Роман "Трицарство" як найвидатніший роман. Основні посилання для його написання в контексті історичної епохи. Образи головних персонажей твору, героїв Цао Цао та Чжуге Лян. Різниця між політичними та патріотичними поглядами героїв роману "Трицарство".
В наш час зростає інтерес до Китаю, до його пятитисячолітньої історії та захоплює його багата культурна спадщина,-усе це зумовлює необхідність ретельного дослідження давньої літератури Китаю, а також функціонування численних художніх образів, що може допомогти осягнути глибини естетичного світобачення китайців.У романі«Трицарство» описаний один із найскладніших періодів з історії Китаю, отже стає можливим дослідження низки історичнихподій, вчинків, і того, чим вони були зумовлені. Розкриття образів головних героїв будь-якого художнього творує необхідною ланкою процесу розуміння менталітету китайського народу, його культурних традицій, подій у контексті історичної епохи, що представляє собою шлях до повного розуміння твору вцілому. Обєктом дослідження виступають образи головних героїв роману «Трицарство» Цао Цао ТАЧЖУГЕ Лян. Мета роботи-виділити розбіжності між патріотичними поглядами Цао Цао і Чжуге Ляна, а також визначити основні причини їх вчинків і поглядів. За для досягнення поставленої мети роботи нами були визначені наступні наукові завдання:-визначити основні посилання для написання роману в контексті історичної епохи;XIII і XIV століття - час розквіту китайської драми, коли було створено понад шестисот пєс, з яких не менше пятидесяти було присвячено героям Трьох царств. Імя Ло Гуаньчжуна стоїть на титулі не тільки «Трицарства», а й фантастичного роману «Розвіяні чари» і «Оповідання про історії падіння династії Тан і Пяти династій», «Оповідання про династії Сунь і Тан», та інших, у тому числі і деяких старовинних виданнях «Річкових заплав». Так, незабаром після завершення в 265 році періоду боротьби Трьох царств - Вей, Шу і У - і створення єдиної Цзіньськой імперії за імператорським наказом сановником Чень Шоу була створена офіційна «Історія Трьох царств». Отже, читач вже знає, що, коли Ло Гуаньчжун приступив до написання свого «Трицарства», він міг скористатися офіційною династийной історією Чень Шоу, народними оповідями про героїв Трьох царств і створеною на їх основі народної книги, пєсами про ті ж події, які були складені в V столітті сановником Пей Сунчжі, і створеними вже в XI-XII століттях зведеними літописами, в яких була послідовно описана історія Китаю з найдавніших часів до X сторіччя. Як писав Цянь Даці - автор першого передмови до «Трицарства», поміченого одна тисяча чотиреста девяносто пять роком, мета історичного твору, яку перейняв і Ло Гуаньчжун, не в безпристрасній реєстрації подій в хронологічному порядку, а у спробі «висвітлити розквіті занепад колишніх династій, відобразити чесноти і злі помисли правителів і підданих, зафіксувати успіхи і промахи в державному управлінні, дати уявлення про щасливі і горезвісні долі людейщоб у нащадків зявилося бажання схиляти людей до добра і застерігати їх від зла » .Ми обрали цейроман для проведення дослідження через те, що він в свій час зробив величезний внесок у розвиток літературної творчості, драматургії, мистецтва Китаю. Поява «Трицарства», як справедливо стверджується в «Історії китайської літератури», знаменує новий, більш високий етап у розвитку китайського роману. Роман здобув широку популярність далеко за межами Китаю, він переведений на японську, корейську, вєтнамський, маньчжурський, монгольський мови, ряд європейських мов, у тому числі і на російську, а також користується особливою популярністю в країнах Далекого Сходу. В цій роботі ми докладно визначили основні положення патріотизму в романі, а також визначили причини його написаня, обраним автором стилем та важливістю роману в історії Китаю.
Вывод
Ми обрали цейроман для проведення дослідження через те, що він в свій час зробив величезний внесок у розвиток літературної творчості, драматургії, мистецтва Китаю. Поява «Трицарства», як справедливо стверджується в «Історії китайської літератури», знаменує новий, більш високий етап у розвитку китайського роману.
Роман здобув широку популярність далеко за межами Китаю, він переведений на японську, корейську, вєтнамський, маньчжурський, монгольський мови, ряд європейських мов, у тому числі і на російську, а також користується особливою популярністю в країнах Далекого Сходу.
В цій роботі ми докладно визначили основні положення патріотизму в романі, а також визначили причини його написаня, обраним автором стилем та важливістю роману в історії Китаю.
Узагальнивши всю інформацію, ми дізнаємося що в романі докладно описана вся історія Китаю в період національної роздробленості і міжусобних війн. Цей роман дає змогу істриком чітко вивчити події і персонажи цього часу, поділити їх на хороших і поганих виразити свої думки і написати коментарі. А читачам в свою чергу в літературному форматі поданий відрізок історії середньовічного Китаю, який спеціально для читачів був сформований і переписаний велику кількість разів.
В романі налічується багата кількість персонажів, і всі вони дуже різні за своєю зовнішністю,повадками,звичками,принципами. У кожного з цих персонажів є своя мета, своя дорога, свій погляд на правляння державою. В цій курсовій роботі були розглянуті методи керування Цао Цао и Чжугє Ляна, які доволі відрізняються один від одного.
Після проведення комплексного дослідження патріотичних поглядів та політичних принципів головних героїв роману……,можна зробити висновок, що ці два герої противопоставляються як люди,правителі,воєначальники та їх методи ведення справ абсолютно різні.
Отже, спираючись на матеріали дослідження, можемо констатувати, що Цао Цао виставляється головним негативним героєм через його коварність,хитристі та жагу до влади.Чжуге Лян постає перед нами як ідол доброти і порядку,він розумний, честний, відповідальний - це робить його головним позитивним героєм роману.
Список литературы
1. Меликсетов А. В. Історія Китая. /Москва : Вища школа, 2002. 647с.
2. Меликсетов А.В. Історія Китая. /Москва : Вища школа, 2002. 647с.
3. Меликсетов А.В. Історія Китая. /Москва : Вища школа, 2002. 647с.
4. Алексеев В.М. Праці з китайської літератури. /Москва : Східна література, 2002.
5. Меликсетов А.В. Історія Китая. /Москва : Вища школа, 2002. 647с.
6. Б.Л. Рифтин Історична єпопея і фолькльорна традиція в Китаї /Наука. 1970.
7. Лу Синь Історична еволюція китайської народної прози «Сяошо»/ журнал «Дружба»./ Пекін : 1958.
8. Чу Бин-цзи Сборник статей о «Трицарстві». /Пекін : 1957. с. 11
9. Чжоу Ли-Бо Сборник статей о «Трицарстві». /Пекін : 1957. с. 27
10. Лу Ди Сборник статей о «Трицарстві»./Пекін : 1957. с. 110.
11. Фань Нин Ло Гуаньчжун і його«Трицарство». / Газета «Дружба». Пекін : 1957. 17 серпня.
12. Ло Чжи-цзянь о народності «Трицарство» з точки зору союза в персиковому саду. / Сбірник статей з вивчення «Трицарства». / 1982. с. 17
13.складена Пекінським університетом Історія китайської літератури. /Пекін : 1960. с. 229
14.Дун Мєй-кань Досвід вивчення роману «Трицарство»./ 1974. с. 21
15. Алексеев В.М. Праці з китайської літератури. /Москва : Східна література, 2002.
16.Федоренко Н.М. Проблеми вивчення китайської літератури. / Москва : Художня література, 1974.
17. Позднеева Л.Д. Литературавостока в новоевремя / Л.Д. Позднееа. - М.: Издательствомосковсгогоуниверситета, 1975. - 758 с.
18. Сазанова. Н. М. Література сходу в давнину / Н. М. Сазанова. - М.: Сирин, 1996. - 304с.
19.Бичурин Н. Я. Китай в гражданском и нравственном состоянии / Н. Я. Бичурин.- М.: Наука, 2002. - 431 с.
20. Рифтин Б.Л. Історична епопея і фольклорна традиція в Китаї / Б.Л. Рифтин. - М.: Наука, 2001. - 465 с.
22. Коротка літературна енциклопедія / [ редактори А. А. Аникст, Н. М. Грибачев, А. П. Лупан и др.]; головний редактор А. А. Сурков / Советская енциклопедия 967с.
23. Духовна культура Китаю / [ редактори тому М. Л. Титаренко С. М. Аникеева О. И. Завялова и др.]/ Восточная литература : Москва, 2008. 432с.
24. Сазанова Н. М. Література сходу в давнину. /Москва : Сирин, 1996. 304с.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
