Педагогічні умови формування національної самосвідомості студентів вищих педагогічних навчальних закладів - Автореферат

У дослідженнях філософів, психологів і педагогів безпосередньо чи опосередковано розкриваються певні аспекти процесу формування національної самосвідомості особистості (Р.Арцишевський, І.Бех, І.Бичко, М.Боришевський, Ю.Бромлей, Й.Вирост, О.Вишневський, О.Докукіна, В.Жмир, П.Ігнатенко, С.Кримський, В.Кузь, І.Курас, М.Пірен, Ю.Римаренко, Ю.Руденко, З.Сергійчук, М.Стельмахович, А.Сиротенко, В.Табачковський, Г.Філіпчук, К.Чорна та інші). Зокрема, набуває особливого значення проблема формування національної самосвідомості майбутніх учителів-філологів. Актуальність і недостатній рівень розробки означеної проблеми в теорії та практиці педагогічної освіти зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: „Педагогічні умови формування національної самосвідомості студентів вищих педагогічних навчальних закладів”. Мета дослідження: визначити та науково обґрунтувати педагогічні умови формування національної самосвідомості майбутніх учителів-філологів. Методологічну основу дослідження становлять філософські положення про свідомість як діяльнісне відображення навколишнього світу, форму її національного вияву (Р.Арцишевський, І.Бичко, А.Бичко, В.Жмир, І.Курас, С.Кримський, А.Меграшвілі, І.Миронюк, М.Попович, Ю.Римаренко, М.Русін, В.Табачковський, Т.Хорохольська та ін.); педагогічні погляди на проблему формування національної самосвідомості підростаючого покоління (Г.Ващенко, Б.Грінченко, М.Драгоманов, В.Сухомлинський, С.Русова, К.Ушинський); потенціал вітчизняної культури в сфері формування національної самосвідомості особистості (І.Бех, Ю.Бромлей, Й.Вирост, О.Вишневський, О.Докукіна, О.Киричук, В.Кузь, В.Максименко, С.Мишанич, Ю.Руденко, З.Сергійчук, В.Скуратівський, М.Стельмахович, М.Пірен, К.Чорна та ін.); базові принципи реформування навчально-виховного процесу в українській школі, зокрема вищій, викладені у законодавчих і нормативних документах про освіту.У першому розділі - „Формування національної самосвідомості студентської молоді як педагогічна проблема” - проаналізовано погляди вітчизняних просвітителів, учених про шляхи виховання національної самосвідомості особистості; розкрито сутність поняття „національна самосвідомість” і його структура; визначено передумови формування національної самосвідомості студентської молоді; сформульовано критерії та визначено рівні її сформованості в майбутніх учителів-філологів. Під національною самосвідомістю розуміють усвідомлення індивідуумом національних пріоритетів і свого ставлення до них, ствердження своєї приналежності до певної національної спільноти й своєї відмінності від членів іншої етнічної спільноти (Ю.Бромлей, Й.Вирост, Л.Дробіжева, І.Снєжкова); основний компонент духовного світу особистості, який несе в собі усвідомлення кожною людиною себе як представника певної нації, носія національної культури (В.Кузь, Ю.Руденко, З.Сергійчук); усвідомлення людиною себе представником певного народу, носієм його культури, тим, без чого не може існувати жодна нація (Л.Кандиба, П.Щербань); складне утворення психіки, яке дає можливість відчути та усвідомити свою національну сутність, своє місце серед інших націй та народів світу (М.Пірен); усвідомлення народом власної гідності, традиційних цінностей культури, потреби власного розвитку, готовності служити інтересам своєї Вітчизни (О.Докукіна, В.Скутіна, К.Чорна). Враховуючи зміст наведених дефініцій, нами було уточнено визначення поняття „національна самосвідомість” як складного соціально-психічного утворення особистості, що є самоусвідомленням причетності до нації, готовністю сумлінно й творчо працювати на благо Вітчизни, зміцнювати єдність свого народу, Українську державу, спонукає до національної самореалізації. Високий рівень (свідома активно-позитивна діяльність) сформованості національної самосвідомості майбутніх учителів-філологів характеризується стійкою мотивацією у поведінці та діяльності, ідентифікації з нацією, виявленням внутрішніх (самопізнання, самоствердження, самореалізація), соціально-значущих (міжособистісних) мотивів; стійкою системою національних цінностей, виявленням взаємозалежності власного „Я” з суспільним „Ми”. Відповідно до мети дослідження завданнями констатувального експерименту було виявлення: 1) стану сформованості національної самосвідомості в студентів-філологів; 2) рівня українознавчих знань у майбутніх учителів-філологів; 3) вміння студентів застосовувати теоретичні знання на практиці, зокрема в позааудиторній виховній діяльності; 4) рівня підготовки викладачів з питання формування національної самосвідомості студентів; 5) готовності майбутніх учителів-філологів до самоосвіти та самовдосконалення в цьому напрямі.Теоретичне вивчення проблеми дозволило констатувати, що наукові поняття „національна самосвідомість” і „формування національної самосвідомості особистості”, які знайшли всебічне висвітлення в філософській і психолого-педагогічній думці минулого й сучасності, виступають важливим ідеологічним атрибутом національного життя, провідним інструментом і водночас виявом самоідентифікації особистості

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ