Педагогічні технології навчання предметів гуманітарного циклу учнів гімназії - Автореферат

Інтенсифікація навчально-виховного процесу, врахування новітніх педагогічних технологій у навчально-пізнавальній діяльності учнів гімназії сприяє розвиткові їхніх освітніх інтересів та творчих задатків. У процесі дослідження ми враховували те, що загальноосвітня підготовка учнів гімназії забезпечується діалектичною зумовленістю поєднання контролю за знаннями, уміннями та навичками гімназистів і новітніх технологій навчання, які спрямовані на розвиток їх інтелектуального розвитку у процесі вивчення предметів гуманітарного циклу. Слід зазначити, що систематичні прагнення учнів гімназії, які спрямовані на пізнання навколишнього середовища, мають стати своєрідним епіцентром розвитку їхніх пізнавальних інтересів, самостійності, формування позитивного ставлення до результатів власної розумової праці. Це, у свою чергу, забезпечує формування творчої особистості учня гімназії, інтереси якого до пізнання дійсності суттєво впливають на його становлення, зумовлює ефективність уваги, памяті, свідомості, прояв позитивних емоцій, волі, сприяє творчій самореалізації та духовному самовдосконаленню, розвитку пізнавальної активності та інтересів. Акцентується увага на самостійній роботі, яка є провідною ланкою між навчанням у гімназії та позашкільною освітою, має певні переваги в цьому процесі: широке охоплення учнів різноманітними й цікавими формами організації дозвілля, добровільність виявлення зацікавленості щодо навчальних предметів або наукової діяльності, вплив на свідомість та реалізацію інтересів учнів у галузях знань, які виходять за межі шкільної програми.досліджено концептуально-технологічні підходи щодо організації освітнього виховного процесу гімназії, обґрунтовано вплив педагогічних технологій на формування творчої особистості гімназиста, конкретизовано і диференційовано змістову сутність понять «технологія» і «педагогічна технологія». Лозової та ін., проаналізовано тлумачення понять «технологія», «педагогічна технологія», «технологія навчання», ознаки технології (доцільність, результативність, відтворюваність, керованість, проектування), показано різні аспекти розробок цієї проблеми, еволюцію сутності досліджуваного поняття. Під поняттям «педагогічна технологія» розуміють взаємозвязок певних засобів, методів і процесів, необхідних для створення організованого, цілеспрямованого, наперед заданого впливу на учнів для досягнення визначеної навчальної мети (А.С. У контексті дослідження ми пропонуємо таке визначення педагогічних технологій: систематичне і послідовне втілення на практиці заздалегідь спроектованого педагогічного процесу, в основі якого - раціонально організована діяльність щодо забезпечення досягнення мети на основі орієнтованої взаємодії вчителя та учнів. Це зумовлено й недостатнім розумінням цінності цього процесу в плані формування цілісної системи знань учнів, а звідси пасивністю позицій учителя й учнів щодо нього, відсутністю необхідних рекомендацій щодо його організації, що призводить до недоліків у забезпеченні технологічності навчального процесу.У дослідженні «педагогічні технології» розглядаються як систематичне й послідовне втілення на практиці заздалегідь спроектованого педагогічного процесу, в основі якого - раціонально організована діяльність щодо забезпечення досягнення мети на основі орієнтованої взаємодії вчителя та учнів. Дидактичні умови реалізації технології навчання предметів гуманітарного циклу учнів гімназії визначаються з урахуванням комплексно-системного та таксономічного підходів до цілей навчання й базуються на технології педагогічного цілей утворення як найважливішої умови результативності навчання: акцентуючи увагу на зворотному звязку, гарантувати досягнення поставлених цілей, ефективність та якість навчання учнів. Конкретно-предметні цілі навчання гуманітарним дисциплінам зумовлюють упровадження матриці, в структурі якої відображені елементи предметної галузі й процесу засвоєння (знання, уміння, навички, способи творчої діяльності, емоційно-оцінні норми). Тільки комплексно, через зміст навчального матеріалу, діяльність учителя та учнів, внутрішні процеси й позитивні зміни в розвитку гімназистів, і особливо через зовнішньо виражену навчальну діяльність можна однозначно виявити, якими вміннями і навичками повинен володіти школяр, які вміння, навички і пізнавальні досягнення він може реально продемонструвати. Структурно-системний підхід щодо технології навчання учнів предметам гуманітарного циклу вмотивував необхідність розробки й впровадження кібернетичного циклу управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів, який містить у собі цілі діяльності, способи досягнення таких цілей і їх практичну реалізацію, отримання інформації про ступінь досягнення цілей діяльності, корекцію способів і цілей діяльності.

. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Загалом викладено узагальнені результати дослідження та розкрито основні його положення.

Проведене дослідження дає можливість зробити такі висновки: 1. Сучасні освітні технології своїм походженням зобовязані реалізації педагогічно-технічних ідей «прагматичної» та «індустріальної» педагогіки, що поширилися на межі ХХ століття. Поняття «педагогічні технології» хоча й широко використовується в психолого-педагогічній літературі, проте немає однозначного тлумачення. При всіх відмінностях у змістовій сутності трактування цього поняття головною його рисою є зорієнтованість на створення практичних педагогічних завдань. Педагогічна технологія передбачає проект обґрунтованої в логічній послідовності педагогічної системи, яка реалізовується в навчальній діяльності. У дослідженні «педагогічні технології» розглядаються як систематичне й послідовне втілення на практиці заздалегідь спроектованого педагогічного процесу, в основі якого - раціонально організована діяльність щодо забезпечення досягнення мети на основі орієнтованої взаємодії вчителя та учнів.

2. Організація навчально-виховного процесу гімназії ґрунтується на орієнтованому, системно-структурному, змістовно-процесуальному підходах. Дидактичні умови реалізації технології навчання предметів гуманітарного циклу учнів гімназії визначаються з урахуванням комплексно-системного та таксономічного підходів до цілей навчання й базуються на технології педагогічного цілей утворення як найважливішої умови результативності навчання: акцентуючи увагу на зворотному звязку, гарантувати досягнення поставлених цілей, ефективність та якість навчання учнів. Конкретно-предметні цілі навчання гуманітарним дисциплінам зумовлюють упровадження матриці, в структурі якої відображені елементи предметної галузі й процесу засвоєння (знання, уміння, навички, способи творчої діяльності, емоційно-оцінні норми). Тільки комплексно, через зміст навчального матеріалу, діяльність учителя та учнів, внутрішні процеси й позитивні зміни в розвитку гімназистів, і особливо через зовнішньо виражену навчальну діяльність можна однозначно виявити, якими вміннями і навичками повинен володіти школяр, які вміння, навички і пізнавальні досягнення він може реально продемонструвати. Це не тільки забезпечує технологізацію педагогічного процесу, а й надає цілям визначеності, яку можна перевірити.

3. Структурно-системний підхід щодо технології навчання учнів предметам гуманітарного циклу вмотивував необхідність розробки й впровадження кібернетичного циклу управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів, який містить у собі цілі діяльності, способи досягнення таких цілей і їх практичну реалізацію, отримання інформації про ступінь досягнення цілей діяльності, корекцію способів і цілей діяльності. Діагностування цілей навчання здійснювалося через визначення критеріїв оцінки ефективності технологій навчання: - когнітивні (пізнавальні);

- стимуляційно-мотиваційні (внутрішні спонукання);

- предметно діяльні.

При цьому показниками вияву поданих критеріїв є: - формування в учнів потреби в навчально-пізнавальній діяльності виховання пізнавального інтересу, ціннісних установок;

- сформованість навичок здійснювати планування, самоорганізацію і самоконтроль як показників продуктивності самостійної пізнавальної діяльності учнів, реалізація індивідуального підходу в умовах орієнтованого розвивального середовища.

4. Реалізація авторської системи педагогічних технологій навчання предметів гуманітарного циклу, що ґрунтується на єдності технологій проектування цілей навчання, технології реалізації способів діяльності, технології отримання інформації, технології корекції позитивно вплинули на формування пізнавальних інтересів учнів гімназії, мотивацію й активізацію їх навчально-пізнавальної діяльності. Аналіз результатів дослідження дає змогу стверджувати, що процес навчання учнів предметам гуманітарного циклу побудований на основі: - впровадженої авторської системи педагогічних технологій при дотриманні сукупності педагогічних умов (постановка діагностичних цілей на основі діяльного підходу і таксономії мети (матриця цілей);

- наявність оперативного зворотного звязку;

- використання технологічних прийомів у процесі навчання (кібернетичний цикл управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів) виявилося значно успішнішим за традиційне навчання, що доводить ефективність технологічності навчального процесу.

Зібрані факти свідчать, що в процесі дослідження підтвердилася висунута гіпотеза, були вирішені поставлені завдання й досягнута мета.

Проведене дослідження не претендує на вичерпне вирішення всіх аспектів проблеми, що розглядається. Виконана робота дає можливість побачити перспективи подальшого розвитку педагогічних технологій навчання предметів гуманітарного циклу учнів гімназії в інших аспектах діяльності школи нового типу.

1. Ярощук Л.Г. Дидактичні умови формування знань у гімназистів / Л.Г. Ярощук // Проблеми педагогічних технологій. - Луцьк, 2005. - №2. - С. 169 - 175.

2. Ярощук Л.Г. Теоретичні основи педагогічної технології / Л.Г. Ярощук // Педагогіка, психологія та медично-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків, 2006. - №7. - С. 127-132.

3. Ярощук Л.Г. Роль української етнічної педагогіки у формуванні гуманітарних знань учнів гімназії / Л.Г. Ярощук // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. - Серія «Педагогіка і психологія». - Вінниця, 2006. - Випуск 19. - С. 110-114.

4. Пріма Р.М. Таксономія педагогічних цілей як технологічний компонент у навчальному процесі гімназистів / Раїса Миколаївна Пріма, Лілія Григорівна Ярощук // Педагогіка, психологія та медично-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків, 2007. - №10. - С. 113-116.

5. Пріма Р.М. Технологія реалізації дидактичної мети у навчально-пізнавальній діяльності учнів гімназії / Раїса Миколаївна Пріма, Лілія Григорівна Ярощук // Педагогіка, психологія та медично-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків, 2007. - №12. - С. 113-116.

6. Ярощук Л.Г. Gra dydaktyczna jako metoda nauczania / Л.Г. Ярощук // Іноземні мови в навчальних закладах. - Київ, 2006. - №1. - С. 108-114.

7. Масицька Т.Є. Реченнєві конструкції з локативними субстанціальними компонентами / Тетяна Євгенівна Масицька, Лілія Григорівна Ярощук // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. - Т. 19(58). №3. - Серия «Филология». - Симферополь, 2006. - С. 56-59. гімназист педагогічний учбовий

8. Ярощук Л.Г. Діалог мов і культур у практиці навчання / Л.Г. Ярощук // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. - Т. 20(59), №4. - Серия «Филология». - Симферополь, 2007. - С. 404-407.

Размещено на .ru