Патоморфологічні зміни у курей за еймеріозу - Автореферат

Одним із цінних методів діагностики еймеріозів залишаються методи патологічної анатомії, які дозволяють чітко верифікувати дану патологію на основі характерних макроскопічних і мікроскопічних змін (Потоцький М., 1999). Дослідники різних країн описали патоморфологічні зміни при еймеріозах птиці (в тому числі й курей), спричинених різними видами еймерій (Ятусевич А.И. и др., 2001; Потоцький М., 2007). Мета роботи - встановити макроскопічні та мікроскопічні зміни в органах курей при змішаному еймеріозі, спричиненому одночасною інвазією E. mivati, E. necatrix та E. tenella. встановити макроскопічні зміни (органів та тканин) в курей, що загинули від еймеріозу, спричиненого одночасною інвазією E. mivati, E. necatrix та E. tenella; зясувати гістологічні зміни в органах курей, що загинули від еймеріозу, спричиненого одночасною інвазією E. mivati, E. necatrix та E. tenella;Епізоотологічні дослідження проводились шляхом аналізу звітності управління ветеринарної медицини Одеської області та обласної державної лабораторії ветеринарної медицини, а також шляхом проведення епізоотологічного обстеження безпосередньо в господарстві, де реєструвалася ця хвороба та на базі якого виконувалась дисертаційна робота (птахофабрика СПП «Новоукраїнське», село Свердлове Комінтернівського району Одеської області). У досліді було використано 40 курчат 20-денного віку української глинистої породи, одержаних з птахофабрики Товариство «Комінтернівське», село Першотравневе Комінтернівського району Одеської області. Патологоанатомічний розтин 82 трупів курчат віком від 30 до 180 діб, які загинули від спонтанного змішаного еймеріозу (з них 17 голів - віком 30 діб, 22 голови - віком 60 діб, 12 голів - віком 90 діб, 9 голів - віком 120 діб, 11 голів - віком 150 діб. і 11 голів - віком 180 діб.), 30 голів експериментально заражених курчат та 22 голів контрольних клінічно здорових курчат різного віку проводили методом часткової евісцерації в загальноприйнятій послідовності (Жаков М.С., 1977). У курей віком 150 і 180 діб виразна гіперемія кишечнику була відсутня. У курей віком 150-180 діб у мязовій оболонці, крім дистрофічних змін, було виявлено виразний дифузний набряк, який призводив до фрагментації та порушення впорядкованої орієнтації пучків гладких мязових клітин.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і обґрунтування особливостей патоморфологічних змін при еймеріозі курей, спричиненому змішаною інвазією Е. mivati, E. necatrix та E. tenella. На основі аналізу епізоотичних особливостей, клінічних ознак, макроскопічних і мікроскопічних змін у різних органах, результатів морфометрії, співставлення патоморфологічних змін з результатами лабораторних досліджень і результатами, одержаними іншими дослідниками, встановлено особливості взаємного впливу різних видів еймерій один на одного при одночасному паразитуванні в організмі-хазяїні. Клінічні ознаки змішаного еймеріозу курей, спричиненого одночасною інвазією E. mivati, E. necatrix та E. tenella, не відрізняються від клінічних ознак при еймріозі, спричиненому моноінвазією високо патогенними видами еймерій. Локалізація та характер макроскопічних і мікроскопічних змін у тонкій та товстій кишках за еймеріозу курей, спричиненого одночасною інвазією E. mivati, E. necatrix та E. tenella, відповідають змінам, спричиненим кожним із цих збудників окремо. При змішаній інвазії, спричиненій Е. mivati, E. necatrix та E. tenella, в епітеліальних клітинах ворсинок порожньої та клубової кишок виявляються меронтогональні та гаметогональні стадії розвитку E. mivati, в епітеліальних клітинах крипт порожньої та клубової кишок - меронтогональні стадії розвитку E. necatrix, а в епітеліальних клітинах крипт сліпих кишок - гаметогональні стадії розвитку E. necatrix та меронтогональні й гаметогональні стадії розвитку E. tenella.

Основний зміст роботи

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і обґрунтування особливостей патоморфологічних змін при еймеріозі курей, спричиненому змішаною інвазією Е. mivati, E. necatrix та E. tenella. На основі аналізу епізоотичних особливостей, клінічних ознак, макроскопічних і мікроскопічних змін у різних органах, результатів морфометрії, співставлення патоморфологічних змін з результатами лабораторних досліджень і результатами, одержаними іншими дослідниками, встановлено особливості взаємного впливу різних видів еймерій один на одного при одночасному паразитуванні в організмі-хазяїні.

2. В умовах птахівничого господарства виникненню змішаного еймеріозу сприяло підлогове утримування курчат, а також завезення птиці - носія збудника хвороби з інших господарств чи перенесення попередньої кишкової інфекції (сальмонельозу).

3. Клінічні ознаки змішаного еймеріозу курей, спричиненого одночасною інвазією E. mivati, E. necatrix та E. tenella, не відрізняються від клінічних ознак при еймріозі, спричиненому моноінвазією високо патогенними видами еймерій. Основною клінічною ознакою змішаного еймеріозу є пронос з появою в посліді крові.

4. Локалізація та характер макроскопічних і мікроскопічних змін у тонкій та товстій кишках за еймеріозу курей, спричиненого одночасною інвазією E. mivati, E. necatrix та E. tenella, відповідають змінам, спричиненим кожним із цих збудників окремо. При цьому зберігається характерна локалізація кожного окремого збудника, що свідчить про чітке розмежування ніш паразитизму між різними видами еймерій. При патологоанатомічному розтині специфічні для змішаного еймеріозу зміни локалізуються в порожній, клубовій та сліпих кишках у вигляді серозно-катарального чи геморагічно-катарального запалення.

5. Характерними для змішаного еймеріозу мікроскопічними змінами є руйнування епітелію ворсинок і крипт тонкої кишки та сліпих кишок, а в подальшому - руйнування ворсинок з дезорганізацією слизової оболонки та наявністю в ній та між епітеліоцитами еозинофілів.

6. При змішаній інвазії, спричиненій Е. mivati, E. necatrix та E. tenella, в епітеліальних клітинах ворсинок порожньої та клубової кишок виявляються меронтогональні та гаметогональні стадії розвитку E. mivati, в епітеліальних клітинах крипт порожньої та клубової кишок - меронтогональні стадії розвитку E. necatrix, а в епітеліальних клітинах крипт сліпих кишок - гаметогональні стадії розвитку E. necatrix та меронтогональні й гаметогональні стадії розвитку E. tenella.

7. У печінці курчат віком 30 діб, які загинули від змішаного еймеріозу, спостерігається руйнування досить значної частини гепатоцитів (14,7 1,4 %). У курчат 60-і 90-добового віку цей відсоток поступово зменшується (становив відповідно 8,9 3,3 % та 3,8 0,6 %), а починаючи з 120-добового віку в печінці виявлялися дистрофічні зміни гепатоцитів. Разом з тим, кількість дистрофічно змінених гепатоцитів з віком птиці також зменшується.

8. У підшлунковій залозі курчат, які загинули від змішаного еймеріозу, встановлюють набряк та виразну зернисту дистрофію клітин усіх типів, у нирках - зернисту дистрофію й руйнування епітелію всіх відділів канальців та серозний гломерулонефрит, у міокарді - набряк, зернисту дистрофію та руйнування частини міокардіоцитів, що призводить до дезорієнтації та фрагментації мязових волокон.

9. У головному мозку курчат, які загинули від змішаного еймеріозу, реєструється дифузний набряк речовини мозку, периваскулярні та перицелюлярні набряки, базофілія й лізис нервових клітин, а також дифузна чи вогнищева проліферація клітин глії.

10. При змішаних еймеріозах курей відбувається взаємний вплив різних видів еймерій один на одного на рівні конкурування за місце розмноження, що зумовлює відповідне співвідношення різних видів збудника в посліді хворої птиці (в наших дослідженнях воно становило: 54,8 6,3 % ооцист E. mivati, 29,4 5,1 % ооцист E. tenella, та 15,8 3,4 % ооцист E. necatrix).

Пропозиції виробництву

1. У комплекс діагностичних заходів при еймеріозі курей необхідно обовязково включати гістологічні дослідження, як простий, доступний і дешевий метод, особливо у випадках змішаної інвазії різними видами збудника.

2. При постановці діагнозу на змішаний еймеріоз, спричиненого одночасною інвазією Е. mivati, E. nekatrix та E. tenella, у курей слід враховувати наявність серозно-катарального чи геморагічно-катарального запалення порожньої, клубової та сліпих кишок, а також наявність еймерій на різних стадіях розвитку в епітеліальних клітинах ворсинок і крипт цих ділянок кишечнику.

3. Результати дисертаційної роботи доцільно використовувати у науково-дослідній роботі, в навчальному процесі з дисципліни “Патологічна анатомія, розтин та судова ветеринарія”, а також при написанні відповідних розділів підручників, посібників і монографій з патологоанатомічної діагностики еймеріозу курей.

1. Пчелінська Л.В. Клініко-морфологічні зміни у курей при еймеріозі /Л.В. Пчелінська // Зб. наук. праць Луганського національного аграрного університету. - 2007. - Вип. 78/101. - С. 504-507.

2. Пчелінська Л.В. Патоморфологічні зміни у курей 3-х місячного віку при еймеріозі /Л.В. Пчелінська // Аграрний вісник Причорноморя. Збірник наукових праць . - 2007. - Вип. 39. - С. 39-42.

3. Пчелінська Л.В. Кокцидіоз птиці в господарствах з різними умовами утримання / Л.В. Пчелінська // Аграрний вісник Причорноморя. Збірник наукових праць . - 2008. - Вип. 43. - С. 151-153.

4. Борисевич Б.В. Методичні рекомендації «Патомофологічні зміни при кокцідіозі курей» / Б.В.Борисевич, В.В. Лісова, Л.В. Пчелінська - К., 2009. -12 с. (Здобувач описала методи досліджень та підготувала методичні рекомендації до друку ).