Патоморфологичні зміни при парвовірусній інфекції свиней - Автореферат

Із усіх вірусів, що викликають порушення відтворювальної функції свиноматок (парво-, ентеро-, рео-, аденовіруси, віруси хвороби Ауєскі, класичної чуми свиней, грипу, японського енцефаліту), парвовірус свиней є найбільш частим етіологічним фактором синдрому SMEDI (від англ.: Stillbirth - мертвонароджуваність, Mummification - муміфікація, Embrionic death - загибель ембріонів, Infertility - неплідність), який в останні 10 - 15 років поширився у багатьох розвинутих країнах світу, спричиняючи значні економічні збитки. У доступній літературі нами знайдено досить поверхневі дані щодо патогенезу парвовірусної інфекції, патологоанатомічних і гістологічних змін у свиноматок, мертвонароджених поросят, плодів, кнурів, в плодових оболонках і, взагалі, не знайдено робіт щодо гістохімічних змін у різних органах і тканинах. Показано, що при патологоанатомічному розтині мертвонароджених поросят, які загинули від парвовірусної інфекції, патогномонічними змінами є серозний або серозно-геморагічний лімфаденіт, набряклий, часто із крапковими крововиливами в паренхімі тимус, катаральне або катарально-геморагічне запалення шлунка і тонкого відділу кишечнику, набряк головного та спинного мозку. На основі результатів проведених досліджень сформульовано критерії патоморфологічної діагностики цієї хвороби, які слугували основою при написанні “Методичних рекомендацій з патоморфологічної діагностики парвовірусної інфекції свиней” (затверджені науково-методичною радою Департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України, протокол № 3 від 20 грудня 2006 р.). Основні положення дисертаційної роботи були оприлюднені та обговорені на: науково-практичної конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів за участю науковців УААН “Проблеми ветеринарної медицини в умовах реформування аграрного сектора України” (Київ, 17-18 березня 2003 р.); ІІІ науковій конференції професорсько-викладацького складу та аспірантів Навчально-наукового інституту ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції тваринництва (Київ, 3-4 березня 2004 р.); VI міжнародній науковій конференції “Актуальні проблеми й інновації у тваринництві, ветеринарній медицині і харчових технологіях”, присвяченій 220-річчю Львівської національної академії ветеринарної медицини ім.На протязі року встановлено хвилеподібні зміни кількості свиноматок, в яких реєструвалися перегули, повторні приходи в охоту, малоплідність та дрібноплідність, аборти з виходом муміфікованих плодів, мертвонароджені поросята, а також народження слабких і нежиттєздатних поросят. При патологоанатомічному розтині інфікованих парвовірусом свиноматок не було виявлено будь-яких макроскопічних змін у органах і тканинах, у тому числі в яєчниках, яйцепроводах, матці і піхві. При дослідженні мигдаликів, тимуса, легень, серця, печінки, селезінки, нирок, підшлункової залози, різних ділянок шлунка й кишечнику, лімфатичних вузлів гістологічні зміни не виявлено. При проведенні гістохімічних досліджень встановлено, що епітеліоцити слизової оболонки матки, в тому числі келихоподібні клітини, інтенсивно забарвлюються в реакціях на білки, ШЙК-реакцією та в реакціях на ДНК і РНК і досить слабо - в реакціях на глікозаміноглікани. В розширених кровоносних судинах, які при фарбуванні гематоксиліном Караці та еозином здавались порожніми, виявлялась рідина, яка інтенсивно фарбувалась в реакціях на білки та полісахариди.У дисертаційній роботі на основі результатів епізоотологічних, клінічних, патологоанатомічних, гістологічних, гістохімічних і морфометричних досліджень проведено теоретичне узагальнення й експериментальне обґрунтування патоморфологічних змін при парвовірусній інфекції свиней, на основі чого розроблені критерії патоморфологічної діагностики цієї хвороби. При гістологічних дослідженнях у слизовій і мязовій оболонках матки реєструються вогнища набряку та скупчення лімфоцитів, окремих моноцитів, макрофагів, еозинофілів і плазматичних клітин, а в мязовій оболонці, крім того, - розриви частини пучків міоцитів і мікровогнища коагуляційного ареактивного некрозу. У плодових оболонках виявляються інфільтрація частини ворсинок еритроцитами, набряк хоріальної пластинки з базофільними вогнищами руйнування тканини та вогнища крововиливів. На розтині мертвонароджених поросят, що загинули від парвовірусної інфекції, виявляють серозний або серозно-геморагічний лімфаденіт, набряк тимуса з крапковими крововиливами в паренхімі. На основі проведених досліджень встановлено комплекс патогномонічних для парвовірусної інфекції свиней гістологічних змін в органах і тканинах мертвонароджених поросят і вперше в Україні сформульовані критерії патоморфологічної діагностики парвовірусної інфекції свиней, які слугували основою при написанні “Методичних рекомендацій з патоморфологічної діагностики парвовірусної інфекції свиней”.

Парвовірусна інфекція свиноматок

Клініко-епізоотологічні дослідження

На протязі року встановлено хвилеподібні зміни кількості свиноматок, в яких реєструвалися перегули, повторні приходи в охоту, малоплідність та дрібноплідність, аборти з виходом муміфікованих плодів, мертвонароджені поросята, а також народження слабких і нежиттєздатних поросят. При цьому кількість свиноматок з абортами прямо пропорційно залежала від кількості свиноматок з мертвонародженими поросятами.

Кількість мертвонароджених поросят в однієї свиноматки коливалась від 1 до 6 без якої-небудь помітної закономірності. В 19,16 % від усіх досліджених свиноматок у різний термін супоросності нами було зареєстроване підвищення температури тіла до 40,2 - 40,4 0С, що тривало 1 - 5 діб. У цей період тварини частково відмовлялися від корму й пили багато води. Надалі в таких свиноматок реєстрували аборти або народження мертвих поросят.

При проведенні серологічних досліджень сироваток крові від 313 свиноматок у РТГА і методом ІФА антитіла до парвовірусу свиней були виявлені у 240 свиноматок (76,68 %). З них, в основних свиноматок антитіла до парвовірусу виявлені у 178 з 232 досліджених (76,72 %), а у разових свиноматок - у 62 з 81 дослідженої (76,54 %).

У 25 із 240 серопозитивних на наявність антитіл до парвовірусу свиноматок (10,42 %) після опоросу діагностували ендометрити.

Патологоанатомічні дослідження

При патологоанатомічному розтині інфікованих парвовірусом свиноматок не було виявлено будь-яких макроскопічних змін у органах і тканинах, у тому числі в яєчниках, яйцепроводах, матці і піхві.

Гістологічні, гістохімічні та морфометричні дослідження

При дослідженні мигдаликів, тимуса, легень, серця, печінки, селезінки, нирок, підшлункової залози, різних ділянок шлунка й кишечнику, лімфатичних вузлів гістологічні зміни не виявлено.

У слизовій і мязовій оболонках матки виявлялись вогнищеві набряки й скупчення лімфоцитів, моноцитів, макрофагів, еозинофілів і плазматичних клітин. Зрідка в мязовій оболонці матки реєстрували мікровогнища коагуляційного ареактивного некрозу.

При проведенні гістохімічних досліджень встановлено, що епітеліоцити слизової оболонки матки, в тому числі келихоподібні клітини, інтенсивно забарвлюються в реакціях на білки, ШЙК-реакцією та в реакціях на ДНК і РНК і досить слабо - в реакціях на глікозаміноглікани. Гладкі мязові клітини досить інтенсивно зафарбовувались в реакціях на білки, нуклеїнові кислоти (ДНК і РНК), при постановці ШЙК-реакції і досить слабо - при постановці реакцій на глікозаміноглікани. В розширених кровоносних судинах, які при фарбуванні гематоксиліном Караці та еозином здавались порожніми, виявлялась рідина, яка інтенсивно фарбувалась в реакціях на білки та полісахариди.

При проведенні морфометричних досліджень маток нами встановлено відсутність статистично достовірних відмінностей показників товщини стінки матки та її окремих оболонок, кількості й розмірів маткових залоз, лінійних та обємних показників залоз і їх епітелію в інфікованих і контрольних тварин.

Патологоанатомічні та гістологічні зміни в плодових оболонках

При макроскопічному дослідженні 50% плодових оболонок мертвонароджених поросят видавалися незміненими. В інших виявляли ділянки гіперемії, а також вогнища крапкових і плямистих крововиливів, сильний набряк і гіперемію пупкового канатику.

При гістологічному дослідженні плодових оболонок встановлено, що сполучнотканинна строма їх хоріальної пластинки була набряклою, особливо навколо кровоносних судин.

Ендотелій, медіа й адвентиція частини судин хоріальної пластинки плодових оболонок місцями зруйновані. При цьому гладкі мязові клітини медії знаходилися в стані зернистої й гідропічної дистрофій. У деяких венулах, капілярах і артеріолах реєстрували гіалінові тромби.

У самій хоріальній пластинці плодових оболонок виявляються вогнища руйнування тканини з інтенсивно вираженою базофілією.

Частина стовбурових і кінцевих ворсинок плодових оболонок була набряклою, частина - зруйнованою. У деяких з них на значному протязі реєстрували субепітеліальні крововиливи. Певна частка ворсинок була повністю інфільтрована великою кількістю ущільнених еритроцитів. Самі ворсинки при цьому помітно потовщені.

Багато клітин епітелію ектодермального походження, у тому числі і гігантські клітини, знаходилися на різних стадіях зернистої і гідропічної дистрофій або руйнування.

У ядрах частини ендотеліальних клітин судин і клітин епітелію ектодермального походження були присутні базофільні тільця-включення.

Морфологічні зміни в мертвонароджених поросят

Патологоанатомічні зміни в мертвонароджених поросят

Встановлено, що в мертвонароджених поросят у грудній і черевній порожнинах виявляється деяка кількість рідини соломяно-жовтого або червоного кольору.

В лімфовузлах - серозний або серозно-геморагічний лімфаденіт.

Тимус дещо набряклий, у більшості поросят із крапковими крововиливами в паренхімі. Його відносна маса збільшена (табл.1). У частини тварин на поверхні тимуса відзначаються ділянки рожевого кольору.

У шлунку й тонкому відділі кишечнику - катаральне або катарально-геморагічне запалення. В 6-ти досліджених поросят відзначена гіперемія підшлункової залози.

Печінка неоднакового кольору: з поверхні і на розрізі органа відмічаються ділянки блідо-рожевого, темно-червоного і глинистого кольорів різних розмірів і форми. В частини тварин під капсулою печінки виявляються крапкові й плямисті крововиливи.

Таблиця 1

Відносна маса органів мертвонароджених і здорових поросят, М m

Відносна маса, %

Орган Здорові поросята, n=5 Мертвонароджені поросята, n=19

Головний мозок 2,010 0,112 3,425 1,185*

Щитоподібна залоза 0,023 0,014 0,020 0,010

Тимус 0,610 0,009 0,340 0,140*

Підщелепні лімфовузли 0,032 0,008 0,017 0,013*

Легені 2,610 0,270 2,560 0,340

Серце 1,020 0,230 0,950 0,140

Печінка 2,510 0,250 2,740 0,340

Нирки 0,600 0,170 0,560 0,120

Надниркові залози 0,012 0,008 0,013 0,009

Селезінка 0,150 0,011 0,095 0,015*

Шлунок 1,800 0,973 1,710 1,130

Підшлункова залоза 0,096 0,012 0,101 0,047

Тонкий кишечник 2,582 0,341 3,390 0,380*

Товстий кишечник: сліпа кишка 0,788 0,123 1,120 0,410 ободова кишка 1,122 0,483 1,118 0,410 пряма кишка 1,212 0,395 1,120 0,410

Матка 0,105 0,049 0,110 0,059

Сімяники 0,064 0,002 0,056 0,002

Примітка: * - P < 0,05 у порівнянні із відносною масою у здорових поросят

Порожнини серця розширені, його верхівка притуплена. Серцевий мяз неоднакового кольору, з ділянками блідо-сірого, світло-рожевого та темно-вишневого кольору різних розмірів і форми.

У головному та спинному мозку судини розширені, переповнені кровю, сіра й біла мозкова речовини набряклі.

Гістологічні й гістохімічні зміни в органах мертвонароджених поросят

Гістологічні й гістохімічні зміни в імунокомпетентних органах

Кровоносні судини тимуса розширені, переповнені кровю. В артеріях і венах, а також у частині артеріол і венул еритроцити склеєні один з одним. Міжчасточкова сполучнотканинна строма набрякла.

Таблиця 2

Морфометричні характеристики лімфоцитів тимуса поросят, М m

Група поросят Кількість лімфоцитів, клітин/мм2 Кількість тимусних тілець, на 10 мм2 Периметр тимусних тілець, мкм Площа тимусних тілець, мкм2 Обєм тимусних тілець, мкм3

Мертвонароджені поросята (n=19) 3687,13 665,58** 5,92 0,76** 46,03 20,91* 1663,23 269,37** 6375,79 20,91***

Здорові поросята (n=5) 7856,17 104,24 10,01 0,83 74,13 20,92 4313,78 271, 81 26631,38 20,91

Примітка: * P < 0,5, ** P < 0,05, *** P < 0,01, у порівнянні із показниками здорових поросят

У часточках кіркова й мозкова речовини диференціюються нечітко, лімфоцити розташовані розріджено, що обумовлено як набряком часточок, так і статистично достовірним зменшенням у них загальної кількості лімфоцитів. Кількість тимусних тілець, їхні розміри, площа й обєм також зменшуються (табл.2). Частина тимусних тілець мають ознаки зернистої дистрофії.

При проведенні гістохімічних досліджень встановлено, що лімфоцити мертвонароджених поросят менш інтенсивно фарбуються в реакціях на білки й нуклеїнові кислоти (ДНК і РНК), в їх ядрах чітко диференціюються тільця-включення.

У кірковій й мозковій речовинах лімфатичних вузлів кількість лімфоцитів статистично вірогідно зменшується (табл.3). Деякі лімфоцити руйнуються, ознаки некрозу при цьому не виявляються. В частини тварин у деяких лімфатичних вузлах, у випадку їх серозно-геморагічного запалення, кіркова й мозкова речовини інфільтровані еритроцитами. В інших випадках реєструються невеликі крововиливи в лімфоїдну тканину та помітна кількість еозинофілів між лімфоцитами.

Таблиця 3

Морфометричні характеристики лімфовузлів і селезінки поросят, М m

Щільність розташування лімфоцитів у лімфовузлах на 1 мм2 Морфометричні характеристики селезінки

Група поросят кіркова речовина мозкова речовина лімфатичні вузлики щільність розташування клітин червоної пульпи на 1 мм2 площа білої пульпи відносно загальної площі селезінки, % щільність розташування лімфоцитів у лімфатичних вузликах на 1 мм2

Мертвонароджені поросята (n=19) 1042,54 327,13* 861,18 220,41** 1460,33 425,09*** 1762,95 107,10** 5,88 2,06** 1607,34 78,30***

Здорові поросята (n=5) 1668,57 101,77 1723,48 124,33 3354,86 158,79 3673,50 75,35 17, 52 2,29 3016,50 88,35

У лімфоцитах лімфовузлів, у ендотеліоцитах стінок кровоносних судин, у фіброцитах і гладких мязових клітинах строми виявляються внутрішньоядерні базофільні тільця-включення, які чітко виявляються в реакціях на білки й нуклеїнові кислоти.

У багатьох судинах селезінки мертвонароджених поросят еритроцити склеєні один з одним (сладж-феномен). Кількість клітин червоної пульпи, площа білої пульпи статистично вірогідно зменшуються (табл. 3). При цьому на місці лімфатичних вузликів селезінки виявляються тільки невеликі скупчення рідко розташованих лімфоцитів, макрофагів і еритроцитів навколо центральних артерій. В ендотеліоцитах стінки судин, лімфоцитах, ретикулярних клітинах і макрофагах виявляються внутрішньоядерні базофільні тільця-включення.

Зміни в мигдаликах аналогічні таким в інших імунокомпетентних органах.

Гістологічні та гістохімічні зміни шлунково-кишкового тракту поросят

У шлунково-кишковому тракті мертвонароджених поросят встановлені мікроскопічні зміни, характерні для катарального або катарально-геморагічного запалення різної інтенсивності. Характерною є наявність базофільних тілець-включень у ядрах частини клітин ендотелію судин, гладких мязових клітин стінки шлунка та кишечнику, а також у частині епітеліальних клітин.

Результати проведених нами досліджень шлунка, тонкого та товстого відділів кишечнику мертвонароджених поросят свідчать, що при проведенні реакцій на білки, нуклеїнові кислоти, постановці ШЙК-реакції та зафарбовуванні альціановим синім при різних РН всі клітинні й тканинні елементи стінки шлунково-кишкового тракту фарбуються менш інтенсивно, ніж у контрольних поросят.

При проведенні морфометричних досліджень встановлено статистично достовірне потовщення слизової оболонки та збільшення товщини стінки ободової кишки внаслідок набряку й клітинної інфільтрації. При цьому статистично достовірно збільшувалась кількість лімфоцитів і еритроцитів.

Гістологічні та гістохімічні зміни центральної нервової системи поросят

Біла й сіра речовини головного мозку дифузно набряклі, інфільтровані невеликою кількістю еозинофілів. Навколо деяких судин реєструються виражені лімфоцитарні муфти. У сірій речовині виявляються ділянки інтенсивної дифузної інфільтрації лімфоцитами. Частина нервових клітин знаходиться в стані зернистої дистрофії, базофілії на різних стадіях руйнування. В ядрах частини дистрофічно змінених нервових клітин виявляються базофільні тільця-включення. В спинному мозку, крім того, виявляються крапчасті крововиливи в білій речовині.

При проведенні гістохімічних досліджень встановлено, що тканина мозку мертвонароджених поросят, у порівнянні з контрольними тваринами, менш інтенсивно зафарбовується в реакціях на білки, нуклеїнові кислоти (ДНК і РНК) і при постановці ШЙК-реакції. При цьому більш інтенсивно в реакціях на білки й нуклеїнові кислоти зафарбовуються нервові клітини та лімфоцити, що інфільтрують тканину мозку. Характер зафарбовування внутрішньоядерних тілець-включень такий же, як і в інших органах.

Гістологічні та гістохімічні зміни в паренхіматозних органах поросят

У печінці мертвонароджених поросят виявляється серозно-геморагічний гепатит. Більшість гепатоцитів знаходиться в стані зернистої дистрофії. Частина таких клітин руйнується, в результаті чого кількість гепатоцитів статистично вірогідно зменшується (табл.4). Міжчасточкова сполучна тканина у багатьох ділянках розростається, що призводить до статистично вірогідного її потовщення та збільшення відношення площі сполучної тканини до площі паренхіми. В ядрах частини гепатоцитів і лімфоцитів, які інфільтрують паренхіму печінки, виявляються базофільні тільця-включення. При проведенні гістохімічних досліджень встановлено зменшення кількості білків, нуклеїнових кислот і полісахаридів у гепатоцитах мертвонароджених поросят.

Таблиця 4

Морфометричні характеристики печінки поросят, М m

Група поросят Щільність розташування гепатоцитів у часточках (кількість клітин на 1 мм2) Товщина прошарків міжчасточкової сполучної тканини, мкм Співвідношення площі сполучної тканини до площі паренхіми

Мертвонароджені поросята (n=19) 863 27* 23,02 6,28** 1: 15,26 2,04**

Здорові поросята (n=5) 1254 39 6,11 0,96 1: 34,56 7,12

У нирках мертвонароджених поросят кровоносні судини розширені, переповнені кровю. У частині клітин ендотелію виявляються внутрішньоядерні базофільні тільця-включення. В стромі нирок, переважно в кірковій речовині, виявляються крововиливи різних розмірів і форми. В усіх відділах канальців виникає зерниста дистрофія епітелію, вогнищева дезорганізація та руйнування канальців, а кількість канальців на одиницю площі нирок статистично вірогідно зменшується (табл.5).

У клубочках виявляються серозний гломеруліт з некрозом окремих їх капілярів. Частина клубочків руйнується, в результаті чого їх кількість на одиницю площі зменшується (табл.5). Базофільні тільця-включення виявляються в ядрах частини клітин ендотелію судин і епітелію канальців нирок.

При проведенні гістохімічних досліджень встановлено, що всі структурні компоненти нирок слабо зафарбовуються в реакціях на нуклеїнові кислоти, ШЙК-реакцією та альціановим синім при різних РН.

У підшлунковій залозі секреторні клітини екзокринної частини та панкреатичних острівців знаходяться в стані зернистої дистрофії або руйнуються.

Таблиця 5

Морфометричні показники нирок поросят, М m

Група поросят Діаметр судин строми, мкм Кількість клубочків на 10 мм2 площі зрізу нирок Кількість звивистих канальців на 10 мм2 площі зрізу нирок Кількість прямих канальців на 10 мм2 площі зрізу нирок артеріоли венули

Мертвонароджені поросята (n=19) 24,44 8,82* 92,06 31,78*** 16,17 0,87** 2,82 0,56*** 3,21 0,65*

Здорові поросята (n=5) 9,35 1,84 15,78 3,29 28,65 1,20 8,05 1,66 5,56 0,14

У наднирковій залозі в кірковій і мозковій речовинах реєструється набряк, незначна інфільтрація еритроцитами, зерниста дистрофія й руйнування частини клітин. При постановці всіх гістохімічних реакцій клітини всіх зон надниркової залози зафарбовуються блідо. Внутрішньоядерні тільця-включення реєструються тільки в частині клітин ендотелію судин.

Ендотеліоцити ендокарда знаходяться в стані зернистої або гідропічної дистрофій. В деяких з них виявляються внутрішньоядерні базофільні тільця-включення. Порожнини серця заповнені кровю. Еритроцити склеєні між собою. Кардіоміоцити знаходяться в стані зернистої дистрофії. Частина клітин руйнується, внаслідок чого виникають розриви мязових волокон. В ядрах деяких клітин ендотелію судин і в ядрах частини кардіоміоцитів виявляються базофільні тільця-включення. При постановці гістохімічних реакцій встановлено, що кардіоміоцити нерівномірно фарбуються в реакціях на білки, слабо - на нуклеїнові кислоти (ДНК і РНК) та ШЙК-реакцією та майже не фарбуються альціановим синім при різних РН.

У легенях кровоносні судини, включаючи капіляри міжальвеолярних перегородок, розширені, переповнені кровю. На одних ділянках легень міжчасточкова й перибронхіальна сполучна тканина розростається, на інших вона сильно набрякла.

Міжальвеолярні перегородки на одних ділянках потовщені за рахунок інфільтрації клітинами крові й розширення кровоносних капілярів. При цьому респіраторний епітелій на багатьох ділянках злущений у просвіт альвеол або руйнується, не відокремлюючись від базальної мембрани. На інших ділянках міжальвеолярні перегородки розірвані.

У головних і часткових бронхах відзначається розростання сполучної тканини в підслизовій основі, руйнування гладких мязових клітин мязової пластинки слизової оболонки, інфільтрація останньої клітинами крові. Епітеліальні клітини знаходяться в стані зернистої дистрофії, частина з них руйнується й злущується в просвіт бронхів. У частини бронхів і бронхіол стінки інфільтровані еритроцитами. В просвіті багатьох бронхів виявляється клітинний детрит та еритроцити.

Внутрішньоядерні базофільні тільця-включення виявляються в клітинах ендотелію судин, епітелію бронхів, епітелію альвеол і гладких мязових клітинах стінки бронхів. При постановці гістохімічних реакцій встановлено, що всі клітинні елементи легень слабо фарбуються в реакціях на білки та ШЙК-реакцією. Більш інтенсивне зафарбовування реєструється в реакціях на білки.

У статевих органах, щитоподібній і слинних залозах гістологічні зміни нами не виявлені. Проте в частині ендотеліальних клітин судин зареєстровано внутрішньоядерні базофільні тільця-включення.1. У дисертаційній роботі на основі результатів епізоотологічних, клінічних, патологоанатомічних, гістологічних, гістохімічних і морфометричних досліджень проведено теоретичне узагальнення й експериментальне обґрунтування патоморфологічних змін при парвовірусній інфекції свиней, на основі чого розроблені критерії патоморфологічної діагностики цієї хвороби.

2. На свинокомплексі СВАТ АК “Калита” протягом усього року реєструються перегули, аборти у свиноматок, малоплідність, дрібноплідність, народження муміфікованих, повністю сформованих мертвих та нежиттєздатних слабких поросят. У 10,42% свиноматок після опоросу реєструються ендометрити.

3. В органах і тканинах свиноматок-вірусоносіїв виражені макроскопічні зміни відсутні. При гістологічних дослідженнях у слизовій і мязовій оболонках матки реєструються вогнища набряку та скупчення лімфоцитів, окремих моноцитів, макрофагів, еозинофілів і плазматичних клітин, а в мязовій оболонці, крім того, - розриви частини пучків міоцитів і мікровогнища коагуляційного ареактивного некрозу.

4. У плодових оболонках виявляються інфільтрація частини ворсинок еритроцитами, набряк хоріальної пластинки з базофільними вогнищами руйнування тканини та вогнища крововиливів. У великих артеріях - руйнування ендотелію, медії й адвентиції. В судинах мікроциркуляторного русла - гіалінові тромби.

5. На розтині мертвонароджених поросят, що загинули від парвовірусної інфекції, виявляють серозний або серозно-геморагічний лімфаденіт, набряк тимуса з крапковими крововиливами в паренхімі. В шлунку й тонкому відділі кишечнику - катаральне або катарально-геморагічне запалення, в печінці - вогнищеві крововиливи, а в головному та спинному мозку - гіперемію, набряк сірої й білої мозкової речовин. Виявлені мікроскопічні зміни є статистично достовірними.

6. На основі проведених досліджень встановлено комплекс патогномонічних для парвовірусної інфекції свиней гістологічних змін в органах і тканинах мертвонароджених поросят і вперше в Україні сформульовані критерії патоморфологічної діагностики парвовірусної інфекції свиней, які слугували основою при написанні “Методичних рекомендацій з патоморфологічної діагностики парвовірусної інфекції свиней”.

7. Встановлена імуносупресивна дія парвовіруса, яка морфологічно проявляється статистично достовірним зменшенням кількості лімфоцитів, ураженням всіх імунокомпетентних органів та відсутністю помітної трансформації В-лімфоцитів у плазматичні клітини. Інфільтрація різних органів і тканин еозинофілами свідчить про алергізацію організму. Морфологічні зміни в плодових оболонках зумовлені реплікацією в її тканинах парвовірусу, що підтверджується наявністю в її клітинах внутрішньоядерних базофільних тілець-включень.

8. В усіх органах і тканинах мертвонароджених поросят при парвовірусній інфекції гістохімічними методами встановлені порушення обміну білків, вуглеводів і нуклеїнових кислот.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Для встановлення патоморфологічного діагнозу на парвовірусну інфекцію свиней доцільно використовувати “Методичні рекомендації з патоморфологічної діагностики парвовірусної інфекції свиней” (затверджені науково-методичною радою Департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України, протокол № 3 від 20 грудня 2006 р.).

2. Результати дисертаційної роботи доцільно використовувати в науково-дослідній роботі, в навчальному процесі при викладанні дисциплін “Патологічна анатомія, розтин і судова ветеринарія”, а також при написанні відповідних розділів підручників, навчальних посібників і монографій з патологоанатомічної діагностики парвовірусної інфекції свиней.

1. Борисевич Б.В., Мазуркевич Л.И. Патоморфологические изменения в иммунокомпетентных органах новорожденных поросят, погибших от парвовирусной инфекции // Наукові праці Кримського державного агротехнологічного університету. Серія: Ветеринарні науки. Актуальні проблеми ветеринарної медицини. Сімферополь. 2004. Вип.85. С. 17-21 (автор провела гістологічні дослідження, підготувала статтю до друку).

2. Борисевич Б.В., Мазуркевич Л.И. Гистологические изменения в желудочно-кишечном тракте у мертворожденных поросят, инфицированных парвовирусом // Науковий вісник Національного аграрного університету. Київ. 2004. Вип.75. С. 24-27 (автор провела гістологічні дослідження, підготувала статтю до друку).

3. Мазуркевич Л.И., Борисевич Б.В. Патоморфологические изменения в центральной нервной системе у мертворожденных поросят и в матке свиноматок, инфицированных парвовирусом свиней // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. Львів. 2004.Т. 6 (№3). Ч. 2. С. 49-53 (автор провела гістологічні дослідження, підготувала статтю до друку).

4. Методичні рекомендації з патоморфологічної діагностики парвовірусної інфекції свиней: Затв. наук.метод. радою Департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України 20.12.2006 / Уклад. Б.В.Борисевич, М.К.Потоцький, В.В.Лісова, Я.К.Сердюков, С.Є.Гаркуша, М.М.Омеляненко, Л.І.Свєтлічна. К., 2006. 13 с. (автор провела гістологічні дослідження, підготувала розділи- С. 7-11).

5. Борисевич Б.В., Мазуркевич Л.И. Гистологические изменения в некоторых органах у поросят, инфицированных парвовирусом свиней // Тези доповіді Міжнародної науково-практичної конференції “Епізоотологія і профілактика інфекційних хвороб великої рогатої худоби” Навчально-наукового інституту ветеринарної медицини, якості і безпеки продукції тваринництва. Київ, 2006. С. 9-10.

6. Борисевич Б.В., Мазуркевич Л.І. Патологоанатомічні зміни у інфікованих парвовірусом поросят, які загинули відразу після народження // ІІІ конференція всеукраїнського товариства ветеринарних патологів. Харків. 2004. Ч. І. С. 68-69.