Педагогічні ідеї про національну школу і виховання у творчій спадщині Лесі Українки - Автореферат

Проблема національної школи, національного виховання вирішується сьогодні відповідно до положень Конституції (Основного Закону) України, Законів України „Про освіту”, Про загальну середню освіту”, „Про вищу освіту”, „Концепції виховання дітей та молоді в національній системі освіти”. Зміст педагогічних ідей Лесі Українки, їхня значущість для сучасного розвитку освіти в Україні - основна дослідницька проблема, що зумовила вибір теми нашого дослідження „Педагогічні ідеї про національну школу і виховання у творчій спадщині Лесі Українки”. Мета даної роботи - здійснити науковий аналіз і систематизацію педагогічних поглядів Лесі Українки на проблему національної школи і виховання, розкрити значення її педагогічних ідей для подальшого розвитку і становлення української освіти на національних засадах. Хронологічні рамки дослідження охоплюють період з початку другої половини ХІХ ст. до 2010 р. Визначення висхідної хронологічної межі зумовлене тим, що суспільно-політична ситуація, яка спричинила формування поглядів Лесі Українки на проблеми української школи і виховання, була зумовлена низкою наказів, виданих у 50-70 роки позаминулого століття, Верхня хронологічна межа - 2010 р. фіксує сучасний стан дослідження проблеми. Специфіка обєкта і предмета зумовила використання в дисертації відповідних взаємоузгоджених і взаємодоповнювальних методів дослідження: конструктивно-генетичного, на основі якого здійснювалося вивчення розвитку дослідницької бази у царині творчого спадку Лесі Українки, встановлення його етапів із подальшим узагальненням здобутків і висновків; історико-структурного, що дав змогу структурувати наявну вітчизняну історико-педагогічну літературу, присвячену вивченню поглядів Лесі Українки на проблеми національної школи і виховання; зіставно-порівняльного, який забезпечив можливість охарактеризувати спільне та окреме в поглядах дослідників дореволюційного, радянського і пострадянського періодів на педагогічний спадок Лесі Українки; проблемно-діахронного, реалізація якого сприяла виокремленню етапів становлення педагогічних поглядів видатної поетеси й динаміці їх вивчення у вітчизняній педагогіці.У першому розділі -,,Історичні та соціально-педагогічні умови формування педагогічних ідей Лесі Українки” - проаналізовано стан вивчення проблеми дослідження в сучасній педагогічній науці, порівнюються різноманітні підходи до оцінки творчого спадку видатної поетеси. Визначено, що для сучасного періоду вивчення педагогічних ідей Лесі Українки характерна достатня виваженість та історична обєктивність підходів, які були недосить можливі для дожовтневої критики, зазнали ідеологічних викривлень у радянський період. Було зясовано специфіку періоду формування педагогічних поглядів Лесі Українки, який відзначався наступними характерними ознаками: залученням до справи освіти як до справи всезагального значення передових представників інтелігенції Російської держави, відомих діячів у різноманітних наукових і культурних сферах; формуванням у вітчизняної інтелігенції поглядів на освітній заклад як виховну систему, де має здійснюватися навчання як загальнокультурний розвиток і виховання на особистісно-свідомих, гуманістичних засадах; осуд передовими діячами у сфері освіти репродуктивних підходів у навчанні і, як наслідок, прагнення впровадити його активні методи, спрямовані на розвиток кращих особистісних якостей; актуалізація проблеми професійної майстерності вчителя; подальший розвиток освіти жінок тощо. Визнано і враховано в дослідженні істотні протиріччя розвитку національної школи і виховання в кінці ХІХ - на початку ХХ століття: між зростанням прагнення українського народу в цілому та інтелігенції зокрема до національного самовизначення та посиленням реакційної політики російського царизму щодо функціонування української мови як окремої; між національним самоусвідомленням етнічних українців та офіційно поширеною думкою щодо сутності великодержавного патріотизму; між наростаючою потребою народу в освіті та недостатнім її забезпеченням з боку влади; між актуалізацією потреби в освіті на національних засадах і придушенням українофільських ознак у навчально-виховному процесі; між необхідністю кваліфікованої підготовки значної кількості народних учителів і відсутністю централізованого забезпечення такої підготовки на високому рівні. Другий розділ ,,Ідеї щодо становлення національної школи та виховання у громадсько-просвітницькій, літературній та освітньо-виховній діяльності Лесі Українки” розкриває зміст її педагогічних ідей через зіставлення характеристик особистого внеску поетеси в громадсько-політичне життя українського суспільства, просвітництво, та аналіз ліричних, прозових, драматичних, публіцистичних творів Лесі Українки, що торкаються проблем шкільництва, розкривають погляди на зміст і методи національного виховання.У дисертаційному дослідженні відповідно до поставлених мети і завдань здійснено аналіз педагогічних ідей Лесі Українки про національну школу та виховання, відображених у творчій спадщині поетеси. Зокрема,

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ