Методологічні підходи до порівняльного аналізу педагогічних ідей видатних дослідників Г. Манна та К. Ушинського. Ідеї громадської школи Г. Манна та ідеї народності виховання К. Ушинського. Спільні й особливі характеристики в поглядах видатних педагогів.
При низкой оригинальности работы "Педагогічні ідеї Г. Манна та К. Ушинського: порівняльний аналіз", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
На нашу думку, сьогодні існує необхідність не лише у вивченні сучасної педагогічної дійсності розвинених країн світу, але й в аналізі зарубіжного історико-педагогічного досвіду. Саме в цій країні отримання незалежності й становлення єдиної держави, започатковане в останній чверті XVIII століття, відбувалося паралельно з освітніми реформами, а саму освіту розглядали як важливий засіб закріплення досягнутих результатів шляхом посвяти молоді в „громадян нової республіки”. Подібну ситуацію Україна переживає сьогодні, і тому досвід використання освіти як чинника обєднання американської держави в останній чверті XVIII - першій половини ХІХ століття для нас є цікавим і повчальним. У середині ХІХ століття розгорталася теоретична й практична педагогічна діяльність видатного вітчизняного вченого, засновника наукової педагогіки Костянтина Ушинського (1824 - 1870), який мав ґрунтовне уявлення про американську систему освіти й про діяльність Г. Манна. Манна, а його погляди на проблеми навчання й виховання відбито недостатньо.Ушинського” висвітлено методологічні аспекти порівняльного аналізу педагогічних ідей видатного американського й вітчизняного дослідників, розкрито в порівняльному плані соціально-історичний і педагогічний контекст формування їхніх поглядів, здійснено контекстний дискурс-аналіз педагогічної термінології в спадщині Г. Це викликало жваві дискусії в суспільстві з приводу розвитку освіти й стимулювало теоретичну та практичну діяльність К. Ушинського. Манна, які підлягали аналізу в нашому дослідженні, було включено дванадцять щорічних звітів Массачусетському відділу народної освіти („Twelve Reports Of The Massachusetts Board of Education”), підготовлених у 1837 - 1848 рр., та деякі інші роботи. У ході дослідження виявлено й репрезентовано чотири класи педагогічних термінів: 1) загальнопедагогічні терміни; 2) терміни теорії навчання; 3) терміни теорії виховання; 4) терміни, які стосуються організації шкіл й управління освітою. У термінах освіта (виховання), загальна освіта, всезагальна освіта, громадська освіта було виражено спільні погляди на соціальну природу освіти й виховання, їх історичний характер, обовязковість і доступність.Ушинського, педагогічних ідей, які стосуються теорії навчання та теорії виховання, проблем організації й управління школою, виявлено спільні й особливі характеристики в поглядах видатних педагогів. Підхід загального соціального контексту потребує виявлення зовнішніх чинників і умов (соціально-історичних, педагогічних), які визначили особливості життєвого досвіду, діяльності й еволюцію поглядів двох видатних педагогів і діячів освіти в історичному просторі та часі. Установлено, що особливими характеристиками соціально-історичного й педагогічного контекстів були: різний рівень економічного розвитку двох країн; царське самодержавство та кріпосництво в Російській імперії й республіканська форма правління та демократичні свободи в США; відмінності в соціальній структурі російського й американського суспільства; русифікаторська політика царського самодержавства в культурно-освітній сфері й політика „плавильного котла” американської адміністрації. Проаналізовано чотири класи педагогічних термінів: загальнопедагогічні терміни; терміни теорії навчання; терміни теорії виховання; терміни щодо організації шкіл й управління освітою. Особливе в трактуванні ідеї громадської школи та ідеї народності виховання виявилося в такому: опора на природне право на освіту, вплив на суспільну думку через зустрічі з населенням, забезпечення реального характеру освіти, свобода совісті, формування віротерпимості й толерантності (Г.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вывод
Узагальнення результатів проведеного дослідження дає підстави зробити такі висновки: 1. У дисертації здійснено порівняльний аналіз ідеї громадської школи Г. Манна та ідеї народності виховання К. Ушинського, педагогічних ідей, які стосуються теорії навчання та теорії виховання, проблем організації й управління школою, виявлено спільні й особливі характеристики в поглядах видатних педагогів.
2. Методологічною основою для порівняльного аналізу педагогічних ідей Г. Манна та К. Ушинського обрано два взаємодоповнюючих методологічних підходи: підхід загального соціального контексту й синхроністичний підхід. Підхід загального соціального контексту потребує виявлення зовнішніх чинників і умов (соціально-історичних, педагогічних), які визначили особливості життєвого досвіду, діяльності й еволюцію поглядів двох видатних педагогів і діячів освіти в історичному просторі та часі. Синхроністичний підхід передбачає вивчення, аналіз, порівняння, пояснення й інтерпретацію педагогічних явищ, які існують одночасно в різних просторових вимірах. У нашому випадку такими педагогічними явищами, що сформувалися в 30 - 60-х рр. ХІХ ст., є педагогічні ідеї Г. Манна (США) і К. Ушинського (Російська імперія).
3. Спільне й особливе в соціально-історичному та педагогічному контекстах формування педагогічних ідей Г. Манна й К. Ушинського дозволяє зрозуміти причини тотожностей та відмінностей у педагогічних поглядах видатних діячів освіти. Спільними рисами соціально-економічного, політичного, культурно-освітнього розвитку двох країн у першій половині ХІХ століття, які визначальним чином вплинули на підходи до теоретичного й практичного вирішення педагогічних проблем, були утвердження капіталістичних відносин, протиріччя між рівнем розвитку економіки й рівнем освіченості населення, потреба в реформуванні освіти тощо. Установлено, що особливими характеристиками соціально-історичного й педагогічного контекстів були: різний рівень економічного розвитку двох країн; царське самодержавство та кріпосництво в Російській імперії й республіканська форма правління та демократичні свободи в США; відмінності в соціальній структурі російського й американського суспільства; русифікаторська політика царського самодержавства в культурно-освітній сфері й політика „плавильного котла” американської адміністрації.
4. Порівняння педагогічної термінології Г. Манна й К. Ушинського здійснювалося за допомогою контекстного дискурс-аналізу, який передбачав постановку питань для аналізу, формування корпусу текстів і презентацію отриманих результатів. Проаналізовано чотири класи педагогічних термінів: загальнопедагогічні терміни; терміни теорії навчання; терміни теорії виховання; терміни щодо організації шкіл й управління освітою. Зясовано, що в загальнопедагогічних термінах було виражено спільні погляди американського та вітчизняного педагогів на соціальну природу освіти й виховання, їх історичний характер, обовязковість та доступність. К. Ушинський, на відміну від Г. Манна, у загальнопедагогічних термінах відобразив сутність педагогіки як науки й мистецтва виховання. Педагогічні терміни теорії навчання, теорії виховання, управління освітою в К. Ушинського були більш різноманітними, науково обґрунтованими, у Г. Манна - мали переважно прикладний характер.
5. Порівняльний аналіз ідеї громадської школи Г. Манна та ідеї народності виховання К. Ушинського дозволив визначити в них спільне й особливе. Спільними характеристиками означених педагогічних ідей є: спільна спрямованість; спільні за змістовними характеристиками підходи до їх теоретичного обґрунтування; прагнення впливати на громадську думку щодо народної освіти без насилля й примусу; визнання всезагальності й обовязковості шкільного навчання, устремління - дати молоді якісну загальну освіту; визнання величезної ролі релігії в справі народної освіти. Особливе в трактуванні ідеї громадської школи та ідеї народності виховання виявилося в такому: опора на природне право на освіту, вплив на суспільну думку через зустрічі з населенням, забезпечення реального характеру освіти, свобода совісті, формування віротерпимості й толерантності (Г. Манн); опора на народний характер людини, вплив на суспільну думку через педагогічну літературу, поєднання формальних і матеріальних цілей освіти, використання православя як чинника виховання (К. Ушинський).
6. Г. Манн та К. Ушинський досліджували спільну проблематику стосовно теорії навчання, але ґрунтувалися на особливих підходах: Г. Манн - на соціоцентричному, К. Ушинський - на антропоцентричному. Педагоги мали спільну позицію щодо принципів навчання, хоч і пропонували особливу їх систему. Спільними були їхні погляди на необхідність модернізації змісту шкільної освіти, проте Г. Манн робив акцент на практичній доцільності знань і розглядав їх як засіб досягнення життєвих цілей, а К. Ушинський обґрунтував критерії відбору змісту шкільної освіти й принципи її педагогічної переробки та вважав, що в змісті освіти необхідно обєднати завдання розвитку дитини й підготовки її до життя. Педагоги, визначаючи методи й форми навчання, виходили із спільного основоположення про необхідність переходу від механічного навчання до розвивального.
7. Видатні педагоги мали спільні позиції щодо проблем теорії виховання (визнання громадського характеру виховання, виокремлення морального виховання як основи виховного процесу, усвідомлення значення трудового та фізичного виховання для розвитку дитини та ін.). Однак Г. Манн розглядав виховання як засіб утвердження демократії й робив акцент на загальнолюдських характеристиках виховного процесу, К. Ушинський - на національних.
8. У педагогічних ідеях Г. Манна та К. Ушинського стосовно організації шкільної справи та управління школою відображена їх спільна переконаність у необхідності організації системи народних шкіл, у відкритті яких братиме участь не тільки держава, а й населення, громадськість. Спільними були погляди на проблему внутрішньо-шкільного управління, на роль учителя в шкільній освіті, вимог до його професійної підготовки та особистісних якостей. При цьому Г. Манн запропонував більш світський і демократичний варіант управління освітою та зміг більш успішно реалізувати свої ідеї на практиці.
9. Порівняння педагогічних ідей Г. Манна та К. Ушинського дозволяє по-новому усвідомити історичне значення й прогностичні можливості їхнього педагогічного доробку. Є підстави стверджувати, що ці видатні педагоги справили значний вплив на розвиток всесвітнього історико-педагогічного процесу. Діяльність та ідеї Г. Манна були взірцем не тільки для Америки, а й для інших країн, погляди К. Ушинського формувалися в орбіті західної педагогіки. Соціоцентризм Г. Манна та антропоцентризм К. Ушинського були певними крайнощами, але вони зафіксували смислове поле для педагогічних пошуків, модернізації й удосконалення освітньої галузі.
Проведений порівняльний аналіз дозволяє визначити прогностичні можливості щодо використання ідей видатних педагогів для вдосконалення сучасної освітньої політики, педагогічної теорії та практики. По-перше, освіта має значні перспективи як чинник обєднання нації, зміцнення незалежності нашої держави. По-друге, створення нової ефективної системи освіти неможливе без участі народу, без контролю з боку громадськості. Тому сьогодні важливо сприяти розвитку суспільно-педагогічного руху в країні. По-третє, політизація освітньої сфери, перетворення її на полігон для партійної боротьби є неприпустимою. По-четверте, освіта, з одного боку, має національний характер, з іншого повинна культивувати світоглядний плюралізм, толерантність, віротерпимість, бути спроможною розвиватися в умовах полікультурності.
Список литературы
1. Ваховский М. Л. Проблема морального воспитания в педагогическом наследии Горация Манна / М. Л. Ваховский // Вісн. Луган. нац. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. - 2006. - № 6 (101). - С. 163 - 168.
2. Ваховський М. Л. Горацій Манн - організатор шкільної освіти в штаті Массачусетс / М. Л. Ваховський // Вісн. Луган. нац. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. - 2006. - № 19 (114). - Ч. 2. - С. 111 - 114.
3. Ваховський М. Л. Горацій Манн про соціальну сутність освіти / М. Л. Ваховський // Вісн. Луган. нац. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. - 2007. - № 17 (133). - С. 82 - 87.
4. Ваховський М. Л. Ідея народності виховання К. Ушинського та ідея громадської школи Г. Манна: загальне та відмінне / М. Л. Ваховський // Освіта Донбасу. - 2008. - № 5 - 6 (130 - 131). - С.102 -109.
5. Ваховський М. Л. Методологічні аспекти порівняльного аналізу педагогічних ідей Г. Манна та К. Ушинського / М. Л. Ваховський // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання та спорту. - Х.: ХДАДМ, 2008. - № 10. - С. 26 - 31.
6. Ваховський М. К. Ушинський про переваги та недоліки сімейного виховання / М. Ваховський // Вісн. Прикарп. ун-ту. Педагогіка. - 2008. - Вип. ХХІІ - ХХІІІ. - С. 18 - 21.
7. Ваховский М. Л. Г. Манн о моральном воспитании детей как факторе предупреждения девиантности / М. Л. Ваховский // Укр. мед. альм. - 2008. - Т. 11, № 6. - С.104.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы