Патоморфологічні особливості автоімунного тиреоїдиту Хашімото у Прикарпатському ендемічному регіоні зоба - Автореферат

Актуальність проблеми обумовлена і тим, що питання етіології, патогенезу, морфології, класифікації, діагностики, лікування та прогнозу АТХ до теперішнього часу не отримали свого кінцевого рішення (Шевченко С.І., 2008; Болгов М.Ю., 2009). Не зважаючи на численні дослідження, присвячені АТХ, захворювання є важким для діагностики (Болгов М.Ю., 2009; Кравчун Н.А., 2009; Петунина Н.А., 2002; Олійник В.А., 2006; Трунин Е.М., 2008). Особливості інфільтрату та лімфоїдних фолікулів (ЛФ), їх клітинний склад та розподіл клітин у них при тиреоїдитах різного ґенезу та при тиреоїдитах, що поєднуються з іншою патологією ЩЗ є мало вивченими. Зростання частоти АТХ обумовлює велике науково-практичне значення у визначенні кількісних та якісних проявів патоморфозу автоімунної тиреоїдної патології у Прикарпатті, яке є зручною моделлю для порівняльного її вивчення у різних географічних регіонах. Встановити у регіоні частоту, структуру та закономірності статево-вікового розподілу автоімунної тиреоїдної патології (АТХ, фокального тиреоїдиту (ФТ), дифузного токсичного зоба (ДТЗ) та вогнищевих лімфоцитарних інфільтратів (ВЛІ)) у осіб, оперованих з приводу захворювань ЩЗ в 1991-2005 роках.Визначення патоморфозу (частоти, структури та закономірностей статево-вікового розподілу) автоімунної тиреоїдної патології (АТХ, ФТ, ДТЗ та ВЛІ), аналіз випадків поєднання автоімунної патології ЩЗ із іншими її захворюваннями та дослідження частоти співпадінь доопераційного клінічного та патогістологічного діагнозів, де фігурувала автоімунна тиреоїдна патологія, проведене на основі архівних даних патогістологічних досліджень операційного матеріалу ЩЗ Львівського обласного патологоанатомічного бюро (ЛОПАБ) за період із 1991 по 2005 роки включно у загальній кількості 7895 випадків. Операційний матеріал ЩЗ отримали від 76 осіб віком від 17 до 76 років, оперованих з приводу тиреоїдної патології у Львівській обласній клінічній лікарні (ЛОКЛ): 33 осіб із АТХ, 34 осіб із ФТ, а також семи осіб із багатовузловим колоїдним зобом (БВКЗ) із лімфоплазмоцитарною інфільтрацією, однієї особи із ДТЗ та однієї особи із тиреоїдитом де Кервена. Автопсійний матеріал ЛОПАБ та патологоанатомічного відділення Клінічної лікарні Львівської залізниці включав дослідження ЩЗ 167 осіб віком від 23 до 91 року, зібраний під час автопсій померлих від різних захворювань. Отримано анкети від 35 осіб із ДТЗ (29 жінок та шести чоловіків) та 36 осіб із БВКЗ із ВЛІ (35 жінок та одного чоловіка). Встановлено, що на тлі зростання загальної кількості операцій з приводу тиреоїдної патології серед жителів Прикарпаття (загальна кількість патогістологічних досліджень операційного матеріалу ЩЗ за 1981-2000 роки збільшилась у 1,7 разів), в структурі операційних захворювань ЩЗ частка автоімунної тиреоїдної патології за період із 1991-2000 роки, порівняно із 1981-1990 роками, зменшилась на 11,48 %.У дисертації представлене вирішення актуального наукового завдання, яке полягало у визначенні особливостей морфологічних проявів та патоморфозу, а також факторів ризику і окремих патогенетичних ланок автоімунного тиреоїдиту Хашімото в Прикарпатському ендемічному регіоні зоба. За результатами досліджень операційного матеріалу щитоподібних залоз проведених у Львівському обласному патологоанатомічному бюро протягом 1991-2000 рр., порівняно з попередніми спостереженнями (1981-1990 рр.), сумарна частота автоімунного тиреоїдиту Хашімото та фокального тиреоїдиту практично не змінилась. У той же час, питома вага автоімунного тиреоїдиту Хашімото за цей період зменшилась з 14,8 % до 9,7 %, тоді як частота фокального тиреоїдиту зросла із 12,6 % до 15,7 % спостережень. При цьому, частота співпадінь клінічного та патогістологічного діагнозів, у яких фігурував автоімунний тиреоїдит Хашімото, виявилась у 1,44 рази нижчою, порівняно із дифузним токсичним зобом, що насамперед обумовлено більш частими випадками поєднання тиреоїдиту з іншими хворобами щитоподібної залози (тиреоїдит Хашімото в 1,72 рази рідше, порівняно із зобом, був діагностований як самостійне захворювання ЩЗ). Серед усіх випадків автоімунного тиреоїдиту Хашімото за 1991-2000 рр. у 41,7 % зустрічалося його поєднання з іншою тиреоїдною патологією, найчастіше з фолікулярною аденомою, багатовузловим колоїдним зобом та папілярним раком щитоподібної залози, що майже на 10 % частіше, порівняно із іншими спостереженнями, що пояснює різницю у частоті діагностичних помилок автоімунних тиреоїдитів між різними регіонами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації представлене вирішення актуального наукового завдання, яке полягало у визначенні особливостей морфологічних проявів та патоморфозу, а також факторів ризику і окремих патогенетичних ланок автоімунного тиреоїдиту Хашімото в Прикарпатському ендемічному регіоні зоба.

1. За результатами досліджень операційного матеріалу щитоподібних залоз проведених у Львівському обласному патологоанатомічному бюро протягом 1991-2000 рр., порівняно з попередніми спостереженнями (1981-1990 рр.), сумарна частота автоімунного тиреоїдиту Хашімото та фокального тиреоїдиту практично не змінилась. У той же час, питома вага автоімунного тиреоїдиту Хашімото за цей період зменшилась з 14,8 % до 9,7 %, тоді як частота фокального тиреоїдиту зросла із 12,6 % до 15,7 % спостережень. У період із 1981-2000 роки збільшилась частота випадків автоімунного тиреоїдиту Хашімото у чоловіків.

2. Серед морфологічних варіантів автоімунного тиреоїдиту Хашімото переважав типовий варіант (у 66,7 % випадків), рідше спостерігали оксифільноклітинний (23,8 %), ще рідше - фіброзний (9,5 %). Визначений поліморфізм морфологічних проявів типового варіанту тиреоїдиту Хашімото у жителів Прикарпаття обумовлений передусім різним ступенем вираженості лімфоплазмоцитарної інфільтрації та склерозу.

3. Якісний клітинний склад інфільтрату на різних стадіях розвитку автоімунного тиреоїдиту Хашімото, при тиреоїдиті де Кервена, різних формах зоба є однаковим. Клітинні інфільтрати представлені Т- і В-лімфоцитами, плазмоцитами, дендритними клітинами та макрофагами. Відмінними є розподіл клітинних інфільтратів у тканині щитоподібної залози та їх поширеність у ній. Поєднання тиреоїдитів з іншими автоімунними та не автоімунними захворюваннями щитоподібної залози на склад інфільтрату чи лімфоїдних фолікулів не впливає. Розвитку типового автоімунного тиреоїдиту Хашімото може передувати вогнищева лімфоцитарна інфільтрація залози, яка в подальшому трансформується у фокальний тиреоїдит із формуванням лімфоїдних фолікулів та оксифільноклітинною метаплазією тиреоїдного епітелію.

4. За досліджуване десятиріччя (1991-2000 рр.) АТХ більше як у третині випадків (35,49±2,42 %), був діагностований лише патогістологічно, що в середньому удесятеро частіше, порівняно із відомими даними. При цьому, частота співпадінь клінічного та патогістологічного діагнозів, у яких фігурував автоімунний тиреоїдит Хашімото, виявилась у 1,44 рази нижчою, порівняно із дифузним токсичним зобом, що насамперед обумовлено більш частими випадками поєднання тиреоїдиту з іншими хворобами щитоподібної залози (тиреоїдит Хашімото в 1,72 рази рідше, порівняно із зобом, був діагностований як самостійне захворювання ЩЗ).

5. Серед усіх випадків автоімунного тиреоїдиту Хашімото за 1991-2000 рр. у 41,7 % зустрічалося його поєднання з іншою тиреоїдною патологією, найчастіше з фолікулярною аденомою, багатовузловим колоїдним зобом та папілярним раком щитоподібної залози, що майже на 10 % частіше, порівняно із іншими спостереженнями, що пояснює різницю у частоті діагностичних помилок автоімунних тиреоїдитів між різними регіонами. У випадках поєднання автоімунного тиреоїдиту із папілярним раком наявність у пухлині пухлинно-асоційованих макрофагів та лімфоретикулярного інфільтрату прогностично більш сприятливе, ніж поєднання раку з іншою тиреоїдною патологією.

6. За результатами дослідження автопсійного матеріалу виявлено, що у 45,51 % тиреоїдна патологія не була діагностована клінічно, а значить розповсюдженість захворювань щитоподібної залози є більшою, ніж за даними фахової літератури, які ґрунтуються лише на результатах дослідження операційного матеріалу. Серед прижиттєво недіагностованих випадків тиреоїдної патології, переважає вузлова патологія (73,68 %). Частка автоімунного тиреоїдиту Хашімото разом із його ранньою формою - фокальним тиреоїдитом становить майже 1/5 усієї прихованої патології щитоподібної залози. Порівняно із результатами досліджень, проведених у інших регіонах, автоімунні тиреоїдити, виявлені на автопсійному матеріалі у Прикарпатті, частіше супроводжуються зменшенням маси ЩЗ. Маскують та утруднюють виявлення автоімунного тиреоїдиту Хашімото наявність іншої супутньої тиреоїдної патології і вікові інволютивні зміни тиреоїдної тканини.

7. Клінічна маніфестація автоімунного тиреоїдиту Хашімото суттєво визначається характером морфологічних змін у щитоподібній залозі: належністю до певного морфологічного варіанту, поширеністю автоімунного ураження у залозі, розміром гермінативних центрів лімфоїдних фолікулів.

8. Сприятливим підґрунтям для запуску автоімунних реакцій у щитоподібній залозі жителів Прикарпаття можуть бути попередні зміни її тканини, зокрема: атрофія, поліморфізм будови, існування іншої тиреоїдної патології (багатовузлового та дифузного колоїдного зобу, дифузного токсичного зобу).

9. У виникненні автоімунного тиреоїдиту Хашімото у жителів Прикарпаття має значення мультифакторний, поєднаний вплив факторів ризику та різні механізми реалізації їх ефектів. За даними анкетування, окрім проживання в ендемічному регіоні зоба, провідну роль у розвитку автоімунного тиреоїдиту Хашімото відіграють психоемоційні та фізико-хімічні стресори (виробничі шкідливості). Вакцинація, наявність спадкової схильності щодо вузлового зобу в генеалогічному анамнезі та різної супутньої імунної патології у хворих на автоімунний тиреоїдит Хашімото, вагітність і роди у жінок та проживання в умовах забруднення оточуючого середовища є додатковими сприятливими чинниками.

1. Поспішіль Ю.О. Патоморфоз автоімунних захворювань щитоподібної залози у Прикарпатському ендемічному зобному регіоні / Ю.О. Поспішіль, В.І. Вовк, Н.С. Якимець // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2008. - № 2. - С. 32 - 37. (Здобувач здійснила відбір матеріалу, разом із співавторами провела аналіз та інтерпретацію результатів дослідження, підготувала статтю до друку).

2. Поспішіль Ю.О. Прихована патологія щитоподібної залози / Ю.О. Поспішіль, Н.С. Якимець, В.І. Вовк // Світ медицини та біології. - 2008. - № 2. - С. 87 - 89. (Здобувач забезпечила відбір досліджуваного матеріалу, провела гістологічне дослідження тканини щитоподібної залози, разом із співавторами провела аналіз та інтерпретацію результатів дослідження, підготувала статтю до друку).

3. Якимець Н.С. Характеристика складу клітинного інфільтрату при різних формах тиреоїдитів / Н.С. Якимець // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - 2006. - № 4. - С. 82 - 86.

4. Якимець Н.С. Значення макрофагів та лімфоретикулярного інфільтрату в еволюції папілярного раку щитоподібної залози / Н.С. Якимець // Вісник проблем біології та медицини. - 2006. - № 2. - С. 397 - 400.

5. Якимець Н.С. Клітинний інфільтрат при автоімунних захворюваннях щитоподібної залози / Якимець Н.С. // ХІ конгрес СФУЛТ, 28 - 30 серпня, 2006 р.; м. Полтава: Тези доп. - Полтава - Київ - Чікаго, 2006. - С. 654.

6. Якимець Н.С. Автоімунний тиреоїдит Хашімото та фонова тиреоїдна патологія / Якимець Н.С. // До 120-річчя професора Г.Л. Дермана. Актуальні проблеми сучасної патоморфології: Збірник матеріалів науково-практичної конференції патологоанатомів України (18-19 травня): Тез. доп. наук. практ. конф.- Х.: 2010. - С. 120 - 121.

7. Якимець Н.С. Роль лімфомакрофагального інфільтрату в розвитку папілярного раку щитоподібної залози / Якимець Н.С. // 75 міжвузівська наукова конференція молодих вчених і студентів, 19 - 21 квітня, 2006 р.; м. Івано-Франківськ: Тези доп. - Івано-Франківськ, 2006. - С. 47.

8. Якимець Н.С. Роль супутньої патології у розвитку автоімунного тиреоїдиту Хашімото / Якимець Н.С. // Матеріали наук. конгресу «IV Міжнародні Пироговські читання», присвяченого 200-річчю з дня народження М.І. Пирогова : Збірник матеріалів V зїзду Анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України, 2 - 5 червня, 2010 р. - Вінниця, 2010. - С. 138.