Гіпоталамус та його функціональні системи. Етіологічні фактори та клінічні прояви порушень функції гіпоталамо-аденогіпофізарної системи. Основні особливості та патогенез порушень функції гіпоталамо-нейрогіпофізарної системи, патологія наднирників.
Діяльність гіпоталамо-аденогіпофізарної системи повязана з утворенням у гіпоталамусі гіпофізотропних гормонів (релізінг-гормонів), які продукуються дорзомедіальним і вентромедіальним ядрами середньої частини гіпоталамуса. 6) Хромофоби утворені хромофобними клітинами (не зрілі або виснажені клітини аденогіпофізу) - гормонів не продукують. При збільшенні активуючих і зменшенні гальмівних впливів розвивається гіперфункція гіпоталамо-аденогіпофізарної системи і навпаки, зменшення активуючих і збільшення гальмівних впливів викликають гіпофункцію цієї системи. Клінічні прояви пангіпопітуїтризму повязані з дефіцитом гормонів аденогіпофізу і порушенням діяльності периферичних ендокринних залоз, зокрема: 1) дефіцит СТГ проявляється: а) відставанням росту (у дітей), б) передчасним старінням, в) схильністю до гіпоглікемії; 2) дефіцит ФСГ і ЛГ - вторинний гіпогонадизмом (недорозвитком статевих залоз); 3) дефіцит ТТГ - вторинним гіпотіреозом; 4) дефіцит АКТГ - вторинним гіпокортицизмом; 5) дефіцит пролактину - порушенням лактації після пологів; 6) дефіцит МСГ - депігментацією шкіри. Клінічно гіперфункція СТГ проявляється: а) гігантизмом - пропорційним збільшенням всіх складових частин тіла (якщо аденома розвивається у дітей і молодих людей до закриття метаепіфізарних хрящів), б) акромегалією - посиленим ростом акральних (кінцевих) ділянок рук, ніг, підборіддя, носа, язика, печінки (якщо аденома розвивається у дорослих).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
