Печерна християнська архітектура в басейні верхнього та середнього Дністра XI-XVIII століття - Автореферат

Кадастр печер басейну Дністра ще на початку 90-их років ХХ ст. налічував більше трьох сотень обєктів, з кожним роком робіт спелеологів, археологів, краєзнавців ця кількість збільшується. Не простежено звязку памяток з іншими археологічними обєктами, їх історичні витоки та культурні впливи, що сформували явище скельної монастирської архітектури, світогляд печерного чернецтва, його роль в історичних подіях доби середньовіччя та нового часу. Більшість зразків культової підземної архітектури наразі інтенсивно руйнуються, не поставлені на облік та охорону відповідними інстанціями, оскільки бракує інформації про роль та значення цих обєктів. Часто унікальні памятки захоплюються представниками різних релігійних конфесій й використовуються з утилітарною метою, без попереднього огляду фахівцями, в результаті нищаться архітектурні обєкти, культурний шар, поховання, наскельні зображення. Мета роботи полягає у висвітленні явища печерної християнської архітектури басейну Дністра в контексті середньовічної історії України та, частково, нового часу.У вступі сформульовано актуальність, мету та завдання роботи, визначено хронологічні та географічні межі дослідження, наукову новизну та практичне значення а також вказані методи аналізу використані у роботі.В дослідженнях скельної та підземної християнської культової архітектури басейну Верхнього та Середнього Дністра можемо виділити три етапи. Період характеризується епізодичними згадками про культові християнські підземелля в літописах, путівниках давніх мандрівників, науково-популярних працях польських краєзнавців. Другий етап у вивченні скельно-церковної архітектури регіону розпочинається у другій половині ХІХ ст. і відзначений діяльністю піонерів української археології Я. Ними були сформовані головні засади вивчення підземних культових памяток, відкрито й описано найбільш яскраві обєкти регіону. Саме у другій половині ХІХ ст. було складено достатньо повні кадастри підземель басейну Дністра, посилилась увага громадськості до культових підземних памяток регіону, було окреслено основні проблеми та напрямки досліджень.Стан дослідженості скельно-печерної архітектури на сьогодні дозволяє типологізувати наявні зразки за архітектурно-планувальними ознаками, функціональними особливостями і, в окремих випадках, визначити форму існування памятки. Статистичний підхід дозволяє вичленити серед загальної кількості памяток дві робочі категорії: Малі печерні комплекси та окремі приміщення Відповідно, до великих печерних комплексів ми відносимо обєкти, які складаються з 3-ох і більше приміщень. За архітектурно-планувальними ознаками малі печерні комплекси та окремі приміщення. поділяються на: - однокамерні обєкти; За архітектурно-планувальними ознаками вони поділяються на: локальні групи однокамерних обєктів локальні групи обєктів галерейного типу лабіринтоподібні обєкти галерейного типу наскельну архітектуру.Написи кирилицею складають у досліджуваних обєктах значний відсоток. Найбільш відомими і добре датованими є написи з Бакотського монастиря: «Благослови Христос Григория игумена давшего силу святому Михаилу» (кін. Графіті у вигляді універсальних звернень до Господа були виявлені у Субоцькому монастирі: "Бог Господь явися нам» (Рідуш, Нечитайло, 1999), у Жванці «Помилуй мя Боже». Серед автографів кирилицею, які з великою вірогідністю можна віднести до мешканців печерних монастирів є такі: «Григорий», «Гаврило», „Антоний”, „Илия” (Стіна, XVII ст..), «Ків», «Кіяріл» (Субіч), «Грико», «Лукаш» (Жванець), „Иаковъ Бутремовеч» (Нагоряни, XV ст..). У Нагорянах, Стіні, Непоротові, Стінці, Жванці було виявлено написи, що містять графеми типологічно подібні на тюркські та германські руни, літери глаголиці та неатрибутовані буквені зображення.Періодом появи печерної християнської архітектури та її масового поширення у Подністровї нами визначено ХІ ст., однак в окремих комплексах та обєктах було виявлено артефакти, що можуть свідчити про більш ранні прояви печерництва - це архаїчні графіті у вигляді хрестів та руноподібні написи змішаного походження. Вплив болгарського чернецтва на християнізацію населення басейну Дністра посилюється після загибелі Першого Болгарського царства, це виявляється, крім численних матеріальних ознак в зразках скельно-церковної архітектури також в поширенні обряду підплитового поховання. Зявившись в басейні Дністра не пізніше ХІ ст., печерні монастирі стають неодмінним атрибутом релігійного життя краю. З другої половини XV та у XVI ст. на регіон посилюється тиск мусульманського світу, відбувається розчленування досліджуваної території між різними геополітичними утвореннями, життя на багатьох обєктах завмирає, нові памятки майже не створюються. проте ми маємо кілька графіті кирилицею, що за палеографією можуть бути віднесені до XVCT. у печерних культових памятках краю (Стіна, Жванець) а також археологічний матеріал, виявлений в окремих обєктах (Мельниця-Подільська, Устячко, Міжгіря). період активності печерного чернецтва, в басейні Дністра створюються численні памятки,

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ