Педагогічні ідеї та освітня діяльність Антоніни Горохович (1913-1997) - Автореферат

Державні документи суверенної України (Конституція України, Закон України “Про освіту”, Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІ століття), Концепція національного виховання, Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності, Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ ст.) акцентують увагу на вихованні національно свідомої, духовно багатої, високоморальної особистості громадянина, здатного перетворити свою країну у розвинену європейську демократичну державу. Одним із основних шляхів реформування навчально-виховного процесу, згідно Державної національної програми “Освіта” (Україна ХХІ століття), є формування теоретико-методологічних засад національної системи виховання з урахуванням вітчизняного і зарубіжного досвіду та активний обмін надбаннями духовної культури між усіма народами, що населяють Україну, а також з українською діаспорою. З цього погляду вкрай важливо творчо використати вагомі теоретичні надбання і великий практичний досвід українців, які з різних причин і мотивів залишаючи свою країну, не тільки зберегли багатовікові досягнення рідного народу в сфері навчання й виховання дітей та молоді, а примножили й збагатили їх досвідом, набутим на чужині. Зауважимо, що і в Канаді, крім коротких відомостей про педагога, вміщених у “Бібліографічному довіднику до історії українців Канади” М.Марунчака, та окремих публікацій (відгуків на заходи, присвячені вшануванню діячки, рецензій її праць, некрологів) М.Дального, І.Дубилка, А.Курдидика, Є.Рослицького, А.Стебельської, Л.Храпливої-Щур, відсутні наукові праці, присвячені дослідженню життя і освітньої діяльності А.Горохович. У дослідженні використовувались такі методи: а) теоретичні - вивчення та аналіз вітчизняної і зарубіжної літератури з досліджуваної проблеми; класифікація та узагальнення архівних джерел і матеріалів; порівняння, зіставлення фактів; історико-генетичний аналіз передумов формування особистості А.Горохович як педагога, громадського і культурно-просвітницького діяча; персоналістично-біографічний - з метою зясування ролі окремих культурно-освітніх діячів у формуванні світогляду та розгортанні діяльності А.Горохович в Україні й еміграції; історико-ретроспективний аналіз матеріалів періодичних видань, документації громадських організацій, архівних матеріалів, що дав змогу охарактеризувати зміст і напрями освітньої діяльності А.Горохович; теоретичне узагальнення, що дозволило визначити її педагогічні погляди й сформулювати висновки; б) емпіричні - бесіди, інтервю з людьми, які знали А.Горохович.У першому розділі - “Антоніна Горохович - подвижник української освіти” висвітлено життєвий шлях та особливості становлення А.Горохович як освітнього діяча, проаналізовано напрями та зміст її громадської діяльності в Україні й діаспорі, розкрито внесок педагога у розвиток української національної освіти і його оцінку освітніми діячами й науковцями ХХ століття. Визначальну роль у вихованні А.Горохович та її становленні як освітнього діяча мала родина, духовна атмосфера якої характеризувалась старанним плеканням національних, православно-релігійних традицій, любові до Бога й України, бажанням здобувати освіту, щоб прислужитися рідному народу. Тут вона отримала досить ґрунтовну, як на той час, гуманітарну освіту та національно-патріотичний вишкіл, що забезпечувався діяльністю на базі навчального закладу організацій “Пласт” і “Союз українок”, активним членом яких була А.Горохович, а також спілкуванням з педагогами й відомими громадськими діячами краю П.Багранівською, о.Борщевським (священиком ґімназійної церкви Святого Юра), С.Лозицькою, С.Скрипником (пізніше патріарх Мстислав), Ф.Пекарським та ровесниками-однодумцями, борцями за волю України. Випробування, які довелося пережити А.Горохович під час війни: вивезення її батьків і всієї рідні у Казахстан; арешти багатьох близьких людей; праця в установах як за більшовицької влади (була “управсправами Львівського обласного інституту удосконалення вчителів”, підпорядкованому Народному комісаріату освіти УРСР), так і за часів німецької окупації (робота в Українському Центральному Комітеті), - сприяли зміцненню її патріотичних переконань, утвердженню чіткого розуміння необхідності повсякденної, послідовної боротьби за поширення національної ідеї, формуванню почуття власної відповідальності за долю рідного народу, його освіту як основу національного відродження. Різноманітна тематика творів - про Україну (природу, історію, героїзм українців), історію християнських свят та національні особливості їх відзначення, твори біографічного характеру про життя і творчість Тараса Шевченка та Лесі Українки, розповіді з життя української молоді в Канаді, твори етичного, національно-патріотичного змісту підпорядковувалась єдиній меті - створити новій генерації зарубіжних українців образ далекої Батьківщини, пробудити любов до неї, виховати національно свідомих християн-патріотів України.Головними умовами формування світогляду і життєвої позиції А.Горохович стали: родинні (ви

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ