Педагогічні умови формування культури вільного часу студентів - Автореферат

Вільний час приваблює студентів нерегламентованістю, самостійним вибором різних занять, можливістю поєднувати в ньому різні, як розважальні, так і розвиваючі види діяльності. Вільний час сприймається часто-густо, як час вульгарно потрактованого відпочинку, як час розваг. За таких обставин потенціал вільного часу як чинника всебічного розвитку студентів значно зменшується, що обумовлює необхідність зосередити увагу на вивченні характеру використання вільного часу студентами, його кількісних і якісних характеристик, визначенні рівнів сформованості культури вільного часу та умов удосконалення організації вільного часу студентства. В науці накопичено певний досвід дослідження проблеми вільного часу студентів, визначено концептуальні засади вільного часу як фактору формування особистості студента (Г.С. Однак слід констатувати, що за такої уваги до молодіжних соціально-культурних проблем, до питань застосування вільного часу молоді, відсутні узагальнюючі роботи з аналізом сучасного стану вільного часу студентів, тенденцій його використання студентською молоддю.Порівняльний аналіз визначень структури і змісту вільного часу студентів дозволив виявити відсутність педагогічних аспектів в характеристиці вільного часу студентів у дослідників філософсько-соціологічного напрямку і майже повне нівелювання його характеристик (сутності, обєму, структури, функцій) або ототожнення діяльності студентів у вільний час з їх “позанавчальною”, “позааудиторною” діяльністю у педагогічних наукових розвідках. Соколов), відповідно до завдань нашого дослідження визначено, що культура вільного часу студента - це важливий компонент їх загальної культури, це спосіб опанування потенціалом вільного часу, це міра реалізації соціально-культурного потенціалу особистості, міра набутих умінь та навичок саморегулювання вільного часу, міра підготовленості студента до участі та організації соціально-значущих видів вільночасової діяльності. У другому розділі - “Дослідно-експериментальна робота по створенню педагогічних умов формування культури вільного часу студентів” - викладено хід констатуючого та формуючого експериментів: проведено аналіз використання студентами їх вільного часу; визначені критерії сформованості його культури та поширеність різних її рівнів в студентському середовищі; виявлені відповідні педагогічні умови формування культури вільного часу студентів, аргументована організаційно-методична система їх реалізації. Констатуючий експеримент показав, зокрема, наступне: студенти недостатньо обізнані із сутністю та основними функціями вільного часу, їм бракує інформації стосовно ролі різних видів діяльності та їх впливу на розвиток особистості; більшість студентів (72%) не задоволені тим, як вони використовують свій вільний час, і тільки 9% стан їхнього дозвілля задовольняє; в студентському середовищі найбільш поширені раціонально-споживацький та пасивно-споглядальний типи використання вільного часу (відповідно 31% та 32%). Раціонально-діяльний тип притаманний лише четвертій частині студентів (27,5%), а майже десяту частину респондентів характеризує нераціональний тип використання вільного часу; в структурі вільного часу студентів переважають індивідуальні форми його організації, поширене байдуже або негативне відношення до масових форм дозвілля; основними джерелами впливу на уподобання студентів та формування досвіду їх вільночасової діяльності є неформальні “культурні лідери”, друзі, засоби масової інформації, в той час, як працівникам виховних структур вузів та молодіжних організацій студенти не надто довіряють в даному аспекті; більшість студентів відмічає недостатній рівень власної культури вільного часу та відчуває брак знань, умінь, навичок його самоорганізації; у багатьох студентів відсутня установка на необхідність формування культури вільного часу за допомогою офіційних установ, громадських організацій, молодіжних обєднань (68,4%), лише пята частина вважає необхідною умовою активізувати діяльність відповідних структур інститутів, районів, міста (23,8%); мотиваційний характер вільночасової діяльності студентів має яскраво визначену карєрно-меркантильну спрямованість і значно меншу соціально-корисну орієнтацію, реалізацію свого власного потенціалу; у різних формах позанавчальної роботи, що проводиться вищими закладами освіти, педагогічний потенціал вільного часу студентів реалізований вкрай недостатньо, а цілеспрямоване формування культури його використання відсутнє взагалі.

2. Основний зміст дисертації

1. Цюлюпа С.Д. Важливі аспекти виховання студентської молоді //Творчістю окрилені: Збірник до 20-ліття Рівненського інституту культури. - Рівне: Волинські обереги, 1999. - С. 60-63.

2. Цюлюпа С.Д., Джеджера К.В. Питання оптимізації виховного процесу у вузі //Проблема реалізації духовно-творчого потенціалу: пошуки, перспективи: Матеріали доповідей і повідомлень Всеукраїнської наук.-пр. конф. - Рівне: РІПКПК, 1996. - С. 99-100.

3. Цюлюпа С.Д., Ясьмо В.Д. Виховання студентів як приорітетний напрям гуманізації освіти //Національне виховання: формування світогляду і духовних цінностей у студентської молоді: Збірник матеріалів, тез Міжвуз. наук.-пр. конф. - Рівне: РДІК, 1996. - С. 36-37

4. Цюлюпа С.Д. Бюджет часу в організації життєдіяльності студента //36. наук. праць. Вісник КНУКІМ. Серія "Педагогіка". - К., 2002. - Вип. № 6.-С. 152-159.

5. Цюлюпа С.Д. Культура вільного часу студентів. //Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти. - Рівне, 2002. - Вип.. № 23. - С. 95-99.

6. Цюлюпа С.Д. Педагогічний потенціал та функції вільного часу студентів //Наукові записки національного університету "Острозька академія". Серія "Психологія і педагогіка". - Острог, 2002. - Вип.. № 3. -С. 415-421.

7. Цюлюпа С.Д. Вільний час студентів як соціально-педагогічна проблема //Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти. - Рівне, 2002. - Вип. № 24. - С. 162-167.

Размещено на .ru