Патоморфологія єдиної після нефректомії нирки під час вагітності та в післяпологовому періоді - Автореферат

Більше того, виникла потреба, як показав аналіз літератури, у дослідженні морфофункціонального стану єдиної після нефректомії нирки під час вагітності і в післяпологовому періоді, так як до сьогоднішнього дня існують різні погляди по відношенню до вагітності у жінок після нефректомії. Із вище викладеного виникає думка співставити отримані морфофункціональні дані у експериментальних тварин з єдиною ниркою без, під час вагітності та в післяпологовому періоді з клініколабораторними спостереженнями у жінок з єдиною після нефректомії ниркою під час вагітності та в післяпологовому періоді. Встановити функціональні можливості перебігу вагітності, пологів і післяпологового періоду у жінок з єдиною після нефректомії ниркою. Провести морфометричний аналіз мікрогемосудин, приносних і виносних клубочкових артеріол, структурних компонентів фільтраційно-реабсорбційного барєру в нормі в єдиній після нефректомії нирці без та під час вагітності і в післяпологовому періоді. Закономірності перебігу і функціональні можливості вагітності і пологів у жінок з єдиною після нефректомії ниркою були спрямовані на вивчення їх функціонального стану (діурез, загальний аналіз сечі, нирковий кровоплин, клубочкова фільтрація, канальцева реабсорбція, концентраційна здатність нирки, дослідження сечі за Нечипоренком, посіви сечі); серцево-судинної системи: артеріальний тиск, ЕКГ, стан судин очного дна, показники загальної і ниркової гемодинаміки, хвилинний обєм серця, обєм циркулюючої крові, плазми і еритроцитів, опірності периферичних судин, ниркових судин, ниркову функцію хвилинного обєму і фільтраційну фракцію; біохімічних показників залишкового азоту в сироватці крові, електроліти плазми, загальний білок і білкові фракції крові, кислотно-лужний баланс крові. вагітність нефректомія нирка мікроциркуляторнеВивчення морфофункціонального стану мікроциркуляторного русла і компонентів фільтраційно-реабсорбційного барєру в єдиній нирці після нефректомії, а також під час вагітності та в післяпологовому періоді проведено на 70-ти білих пацюках-самках віком 8 міс та середньою масою 260 г. Після заживлення операційної рани і адаптації єдиної нирки після нефректомії (1 міс) 30-ти тваринам проводили злучку. Перші вагітність і пологи з єдиною ниркою після нефректомії були у 21-ї жінки, у 12-ти жінок після перших пологів була проведена однобічна нефректомія (в подальшому у них через різні терміни наступила друга вагітність). Гістологічне дослідження нирок проведено на білих пацюках-самках віком 8 міс, масою 240-250 г в контролі, в єдиній нирці після нефректомії, під час вагітності та в післяпологовому періоді. В даній роботі, яка базується на комплексному підході до вивчення впливу компенсаторної гіпертрофії єдиної нирки без, під час вагітності та в післяпологовому періоді на компоненти в області судинного полюса і фільтраційно-реабсорбційного барєру єдиної нирки з використанням одночасно світлооптичного, електронномікроскопічного та біохімічного методів дослідження з математичним аналізом даних зроблена спроба визначити компенсаторно-адаптаційні можливості єдиної нирки під час вагітності і в післяпологовому періоді.В роботі за допомогою морфологічних методів та клініко-лабораторних досліджень вивчили стан мікроциркуляторного русла і фільтраційно-реабсорбційного барєру в експериментальних тварин в залишеній нирці без і під час вагітності та в післяпологовому періоді. Визначали закономірності перебігу вагітності та післяпологового періоду у жінок з єдиною після нефректомії ниркою. У віддалені терміни (180, 360 діб) маса єдиної нирки в післяпологовому періоді наближається до маси єдиної нирки без вагітності. Під час вагітності і в післяпологовому періоді в єдиній нирці в ранні терміни виникає збільшення діаметру артеріол з витонченням їх стінок і зменшенням площі середньої оболонки. При вагітності та в післяпологовому періоді в єдиній нирці в ранні терміни спостерігається різке збільшення обємів ниркових тілець і клубочкових капілярів, які відрізняються від відповідних показників при компенсаторній гіпертрофії.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. В роботі за допомогою морфологічних методів та клініко-лабораторних досліджень вивчили стан мікроциркуляторного русла і фільтраційно-реабсорбційного барєру в експериментальних тварин в залишеній нирці без і під час вагітності та в післяпологовому періоді. Визначали закономірності перебігу вагітності та післяпологового періоду у жінок з єдиною після нефректомії ниркою.

2. Маса єдиної нирки у тварин після однобічної нефректомії збільшується поступово, без будь-яких тенденцій до її зниження і досягає в середньому 66 % маси обох нирок в контролі. Під час вагітності та в післяпологовому періоді показники збільшення маси єдиної нирки спостерігаються в ранні терміни (3 доби), які звязані із збільшенням кровоплину. У віддалені терміни (180, 360 діб) маса єдиної нирки в післяпологовому періоді наближається до маси єдиної нирки без вагітності.

3. Морфометричні виміри приносних і виносних клубочкових артеріол в ранні терміни (3 доби) в єдиній нирці показали, що компенсаторна гіпертрофія супроводжується спазмом обох клубочкових артеріол, зменшенням діаметру їх просвіту і потовщенням стінки. Під час вагітності і в післяпологовому періоді в єдиній нирці в ранні терміни виникає збільшення діаметру артеріол з витонченням їх стінок і зменшенням площі середньої оболонки. У віддалені терміни (360 діб) завдяки компенсаторно-адаптаційним механізмам у більшості випадків відмічається збільшення діаметра просвіту та площі середньої оболонки клубочкових артеріол.

4. При компенсаторній гіпертрофії єдиної нирки обєм ниркових тілець і клубочкових капілярів збільшується, порівнюючи з контролем. При вагітності та в післяпологовому періоді в єдиній нирці в ранні терміни спостерігається різке збільшення обємів ниркових тілець і клубочкових капілярів, які відрізняються від відповідних показників при компенсаторній гіпертрофії. У віддалені терміни показники обєму ниркових тілець і клубочкових капілярів залишаються збільшеними.

5. Чутливість клітинних компонентів судинного полюса ниркового тільця і фільтраційно-реабсорбційного барєру єдиної після нефректомії нирки до впливу компенсаторної гіпертрофії органа без перебігу вагітності, під час вагітності та в післяпологовому періоді неодинакова: в судинному полюсі ниркового тільця мають більшу чутливість до впливу компенсаторної гіпертрофії, ніж інші - юкстагломерулярні клітини та ендотеліоцити клубочкових артеріол; в фільтраційному барєрі - ендотеліальні і мезангіальні клітини; в реабсорбційному барєрі - облямовані і кубічні клітини проксимальної і дистальної частин нефрона, потім - ендотеліоцити перитубулярних і лімфатичних капілярів.

6. Важкість пошкодження органел (ядра, мітохондрії, гранулярна ендоплазматична сітка, комплекс Гольджі і т. д.) та ступінь розвитку регенераторних процесів клітинних компонентів судинного полюса і фільтраційно-реабсорбційного барєру під впливом компенсаторної гіпертрофії єдиної нирки без і під час вагітності та в післяпологовому періоді помітно відрізняються. Найбільш чутливими внутрішньоклітинними структурами є гранулярна ендоплазматична сітка і мітохондрії.

7. В умовах компенсаторної гіпертрофії залишеної нирки, особливо під впливом вагітності і післяпологового періоду сполучна тканина зазнає змін, що проявляються її потовщенням, гомогенізацією, набряком і дезорганізацією.

8. Жінкам, котрим була проведена однобічна нефректомія з приводу пієлонефриту, гідронефрозу, туберкульозу, сечокамяної хвороби рекомендувати обовязкове клініко-лабораторне обстеження функцій єдиної нирки до вагітності, під час вагітності та в післяпологовому періоді і спостереження в акушер-гінеколога і уролога. Жінок з єдиною функціонуючою ниркою необхідно віднести до групи підвищеного ризику сечостатевої патології і вони повинні знаходитись на диспансерному обліку.

Практичні рекомендації: 1. Комплексний методичний підхід розширює і поглиблює знання про морфофункціональні структурні основи патогенезу єдиної нирки після нефректомії, а також під час вагітності та в післяпологовому періоді.

2. Співставлення клініко-лабораторних досліджень вагітних жінок із морфофункціональним станом мікроциркуляторного русла та фільтраційно-реабсорбційного барєру в єдиній нирці без і під час вагітності та в післяпологовому періоді дає можливість включити в комплексно-профілактичне лікування залишеної нирки судинорозширюючі препарати, дегідратаційні середники для покращення мікроциркуляції, способи поліпшення тканинного обміну, антиоксидантну терапію для стабілізації клітинних і субклітинних мембран, а також для попередження накопичення агрегації тромбоцитів в мікросудинах. Реалізація всіх цих заходів створює передумови для досягнення більш сприятливих результатів при вагітності і в післяпологовому періоді у жінок з єдиною ниркою.

1. Шутка Б.В., Шутка А.Б. Мікро-, ультраструктурні зміни компонентів судинного полюса ниркового тільця при компенсаторній гіпертрофії // Український медичний альманах. - Луганськ, 1998. - № 3. - С. 179-181.

2. Шутка А.Б. Компенсаторно-пристосувальні зміни компонентів реабсорбційного барєру в залишеній нирці // Український медичний альманах. - Луганськ, 2000. - Т. 3. -№ 1. - С. 188-191.

3. Шутка А.Б., Іваночко В.М. Структурна організація кровоносної системи і мікроциркуляторного русла нирки // Український медичний альманах. - Луганськ, 2000. - Т.3. - № 1 (додаток). - С. 67.

4. Шутка А.Б. Реакція компонентів судинного полюса ниркового тільця єдиної нирки після перенесеної вагітності // Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2000. - Т. 4. - № 2. - С. 243-247.

5. Шутка А.Б. Морфофункціональні зміни компонентів фільтраційного барєру єдиної нирки при її компенсаторній гіпертрофії // Науковий вісник Ужгородського університету. - Ужгород, 2000. - Вип. 11. - С. 79-81.

6. Шутка А.Б. Закономірності протікання і функціональні можливості вагітності і пологів у жінок з єдиною після нефректомії ниркою // Галицький лікарський вісник. - Івано-Франківськ, 2000. - Т. 7. - № 4. - С. 84-86.

7. Шутка Б.В., Шутка А.Б. Ультраструктурні зміни лімфатичних капілярів єдиної нирки при компенсаторній гіпертрофії і в поєднанні з тимчасовою ішемією, денервацією і порушенням лімфовідтоку // Матеріали конф. "Теоретичні та клінічні аспекти лімфології". - Київ, 1999. - С. 43.

8. Шутка Б.В., Шутка А.Б. Гемомікроциркуляторне русло залишеної нирки після односторонньої нефректомії // Матеріали І-ої Української конференції "Мікроциркуляція та її вікові зміни". - Київ, 1999. - С. 41-42.