Патоморфологічнi аспекти захворювань щитовидної залози людини у Придніпровському промисловому регіоні - Автореферат

Серед актуальних проблем сучасної медицини особливе місце займає зростання патології щитовидної залози (ЩЗ ), обумовлений складною екологічною ситуацією в Україні та, зокрема, наслідками аварії на ЧАЕС (Бикоріз А. І. у співавт., 1985; Іркін І. І., Погорєлов О. В., Чернецова А. П., 1993; Романенко А. М., 1993; Аветисьян І. А., Петрова Г. В., 1994; Попов О. І., Павлов С. Б., Малова Н. Г., 1994; Корабльова А. І. у співавт., 1997 ). Проблема патології ЩЗ актуальна і для Придніпровського промислового регіону, оскільки він займає третє місце за розмірами території та чисельністю населення в Україні та друге місце (після зони навкруг ЧАЕС) по рівню забруднення навколишнього середовища (Бачинський П. П., 1994; Гербільський Л. В., 1994, 1996; Тіщенко В. А., Кліменкова І. М., Гайдук О. І., 1996; Корабльова А. І. Гістологічний діагноз патології залози ставиться відповідно до змін зі сторони паренхіматозних елементів органу. Згідно цього були поставлені такі завдання: 1.Вивчити динаміку загального числа захворювань ЩЗ у Придніпровському регіоні за період з 1980 по 1996 рр., визначити зміни за роками в структурі нозологічних форм; виявити особливості розповсюдження захворювань залози серед населення залежно від віку, статі, місця проживання. Матеріали виконаної дисертаційної роботи впроваджені в науково - дослідницьку роботу та навчальний процес кафедр патологічної анатомії Дніпропетровської державної медичної академії (акт впровадження від 8 червня 1997 року) та Харківського державного медичного університету (акт впровадження від 11 березня 1997 року), а також на кафедрі клінічно-лабораторної діагностики Харківського інституту удосконалення лікарів (акти впровадження від 12 березня 1997 року), використовуються в роботі організації практичної охорони здоровя - Дніпропетровського обласного патологоанатомічного бюро (акти впровадження від 26 листопада 1997 року).У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначається ціль та завдання роботи, її наукова новизна, практична та теоретична цінність, сформульовані основні положення, що виносяться на захист, а також подана інформація по апробації роботи, впровадженню її результатів,за публікаціями автора, структурі та обсягу дисертації. У першому розділі приведені класичні дані літератури про структуру та функції ЩЗ в нормі, сучасне уявлення про структурну організацію залози та морфологію основних компонентів її інтерстиціального простору; проаналізовані існуючі у наукових джерелах теорії патогенезу трьох груп нозологічних форм захворювань ЩЗ (воло, аутоімунні процеси, рак), що найбільш часто зустрічаються, з стислою характеристикою їх гістологічної картини. Для оцінки морфофункціонального стану основних елементів інтерстиціального простору (тучних та дендрітичних клітинок, Ф-оболонки, перифолікулярних гемокапілярів) було досліджено 171 щитовидна залоза людини (9 випадків - нормальна ЩЗ, узята з аутопсійного матеріалу, та 162 нагоди біопсій різноманітних нозологічних форм патології ЩЗ), нормальна ЩЗ 42 щурів та 10 свиней (таблиця). Частина роботи була виконана в м.Ліон (Франція) в лабораторії INSERM "Біологія та патологія клітинних звязків в ендокринних залозах" під керівництвом професора Бернара Руссе, де вивчались тучні та дендрітичні клітки. Визначалася кількість тучних клітинок та перифолікулярних гемокапілярів у нормі та при патології у щитовидних залозах людини та тварин.У Придніпровському промисловому регіоні спостерігається достовірний ріст патології щитовидної залози, а також зміна її нозологічної структури.Патоморфоз захворювань щитовидної залози проявляється у збільшенні кількості захворювань аутоімунної природи, зниженні числа папілярних аденом, а також в зміні співвідношення різноманітних морфологічних форм вола. 3.Різноманітні нозологічні форми захворювань щитовидної залози характеризуються однотипною реакцією з боку тучних клітин, що проявляється в значній дегрануляції останніх і достовірному зниженні їх кількості. Опрацювання та впровадження засобу зовнісудинної перфузії тканини ЩЗ теплим 5%-ним розчином желатину для найкращого контрастування мікрочасток дозволяє ефективно виявляти та вивчати у щитовидній залозі Ф-оболонку, що виконує функцію "фізіологічного барєїру" між тучними клітинками, перифолікулярними гемокапілярами та тіроцитами та відіграє важливу роль у розвитку патологічних процесів у органі. Комплексне вивчення морфо-функціональних характеристик основних компонентів строми щитовидної залози (тучних і дендритичних клітин, перифолікулярних гемокапілярів, Ф-оболонок і т.д.) поряд з загальновідомими методиками дозволяє суттєво підвищіти якість гістологічної діагностики захворювань залози та сприяє вибору оптимальної лікувальної тактики ведення хворого. Зменшення числа тучних клітин нижче 5,0 0,08 у 10 полях зору (при сумарному збільшенні х400), числа перифолікулярних гемокапілярів менш 248 у 1 кв.мм тканини, дільниці розривів Ф-оболонок свідчить про порушення місцевих механизмів регуляції структурного гомеостазу ЩЗ.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. У Придніпровському промисловому регіоні спостерігається достовірний ріст патології щитовидної залози, а також зміна її нозологічної структури.Патоморфоз захворювань щитовидної залози проявляється у збільшенні кількості захворювань аутоімунної природи, зниженні числа папілярних аденом, а також в зміні співвідношення різноманітних морфологічних форм вола.

2. Патологія ЩЗ переважео реєструється у міських жителів (74,2%) у віці від 16 до 50 років (83%), з переважанням у осіб жіночої статі (співвідношення чоловіків та жінок - 1:3). Найбільш розповсюдженою нозологічною формою захворювання щитовидної залози незалежно від соціально-біологічних характеристик населення є дифузне воло з тиреотоксикозом. Починаючи з 1994 року відмічається значний ріст числа випадків паренхиматозного волу і вола Хасімото у осіб молодого віку.

3.Різноманітні нозологічні форми захворювань щитовидної залози характеризуються однотипною реакцією з боку тучних клітин, що проявляється в значній дегрануляції останніх і достовірному зниженні їх кількості. Так, при волі кількість тучних клітин зменьшується у 2,9 рази, аденомі - у 2,5, папілярному раку - в 4,1 раза у порівнянні з нормальною ЩЗ.

4. Загальною закономірністю реакції мікроциркулярного русла при всіх вивчених видах патології щитовидної залози є зменшення кількості перифолікулярних гемокапілярів, зниження їх морфо-функціональної активності і розєднання у просторі перифолікулярних гемокапілярів і фолікулів. придніпровський гістологічний щитовидний патологія

5. Опрацювання та впровадження засобу зовнісудинної перфузії тканини ЩЗ теплим 5%-ним розчином желатину для найкращого контрастування мікрочасток дозволяє ефективно виявляти та вивчати у щитовидній залозі Ф-оболонку, що виконує функцію "фізіологічного барєїру" між тучними клітинками, перифолікулярними гемокапілярами та тіроцитами та відіграє важливу роль у розвитку патологічних процесів у органі.

6. Комплексне вивчення морфо-функціональних характеристик основних компонентів строми щитовидної залози (тучних і дендритичних клітин, перифолікулярних гемокапілярів, Ф-оболонок і т.д.) поряд з загальновідомими методиками дозволяє суттєво підвищіти якість гістологічної діагностики захворювань залози та сприяє вибору оптимальної лікувальної тактики ведення хворого.

Практичні рекомендації

1. Для виявлення Ф-оболонки в біоптатах ЩЗ при гістологічних дослідженнях доцільно використовувати засіб зовнісудинної перфузії тканини залози теплим фізіологічним розчином та 5%-ним розчином желатину (що не зникає при проведенні через спирти) для поширення інтерстиціального простору та найкращого контрастування мікрочастинок ЩЗ.

3. При гістологічному дослідженні матеріалу ЩЗ наряду з вивченням паренхіматозних елементів важливо оцінювати кількість тучних клітин та перифолікулярних гемокапілярів, стан їх активності, а також цілісність Ф-оболонок. Зменшення числа тучних клітин нижче 5,0 0,08 у 10 полях зору (при сумарному збільшенні х400), числа перифолікулярних гемокапілярів менш 248 у 1 кв.мм тканини, дільниці розривів Ф-оболонок свідчить про порушення місцевих механизмів регуляції структурного гомеостазу ЩЗ.

СПИСОК РОБІТ, НАДРУКОВАНИХ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Нікітіна О.В. Стан деяких компонентів інтерстиціїного простору щитовідної залози людини у нормі та патології // Медичні перспективи.-Дніпропетровськ,2000.-Т.4, №2.-С.10-12.

2. Федченко М.П., Нікітіна О.В. Теоретичні та патоморфологічні аспекти канцерогенезу в щитовидній залозі // Медичні перспективи.-Дніпропетровськ,1998.-Т.3, №1.-С.6-9.

3.Нікітіна О.В. Патоморфоз захворювань щитовидної залози у Придніпровському промисловому регіоні // Медичні перспективи.-Дніпропетровськ,1998.-Т.3, №1.-С.15-17.

4. Федченко Н.П., Гарец В.И., Никитина О.В. Новые представления о патогенезе ранних стадий аутоимунных заболеваний щитовидной железы// Вестник проблем биологии и медицины.- Полтава-Харьков, 1997.-№23.-С.131-133.

5. Федченко Н.П., Никитина О.В. Морфологические механизмы канцерогенеза в щитовидной железе // Вестник проблем биологии и медицины.-Полтава-Харьков, 1997.-№23.-С.134-136.

6. Никитина О.В. Необходимость выделения дисплазии в самостоятельную форму патологии щитовидной железы человека // Актуальные вопросы медицины и биологии / Сб. статей Днепропетровской государственной медицинской академии.-1996.-Часть I.-С.169.

7. Никитина О.В. Состояние тканевых базофилов и сосудистого русла в норме и при патологических процессах в щитовидной железе человека // Актуальные вопросы медицины и биологии / Сб. статей Днепропетровской государственной медицинской академии.-1996.- Часть I.-С.170.

8. Федченко Н.П., Гарец В.И., Никитина О.В., Степанюк Е.Е. Морфологические варианты зоба отражают разные стадии регуляции структурного гомеостаза паренхимы щитовидной железы // Актуальные вопросы теоретической и клинической медицины / Сб. науч. тр. Днепропетровского мед.ин-та.-Днепропетровск,1993.-.-С.261-262.

9. Морфологічні форми патології щитовидної залози до та після аварії на Чорнобильскій АЕС в Дніпропетровському промисловому регіоні / Короленко Г.С., Легеза О.А., Мікульска С.К., Неводник В.І., Нікітіна О.В, Степанюк О.Е., Таран І.Г.,Федченко М.П., Чекан С.М. // Екологічна та інфекційна патологія: сучасні патологоанатомічні аспекти: Тез.доп.U конгресу патологоанатомів України 30 вересня - 2 жовтня 1993 р.- Чернігів, 1993.-С.48-49.

10. Федченко Н.П., Никитина О.В. Патоморфологическая характеристика дисплазии щитовидной железы // Актуальные проблемы детской патологии: Тез.докл. UIII Пленума Координационного Совета Ассоциации патологов Украины 18-21 октября 1995г. -Симферополь, 1995.-С.85-86.

11. Никитина О.В. Морфологическая характеристика некоторых элементов щитовидной железы человека в норме и при патологии // Актуальні питання морфології: Тез доп. конф. 6-7 травня 1996 р.-Тернопіль,1996.-С.35.