Педагогічні умови формування стилю професійного спілкування у майбутніх офіцерів-прикордонників - Автореферат

Аналіз практики свідчить, що значна кількість випускників Національної академії Прикордонних військ України (НАПВУ) недостатньо готові до професійного спілкування. Стихійне засвоєння окремих прийомів професійного спілкування не забезпечує належного рівня готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до продуктивної взаємодії з підлеглими. Таким чином, недостатня розробленість теоретичних і практичних аспектів даної проблеми та обєктивна необхідність підвищення якості підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників, як управлінців, до професійного спілкування зумовили вибір теми дослідження “Педагогічні умови формування стилю професійного спілкування у майбутніх офіцерів-прикордонників”. Гіпотеза дослідження: формування стилю професійного спілкування у майбутніх офіцерів-прикордонників забезпечується виконанням наступних педагогічних умов: - усвідомлення майбутніми офіцерами-прикордонниками значущості стилю професійного спілкування; Вперше визначено і обґрунтовано педагогічні умови формування у майбутніх офіцерів-прикордонників стилю професійного спілкування: усвідомлення майбутніми офіцерами-прикордонниками значущості стилю професійного спілкування; орієнтація майбутніх офіцерів-прикордонників на формування стилю професійного спілкування, адекватного їх індивідуальним особливостям та вимогам професійної діяльності; використання у педагогічному процесі форм і методів активного навчання, спрямованих на розвиток структурних компонентів стилю професійного спілкування; моделювання у навчальному процесі ситуацій майбутнього професійного спілкування.У першому розділі - “Теоретичні основи підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до професійного спілкування” - проаналізовано праці з проблеми дослідження, основні напрямки та підходи до вивчення стилів професійного спілкування в системі управління; обґрунтована роль комунікативної компетентності у структурі професійної готовності майбутнього офіцера-прикордонника. У загальному огляді літературних джерел не виявлено спеціальних робіт, присвячених дослідженню проблеми формування стилю професійного спілкування у майбутніх офіцерів-прикордонників. В особистісному підході основна увага зосереджується на характеристиці типологічно відмінних стилів професійного спілкування, побудові їх типологій, вивченні особистісних детермінант різних стилів, виявленні системоутворюючих ознак стилів спілкування. У другому розділі - “Особливості становлення стилів професійного спілкування у курсантів” - визначено показники та рівні сформованості стилів професійного спілкування, проаналізовано їх етапи і тенденції розвитку у майбутніх офіцерів-прикордонників. Однією з важливих тенденцій формування стилю професійного спілкування курсантів є індивідуалізація способів і прийомів міжособистісної взаємодії, яка визначається залежністю змісту еталону стилю професійного спілкування офіцера-прикордонника від особливостей індивідуальної структури його ціннісних орієнтації і типових комунікативних реакцій.Аналіз психолого-педагогічної літератури, вузівської практики, результатів констатуючого експерименту дозволили встановити зміст і структуру стилю професійного спілкування військового керівника, розробити модель диференціації та розвитку різних стилів професійного спілкування. Дослідженням встановлено, що основним показником ефективності професійного спілкування військового керівника є гнучкість, здатність до швидкого переходу від одного способу професійного спілкування до іншого, адекватного ситуації. Були обґрунтовані педагогічні умови формування у майбутніх офіцерів-прикордонників стилю професійного спілкування: усвідомлення майбутніми офіцерами-прикордонниками значущості стилю професійного спілкування; орієнтація майбутніх офіцерів-прикордонників на формування стилю професійного спілкування, адекватного їх індивідуальним особливостям та вимогам професійної діяльності; використання у педагогічному процесі форм і методів активного навчання, спрямованих на розвиток структурних компонентів стилю професійного спілкування; моделювання у навчальному процесі ситуацій майбутнього професійного спілкування. Існуюча практика підготовки курсантів до професійного спілкування, яка базується на пасивному сприйнятті ними зразків поведінки “вольових” керівників, що використовують в керівництві і спілкуванні способи, повязані з недовірою і уникненням неуспіху будь-якою ціною, призводить до поширення серед курсантів орієнтацій на еталони владних стилів. Ця методика дозволяє стверджувати, що умовами формування стилю, який відповідає особливостям професійного спілкування та індивідуальності курсанта, є: виокремлення спілкування в особливий предмет навчання професійної діяльності; активні форми підготовки до професійного спілкування: лекційно-просвітницька та індивідуально-консультативна робота; моделювання, розігрування і аналіз ситуацій професійного спілкування; групові дискусії; рольові, ділові ігри; психотехнічні вправи; практичні заняття з питань діагностики індивідуального стилю професійного спілкування; читання

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ