Розгляд проблеми розвитку патріотичних якостей співробітників правоохоронних органів в процесі здобуття ними вищої професійної освіти. Психологічні та педагогічні умови ефективності розроблених педагогічних умов патріотичного виховання курсантів.
При низкой оригинальности работы "Патріотичне виховання курсантів вищих навчальних закладів системи МВС України в навчально-виховному процесі", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Сучасний рівень патріотичного виховання, на жаль, не відповідає актуальним вимогам, які постають у питанні духовності українського правоохоронця, не сприяє формуванню якостей громадянина-патріота, його позитивному ставленню до міліцейської служби та почуття особистої відповідальності за захист Батьківщини, готовності переносити труднощі служби. Таким чином, недостатня теоретична розробленість, практична значущість проблеми обумовили актуальність дослідження, його основний задум і вибір теми: "Патріотичне виховання курсантів вищих навчальних закладів системи МВС України в навчально-виховному процесі". Мета дослідження - теоретично обґрунтувати, змістовно розробити й експериментально перевірити педагогічні умови, які сприяють формуванню патріотизму курсантів вищих навчальних закладів системи МВС України. Проаналізувати психолого-педагогічні аспекти патріотичного виховання курсантів вищих навчальних закладів системи МВС України. Розробити педагогічні умови патріотичного виховання курсантів і впровадити їх у навчально-виховний процес вищих навчальних закладів МВС України.
Список литературы
Основні результати дослідження опубліковано у 11 одноосібних наукових статтях і тезах доповідей, з яких пять статей надруковано в наукових фахових виданнях, зареєстрованих ВАК України, та навчально-методичному посібнику.
Структура і обсяг дисертації.
Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, двох додатків на девяти сторінках, списку використаних джерел, який містить 186 найменувань. Загальний обсяг дисертації - 218 сторінок, обсяг основного тексту - 188 сторінок. Ілюстративний матеріал поданий у 24 таблицях та пяти рисунках.
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його обєкт, мету, гіпотезу і завдання, розкрито методи дослідження, наукову новизну і практичне значення роботи, а також подано відомості про апробацію дисертаційного дослідження та впровадження його результатів у педагогічну практику.
Розділ 1 "Теоретичні основи патріотичного виховання курсантів вищих навчальних закладів системи МВС України" містить три підрозділи й присвячений дослідженню сутності патріотичного виховання курсантів вищих навчальних закладів системи МВС України та аналізу реальної практики формування патріотизму майбутніх правоохоронців.
У підрозділі 1.1. "Патріотичне виховання курсантів вищих навчальних закладів системи МВС України як психолого-педагогічна проблема" констатовано, що в умовах трансформації українського суспільства проблема духовно-морального стану працівників органів внутрішніх справ значно загострилася.
Спостереження за їхніми діями в громадських місцях при виконанні ними службових обовязків свідчить про недоліки в духовно-моральному та патріотичному вихованні, що спричиняє негативне ставлення населення до працівників правоохоронних органів і відповідно позначається на результатах їх діяльності. В останній час значення цінності служби в правоохоронних органах здебільшого набуло індивідуалістичного звучання, а такі цінності, як захист Батьківщини, гордість за свою професію, військова честь і гідність, втратили актуальність. Сьогодні підготовка правоохоронців-патріотів - це важливе і дуже складне завдання педагогічної науки.
Для визначення концептуальних основ патріотичного виховання курсантів у навчально-виховному процесі спеціалізованого вищого навчального закладу системи МВС України визначено зміст й структуру патріотизму і патріотичного виховання. Контент-аналіз близько 20 визначень понять "патріотизм", "радянський патріотизм", "патріотичне виховання", запропонованих різними авторами, дозволив виявити наступне: 1. Для характеристики патріотизму використовується, як правило, у сукупності два ключових поняття (Батьківщина й Вітчизна). У філософських роботах поняття "Вітчизна" розглядається як соціально-політичне явище, тому що його природа обумовлена визначеними суспільними відносинами, економічним і політичним ладом. Поняття "Батьківщина" складає інваріантну основу патріотизму, що відбиває рису, властиву кожному народові протягом усієї історії його розвитку. Це поняття трактується як явище історико-географічного і демографічного характеру.
2. У сучасних умовах патріотизм ідентифікується на рівні трьох основних особистісних якостей: любов до малої та великої Батьківщини; готовність виконати конституційний обовязок; соціальна толерантність, у тому числі релігійна і національна.
3. Структуру патріотизму складають окремі патріотичні якості емоційно-почуттєвого, інтелектуального та діяльно-поведінкового характеру.
4. Поряд з почуттями, ідеями та вчинками виявляється ще один елемент патріотизму, який у неузагальненому вигляді звучить як готовність захищати країну, множити своєю працею її позитивні якості. Готовність виступає як прояв волі, що є, певна річ, своєрідним пусковим механізмом діяльності.
Сучасна педагогічна наука оперує багатим фондом тлумачень дефініції "патріотичне виховання". Узагальнюючи більшість з них, визначено таке поширене розуміння патріотичного виховання: це процес формування (вироблення) в молоді патріотичної свідомості, почуття любові, вірності своїй Вітчизні, готовності до виконання конституційного обовязку по захисту інтересів Батьківщини (М. Бака, О. Гевко, В. Дзюба, В. Корж, Л. Столяренко та ін.). Проте, на нашу думку, тут простежується дещо спрощене, однобічне розуміння процесу виховання, що походить від формування, створення, вироблення, тобто первинного прищеплення певних якостей, почуттів. Якщо на порядку денному патріотичне виховання, то в першу чергу йдеться про любов до батьків, рідної землі, Батьківщини, інакше кажучи, про почуття та якості, уже закладені в людині з дитинства, а то й на генетичному рівні. У такому випадку процес виховання слід розуміти і як розкриття найкращого, що почало формуватися ще в родині, у середній школі тощо.
Встановлено, що сучасна методологія патріотичного виховання в основу покладає ідею історичної спадкоємності поколінь. Виховання патріотизму українського суспільства повинно здійснюватися як розвиток духовно-моральної якості, а його джерелами є переживання причетності до Батьківщини, укорінення своєї індивідуальності в соборній особистості народу, у сімейних переказах, традиціях, історично притаманних українцям. Це також повязано з відродженням національного виховання майбутнього покоління України. Крім того, патріотичне виховання поєднане з формуванням правосвідомості особистості, її громадянськості, екологічної культури тощо. Тож його реалізація передбачає вирішення комплексу виховних завдань, що розкривається в системі різнопланових заходів організаційного, навчального, наукового, духовного, художнього, природоохоронного, правового характеру.
У підрозділі 1.2. "Патріотичне виховання як складова професійної підготовки майбутніх офіцерів органів внутрішніх справ" зосереджено увагу на дослідженні характерної спрямованості процесу формування патріотизму курсантів стосовно службової специфіки спеціалізованого вищого навчального закладу системи МВС України.
Зясовано особливості патріотизму правоохоронця, зокрема співробітника органу внутрішніх справ, відповідно до наявності специфічних особливостей його службової діяльності. Встановлено, що він виступає у двох соціальних вимірах: людина - представник Вітчизни; людина - представник професії. Стосовно першого виміру, патріотизм людини в погонах виражається на рівні ставлення до сімейного домострою (любов до батька й матері, рідної домівки, землі - малої батьківщини, сімейних духовних традицій; шанування батьківських могил; спадкоємність сімейної професії тощо). У другому випадку патріотизм співробітника ОВС носить більш громадянський (ніж етнічний або національний) характер, тому що за професійним спрямуванням він покликаний захищати законні права та інтереси українського народу й держави, що регламентується відповідними завданнями, передбаченими в Законі України "Про міліцію". У цьому контексті можна говорити про професійний патріотизм правоохоронця як різновид, що найбільш повно відображає специфіку службової діяльності.
Доведено, що сутність патріотизму офіцера органів внутрішніх справ відбивається в ряді еталонних якостей, які виступають професіограмним стандартом і складають цілі та результати ефективності патріотичного виховання курсантів: вірність професійному обовязку й прийнятій присязі; відданість існуючому державному порядкові, прагнення захищати інтереси держави; свідома підтримка престижу державних установ (правоохоронного органу); повага до державної (відомчої) символіки; вірність нації та врахування національних інтересів; дбайливе ставлення до національного багатства Вітчизни: мови, культури, традицій; законослухняність, нетерпимість до порушень норм права й моралі; гуманне ставлення до людини; соціальна активність, тверда громадянська позиція.
Запропоновано дефініцію патріотизму курсанта (в контексті його професійної (службової) діяльності), як морального і професійного принципу в якому виражається ставлення до службових обовязків, виявляється почуття любові до своєї Батьківщини, високої громадянської відповідальності як захисника прав і свобод співвітчизників.
Зроблено висновок про те, що патріотичне виховання курсантів вищих навчальних закладів системи МВС України - це чітко організований, планомірний та цілеспрямований процес формування й утвердження в курсантів почуття високої громадянської відповідальності, духовних і моральних якостей патріотизму, які характеризують його як щирого патріота рідної землі, захисника прав і свобод співвітчизників. В умовах службової діяльності та навчально-виховного процесу вищих навчальних закладів системи МВС України він виконує завдання набуття морально-професійних навичок тому органічно проходить в рамках загальної професійної підготовки що регламентовано наказом МВС України від 25.11.2003 року № 1444 "Про організацію професійної підготовки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України".
У підрозділі 1.3. "Аналіз реальної практики патріотичного виховання курсантів вищих навчальних закладів системи МВС України" наведено результати діагностичного дослідження патріотичного виховання курсантів на етапі констатувального експерименту.
На підставі аналізу навчально-виховної роботи вищих навчальних закладів системи МВС України показано, що патріотичне виховання курсантів здійснюється в поза аудиторній педагогічній діяльності шляхом проведення спеціальних виховних і культурно-просвітницьких заходів та під час викладання дисциплін гуманітарного циклу: філософії; культурології; соціології; релігієзнавства; історії України; конституційного права; юридичної деонтології; основ культури професійного спілкування; етики та естетики; психології; професійної психологічної підготовки співробітників ОВС; а також спеціальних дисциплін: оперативно-розшукової діяльності; тактико-спеціальної підготовки; основ початкової тактичної підготовки міліціонера; спеціальної фізичної підготовки, вогневої підготовки.
Визначено, що організація виховної роботи з курсантами орієнтується на сучасні завдання формування духовності, громадянськості й патріотизму молоді. Однак аналіз навчально-методичного забезпечення навчальних дисциплін, відвідування занять за різними циклами, бесіди зі студентами та викладачами, власний досвід роботи автора в навчальному закладі системи МВС України свідчать, що в цих спеціалізованих навчальних закладах переважає акцентування уваги на формування раціонально-інтелектуальних структур особистості та психологічне супроводження службової діяльності. Водночас формування духовно-естетичних та морально-патріотичних основ особистості має другорядне значення і часто носить декларативний характер, не розглядається як основний необхідний першорядний компонент професіоналізму майбутнього офіцера.
Для визначення рівня патріотичної вихованості за виділеними критеріями та їх показниками обґрунтовано використання комплексу оптимальних методів дослідження, серед яких важливими є анкетування, аналіз науково-методичної літератури, спостереження, експертне опитування, бесіди з майбутніми фахівцями та їх викладачами і офіцерами тощо.
На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури з проблеми патріотичного виховання, визначеної структури патріотизму правоохоронця встановлено критерії (теоретичний (інтелектуальний), емоційно-ціннісний, практичний (діяльнісний), показники та рівні сформованості патріотизму курсанта вищого навчального закладу МВС України.
Теоретичний (інтелектуальний) критерій визначає рівень знань і пізнавальний інтерес з питань патріотизму. Емоційно-ціннісний - демонструє емоційно-чуттєве відношення курсантів до патріотизму й патріотичних цінностей, вірність професійному обовязку та прийнятій присязі. Практичний (діяльнісний) - являє собою рівень дотримання в повсякденній професійній діяльності принципу вірності професійному обовязку та прийнятій присязі, законослухняної поведінки, соціальної активності, участь у заходах патріотичного характеру.
Проведений критеріальний аналіз ефективності патріотичного виховання курсантів у навчально-виховному процесі вищих навчальних закладів МВС України на констатуючому етапі експерименту засвідчив, що, завищення курсантами власної самооцінки, коли, розуміючи важливість патріотичних цінностей і бажаючи проявити себе героїчно, вони фактично не готові до патріотичної діяльності через відсутність такого досвіду й переважання інших інтересів. Крім цього, у навчально-виховному процесі вищих навчальних закладів МВС України спостерігається недостатнє охоплення курсантів патріотичною підготовкою й не сформованість системи патріотичного виховання курсантів. Визначено перевагу низького та середнього рівнів сформованості кожного з розроблених критеріїв на констатувальному етапі експерименту, що вказує на наявність невисокого рівня патріотичної вихованості курсантів. У звязку із цим обґрунтовано необхідність у розробці педагогічних умов, які мають активізувати процес патріотичного виховання майбутніх офіцерів ОВС та сприятимуть підвищенню наявного рівня патріотизму в них.
Розділ 2 "Розробка педагогічних умов патріотичного виховання курсантів вищих навчальних закладів МВС України" складається з трьох підрозділів, у яких надано наукове обґрунтування розроблених педагогічних умов, розкрито процес їхнього впровадження, систематизовано результати експериментального дослідження.
У підрозділі 2.1. "Педагогічні умови патріотичного виховання курсантів вищих навчальних закладів МВС України" подано загальну їхню характеристику.
На основі теоретичного дослідження особливостей навчально-виховного процесу спеціалізованого вищого навчального закладу системи МВС України визначено та обґрунтовано такі педагогічні умови: 1) активізація в навчально-виховному процесі використання історії та традицій ОВС як основи змісту патріотичного виховання; 2) впровадження в навчально-виховний процес інтерактивної технології презентації патріотичних образів; 3) оптимізація патріотичного виховання шляхом формування в курсантів почуття вірності професійному обовязкові й присязі як інтегративної професійно важливої якості особистості через православну педагогіку.
Актуалізація історичного знання невідємна від ідеї національного відродження, якого потребує сучасне українське суспільство. Саме тому ефективність виховання здебільшого залежить від того, наскільки педагоги враховують культурну, історичну спадщину народу з його досвідом. Активізація використання історії ОВС, по-перше, обумовлюється її соціальною значущістю у державно-патріотичному та професійному вихованні курсантів, її високими педагогічними можливостями у формуванні громадянської самосвідомості; по-друге, випливає з особливостей професійної діяльності майбутніх співробітників ОВС.
Активізація використання в навчально-виховному процесі традицій ОВС передбачає діяльне запровадження та підтримку в курсантському житті різноманітних міліцейських звичаїв, ритуалів, обрядів. У ході дослідження дано власну класифікацію традицій ОВС, які диференційовано на загально міліцейські та локальні. До загально міліцейських належать: прийняття присяги, урочисте вручення нагород, святкування Дня міліції, відзначення Всеукраїнського дня памяті працівників ОВС тощо. До локальних можна віднести: урочистий випуск молодих офіцерів-юристів, проведення вечорів вшановування ветеранів ОВС, Великої Вітчизняної війни та воїнів-афганців; ритуал прощання випускників з прапором; шефство старшокурсників над першокурсниками; батьківський день на полігоні під час проходження курсу молодого бійця; монетний салют під час останнього проходження взводу випускників урочистим маршем; передача курсантських погонів випускниками першокурсникам як напуття на доблесну службу, щорічні спортивно-розважальні ігри "Вперед, оперa" тощо.
Основною концептуальною ідеєю запропонованої інтерактивної технології є створення виховного патріотичного образу й відтворення його в різноманітних педагогічних проектах. Реалізація проектів здійснюється шляхом його презентації широкому колу курсантів, викладачів, командирів на заняттях з різних навчальних дисциплін, спеціально розроблених факультативах, культурно-масових заходах, засіданнях гуртків за інтересами, курсантських науково-практичних конференціях і семінарах. Технологія передбачає організацію та створення різних видів проектів (інформаційних, ігрових, дослідницьких, творчих), на основі застосування різних засобів виховання (музично-поетичні засоби, художня та історична література, засоби мультімедіа тощо), які б демонстрували приклади патріотичної поведінки та вчинків правоохоронців у історичному минулому та сьогоденні, створювали патріотичний образ правоохоронця-громадянина-патріота, розкривали значення міліцейської служби в зміцненні держави.
Обґрунтовано, що моральну основу служіння в ОВС та патріотичного ставлення до міліцейської професії складає така інтегративна професійно важлива якість майбутнього правоохоронця, як почуття вірності професійному обовязкові й присязі. Тому її наявність визнана основним критерієм патріотичної вихованості сучасного правоохоронця.
Визначено, що юридично держава покладає на своїх правоохоронців обовязок вірно служити Вітчизні, народові, окремому громадянину, чесно й сумлінно виконувати професійні обовязки. До того ж, як це слушно підкреслено в міжнародних актах, міліцейська служба набуває соціального значення й патріотичного сенсу за умови духовного покликання до неї кожного співробітника ОВС. Обґрунтовано, що джерелом і засобом формування в курсантів почуття вірності професійному обовязкові й присязі як інтегративної професійно важливої якості особистості може бути православна культура.
У підрозділі 2.2. "Впровадження розроблених педагогічних умов у навчально-виховний процес вищих навчальних закладів МВС України" описано дослідно-педагогічне впровадження розроблених умов у навчально-виховний процес вищих навчальних закладів МВС України.
Встановлено, що запропоновані педагогічні умови досить тісно взаємоповязані як сутнісно, так і процесуально, вони пронизують усі компоненти виховної роботи. Так, ефективне формування почуття вірності професійному обовязкові та присязі в курсантів неможливе без урахування духовно-моральної основи виховання, що забезпечується застосуванням у навчально-виховному процесі елементів православної педагогіки. Акцент у навчально-виховному процесі на духовному розвитку курсантів створить належні умови для правильного розуміння останніми історії, традицій, призначення міліції. Використання ж у навчально-виховному процесі історії та традицій ОВС стало більш успішним і результативним за умови впровадження інтерактивної технології презентації патріотичних образів. Таких внутрішніх звязків, як показує досвід практичної роботи, дуже багато, що в кінцевому результаті й дозволяє організувати цілісний процес патріотичного виховання курсантів.
З урахуванням специфіки вищого навчального закладу патріотичне виховання курсантів у процесі формувального експерименту здійснювалося в три етапи: початковий; етап формування первинних патріотичних якостей; етап поглиблення патріотичних якостей і стабілізації патріотичної діяльності курсантів.
Реалізація першої педагогічної умови здійснювалась через такі навчально-виховні форми, як наукові конференції, пошукова діяльність з вивчення історичної спадщини міліції регіону, створення кабінетів-музеїв історії української міліції, екскурсії та віртуальні екскурсії до музеїв, до кабінетів-музеїв відомих правоохоронців, до галерейного комплексу "Сторінками літопису Луганського державного університету внутрішніх справ", зустрічі з ветеранами й пенсіонерами ОВС, тематичні вечори тощо. Позивних результатів у патріотичному вихованні досягла робота під час проведення запропонованого нами спецкурсу "Історія міліції України". Спецкурс був започаткований з метою вивчення історії органів внутрішніх справ, акумулювання уявлень про героїчні події української міліції, про видатних правоохоронців і яскраві досягнення захисників правопорядку, формування в курсантів ідеалу правозахисника-патріота.
Заради методичного забезпечення курсу "Історія міліції України" розроблено та впроваджено в навчально-виховний процес навчально-методичний посібник для викладачів та курсантів вищих навчальних закладів системи МВС України для проведення занять з дисципліни.
Ефективність спецкурсу була обумовлена використанням інтерактивної технології презентації патріотичних образів, що перепліталося із впровадженням другої педагогічної умови. Так, інтерактивна навчальна компютерна програма "Історія міліції Луганщини: віртуальні екскурсії до музеїв", яка відтворювала патріотичні образи відомих правозахисників Луганщини, дозволила реалізувати ряд освітніх цілей: виховання почуття любові й патріотичного ставлення до професії, узагальнення знань курсантів з історії, краєзнавства й професійної культури, проведення самостійних курсантських наукових досліджень, творчий підхід у викладенні матеріалу, ознайомлення з екскурсіями курсантів вищих навчальних закладів системи МВС України через мережу Інтернет.
Впровадження другої педагогічної умови повязане з розкриттям й презентацією патріотичного образу правоохоронця в проекті за допомогою різних засобів: воєнного мистецтва (підсумковий військово-показовий огляд на завершенні курсу молодого бійця - "Ми на захисті населення", навчальні правоохоронні спецоперації різного змісту та напряму), художнього мистецтва (спільні з викладачами літературно-музичні вечори патріотичної пісні та поезії, святкові концерти, фестивалі за участю клубу авторської пісні та поезії "Ліра", народного вокального ансамблю "Лугарі", вокально-інструментальної студії "Візит", випуск збірки віршів і прози патріотичної тематики курсантів, викладачів і командирів "Всі ми служимо, Батьківщино, тобі"), інших (зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни на відзначення Дня Перемоги; участь у підготуванні та проведенні загальноміської акції "Хліб війни на Луганщині"; випуск періодичної загально університетської газети "Радар"; організація волонтерського руху тощо).
Реалізація третьої педагогічної умови патріотичного виховання довела ефективність застосування елементів сучасної православної педагогіки у процесі формування духовно-патріотичних якостей курсантів. Зясовано, що поєднання в навчально-виховному процесі як традиційних світських форм і методів впливу, так і суто релігійних помітно розширює педагогічні можливості під час формування в курсантів почуття вірності професійному обовязкові й присязі.
Серед виховних заходів, проведених у рамках впровадження третьої педагогічної умови, та з метою утвердження у свідомості особового складу вишу духовно-моральних і патріотичних цінностей, історично притаманних культурі українського народу, представлення найкращих зразків вітчизняної та світової духовної спадщини ефективними є такі: проведення духовно-просвітницької роботи духівництва при каплиці архангела Михаїла, розташованої на території ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка; вчинення поминальних панахид памяті загиблих працівників ОВС у боротьбі зі злочинністю за участю священнослужителів православної церкви; проведення молебнів на успіх у навчанні, на різні потреби; відвідання курсантами православного храму, сповідь на богослужінні; організація екскурсій до Святогорської лаври, проведення виставки ікон, зроблених злочинцями, які відбувають строк покарання в місцях позбавлення волі; випуск курсантами стінгазет християнської тематики; підготовка фотовиставки "Храми Луганщини", яка експонувалася в Луганській обласній бібліотеці імені Максима Горького. Такі заходи направлені головним чином на пробудження духовного життя курсантів. Саме на цьому ґрунті ми спробували сформувати такі патріотичні якості, як вшанування батьківських могил, повага до рідної культури й професії.
У підрозділі 2.3. "Аналіз ефективності розроблених педагогічних умов патріотичного виховання курсантів" проведено перевірку рівня сформованості патріотичної вихованості курсантів і аналіз розроблених на констатувальному етапі експерименту її критеріїв та показників.
Основним дослідницьким методом обрано порівняльно-зіставний аналіз експертних оцінок, відповідей курсантів, навчальної та іншої інформації, отриманої й обробленої відповідно до методик, що використовувалися на етапі констатувального експерименту.
Таким чином, у різноманітних варіантах зіставлялися дані, отримані під час опитувань контрольних та експериментальних груп до і після експериментального навчання.
Для здійснення порівняльного аналізу отриманих показників обрано t-тест Стюдент як один із найбільш поширених методів статистичного аналізу на порівняння середніх значень різних вибірок.
За результатами діагностичних досліджень, що систематично проводились під час дослідно-експериментальної роботи, а також за даними підсумкового зрізу відзначено явну позитивну динаміку в експериментальній групі та відсутність такої в контрольній групі (див. табл. 1).
Таблиця - Динаміка рівня патріотичної вихованості курсантів (усереднений числовий показник балів): Високий рівень Достатній рівень Низький рівень
Характеристика результатів експерименту, дозволяє констатувати наступне: по-перше, суттєво зменшилася кількість курсантів, патріотична вихованість яких відповідала низькому рівню (на 18,64 %), по-друге, значно побільшало осіб з високим рівнем патріотичної вихованості (на 14,61 %). Такі перетворення підтверджують ефективність запропонованих нами педагогічних умов патріотичного виховання курсантів. Обєктивність і репрезентабельність підсумків даних експерименту перевірялась за допомогою критерію Стюдента.
Теоретичний аналіз проблеми та отриманих результатів пошуково-експериментальної роботи дали змогу сформулювати такі висновки: 1. Досліджувана тема має складний характер, оскільки поєднує в собі низку відносно самостійних наукових напрямів, які в сукупності істотно збагачують наше уявлення про проблему патріотичного виховання майбутніх правоохоронців. Доцільно виділити три основні напрямки наукових досліджень, які разом складають цілісну картину наукових знань з теми дисертації. Це, по-перше, психолого-педагогічні аспекти патріотичного виховання громадянина та визначення місця православної педагогіки в процесі формування патріотичних якостей особистості; по-друге, особливості патріотичного виховання в умовах навчально-виховного процесу цивільних вищих навчальних закладів; по-третє, проблеми патріотичного виховання курсантів спеціалізованих вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ та військових навчальних закладів.
2. Встановлено, що питання патріотизму курсантів - майбутніх юристів-правоохоронців слід розглядається в контексті їхньої професійної (службової) діяльності. Звернення до таких спеціальних галузей знань, як юридична деонтологія та професійна етика працівників ОВС, які розкривають соціально-нормативний зміст професійної діяльності юриста, її принципи і особливості, виявляє, що патріотизм входить до структури моральних принципів професійної етики працівників ОВС, є принципом професійної діяльності, складовим елементом професіограмного стандарту співробітника органів внутрішніх справ та компонентом його моральної культури.
3. Дослідження показує, що успішність патріотичного виховання курсантів тісно повязується із застосуванням у навчально-виховному процесі історії та традицій органів внутрішніх справ. Вивчення історії ОВС сприяє акумуляції в памяті курсантів уявлень про героїчні події української міліції, про видатних правоохоронців і яскраві досягнення захисників правопорядку. Ці уявлення відіграють роль ціннісних орієнтирів, сприяють зміцненню громадянської самосвідомості й патріотизму. Вони також породжують позитивні емоції та викликають прихильне ставлення до служби в органах внутрішніх справ, до захисту Вітчизни взагалі. Досліджено, що традиції ОВС також позитивно впливають на морально-психологічний стан курсантів у цілому, а також на взаємовідносини, колективний настрій, психологічну сумісність і самопочуття особистості в колективі, психологічні установки та ціннісні орієнтації. Вони направлені на формування оціночного ставлення до таких якостей правозахисника, як повага до старших, шанування батьків, пенсіонерів та ветеранів ОВС, шанобливе ставлення до альма-матер - свого навчального закладу, професії захисника правопорядку, тобто тих якостей, які відбивають сутність поняття "мала батьківщина".
4. Обґрунтовано необхідність впровадження в навчально-виховний процес розробленої інтерактивної технології презентації патріотичних образів.
Її метою, по-перше, є формування на підставі ідеї відтворення патріотичного образу такого педагогічного середовища, де засвоєння змісту патріотичного виховання буде проходити в умовах як самостійної творчої діяльності курсантів, так і за підтримки викладачів-вихователів, а по-друге - вироблення широкого спектру засобів виховання, які сприятимуть формуванню патріотичних почуттів, виробленню активної громадської позиції, засвоєнню знань і навичок необхідних для подальшого морального розвитку курсантів як громадян - патріотів своєї держави. Сутність технології полягає в створенні виховного патріотичного образу й відтворенні його в різноманітних педагогічних проектах. Результати дослідження доводять перспективність застосування проектної діяльності вихованців. Цей вид діяльності більш багатофункціональний, ніж інші. Він спонукає особистість виявити інтелектуальні здібності, моральні та комунікативні якості, продемонструвати рівень оволодіння знаннями й загальнонавчальними вміннями, здатність до самоосвіти, самоорганізації й самовиховання.
5. Обґрунтовано, що удосконалення системи патріотичного виховання повязане з формуванням у курсантів почуття вірності професійному обовязку та прийнятій присязі, оскільки вірність професійному обовязку й присязі складає цілі, результати й критерії ефективності патріотичного виховання курсантів, а присяга виконує ряд найважливіших соціальних функцій у діяльності правоохоронця, що, насамперед, забезпечує активне й свідоме здійснення свого обовязку щодо захисту Батьківщини та її народу. Вірність професійному обовязкові й присязі визначається взаємодією норм права і норм моралі, оскільки норми моралі регулюють внутрішнє усвідомлення міліціонером своєї поведінки, а норми права - зовнішню форму діяльності. При цьому нехтування мораллю тягне й порушення правових приписів, тобто в професійному обовязкові етична та юридична сторони поєднуються. Почуття вірності не обмежується юридичними обовязками співробітника ОВС. Професійний обовязок реалізується не завдяки примусовій силі держави, а на підставі внутрішнього покликання, веління совісті, духовної необхідності.
Запропоноване відродження та запровадження православних традицій у патріотичному вихованні сучасної молоді, зокрема в процесі формування в курсантів вищих навчальних закладів системи МВС України почуття вірності професійному обовязкові й присязі.
6. Проведена дослідно-педагогічна робота з упровадження розроблених педагогічних умов патріотичного виховання, аналіз отриманих даних за трьома критеріями - інтелектуальним, емоційно-ціннісним, практичним (діяльнісним) - свідчать про високу динаміку зростання всіх основних показників патріотичної вихованості курсантів, що є достатньою підставою вважати завдання дослідження виконаними, а мету дослідження - досягнутою. Результати аналізу емпіричного матеріалу, статистичного опрацювання даних підтверджують гіпотезу дослідження, яка полягає в припущенні, що процес патріотичного виховання курсантів вищих навчальних закладів системи МВС України буде ефективним, якщо його побудувати на основі розробки й реалізації спеціальних педагогічних умов. Форми й методи патріотичного виховання в експериментальних групах з використанням запропонованих нами змін є ефективними в порівнянні з традиційними в контрольних групах, які є малоефективними.
7. Підвищенню ефективності процесу патріотичного виховання сприяло запровадження запропонованого спецкурсу "Історія міліції України", який має характерну спрямованість на вивчення практичного досвіду правоохоронних структур, кращих правозахисників органів внутрішніх справ. Застосування спецкурсу доводить, що зміст програми має значні можливості для формування в курсантів професійно-патріотичної вихованості. Зясовано, що в них помітно розширюються знання в питаннях патріотизму, формується почуття любові до міліцейської професії і гордості за неї, малої і великої Батьківщини, почуття поваги до праці тощо. Набуті в межах спецкурсу знання мають великий потенціал: дозволяють курсантам зміцнити свої життєві позиції і патріотично ціннісні орієнтації, розібратися в патріотичних питаннях і застосовувати набутий досвід у своїй практичній діяльності.
Виконана робота не вичерпує всіх проблем патріотичного виховання майбутніх офіцерів ОВС. Потребують педагогічного дослідження проблеми генезису процесу патріотичного виховання в історії української міліції, підготовки командного корпусу вищих навчальних закладів МВС України до реалізації завдань патріотичного виховання курсантів, формування екологічної культури курсантів через виховання любові до малої батьківщини - природного багатства рідної землі. Дослідження в цих напрямках сьогодні, на наш погляд, є найбільш актуальними.
ПУБЛІКАЦІЇ АВТОРА
1. Кутовий Р. В. Духовність і музика у вихованні духовної культури майбутніх працівників правоохоронних органів МВС України / Р. В. Кутовий // Духовність особистості: методологія, теорія і практика : зб. наук. праць / гол. ред. Г. П. Шевченко. - Луганськ : Вид-во Східноукр. нац. ун-ту, 2004. - Вип. 5. - С. 109-116.
2. Кутовий Р. В. Музика і традиції у формуванні духовної культури курсантів ВНЗ системи МВС України / Р. В. Кутовий // Духовність особистості: методологія, теорія і практика : зб. наук. праць / гол. ред. Г. П. Шевченко. - Луганськ : Вид-во Східноукр. нац. ун-ту, 2004. - Вип. 6. - С. 75-82.
3. Кутовий Р. В. Сучасне розуміння патріотизму: пошук нових підходів / Р. В. Кутовий // Освіта Донбасу : наук.-метод. видання. - Луганськ. - Вип. № 1(120). - 2007. - С. 50-54.
4. Кутовий Р. В. Професійні особливості патріотизму й патріотичного виховання курсантів вищих навчальних закладів МВС України / Р. В. Кутовий // Педагогічні науки : теорія, історія, інноваційні технології : наук. журнал. - Суми : СУМДПУ ім. А.С. Макаренка, 2009. - № 1. - С. 220-228.
5. Кутовий Р. В. Інтерактивна технологія презентації патріотичних образів у вихованні курсантів ВНЗ системи МВС України / Р. В. Кутовий // Духовність особистості: методологія, теорія і практика : зб. наук. праць / гол. ред. Г. П. Шевченко. - Луганськ : Вид-во Східноукр. нац. ун-ту, 2010.
6. Кутовий Р. В. Розвиток патріотичних якостей громадян як передумова підвищення правової культури суспільства / Р. В. Кутовий // Актуальні проблеми політики : зб. наук. праць / голов. ред. С. В. Ківалов. - Одеса : ПП "Фенікс", 2006. - Вип. 29. - С. 159-161.
7. Кутовий Р. В. Відродження традицій кадетських корпусів у вихованні курсантів ВНЗ системи МВС України / Р. В. Кутовий // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених. - Сімфер
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
