З’ясування сутності поглядів М. Галущинського на національну освіту як важливе підґрунтя докорінного реформування українського шкільництва Галичини першої третини ХХ ст. Обґрунтування можливості творчого використання педагогічної спадщини публіциста.
При низкой оригинальности работы "Педагогічні погляди та громадсько-просвітницька діяльність М. Галущинського", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Відповідно до вимог державних документів України (Закон України "Про освіту", Державна національна програма "Освіта (Україна ХХІ століття)", "Національна доктрина розвитку освіти"), навчально-виховний процес у сучасній школі повинен здійснюватися на національному ґрунті, в органічному поєднанні з національною історією та народними традиціями, сприяти збереженню й збагаченню духовної та матеріальної культури українського й інших народів. Тому важливого значення набуває переосмислення й обєктивне висвітлення надбань історико-педагогічної науки, творче використання національного освітнього досвіду, сконцентрованих переважно у теоретичному доробку визначних культурно-освітніх діячів і педагогів минулого. У національному культурно-освітньому процесі першої третини ХХ ст. він посідає особливе місце: талановитий учитель і організатор українського приватного шкільництва; теоретик і практик освіти дорослих, автор перших рідномовних підручників з андрагогіки і громадсько-політичний діяч, який захищав, розвивав і утверджував ідею незалежної єдиної України в теорії та практиці національного виховання. Між тим вивчення науково-публіцистичного доробку та громадсько-політичної й просвітницької діяльності педагога дозволяє, по-перше, уточнити й поглибити уявлення про історично-культурні процеси в Галичині на етапі відродження та організаційно-політичного оформлення ідеї державного суверенітету України; по-друге, зясувати його місце в розробці концептуальних основ рідномовної шкільної та позашкільної освіти як важливого підґрунтя для формування національної свідомості різних категорій населення краю і, по-третє, визначити роль просвітителя у їх матеріалізації. Досягненню мети й розвязанню поставлених завдань сприяло використання комплексу методів дослідження, які, взаємодоповнюючись, забезпечили всебічне пізнання предмета дослідження: теоретичні - контент-аналіз філософської, історичної, психолого-педагогічної, методичної, епістолярної літератури, дисертаційних робіт, дотичних до обраної теми; пошуково-бібліографічні - вивчення архівних і бібліотечних каталогів, описів та бібліографічних видань; аналіз продуктів діяльності - порівняльний, історико-логічний, хронологічний, предметно-цільовий; узагальнення й систематизація - аналіз діяльності педагога в динаміці та часовій послідовності; синтез виявленої інформації, фактів і даних про педагогічну і громадсько-просвітницьку діяльність М. Галущинського.Встановлено, що на формування особистості педагога великий вплив мала сімя; приклад учителів Тернопільської гімназії, яка, за свідченням його сучасників, була центром суспільного виховання молоді, твердинею українського духу, викладачів філософського факультету Львівського (1898-1900) і Віденського (1900-1901) університетів; участь у товариствах "Академічна громада" (Львів) та "Січ" (Відень). Доведено, що на формування його світогляду вплинула суспільно-політична ситуація в Україні де за панування Польщі переслідувалося все українське, а офіційною метою влади проголошувалось "винародовлення" українців. Лотоцьким, активна участь у культурно-просвітницьких товариствах краю (Наукове товариство імені Шевченка, "Рідна школа", товариство "Просвіта"), парламентська діяльність у польському сеймі утверджували і зміцнювали громадянські позиції М. Галущинського. На основі аналізу джерельної бази дослідження виділено основні напрями його діяльності : науково-педагогічний - учитель, викладач, перший директор Рогатинської гімназії, професор філії Академічної гімназії, автор публікацій на педагогічну тематику в періодичних виданнях "Діло", "Учитель"; Галущинського у розвиток теорії та практики національної освіти, розкрито оцінку його діяльності сучасниками - відомими культурно-освітніми діячами, вченими - І.Галущинського як педагога і громадського діяча яскраво вираженої національної орієнтації були родинне оточення, де панував дух українства, пошани до книги, народних традицій; а також духовна атмосфера Тернопільської, Львівської, Золочівської та Рогатинської гімназій - провідних центрів національно-патріотичного виховання молоді Західної України. Перший включав його фахову навчально-виховну працю як помічника вчителя Львівської академічної гімназії (1901-1904 рр.), вчителя Золочівської (1904-1909 рр.), директора Рогатинської (1909-1914 рр.) гімназій, одного з організаторів і викладачів Українського таємного університету у Львові (1921-1925 рр.), палкого прихильника та ініціатора розбудови системи українського приватного шкільництва. Галущинського спрямовувалась на зміцнення матеріальної бази навчальних закладів, запровадження демократичних форм управління ними, підбір національно свідомих фахівців, удосконалення їх методичної роботи, сприяння організації учнівського самоврядування, урізноманітнення змісту позаурочної навчально-виховної роботи з молоддю й супроводжувалася активною науковою роботою - підготовкою наукових розвідок, науково-популя
План
Основний зміст дисертації
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы