Педагогічні умови формування громадянської позиції студентської молоді - Автореферат

Сучасна молодь перебуває під тиском, з одного боку, проголошення пріоритету загальнолюдських цінностей, прагнення політиків включити Україну в різноманітні міжнародні союзи, розкриття кордонів, діяльності на території держави величезної кількості міжнародних фондів, релігійних організацій, благодійних спілок, з іншого боку, все більша увага приділяється посиленню національних традицій, відновленню національного коріння. Безумовно, така ситуація підвищує актуальність визначення концептуальних основ громадянського виховання молодого покоління, виявлення реальних (а не ідеалізованих) тенденцій формування громадянської позиції студентства як найбільш чутливої до соціальних процесів частини молоді. У процесі вирішення поставлених завдань були використані такі методи дослідження: - теоретичні: аналіз філософської й психолого-педагогічної літератури, теоретичне узагальнення, теоретичне моделювання, за допомогою яких вивчався ступінь досліджуваності проблеми, будувалася модель поняття «громадянська позиція»; - емпіричні: педагогічне спостереження, бесіди, анкетування, методика незакінчених речень, контент-аналіз - з метою одержання узагальнених даних про сформованість окремих складових громадянської позиції у студентів; психологічне тестування (тест Кеттелла; тест «Автопортрет особистості» за Дж. М. Моррісом; тест «Структура спрямованості особистості»; тест соціальної зрілості; тест «Рівень субєктивного контролю» Роттера, за результатами якого перевірялася наявність взаємозвязку між окремими показниками громадянської позиції студента і його особистісними якостями; - організаційні: констатувальний експеримент, у процесі якого виявлялися первинні емпіричні дані, здійснювалася перевірка взаємозвязку між показниками громадянської позиції й особистісними якостями студентів, та виявлялися тенденції розвитку громадянської позиції студентської молоді; формувальний експеримент, що включав програму роботи з підвищення рівня сформованості громадянської позиції студентів. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше розроблено теоретичну модель громадянської позиції студентів, сукупність педагогічних умов, що впливають на формування громадянської позиції студентів, експериментально перевірено взаємозвязок між показниками громадянської позиції й особистісними якостями студентів; виявлені тенденції розвитку громадянської позиції студентської молоді з урахуванням профілю підготовки, форми власності ВНЗ та регіонального фактору; уточнено зміст поняття «громадянська позиція», форми й методи громадянського виховання; дістали подальшого розвитку теоретичні засади та методика виховання студентської молоді.У першому розділі „Теоретичні передумови формування громадянської позиції студентської молоді” розглядаються сутність й особливості громадянської освіти й виховання, досвід реалізації ідеї громадянського виховання в практиці загальноосвітньої й вищої школи, теоретично обґрунтовується структура (компоненти, показники, критерії) громадянської позиції. Сьогодні у світі утверджується ідея формування громадянського суспільства, що обумовлює особливу увагу до проблем виховання у підростаючих поколінь почуття громадянськості. З одного боку, це певні обовязки з боку держави, у якій всі громадяни, і чоловіки, і жінки, повинні повною мірою користуватися правами людини й відчувати свою захищеність у демократичному суспільстві. При аналізі аргументів, що приводяться студентами, чітко помітні наступні особливості: 1) аргументація участі в акціях протесту є досить наївною, відображає скоріше ідеалізовані очікування, що щось зміниться на краще, якщо вживати якісь активні дії, ніж реальні програми дій; 2) аргументація самостійного вибору способу рішення проблем часто фактично відбиває несамостійність прийняття рішень самими студентами, оскільки свідчить про звертання за допомогою до родичів, вона викликана не вірою у свої сили, а усвідомленням безвихідності існуючого стану; свідчить про тотальну недовіру молоді до держави, що відірвалася й ізолювалася від потреб своїх громадян; не має гендерних відмінностей - жінки повною мірою приймають на себе відповідальність за матеріальне забезпечення родини, не розраховуючи на допомогу з боку майбутнього чоловіка; звужує коло потреб до фізичного виживання й не припускає культурного й особистісного розвитку; висловлювання типу «зроблю все», «піду на все» відображають схильність студентів до життєвій стратегії типу: «мета виправдує засоби», тобто готовність вирішити проблему забезпечення родини будь-якими засобами; 3) аргументація виїзду за кордон часто більше залежить від наявності там родичів, очікування допомоги й підтримки від них, ніж від усвідомленого самостійного вибору життєвої стратегії; показує, що сучасні студенти пройшли пік ідеалізації зарубіжжя, вони тверезо оцінюють виїзд в іншу країну як змушену міру, а не як життєве досягнення; маючи прихований проективний характер, показує розбіжності в орієнтаціях студентів: умови країни впливають на життя родини, однак учасники опитування п

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ