Педагогічні умови формування психосоціальної компоненти здоров’я молодших школярів - Автореферат

Державними національними програмами „Освіта” („Україна ХХІ століття”), „Діти України”, „Концепцією неперервної валеологічної освіти”, Законами України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про охорону дитинства”, “Про фізичну культуру і спорт”, Національною доктриною розвитку освіти визначено необхідність роботи загальноосвітніх навчальних закладів з питань виховання свідомого ставлення дітей та підлітків до власного здоровя та здоровя інших людей, збереження, зміцнення, відновлення здоровя учнів. Аналіз педагогічної теорії та практики свідчить про наявність суперечностей між актуальністю формування здорового покоління, що зафіксовано законодавством України, та стійкими негативними тенденціями у стані здоровя учнівської молоді, починаючи з початкової ланки; необхідністю проведення систематичної роботи з формування психічного та соціального здоровя молодших школярів та нерозробленістю педагогічних чинників і умов даного процесу; визначенням провідної ролі педагогічних працівників і батьків у формуванні здоровя молодших школярів та їх недостатньою компетентністю щодо даної проблеми. Актуальність визначеної проблеми, її недостатня дослідженість, необхідність подолання зазначених суперечностей обумовили вибір теми нашого дослідження: „Педагогічні умови формування психосоціальної компоненти здоровя молодших школярів”. Теоретичну базу дослідження складають філософські положення щодо обґрунтування природи психіки людини (Б.Ананьєв, Л.Виготський, Г.Костюк, Н.Платонов С.Рубінштейн, та ін.); філософські й медико-біологічні положення про взаємозвязок біологічних, психічних, соціальних детермінант здоровя (Г.Апанасенко, І.Брехман, А.Маслоу, Ю.Лісицин та ін.); концепції психічного здоровя (М.Бітянова, О.Васильєва, І.Дубровіна, С.Максименко), наукові уявлення про сутність та закономірності психічного розвитку дітей молодшого шкільного віку (Д.Ельконін, Г.Цукерман та ін.); теоретичні й емпіричні надбання особистісно орієнтованого підходу і гуманістичної педагогіки (Ш.Амонашвілі, І.Бех, С.Подмазін, В.Сухомлинський, О.Сухомлинська, І.Якиманська); дослідження, присвячені питанням формування здорового способу життя (С.Болтівець, Н.Денисенко, І.Синиця, В.Оржеховська). Для розвязання поставлених завдань використано комплекс методів дослідження: теоретичного пошуку: аналіз філософської, педагогічної, соціологічної, психологічної літератури для уточнення змісту поняття “психосоціальна компонента здоровя”; порівняння, класифікація, систематизація й узагальнення теоретичних і емпіричних даних, за допомогою яких визначено сутність та педагогічні умови здійснення процесу формування психосоціальної компоненти здоровя молодших школярів; за допомогою методу теоретичного моделювання розроблено структурно-функціональну модель формування психосоціальної компоненти здоровя молодших школярів; емпіричного характеру: діагностичні (анкетування, опитування, бесіда); соціометричні, прогностичні, обсерваційні (констатувальний та формувальний експерименти), що в сукупності допомогло розробити та експериментально перевірити ефективність педагогічних умов як складових структурно-функціональної моделі формування психосоціальної компоненти здоровя молодших школярів.У першому розділі - „Формування психосоціальної компоненти здоровя молодших школярів як педагогічна проблема” визначено теоретичні основи та розглянуто соціально-педагогічні передумови формування психосоціальної компоненти здоровя молодших школярів у сучасний період, проведено аналіз стану сформованості психосоціальної компоненти здоровя дітей, здійснено моделювання процесу формування психосоціальної компоненти здоровя молодших школярів. Аналіз наукових джерел засвідчив, що проблема формування психічного та соціального здоровя молодших школярів є недостатньо розробленою в педагогічній теорії та практиці, наявна науково-методична література не висвітлює на необхідному рівні питання організації процесу збереження, зміцнення та відновлення психосоціальної компоненти здоровя, педагогічні умови, що забезпечують ефективність зазначеного процесу. Показниками психосоціальної компоненти здоровя молодших школярів визначено: розуміння поняття „здоровя”, уявлення про його психічну та соціальну складові, знання про себе, знання та усвідомлення вимог культури спілкування, адекватність самооцінки, емоційне благополуччя, довільність поведінки, самоконтроль, соціальну активність, конструктивність у вирішенні конфліктних ситуацій, соціометричний статус у колективі однолітків. У другому розділі „Дослідження ефективності педагогічних умов формування психосоціальної компоненти здоровя молодших школярів” обґрунтовано педагогічні умови формування психосоціальної компоненти здоровя молодших школярів, експериментально перевірено їх ефективність, розроблено методичні рекомендації для педагогічних працівників і батьків. Досліджено й обґрунтовано педагогічні умови формування психосоціальної компоненти здоровя молодших школярів: удосконалення змісту, форм і методів педагогічної діяльності для розширення соціальн

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ