенсивного розвитку, появою точок особистісного зростання; професійне зростання розглядається як більш значущий результат, ніж будь-які формально засвоєні знання, уміння і навички; знаходження в активному освітньому дивергентному середовищі обумовлює професійне зростання викладача і стимулює його перехід на більш зрілі стадії психосоціального розвитку; професійне зростання викладача відбувається за рахунок вирішення суперечностей. У професійно-педагогічній діяльності викладача основною суперечністю, що забезпечує розвиток (за наявності належної мотивації), є суперечність між його здібностями і обдарованістю та вимогами до особистості і професійно-педагогічної діяльності. Актуалізація професійного зростання викладача має свої особливості, обумовлені специфікою його діяльності: педагог практично завжди усвідомлює себе самостійною, самокерованою особистістю, володіє запасом субєктивного (особистого і професійного) досвіду, має певний рівень сформованості професійно-педагогічної культури. Підвищення кваліфікації було організовано таким чином: O теоретичний блок: проведення семінарів на основі занурення в проблему з метою опанування такими поняттями, як професійне зростання, професійно-педагогічна культура, професійна кар‘єра, педагогічний процес як вирішення безлічі педагогічних завдань, самоактуалізація як кінцевий результат становлення і розвитку особистості викладача, психологічні передумови успішності його професійного зростання, неперервність освіти.Професійне зростання ха

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ