Патоморфологічні критерії в діагностиці різних типів хронічного гастриту - Статья

бесплатно 0
4.5 137
Вивчення патоморфологічних змін слизової оболонки шлунка при різних типах хронічного гастриту на основі аналізу гастробіопсій. Ознайомлення з алгоритмом оцінки основних морфологічних критеріїв ураження. Розгляд статистики виникнення кишкової метаплазії.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
МЕТОДИКИ manual was developed. It includes anthropometric terminology according to mentioned above measurements. Key words: anthropometric terminology, translation, English. Черепаха Олена Леонідівна - к. мед. н., асистент кафедри гістології ВНМУ ім.При цьому відсутні точні кількісні параметри діагностики та не враховуються дисрегенераційні зміни. При гістологічному дослідженні біопсійного матеріалу такі зміни не завжди виявляються, що залежить від кількості взятого матеріалу для дослідження. Метою нашогодослідження сталорозробка алгоритму диференційної діагностики різних типів хронічного гастриту шляхом патогістологічної оцінки стану поверхнево-ямкового епітелію (ПЯЕ), власної пластинки слизової оболонки шлунка (СОШ) та залоз. Таким чином, на основі застосування даного алгоритму можна чітко визначитися з типом ХГ, а саме: при дослідженні БІОПТАТУСОШНАЯВНІСТЬ морфологічнихзмін (1 бал) в п.1 Стан поверхнево-ямкового епітелію: 1.1; 1.2; 1.5; 1.6 та відсутність перерахованих змін в пункті 2.6 другої рубрики (Стан власної пластинки слизової оболонки шлунка) та усіх підпунктах рубрики 3 (Стан залоз) свідчить про Хронічний неатрофічний поверхневий гастрит(ХНПГ)уданогохворого.Загальнакількість балів - 4. Якщо до перерахованих вище змін додаються бали в п.

Список литературы
Аруин Л.И. Морфологическая диагнос- Michael F., Genta F.R.C., Robert M. [et Pharmacol. Ther.- 2002.- Vol.16.-тика болезней желудка и кишечни- al.] //Am. J. Surg. Pathol.- 1996.- P.1249-1259. ка /Аруин Л.И., Капуллер Л.Л., Иса- Vol.20(10).- Р.1161-1181. Interobserver variation in histopathological ков В.А.- М: "Триада-Х", 1998.- Gastric mucosal atrophy: interobserver assessment of Helicobacter pylori / 496с. consistency using new criteria for O.Aydin, R.Egilmez, T.Karabacak [et Classification and grading of gastritis: The classifcation and grading /M.Rugge, al.] //World J. Gastroenterology.-Updated Sydney System /Dixon P.Correa, M.F.Dixon [et al.] //Aliment. 2003.- Vol.9(10).- P.2232-223.

Вернигородский С.В.

ПАТОМОРФОЛОГИЧЕСКИЕ КРИТЕРИИ В ДИАГНОСТИКЕ РАЗЛИЧНЫХ ТИПОВ ХРОНИЧЕСКОГО ГАСТРИТА Резюме. На основе анализа гастробиопсий изучены патоморфологические изменения слизистой оболочки желудка при

495

“ВІСНИК МОРФОЛОГІЇ” 2014, №2, Т.20

МЕТОДИКИ

различных типах хронического гастрита. Полученные результаты могут служить дополнительными критериями для дифференциальной диагностики различных патоморфологических форм хронических гастритов.

Ключевые слова: хронический гастрит, диагностика, патоморфологические критерии.

Vernygorodskyi S.V.

PATHOMORPHOLOGICAL CRITERIA IN DIAGNOSTICS OF DIFFERENT TYPES OF CHRONIC GASTRITIS

Summary. The pathomorphological changes of gastric mucosa in various types of chronic gastritis were studied on the basis of the gastrobiopsy analysis. The obtained results may serve as additional criteria for the differential diagnosis of different patomorphological types of chronic gastritis.

Key words: chronic gastritis, diagnostics, pathomorphological criterias.

Статтянадійшладоредакції13.03.2014р.

Вернигородський Сергій Вікторович - д. мед. н., доцент кафедри патологічної анатомії, судової медицини та права Вінницького національного медичного університету імені М.І.Пирогова; 38 0432 35-14-01; vernset@rambler.ru

© Павлович С.І., Литвиненко А.П., Макогон Н.В., Мартинова Т.В., Бризгіна Т.М., Янчій Р.І., Сухіна В.С., Грушка Н.Г., Шепель О.А.,ВОЗНЕСЕНСЬКАТ.Ю.,БЛАШКІВТ.В.,Гетьманець А.В.

УДК: 612.017.1:57.083.322:616-097:616-092.9

Павлович С.І., Литвиненко А.П., Макогон Н.В., Мартинова Т.В., Бризгіна Т.М., Янчій Р.І., Сухіна В.С., Грушка Н.Г., Шепель О.А., Вознесенська Т.Ю., Блашків Т.В., Гетьманець А.В. Інститут фізіології ім.О.О.Богомольця НАН України, відділ імунофізіології (вул. Богомольця, 4, м.Київ, 10024, Україна) ІМУНОМОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА МОДЕЛІ СИСТЕМНОЇ ПАТОЛОГІЇ ІМУНОКОМПЛЕКСНОГО ГЕНЕЗУ У МИШЕЙ

Резюме. В експериментах на мишах лінії СВАВІДТВОРЕНОСИСТЕМНЕ імунокомплексне ушкодження організму довготривалою імунізацією зростаючими дозами антигену - бичачого сироваткового альбуміну (БСА). Імунізація призводила до активаціїклітинякприродженого,такіадаптивногоімунітету.Цеспричинялозростаннярівняімуннихкомплексів(ІК)вкрові та їх відкладання в тканинах організму. Гістологічні дослідження тканин печінки, селезінки, нирок та аорти імунізованих мишейморфологічнопідтвердилинаявність системнихпатологічнихзмін судинноїсистемиі,вменшіймірі,паренхімиорганів. Представленамодель даєможливість вивчити механізми розвиткухворобулюдини,щомають імунокомплексний компонент,атакожсприятимерозробцітазясуваннюефективностітерапевтичнихпідходівзаданихпатологічнихпроцесів. Ключові слова: імуннікомплекси, імуноопосередкованапатологія,моделювання намишах, імунокомпетентніклітини, загибель клітин.

Вступ

Імуноопосередковане запалення відіграє суттєву патогенетичнуроль при багатьохзахворюванняхлюдсь-кої популяції. Останнім часом засвідчують широку розповсюдженість патологічних процесів із наявністю імунокомплексного компонента (ІІІ тип реакцій гіперчут-ливості за класифікацією Кумбса і Джелла) при авто-імунних, алергічних, запальних та інфекційних хворо-бах (системний червоний вовчак, гломерулонефрити, ревматоїдний артрит, системні васкуліти тощо) [Шма-гель, Черешнев, 2009; Скрипченко и др., 2010; Jancar, Crespo, 2005].

Для дослідження патогенетичної ролі імунних комплексів (ІК) існує ряд експериментальних підходів, таких як імунізація тварин тими, чи іншими алогенними або ксеногенними антигенами,введенняготовихантитілабо комплексів антиген-антитіло та ін [Чопяк, 1998; Borza et al, 2013]. Всі розроблені на сьогоднішній день моделі (більшість яких відтворює гострі процеси) мають обмеження і не повністю відповідають механізмам та перебігу хвороб у людини, однак дозволяють певною мірою відокремити і досліджувати роль ІК в розвитку ушкодження організму. З цією метою використовується класична модель хронічної гіперімунокомплексемії, що відтворюється на щурах [Cochrane, Koffler, 1973], з

“ВІСНИК МОРФОЛОГІЇ” 2014, №2, Т.20

модифікаціями в залежності від конкретних задач дослідження [Williams, 1980; Чопяк та ін., 2007].

Однак, досі не існує детально охарактеризованої моделі такої патології у мишей, оскільки відтворення імунокомплексного ушкодження у цих тварин має певні труднощі, повязані з особливостями функціонування їхсистемприродноготаадаптивногоімунітету.Крімтого, інтенсивність утворення та патологічні ефекти ІК залежать не тільки від виду, а й від лінії експериментальних тварин. Розробка та характеристика мишачої моделі імунокомплексного ушкодження будуть корисними, зважаючи на те, що фізіологія та генетика мишей детально досліджені, а для 99% генів цих тварин встановлено аналоги у людини. Відтворення імунокомплексної патології у мишей надасть можливість використати всю потужність генетичних підходів. Крім того, з практичної та економічної точки зору є доцільним використання відносно недорогих малих тварин (мишей) для розробки та визначення ефективності терапевтичних підходів, оцінки побічних ефектів фармакологічних препаратів, їх токсичності та наслідків для наступних поколінь протягом відносно короткого часу [Borza et al., 2013].

Тому метою даного дослідження було створити модель імунокомплексного ушкодження у мишей і досл-

496

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?