Педагогічні умови корекції поведінки важковиховуваних старшокласників у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи - Автореферат

Вивчення проблеми корекції важковиховуваності серед підлітків у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи дає можливість виявити ряд суперечностей, основними з яких можна вважати: необхідність виховання учнів як особистості, їх захист, допомогу і недостатню розробленість педагогічних методик, які б ураховували особливості сучасного виховного процесу, динаміку розвитку особистості учня; консерватизм форм і методів впливу на них; потенційні можливості педагогів і батьків щодо реалізації профілактичних завдань та їхню неспроможність здійснювати позитивний виховний вплив на школярів. У межах цього плану автором здійснювалося вивчення проблем корекції поведінки важковиховуваних старшокласників у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи. • обґрунтувати мету, завдання, зміст, форми, методи, які забезпечують ефективність процесу корекції поведінки важковиховуваних старшокласників у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи; • розробити та впровадити у навчально-виховний процес загальноосвітньої школи цільову програму корекції поведінки важковиховуваних старшокласників; проблемний семінар «Робота класного керівника з важковиховуваними старшокласниками»; Методологічну основу дослідження становлять: нормативно-правові документи про Українську державу, освіту і виховання (Державна національна програма «Освіта» («Україна ХХІ століття»), «Комплексна цільова програма боротьби зі злочинністю на 1996-2000 роки», «Комплексна програма профілактики злочинності 2001-2005 рр., «Національна програма «Діти України»),; філософські положення про людину, мораль і принципи її виховання; діалектичний характер взаємодії людини з суспільством; ідеї формування всебічно розвиненої особистості, принципи пріоритету загальнолюдських цінностей, розвитку, науковості, цілепокладання, історизму, детермінізму, діяльності, єдності індивідуального і соціального; біологічного та соціального, теорії й практики, які забезпечують обєктивність, щодо вивчення предметів і явищ існуючої дійсності.У першому розділі «Генезис проблеми відхилень у поведінці неповнолітніх в історії педагогічної думки» визначено основні етапи становлення та розвитку проблеми корекції поведінки важковиховуваних старшокласників у педагогічній теорії та виховній практиці; проаналізовано літературні джерела з питань, що вивчаються; розкрито сутність, структуру і зміст корекції поведінки та концептуальну своєрідність поняття «важковиховуваність» у педагогічній теорії. Чернишевський та ін.) дозволяє стверджувати, що до педагогічно цінних ідей щодо подолання відхилень у поведінці неповнолітніх належать: необхідність вивчення індивідуальних характерологічних особливостей кожної дитини, виявлення причин та зясування сутності явища важковиховуваності; правильна організація процесу виховання та перевиховання; звернення уваги на те, що саме в дитячому віці можливо зупинити деформацію особистості важкої дитини; підхід до фізичних покарань як до абсолютно недоцільного методу впливу на особистість важковиховуваної дитини. До цієї категорії належали діти із відхиленнями в поведінці (неповнолітні повії, безпритульні, жебраки, занедбані діти; невстигаючі учні, другорічники, дезорганізатори, зіпсовані вихованням та негативним впливом мікросередовища; неповнолітні правопорушники; діти, які мали певні відхилення у психічному та фізичному розвитку тощо). Зокрема, до категорії важковиховуваних, на відміну від попередніх етапів (дореволюційного та післяреволюційного), були віднесені і діти з уповільненим розумовим розвитком (не розумово відсталі, а нормальні), діти, у вихованні яких у дошкільні роки були допущені помилки, та діти, які постійно порушують дисципліну і не бажають підкорятися дорослим. Отже, результати проведеного дослідження дозволяють окреслити основні шляхи та напрями взаємодії класного керівника з батьками підлітків, а саме: діагностика рівня розвитку та рівня вихованості учнів; діагностика рівня педагогічної культури батьків; створення батьківської ради; ознайомлення батьків із передовим педагогічним досвідом виховання дітей в сімї; залучення батьків до участі в сумісних засіданнях педагогічної ради і батьківського комітету школи (класу); проведення шкільних і класних конференцій обміну досвідом виховання дітей у сімї; організація зустрічей з працівниками інспекцій в справах неповнолітніх, лікарями - психіатром, наркологом, гінекологом; юристами, соціальними педагогами, шкільним психологом тощо; проведення спільних виховних заходів з участю важковиховуваних підлітків і їх батьків; організація й проведення колективних творчих справ із участю батьків і дітей; організація індивідуальних консультацій батькам важковиховуваних підлітків з боку практичного психолога, соціального педагога; ознайомлення батьків із матеріалами педагогічних видань, присвячених питанням виховання «важкого» підлітка; створення ситуації успіху у вихованні дітей; проведення вечорів відповідей на запитання батьків; розробка методичних рекомендацій для батьків щодо виховання дітей та коре

Основний зміст дисертації