Дослідження електронної педагогіки, як засобу застосування сучасних ІТ-технологій в освіті. Ознайомлення з інноваційними підходами до навчального простору. Сучасні засоби проектування процесу діагностики рівня знань в ході дистанційного навчання.
Міністерство освіти і науки України Національна академія педагогічних наук України ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ ВІДКРИТОГО ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ Схвалено і рекомендовано до друку вченою радою ХНАДУ (протокол № 3__ від 8 листопада 2013 р.) дійсний член Національної академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук, професор, ректор ДНВЗ «Університет менеджементу освіти» НАПН УкраїниОстаннє з очевидністю випливає з того, що освіта є найважливішою функцією держави і суспільства. Найчастіше термін ДН в головах потенційних користувачів асоціюється з навчанням на відстані і це навчання відбувається найчастіше з використанням ІКТ, зокрема і в основному, в мережі Інтернет. Дія обєктивного закону інформатизації суспільства, про який так багато говорили в кінці минулого століття, зачепила освіту і, можна звернути увагу, що усі форми навчання (очна, заочна і т.д.) широко використовують засоби ІКТ. Експансія ІКТ в освіту призводить до конвергенції форм навчання і їх стає важко розрізнити. Вивчення інформаційних джерел та матеріалів конференцій, присвячених ДН і електронному навчанню, аналіз доступної інформації освітніх організацій ДН і літератури дозволили виділити особливості або, можна сказати по-іншому, тенденції, викликані застосуванням засобів ІКТ в освіті.У культурологічному енциклопедичному словнику наводиться визначення поняттю «педагогічна культура» - це «складова частина, додаток загальної культури педагога, яка характеризує ступінь глибини і обґрунтованості оволодіння ним знаннями педагогічної теорії в її постійному розвитку, вміння застосовувати ці знання самостійно, методично обґрунтовано і з високою ефективністю у навчальному процесі з урахуванням особливостей шкільного класу або студентської аудиторії і в нерозривному звязку з життям» [1]. Педагогічна культура - частина загtrialлюдської культури, у якій з найбільшою повнотою відображаються духовні й матеріальні цінності освіти й виховання, способи творчої педагогічної діяльності, необхідні для обслуговування історичного процесу зміни поколінь, здійснення освітньо-виховних процесів, соціалізації особистості та ін. Особистісно-творчий компонент розкриває актуальні властивості особистості педагога як субєкта, виховних відносин і педагогічної діяльності, а також механізм оволодіння викладачем педагогічними цінностями і технологіями їх втілення [3]. Духовні цінності педагогічної культури інтегруються в педагогічній свідомості суспільства, що включає накопичені людством педагогічні знання, почуття, настрої, теорії, концепції, навчання, педагогічне мислення. Взаємозвязок загальної та педагогічної культури виявляється в тому, що педагогічна культура інтегрує історико-педагогічний досвід, регулює сферу педагогічної взаємодії і базується на загальній культурі з урахуванням специфіки педагогічної діяльності.Власне самий термін «відкриті освітні ресурси» вперше був проголошений на конференції ЮНЕСКО у 2002 році в контексті відкритого надання освітніх ресурсів за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, для консультацій та використання співтовариством користувачів у некомерційних цілях [7, c. Комюніке Всесвітньої конференції з вищої освіти 2009 року визначає такі ключові позиції щодо відкритих освітніх ресурсів: - відкрита дистанційна освіта та інформаційно-комунікаційні технології дають можливість розширити доступ до якісної освіти, особливо коли відкриті освітні ресурси без перешкод 5; 11] визначають відкриті освітні ресурси як навчальні або наукові ресурси, що розміщені у вільному доступі, або видані з ліцензією, що дозволяє їх вільне використання або переробку. Відкриті освітні ресурси включають в себе повні навчальні курси, навчальні матеріали, модулі, підручники, відео, тести, програмне забезпечення, а також будь-які інші засоби, матеріали або технології, які використовуються для надання доступу до знань. Паризька декларація з відкритих освітніх ресурсів 2012 року, рекомендує державам у межах їх можливостей і повноважень: - сприяти інформуванню громадськості та використанню відкритих освітніх ресурсів (ВОР);На даному етапі існують соціальні сервіси, що дозволяють учителю створювати невеликі навчальні програми навіть без вміння програмувати. Вчителям посильно створення дистанційної підтримки навчання, що характеризується доступністю, простотою, можливістю використовувати наявні ресурси та створювати власні розробки з використанням популярних соціальних сервісів. У число кращих програмних продуктів [9], які можуть використовуватися у навчальному процесі, входять Твіттер (1 місце), Google Docs (3 місце), програми ведення блогів (14 місце) і проведення вебінарів (45 місце) та інші. Таке є: ? безкоштовним, ? не вимагає підтримки, ? має захищену конфіденційність, ? централізоване зберігання, ? доступ у будь-який час, ? добрі фільтри, ? учні вже їх використовують, ? можливе використання мобільних пристроїв.
План
ЗМІСТ
Передмова 5 Вступ 8
1 ПЕДАГОГІЧНА КУЛЬТУРА ВИКЛАДАЧА 11 1.1 Сутнісні характеристики поняття педагогічної культури 11 1.2 Аналіз проблеми формування педагогічної культури сучасного 14 викладача
1.3 Складові педагогічної культури сучасного викладача 21 2 РОЛЬ ВІДКРИТИХ ОСВІТНІХ РЕСУРСІВ У СУЧАСНОМУ 28
НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
3 ХМАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ОСВІТІ 42 3.1 Типи електронних засобів навчання 42 3.2 Веб 2.0, соціальні сервіси, хмарні технології 43 3.3 Окремі хмарні технології 46 3.4 Вплив хмарних технологій на освіту 49 3.5 Вимоги до викладача 51 4. ПЕРСОНАЛЬНЕ НАВЧАЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ 55 5 ЕЛЕКТРОННА ПЕДАГОГІКА 66 6. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ПОДХОДИ В 72
ДИСТАНЦІЙНОМУ НАВЧАННІ
6.1 Теорії навчання на сучасному етапі розвитку дистанційного 72 навчання
6.2 Формальне, неформальне і соціальне навчання 79 6.3 Коннективізм 82 7 ТЬЮТОР У ДИСТАНЦІЙНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ 90
ПРОЦЕСІ: ДЕЯКІ РОЛІ Й ФУНКЦІЇ
7.1 Ролі й функції тьютора 90 7.2 Функції тьютора як режисера дистанційного навчального 97 процесу
7.3 Менеджер з питань інформації 105 8 ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ВДОСКОНАЛЕННЯ ОСВІТИ 107 8.1 Карти памяті для роботи з інтелектуальним капіталом 111 8.2 Освітній сайт Edmodo 116 8.3 Персональне навчальне середовище у віртуальній реальності 122 8.4 Соціальні мережі в навчальному процесі 127 8.5 Сучасні освітні технології 132 9 АКМЕОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ДИСТАНЦІЙНОГО 136 НАВЧАННЯ В ПІДВИЩЕННІ КВАЛІФІКАЦІЇ КЕРІВНИХ
КАДРІВ ОСВІТИ
10 МАССОВІ ВІДКРИТІ ДИСТАНЦІЙНІ КУРСИ 149 10.1 Принципи МООС 149 10.2 Історія масових відкритих дистанційних курсів (МООС) 151
4
10.3 Класифікація МООС 156 10.4 ХМООС 158 10.5 СМООС 163 10.6 СМООС в Україні 166 11. ПРОЕКТУВАННЯ СИСТЕМИ ПЕДАГОГІЧНОЇ 170
ДІАГНОСТИКИ ДЛЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА 187 до глави 1 187 до глави 2 189 до глави 3 191 до глави 4 193 до глави 5 195 до глави 6 195 до глави 7 198 до глави 8 199 до глави 9 201 до глави 10 202 до глави 11 206
5
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
