Патоморфологічні зміни респіраторного відділу легень та стан сурфактанта при печінковій недостатності - Автореферат

Респіраторний відділ легень (РВЛ) є важливим компонентом системного гомеостазу, який при різноманітних патологічних станах, незважаючи на ряд деструктивних і дистрофічних змін у своєму складі, виявляє широкі компенсаторні властивості. Встановлено, що поверхнево-активні властивості сурфактанту легень (СЛ) зазнають істотних змін при різних видах легеневої та позалегеневої патології, що обумовлено ушкодженням структур аерогематичного барєру, інактивацією ССЛ, зміною кількісного та якісного складу СЛ та його компонентів (R.H.Notter, 2000). Відповідно до сучасних уявлень, по даній проблемі склалося чітке розуміння того факту, що патологічних процесів у легенях, не повязаних зі змінами в структурі і функції ССЛ, не існує (M.P. Так, органи дихання в умовах ендогенного токсикозу для підтримки гомеостазу функціонують у декількох напрямках, що знаходить своє закономірне відображення в зміні їх морфо-функціонального стану. Установити послідовність патоморфологічних змін респіраторного відділу і сурфактантної системи легень при розвитку гострої і хронічної печінкової недостатності, а також кількісно оцінити динаміку порушень компенсаторного і декомпенсаторного характеру в експерименті та у людини.Клініко-анатомічний матеріал був отриманий в ході 85 аутопсій, проведених у Дніпропетровських обласних патологоанатомічному бюро і бюро судовомедичної експертизи в осіб, що померли від гострої (ГПЧН) і хронічної печінкової недостатності (ХПЧН), не пізніше 4 годин після смерті. В другу експериментальну групу (n=64) були включені щури, яким моделювання ХПЧН здійснювали шляхом внутрішньочеревинного введення розчину CCL4 у дозі 0,2 мл на 100 г маси тіла щура з частотою 1 раз у тиждень протягом 16 тижнів. При морфометричному аналізі РВЛ в осіб, що померли від ГПЧН, виявлялося статистично достовірне збільшення діаметру респіраторних бронхіол (50,9%), альвеолярних ходів (83,7%), діаметру (46,1%) і глибини (16,0%) альвеол у порівнянні з контролем. Характерною реакцією альвеолоцитів II типу було зниження вмісту осміофільного матеріалу в пластинчастих тільцях, згладжування апікальної поверхні альвеолоцитів, набрякання, потовщення та руйнування базальних мембран, які у деяких ділянках оголювалися внаслідок десквамації епітеліоцитів. Таким чином, при розвитку гострого ендогенного токсикозу має місце посилений стресовий викид великої кількості осміофільних пластинчастих тілець, що веде до нагромадження в просвітах альвеол осміофільного матеріалу і збільшення кількості фосфоліпідів, що входять до складу СЛ.Комплексний аналіз стану респіраторного відділу легень при розвитку печінкової недостатності на даний момент не знайшов достатнього відображення в системі медико-біологічних знань. При експериментальному моделюванні гострої печінкової недостатності й в осіб, що померли від ГПЧН, у респіраторному відділі легень спостерігаються аналогічні за спрямованістю та виразністю зміни у вигляді збільшення питомого обєму ділянок емфіземи, дистелектазу та ателектазу, спостерігається виражене порушення мікроциркуляції та пошкодження структур аерогематичного барєру. В осередках дистелектазу та ателектазу відзначається збільшення мінімального поверхневого натягу нативного СЛ, зниження індексу стабільності моношарів по Клементс і підвищення рівня фосфоліпазної активності. Фаза компенсації, що розвивається до 8-го тижня експериментального моделювання хронічного ендогенного токсикозу, полягає в підсиленні синтетичної та секреторної активності альвеолоцитів ІІ типу, їх проліферації, значному зростанні кількості фосфоліпідів і поверхневої активності СЛ. Фаза декомпенсації, що розвивається після 8-го тижня ендогенного токсикозу, полягає в зниженні поверхневої активності СЛ обумовленої зменшенням кількості і зміною композиційного складу фосфоліпідів, що входять до його складу, перевазі альтеративних змін в альвеолоцитах II типу, формуванні альвеоло-капілярного блоку, підвищенні судинної проникності, розвитку крововиливів, мікротромбозів, дистелектазу та ателектазу.

Основний зміст роботи

1. Комплексний аналіз стану респіраторного відділу легень при розвитку печінкової недостатності на даний момент не знайшов достатнього відображення в системі медико-біологічних знань. У дисертації представлені теоретичне узагальнення і нове рішення наукової задачі, що полягає у виявленні характеру структурно-функціональних перебудов РВЛ і ССЛ при формуванні гострої і хронічної печінкової недостатності.

2. При експериментальному моделюванні гострої печінкової недостатності й в осіб, що померли від ГПЧН, у респіраторному відділі легень спостерігаються аналогічні за спрямованістю та виразністю зміни у вигляді збільшення питомого обєму ділянок емфіземи, дистелектазу та ателектазу, спостерігається виражене порушення мікроциркуляції та пошкодження структур аерогематичного барєру. У його складі збільшується частка інтерстицію поряд зі зниженням відносної товщини епітеліального компоненту альвеол та ендотелію гемокапілярів.

3. Найбільш чуттєвим компонентом РВЛ до впливу гострого ендогенного токсикозу є альвеолярний епітелій, у клітинах якого відзначається везикулоутворення та вакуолізація цитоплазми, деструкція мітохондрій, згладжування апікальної поверхні. Альвеолоцитами II типу здійснюється стресовий викид великої кількості осміофільних пластинчастих тілець, що призводить до накопичення осміофільного матеріалу та підвищення вмісту фосфоліпідів у просвітах альвеол.

4. В осіб, що померли від ГПЧН, у ділянках емфіземи на фоні збільшення рівня фосфоліпідів спостерігається зниження мінімального поверхневого натягу СЛ та збільшення індексу стабільності моношарів по Клементс. В осередках дистелектазу та ателектазу відзначається збільшення мінімального поверхневого натягу нативного СЛ, зниження індексу стабільності моношарів по Клементс і підвищення рівня фосфоліпазної активності.

5. Структурно-функціональні перебудови РВЛ і ССЛ при хронічній печінкової недостатності проходять дві фази: компенсації і декомпенсації.

6. Фаза компенсації, що розвивається до 8-го тижня експериментального моделювання хронічного ендогенного токсикозу, полягає в підсиленні синтетичної та секреторної активності альвеолоцитів ІІ типу, їх проліферації, значному зростанні кількості фосфоліпідів і поверхневої активності СЛ.

7. Фаза декомпенсації, що розвивається після 8-го тижня ендогенного токсикозу, полягає в зниженні поверхневої активності СЛ обумовленої зменшенням кількості і зміною композиційного складу фосфоліпідів, що входять до його складу, перевазі альтеративних змін в альвеолоцитах II типу, формуванні альвеоло-капілярного блоку, підвищенні судинної проникності, розвитку крововиливів, мікротромбозів, дистелектазу та ателектазу. На термінальних етапах хронічного ендогенного токсикозу відбувається зростання склерозу міжальвеолярних перегородок з розвитком дрібновоосередкового пневмофіброзу.

8. Компенсаторне підсилення синтезу фосфоліпідів СЛ при розвитку гострої і хронічної печінкової недостатності в людей супроводжується підвищенням рівня лізофосфатидилхоліна та зростанням фосфоліпазної активності, що підтверджується експериментальними даними.

Список опублікованих праць за темою дисертацїї

Корнилов Б.Е., Алексеенко А.А. Патоморфология респираторного отдела и состояние сурфактантной системы легких при хронической печеночной недостаточности // Вестник проблем биологии и медицины. - Харьков. - 1997.- Вып.7. - С.93-98.

Корнілов Б.Ю., Алєксєєнко О.А., Шпонька І.С. Морфологічні зміни респіраторного відділу легень при гострій печінковій недостатності // Медичні перспективи. - 2000.- Том 5, №1. - С.31-34.

Алєксєєнко О.А., Шпонька І.С., Корнілов Б.Ю. Деякі фізико-хімічні та біохімічні аспекти стану системи сурфактанту легень при гострій печінковій недостатності // Медичні перспективи. - 2000.- Том 5, №4. - С.57-60.

Алексеенко А.А. Структурные изменения респираторного отдела легких при экспериментальном моделировании печеночной недостаточности // Вестник проблем биологии и медицины. - Полтава. - 2002.- Вып.11-12. - С.61-65.

Корнилов Б.Е., Алексеенко А.А. Функциональная морфология респираторного отдела легких при печеночной недостаточности // Матеріали конференції “Актуальні питання морфології”. - Том 2. - Тернопіль. - 1996. - С. 330.

Корнилов Б.Е., Алексеенко А.А. Морфофункциональное состояние аэрогематического барьера и системы сурфактанта легких при печеночной недостаточности в эксперименте // Сборник научно-практических статей к 200-летию областной клинической больницы им. И.И. Мечникова. - Днепропетровск. - 1998.- С. 291-292.

Маковецкий А.В., Корнилов Б.Е., Лымарь Л.И., Алексеенко А.А. Морфофункциональное состояние сурфактантной системы при различных патологических состояниях // Тезисы 2-го съезда Международного Союза Ассоциаций Патологоанатомов. - Москва.- 1999. - С.193-194.

Корнилов Б.Е., Алексеенко А.А. Сурфактантная система легких при почечной и печеночной недостаточности // Пульмонология (Сборник резюме девятого национального конгресса по болезням органов дыхания). - Москва. - 1999.-С.340.

Корнилов Б.Е., Маковецкий А.В., Алексеенко А.А. Сурфактантная система легких при эндогенных токсикозах // 10 национальный конгресс по болезням органов дыхания. - С.- Петербург. - 2000. - С.257.

Усенко Л.В., Станин Д.М., Царев А.В., Дудукина С.А., Орешников К.П., Киливник К.Е., Алексеенко А.А. Перфторан в комплексе интенсивной терапии респираторного дистресс-синдрома // Тезисы докладов 7 Всероссийского съезда анестезиологов и реаниматологов. - С.- Петербург. - 2000. - С.274.

Kylyvnyk K.E., Usenko L.V., Tsarev A.V., Alekseyenko A.A. Change of a surfactant surface activity of the patients in critical states // The 10th International Conference on Colloid and Interface Science. -Bristol. -England.- 2000.- Р. 53.

Усенко Л.В., Киливник К.Е., Алексеенко А.А. и др. / Повреждение сурфактанта легких у пациентов в критических состояниях: Перфторорганические соединения как возможный путь коррекции // Материалы Всероссийской научной конференции "Физиологически активные вещества на основе перфторуглеродов в экспериментальной и клинической медицине".- С.- Петербург.- 2001.- С.90-91.