Педагогічні аспекти управління руховою активністю молодших школярів - Автореферат

Для вирішення цього складного і важливого завдання, перш за все, необхідно привести спосіб життя дітей у відповідність із закономірностями їх росту і розвитку, розробити ефективні засоби впливу на організм, запровадити раціональний режим праці й відпочинку. Рухова активність (РА) є одним з основних чинників, які визначають рівень фізичного стану дітей (Бальсевич В.К., Запорожанов В.А., 1987). Невирішені питання управління РА потребують розвязки для оптимізації РА молодших школярів, покращання їх фізичного стану, що є дуже важливо, коли збереження здоровя є одним з найважливіших завдань в Україні. Мета дослідження - науково обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність моделей управління руховою активністю молодших школярів. Визначити шляхи і розробити методичні прийоми з удосконалення ефективності управління рухової активності молодших школярів.У першому розділі дисертації "Значення рухової активності для розвитку організму молодших школярів (аналітичний огляд літературних джерел)" проаналізовано й узагальнено наукові праці про вікові особливості розвитку організму молодших школярів; динаміку фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку; фізіологічні механізми впливу РА на організм молодших школярів, а саме вплив фізичної активності на функціональний стан центральної нервової системи і психічної діяльності молодших школярів, вплив фізичної активності на стан внутрішнього середовища організму, адаптація до фізичного навантаження; проблему оптимізації РА молодших школярів. Підкреслюється, що організм молодших школярів вирізняється специфічними особливостями, які визначаються інтенсивністю процесу росту і розвитку, а також високою чутливістю до гіпокінезії та гіперкінезії. У спеціалізованій літературі широко описується фізіологічний вплив РА на організм людини, проте практично відсутні визначені детерміновані звязки між характеристиками рухової активності молодших школярів, з одного боку, та рівнем фізичної і розумової працездатності дітей, динамікою показників їх фізичної підготовленості з іншого боку. В ході дослідження використовувались такі методи: аналіз та узагальнення наукової літератури з проблем РА людини і дітей молодшого шкільного віку; анкетування; методи оцінки фізичної працездатності (проба Руфє, проба Руфє-Діксона), метод оцінки розумової працездатності (коректурна проба Анфімова), методи вимірювання РА (хронометраж діяльності молодшого школяра, методика актометрії, методика безперервної реєстрації ЧСС, варіантів поєднання одночасного визначення кількості елементарних рухів і ЧСС), оцінка рівня фізичного здоровя (експрес оцінка за Г.Л. У третьому розділі "Параметри рухової активності молодших школярів" розглядаються питання структури РА молодших школярів, порівняльного аналізу фізичного розвитку і фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку різних регіонів, розробки моделей РА молодших школярів.Проте, не виявлено загальної думки щодо нормативів РА дітей молодшого шкільного віку. Для виявлення закономірностей впливу територіальних особливостей проживання на характер РА та фізичний розвиток і підготовленість проводилися дослідження з використанням репрезентативних вибірок молодших школярів з міст Львова і Луцька та сіл Шацького району Волинської області і Турківського району Львівської області. Виявлено тенденцію збільшення з віком невідповідності показників довжини і маси тіла у школярів молодшого шкільного віку в містах. Дослідження вказують на правосторонню асиметрію параметрів РА молодших школярів міст Львова і Луцька (нижчі рівні) і лівосторонню асиметрію (вищі рівні) у дітей Шацького і Турківського районів. При використанні апаратно-програмного комплексу паралельного вимірювання кількості рухів тіла людини і ЧСС виявилося, що середнє значення ЧСС молодшого міського школяра 10 років за добу (з 6 години до 24 години) складає 99,4 ударів за хвилину, при цьому у спокої ЧСС дорівнювала 85 ударів.

Основний зміст дисертації

1. Теоретичне узагальнення і практичний досвід із проблем управління РА молодших школярів свідчать про актуальність обраної теми. Проте, не виявлено загальної думки щодо нормативів РА дітей молодшого шкільного віку. Це є свідченням впливу багатьох чинників формування РА, неврахуванням у дослідженнях взаємозвязків між елементами системи "РА - фізичний стан", високої індивідуалізації параметрів РА дітей.

2. Для виявлення закономірностей впливу територіальних особливостей проживання на характер РА та фізичний розвиток і підготовленість проводилися дослідження з використанням репрезентативних вибірок молодших школярів з міст Львова і Луцька та сіл Шацького району Волинської області і Турківського району Львівської області. Зясувалося, що основні відмінності полягають у рівні розвитку загальної витривалості. Маса і довжина тіла були нижчими у дітей Турківського району. Виявлено тенденцію збільшення з віком невідповідності показників довжини і маси тіла у школярів молодшого шкільного віку в містах.

Сільські діти молодшого шкільного віку відзначаються більшою активністю у порівнянні з ровесниками із міст. Дослідження вказують на правосторонню асиметрію параметрів РА молодших школярів міст Львова і Луцька (нижчі рівні) і лівосторонню асиметрію (вищі рівні) у дітей Шацького і Турківського районів. Характер асиметрії свідчить про механізми формування кількісних показників загальної добової активності.

3. З метою визначення взаємозалежностей між параметрами фізичної підготовленості та індексами фізичної активності була побудована матриця коефіцієнтів кореляції. Виявлено тісний кореляційний звязок між бальними показниками ІФА середнього і високого рівнів (r=0,917). Цей факт свідчить про пірамідальну будову рівнів фізичної активності молодших школярів в загальній системі їх РА. Розрізняються парні показники кореляції між часом пробігу 30 метрової дистанції і кількістю згинань і розгинань рук в упорі лежачи (r=-0,857) між часом долання 2000м і 4x9м (r=0,772). Показники спритності мають коефіцієнти кореляції вище середнього рівня звязку практично зі всіма характеристиками рухових якостей. Це ще раз підкреслює збірну структуру спритності у дітей молодшого шкільного віку.

4. При використанні апаратно-програмного комплексу паралельного вимірювання кількості рухів тіла людини і ЧСС виявилося, що середнє значення ЧСС молодшого міського школяра 10 років за добу (з 6 години до 24 години) складає 99,4 ударів за хвилину, при цьому у спокої ЧСС дорівнювала 85 ударів. Середній показник коливання тіла молодшого школяра за хвилину - 1482. Загальна кількість показників добової актометрії - 25210. Потрібно врахувати, що в цю кількість включені рухи і в сидячому положенні. Зясовано значний індивідуальний розмах варіацій при фіксації серцевого ритму. Величина варіації при реагуванні роботи серця на одну і ту ж величину коливальних рухів досягала 20%, а в деяких випадках, перевищувала її.

5. Аналіз показників РА дітей молодшого шкільного віку показує, що кількість коливань тіла є більшою від кількості локомоцій, що встановлювалося вченими. Прослідковуються розбіжності у кількості коливань між 10-річними хлопчиками і дівчатками. У хлопчиків вони вищі на 2-4%. Існує виражена різниця у кількості тижневої РА між представниками сільської місцевості і міста.

6. З метою автоматизації педагогічного управління РА дітей розроблено автоматизовану систему управління, складовими частинами якої є: апаратно-програмний комплекс для кількісного вимірювання параметрів РА; персональний компютер; модемний телефонний звязок, компютерна прикладна програма обробки даних, їх зберігання і видача рекомендацій та подальшої програми дій, каналів повернення інформації до учня.

7. Для індивідуалізації підходу до визначення рівня РА розроблено формулу, яка враховує індивідуальні особливості реагування на стандартне навантаження, величину зміщення ЧСС відносно рівня спокою за хвилину. Використання формули в комплексі з розробленим варіантом фізичного навантаження імпульсного характеру при РА для підвищення рівня фізичної і розумової працездатності призвело до значного зростання зазначених показників (t=2,27-2,53; ?=0,05).

8. З метою підвищення рівня розвитку основних фізичних якостей дітей молодшого шкільного віку на основі вдосконалення їх РА розроблено методику застосування комплексу рухових ігор, які характеризуються імпульсним зовнішнім і внутрішнім навантаженням на організм дитини. При використанні інструментальної методики фіксації дискретних величин ЧСС і кількості рухів тіла дитини під час рухових ігор та аналізу отриманих даних до комплексу включено 14 ігор: "День і ніч", "Третій зайвий", "Квач", "Горюдуб", "Викликач", "Чорноморець-біломорець", "Яструб і квочка", "Лови", "Вільне місце", "Гуси-лебеді", "Через ліс", "Північ", "Ловці", "Ковбаса".

9. Педагогічний експеримент показав високу ефективність застосування комплексу ігор для оптимізації рухового режиму і підвищення рівня розвитку основних фізичних якостей у дітей 10-ти років: швидкості, загальної витривалості, спритності, сили мязів плечового поясу. При порівнянні зміни середніх значень вибірок до та після проведення педагогічного експерименту виявлено достовірність змін у представників експериментальної групи за всіма показниками, на противагу представникам з контрольної групи, де значні зміни відбулися лише в результатах тестування спритності (дівчата) і сили мязів верхніх кінцівок (хлопці).

Швай О.Д. Вдосконалення рухової активності молодших школярів // Методичні рекомендації для студентів фізкультурних вузів і фахівців з фізичної культури. - Луцьк: ВДУ. - 1999. - 24 с.

Швай О.Д. Теоретико-методичні аспекти вивчення рухової активності молодших школярів // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць під ред. Єрмакова С.С. - Харків: ХХПІ, 2000. - №1. - С.28-31.

Швай О.Д. Моделі рухової активності молодших школярів різних районів Західної України // Збірник наукових статей галузі фізичної культури і спорту "Молода спортивна наука України". - Львів, 2000. - С.125-126.

Швай О.Д. Застосування мотиваційного підходу при вдосконаленні рухової активності молодших школярів // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Зб. нач. трудов под ред. Єрмакова С.С. - Харьков: ХХПИ, 2000. - №2. - С.42-46.

Виноградський Б.А. Ріпак І.М., Швай О.Д. Педагогічні методи вдосконалення рухової активності людини // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць під ред. Єрмакова С.С. - Харків: XXIII, 2000. - №10. - С.25-29.

Швай О.Д Стан і шляхи вдосконалення фізичного виховання дітей і студентської молоді // Матеріали XLI наукової конференції професорсько-викладацького складу і студентів Волинського державного університету ім. Лесі Українки. - Луцьк: Вежа, 1995. - С.70.

Гнітецький Л.В., Швай О.Д., Кричфалуший М.В. Спортивно-педагогічне удосконалення як один із компонентів формування особистості майбутнього вчителя // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Формування особистості вчителя фізичної культури в умовах відродження духовності України". - Луцьк, 1995. - С.52-53.

Размещено на .ru