Педагогічні ідеї та освітньо-громадська діяльність С. Смаль-Стоцького - Автореферат

Саме завдяки таким комплексним працям, як „Українська історіографія історії педагогіки” (2002 р.), „20 видатних українських педагогів” (2002 р.), „Маловідомі першоджерела української педагогіки (друга половина ХІХ - ХХ ст.)” (2003 р.), „Українська педагогіка в персоналіях” (2005 р.) та іншим, у науковий обіг введено багато матеріалів, присвячених творчості українських діячів, які зробили певний внесок у розвиток національного шкільництва та освіти. Серед педагогів, які розробляли загальні засади розвитку освіти й виховання народу, належне місце необхідно відвести Степану Смаль-Стоцькому (1859 - 1938 рр.) - широковідомому науковцю, талановитому педагогу, політику, громадському діячеві. За радянської доби постать Степана Смаль-Стоцького з відомих причин замовчувалася, хоча роль непересічної особистості академіка в освітньому й громадському житті Буковини окреслена ще його сучасниками: Д.Антоновичем, В.Бідновим, А.Веретельником, Л.Граничкою, М.Кордубою, Ом.Поповичем; а викладацька та наукова робота висвітлена його учнями - Л.Луцівим, І.Підгоренком, В.Сімовичем, О.Цісиком, К.Чеховичем; різноманітна творча діяльність - науковцями з діаспори М.Григором, К.Киселівським, П.Ковалівим, С.Наріжним, І.Новосівським. Таким чином, значущість постаті С.Смаль-Стоцького для національно-культурного розвитку України та відсутність ґрунтовних праць, які б характеризували освітню складову його діяльності й педагогічні погляди, зумовили вибір теми дисертаційного дослідження - „Педагогічні ідеї та освітньо-громадська діяльність Степана Смаль-Стоцького (1859 - 1938 рр.)”. У дослідженні використовувалися такі методи: конкретно-пошукові (пошук літератури, архівних джерел та матеріалів з проблеми дослідження); теоретичні (аналіз, систематизація, класифікація та узагальнення зібраних джерел і творчої спадщини педагога), порівняльно-зіставний (зіставлення подій та фактів біографії для визначення етапів становлення особистості просвітника; зіставлення творчої спадщини та досвіду практичної діяльності науковця й педагога задля виокремлення його педагогічних ідей); історико-ретроспективний (вивчення наявних матеріалів у хронологічній послідовності для визначення основних періодів та напрямів діяльності педагога й характеристики їх змісту); анкетування студентів педагогічних спеціальностей ВНЗ та вчителів ЗОШ для зясування їх позиції щодо актуальності ідей С.Смаль-Стоцького та виявлення стану реалізації ідей буковинського вченого в сучасній освітній галузі.У першому розділі „Життєвий шлях і передумови становлення Степана Смаль-Стоцького як науковця та педагога” охарактеризовано джерела дослідження, висвітлено основні віхи життя С.Смаль-Стоцького, проаналізовано чинники, що впливали на становлення особистості педагога, виділено напрями його творчої діяльності. З 1991 р. до сьогодення науковці виявляють підвищену цікавість до постаті С.Смаль-Стоцького, а тому дослідження творчого шляху просвітника цього періоду представлені на сторінках довідників, у доповідях істориків, українських філологів, педагогів на науково-практичних конференціях. Контраст між родинним середовищем з його народною мовою, ціннісними настановами, що майбутній педагог почерпнув із самостійно прочитаного „Кобзаря” Т.Шевченка, і тиском польської та німецької культури, римо-католицької церкви, москвофільської пропаганди зумовив прихильність С.Смаль-Стоцького до народовського ідеологічного табору, утвердження у нього української національної ідеї, прагнення боротися за права й інтереси власного народу, підняття рівня культури та освіти. Діючи у студентському товаристві „Союз”, а згодом у „Руській Бесіді” (1885-1914 рр.), „Руській школі” (1887-1914 рр.), „Руській Раді” (1870 р.), „Міщанській читальні” (1880 р.), „Руському Драматично-Літературному Товаристві” (1884 р.), товариствах „Народний Дім” (1884 р.), „Буковинський Боян” (1895 р.), „Руська каса” (1896 р.), „Історичному товаристві” (1902 р..), „Союзі хліборобських спілок „Селянська Каса” (1903-1913 рр.) та інших українських культурно-освітніх товариствах краю, педагог здійснював плідну діяльність, удосконалював форми і методи просвітницької роботи зі студентами, міщанами та селянами, боровся за права українців краю, розбудову рідномовного шкільництва. Активна наукова, викладацька та громадсько-просвітницька діяльність С.Смаль-Стоцького на Буковині доповнювалася участю в політичному житті краю, роботою у владних структурах: просвітник чотири рази обирався до Буковинського сейму (1892, 1898, 1904, 1911 рр.), був депутатом Віденського парламенту (1911-1918 рр.); членом уряду Буковини - Краєвого виділу, Ради Культури Краєвої, Залізничної державної ради, Краєвої Шкільної Ради.Громадсько-просвітницька діяльність Степана Смаль-Стоцького / Тетяна Шоліна // Вісник Львівського університету. Роль Степана Смаль-Стоцького в діяльності українських просвітницьких товариств на Буковині кінця ХІХ - початку ХХ століття / Тетяна Шоліна // Науковий вісник Чернівецького університету. Роль Степана Смаль-Стоцького в організації взаємодії державн

Основний зміст дисертаціїОсновний зміст дисертації відображено в таких публікаціях