Ехографічні особливості розвитку органів малого тазу, грудних і щитовидної залоз у дівчат, їх залежність від фетоплацентарної недостатності. Ендокринологічний статус та мікробіоценоз статевих шляхів в пубертатному періоді, аналіз лікувального комплексу.
При низкой оригинальности работы "Патології пубертатного періоду у дівчат, народжених із затримкою внутрішньоутробного розвитку", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
В останні роки розвиток дитячої і підліткової гінекології має дуже важливе значення, тому що саме в пубертатному періоді закладається основа можливої гінекологічної і соматичної захворюваності (Ю.А. Хоча тут можна припустити про виявлення визначених закономірностей, що дозволять розширити наявні дані про патогенез патології пубертатного періоду і науково обґрунтувати необхідність зміни алгоритму спостереження за такими дівчатами. Мета дослідження - знизити частоту і ступінь враженості патології пубертатного періоду у дівчат, що народилися з ЗВУР на основі вивчення нових аспектів патогенезу патології пубертатного періоду, а також розробки і впровадження алгоритму прогностичних і лікувально-профілактичних заходів. Вивчити особливості ендокринологічного статусу в пубертатному періоді у дівчат, що народилися без і з ЗВУР. Розробити і впровадити нову методику прогнозування патології пубертатного періоду у дівчат, що народилися з ЗВУР на основі нейросіткової компютерної програми.Відповідно до мети і завдань дійсного наукового дослідження було проведено комплексне клініко-лабораторне і функціональне обстеження 300 дівчат пубертатного періоду, що були розділені на три групи: контрольна група - 100 соматично здорових дівчат, які народилися через природні пологові шляхи від матерів без акушерської і екстрагенітальної патології; І група - 100 дівчат, які народилися з ЗВУР і одержували загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи; ІІ група - 100 дівчат, які народилися з ЗВУР, у яких використано запропонований нами диференційований підхід до корекції патології репродуктивної системи. Відповідно до отриманих нами результатів, у матерів дівчат І і ІІ групи частіше інших зустрічалися серцево-судинні захворювання (І група - 30,0 % і ІІ - 33,0 %); тиреоїдна патологія (І група - 26,0 % і ІІ - 23,0 %); захворювання шлунково-кишкового тракту (І група - 24,0 % і ІІ - 25,0 %) і хвороби нирок (І група - 20,0 % і ІІ - 22,0 % відповідно). Як вказують отримані дані в пацієнток основних груп спектр різних дизрафічних ознак був досить широким, однак виділити необхідно наступні: плоска стопа (І група - 37,0 % і ІІ - 39,0 %); криловидні лопатки (І група - 33,0 % і ІІ - 31,0 %); сколіоз (І група - 33,0 % і ІІ - 32,0 %); поєднання дизрафічних стигм (І група - 30,0 % і ІІ - 31,0 %) і часткова синдактилія (І група - 27,0 % і ІІ - 28,0 %). При оцінці частоти основних субєктивних вегетативних симптомів у обстежених дівчат основних груп у 12 років рівень всіх субєктивних симптомів був у кілька разів вище в порівнянні з контрольною групою, однак найбільш висока частота відзначена з боку таких, як болі під ребром при тривалому бігу (І група - 30,0 % і ІІ - 31,0 %); головний біль (І група - 27,0 % і ІІ - 28,0 %); підвищена дратівливість (І група - 21,0 % і ІІ - 23,0 %); прискорене серцебиття (І група - 22,0 % і ІІ - 20,0 %) і болі в животі (І група - 20,0 % і ІІ - 19,0 %). Серед обєктивних вегетативних симптомів можна вказати на наступні: холодні кінцівки (І група - 27,0 % і ІІ - 25,0 %); швидка зміна кольору шкірних покривів (І група - 24,0 % і ІІ - 25,0 %); підвищення сухожильних рефлексів (І група - 22,0 % і ІІ - 23,0 %); непритомність (І група - 20,0 % і ІІ - 21,0 %); підвищена вологість долонь (І група - 20,0 % і ІІ - 21,0 %) і тахікардія (І група - 19,0 % і ІІ - 20,0 %).Частота патології пубертатного періоду у дівчат, народжених від матерів з ФПН, складає в 14 років - 33,0 % і в 16 - 42,0 %, а рівень різних поєднаних форм зростає - з 12,0 % у 14 років до 14,0 % - у 16 років. По основних нозологічних формах переважають порушення менструального циклу (14 років - 18,0 % і 16 - 22,0 %); запальні захворювання геніталей (14 років - 12,0 % і 16 - 15,0 %); патологія грудних залоз (14 років - 10,0 % і 16 - 12,0 %) і гіпоталамічний синдром (14 років - 5,0 % і 16 - 7,0 %). Становлення менструальної функції дівчат із ЗВУР характеризується відстроченим початком (на 0,9 року); низьким рівнем одночасного встановлення циклу (47,0 %); високою частотою больового синдрому (34 %) і тривалості (42 %), а також великою кількістю крові, що втрачається (52 %).У структурі різних порушень менструального циклу переважають гіпоменструальний синдром (14 років - 27,8 % і 16 - 27,3 %) і альгодисменорея (14 років - 27,8 % і 16 - 27,3 %) у порівнянні з ювенільними матковими кровотечами (14 років - 27,8 % і 16 - 22,7 %) і аменореєю первинного і вторинного характеру (14 років - 16,6 % і 16 - 22,7 %). У структурі запальних захворювань геніталей частіше інших зустрічався вульвовагініт (14 років - 50,0 % і 16 - 46,7 %) і рідше: сальпінгоофорит (14 років - 25,0 % і 16 - 33,3 %); ендометрит (14 років - 16,7 % і 16 - 13,3 %) і пельвіоперитоніт (14 років - 8,3 % і 16 - 16,7 %). У структурі основних патологічних змін з боку грудних залоз всі варіанти були розподілені рівномірно по нозологічних формах і вікових аспектах: гіпоплазія (14 років - 40,0 % і 16 - 33,3 %); гіперплазія (14 років - 30,0 % і 16 - 33,3 %) і мастопатія (14 років - 30,0 % і 16 - 33,3 %).
План
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
В дисертації наведені дані і нове вирішення наукової проблеми сучасної гінекології - пубертатний період у дівчат, народжених з ЗВУР на основі вивчення клініко-патогенетичних аспектів прогнозування і профілактики патології пубертатного періоду.
1. Частота патології пубертатного періоду у дівчат, народжених від матерів з ФПН, складає в 14 років - 33,0 % і в 16 - 42,0 %, а рівень різних поєднаних форм зростає - з 12,0 % у 14 років до 14,0 % - у 16 років. По основних нозологічних формах переважають порушення менструального циклу (14 років - 18,0 % і 16 - 22,0 %); запальні захворювання геніталей (14 років - 12,0 % і 16 - 15,0 %); патологія грудних залоз (14 років - 10,0 % і 16 - 12,0 %) і гіпоталамічний синдром (14 років - 5,0 % і 16 - 7,0 %).
2. Становлення менструальної функції дівчат із ЗВУР характеризується відстроченим початком (на 0,9 року); низьким рівнем одночасного встановлення циклу (47,0 %); високою частотою больового синдрому (34 %) і тривалості (42 %), а також великою кількістю крові, що втрачається (52 %).У структурі різних порушень менструального циклу переважають гіпоменструальний синдром (14 років - 27,8 % і 16 - 27,3 %) і альгодисменорея (14 років - 27,8 % і 16 - 27,3 %) у порівнянні з ювенільними матковими кровотечами (14 років - 27,8 % і 16 - 22,7 %) і аменореєю первинного і вторинного характеру (14 років - 16,6 % і 16 - 22,7 %). У структурі запальних захворювань геніталей частіше інших зустрічався вульвовагініт (14 років - 50,0 % і 16 - 46,7 %) і рідше: сальпінгоофорит (14 років - 25,0 % і 16 - 33,3 %); ендометрит (14 років - 16,7 % і 16 - 13,3 %) і пельвіоперитоніт (14 років - 8,3 % і 16 - 16,7 %). У структурі основних патологічних змін з боку грудних залоз всі варіанти були розподілені рівномірно по нозологічних формах і вікових аспектах: гіпоплазія (14 років - 40,0 % і 16 - 33,3 %); гіперплазія (14 років - 30,0 % і 16 - 33,3 %) і мастопатія (14 років - 30,0 % і 16 - 33,3 %).
3. Ехографічні зміни з боку органів малого тазу, грудних і щитовидної залоз у дівчат із ЗВУР характеризуються істотним рівнем збільшених (17,0 %) і зменшених (14,0 %) розмірів матки і яєчників (збільшені - 15,0 % і зменшені - 13,0 %); множинних фолікулів (37,0 %) і функціональних кіст (8,0 %). Збільшені розміри грудних залоз зустрічаються в 8,0 % і щитовидної - у 15,0 % випадків; зменшені - відповідно в 6,0 % (грудні залози) і 4,0 % (щитовидна залоза).
4. Порушення ендокринологічного статусу у дівчат, народжених від матерів з ФПН, характеризуються сумарною частотою дисгормональних порушень у 36,0 % пацієнток у 14 років (гіперпролактинемія - 11,0 %; гіперестрогенія - 9,0 %; гіпоестрогенія - 8,0 % і гіперандрогенія - 8,0 %) і в 46,0 % - у 16 років (гіперпролактинемія - 14,0 %; гіперестрогенія - 12,0 %; гіпоестрогенія - 10,0 % і гіперандрогенія - 10,0 %). Порушення тиреоїдного статусу мають місце в 14 років - у 10,0 % і в 16 - у 15,0 %; підвищений рівень антитілоутворення до тканин щитовидної залози складає 28,0 % у 14 років (до ТПО - 12,0 % і до ТГ - 16,0 %) і 34,0 % - у 16 років (до ТПО - 14,0 % і до ТГ - 20,0 %).
5. Зміни системного імунітету у дівчат із ЗВУР в 14 років у І фазу менструального циклу полягають у достовірному зниженні кількості СД4 (р<0,05) на фоні одночасного росту кількості СД8 (р<0,05); у лютеїнову фазу крім перерахованих змін має місце достовірне зниження числа СД3 (р<0,05); СД16 (р<0,05) і СД20 (р<0,05) при одночасному росту кількості СД23 (р<0,05). У 16 років у І фазу менструального циклу крім достовірного зниження кількості СД4 (р<0,05) і збільшення кількості СД8 (р<0,05) має місце додаткове зменшення кількості СД16 (Т-кілери) (р<0,05); у ІІ фазу менструального циклу порушення системного імунітету характеризувалися більш високими цифрами СД23 (активні В-лімфоцити) (р<0,01).
6. Стан мікробіоценозу статевих шляхів у дівчат, народжених від матерів з ФПН, характеризується в 14 і в 16 років зниженням кількості лактобацил, біфідобактерій і молочнокислих стрептококів на фоні одночасного росту кількості штамів стафілококів і появою штамів ешерихій; протея; грибів роду Candida; мікоплазм і уреплазм.
7. Результати вірусологічного обстеження дівчат із ЗВУР свідчать про високу частоту діагностування вірусної інфекції в сечі - 22,0 % (герпес - 12,0 % і цитомегаловірус - 10,0 %); у слині - 26,0 % (герпес - 15,0 % і цитомегаловірус - 11,0 %) і в піхвових змивах - у 42,0 % (герпес - 25,0 % і цитомегаловірус - 17,0 %). Антитіла до IGG мають місце в 45,0 % (герпес - 25,0 % і цитомегаловірус - 20,0 %), а до IGM - набагато рідше - 11,0 % (герпес - 5,0 % і цитомегаловірус - 6,0 %). Частота діагностування 2 збудників складає 49,0 % з перевагою штамів стафілокока і герпетичної інфекції, 3 - 37,0 % з переважною наявністю герпес мікоплазма уреаплазма (10,0 %).
8. Найінформативнішими факторами ризику при прогнозуванні патології пубертатного періоду у дівчат, народжених від матерів з ФПН є: ФПН у матері змішаного генезу; асфіксія тяжкого ступеня; родова травма; постгіпоксична енцефалопатія; геморагічний синдром у ранньому неонатальному періоді; гіпербілірубінемія в ранньому неонатальному періоді; зміни розмірів матки і яєчників у 12 років і гіперпролактинемія в 12 років.
9. Використання запропонованих прогностичних і лікувально-профілактичних заходів у дівчат із ЗВУР дозволяє в 14 років знизити як сумарну частоту патології пубертатного періоду (з 33,0 % до 17,0 %), у тому числі і різних поєднаних форм (з 12,0 % до ІІ - 12,0 %). Також, відбувається зменшення рівня порушень менструального циклу (з 18,0 % до 7,0 %); запальних захворювань (з 12,0 % до 7,0 %) і патологічних змін грудних залоз (з 10,0 % до 2,0 %). В 16 років має місце більш виражене зниження не тільки по сумарній частоті (з 42,0 % до 10,0 %), але і поєднаним формам (з 14,0 % до 4,0 %), а також зменшення рівня порушень менструального циклу (з 22,0 % до 4,0 %); запальних захворювань геніталей (з 15,0 % до 5,0 %); патологічних змін грудних залоз (з 12,0 % до 2,0 %) і гіпоталамічного синдрому (з 7,0 % до 3,0 %).
Практичні рекомендації
І. З метою зниження частоти патології пубертатного періоду в дівчат із ЗВУР необхідно використовувати з 12 років диференційований підхід до корекції патології репродуктивної системи, що складається з таких аспектів: 1. При варіанті ЗВУР плода гіпоксичного генезу використовувати: - Коензим композитум - 1 ампула 2 рази на тиждень перші 5 тижнів, а потім 1 раз на тиждень з 6 по 10 тиждень;
- Траумель С 1 таблетка 3 рази в день протягом місяця.
- Лімфоміазот 10 крапель 3 рази в день протягом місяць;
- Галіум-хеель по 10 крапель 3 рази в день, 1 місяць.
2. При варіанті ЗВУР плода на фоні інтраамніального інфікування: - Енгістол 1 таблетка 3 рази в день протягом місяця;
- Лімфоміазот 10 крапель 3 рази в день протягом місяця;
- Галіум-хеель по 10 крапель 3 рази в день протягом місяця.
3. При поєднаному варіанті ЗВУР плода (поєднання інтраамніального інфікування і гіпоксичного компонента) використовувати: - Лімфоміазот 10 крапель 3 рази в день протягом місяця;
- Галіум-хеель по 10 крапель 3 рази в день, 1 місяць;
- Коензим композитум 1 ампула 2 рази на тиждень перші 5 тижнів, а потім 1 раз на тиждень з 6 по 10 тиждень;
- Траумель С одна таблетка 3 рази в день протягом місяця.
- Енгістол 1 таблетка 3 рази в день, 1 місяць;
4. При наявності супутньої соматичної захворюваності додатково до вищеописаних моментів викристовувати: - Гепар композитум 1 ампула 1 раз на тиждень на курс 5 ампул (при захворюваннях печінки).
- Хепель по 1 таблетці 3 рази в день протягом місяця (при патології жовчного міхура);
- Тиреоідеа композитум 1 амп. 1 раз на тиждень, на курс 5 ампул (при тиреоїдній патології);
- при захворюваннях шлунково-кишкового тракту - Нукс-вомика гоммакорд по 10 крапель в день - 1 місяць; Мукоза композитум 1 амп. в/м 2 рази на тиждень на курс 5 ампул.
ІІ. Для контролю за ефективністю використовуваних лікувально-профілактичних заходів випливає динамічне вивчення найінформативніших клінічних, функціональних і лабораторних методів дослідження.
Список литературы
1. Данкович Н.О., Федосенко О.В. Особливості гіпоталамічного синдрому пубертатного періоду // Медико-социальные проблемы семьи. - 2000. - № 2-3. - С. 16-18. Здобувачем особисто визначена мета наукової роботи, набраний клінічний матеріал, виконана статистична обробка отриманих результатів, написані основні розділи.
2. Вдовиченко Ю.П., Данкович Н.О., Бокучава Р.О. Особливості клінічного перебігу гострих запальних захворювань придатків і матки в юних жінок // Буковинський медичний вісник. - 2000. - Т. 4. - № 3. - С. 36-40. Здобувачем особисто визначена мета наукової роботи, набраний клінічний матеріал, виконана статистична обробка отриманих результатів, написані основні розділи.
3. Данкович Н.О. Клініко-імунологічні аспекти неспецифичних бактеріальних вульвовагінітів у дівчат // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2000. - № 3. - С. 70-73.
4. Данкович Н.О., Нечидюк А.К., Вегеринський А.Е. Профілактика сальпінгоофоріту і порушень менструального циклу після гострого апендициту, перенесенного в періоді статевого дозрівання // Вісник наукових досліждень. - 2000. - № 4. - С. 70-71. Здобувачем особисто визначена мета наукової роботи, підібрана та проаналізована наукова література, написані основні розділи.
5. Вдовиченко Ю.П., Данкович Н.О., Семянів М.В., Палагусинец А.Ю., Марченко А.М. Порівняльні аспекти використання комбінованних гормональних контрацептивів у підлітків // Медико-социальные проблемы семьи. - 2000. - № 4. - С. 12-14. Здобувачем особисто визначена мета наукової роботи, набраний клінічний матеріал, виконана статистична обробка отриманих результатів, написані основні розділи.
6. Данкович Н.О. Стан молочних залоз у дівчат-підлітків з порушеннями менструального циклу // Одеський медичний журнал. - 2000. - № 6. - С. 50.
7. Данкович Н.О., Палагусинец А.Ю., Бокучава Р.О., Марченко А.М. Взаємозвязок соматичного статусу і порушень менструального циклу у дівчаток у пубертатному періоді // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2001. - № 2. - С. 80-81. Здобувачем особисто визначена мета наукової роботи, підібрана та проаналізована наукова література, написані основні розділи.
8. Вдовиченко Ю.П., Данкович Н.О., Палагусинец А.Ю., Щербинська О.С. Особливості становленія менструальної функції та ендокрінологічного статусу у дівчат, які народилися з крупною масою тіла // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2001. - № 3. - С. 94-96. Здобувачем особисто визначена мета наукової роботи, підібрана та проаналізована наукова література, написані основні розділи.
9. Вдовиченко Ю.П., Данкович Н.А. Использование антибиотика юнидокс-солютаб при комплексном лечении гнойно-воспалительных заболеваний придатков матки у молодых нерожавших женщин // Здоровье женщины. - 2001. - № 4. - С. 38-40. Дисертант самостійно набирав клінічний матеріал, проводив статистичну обробку та узагальнення отриманих результатів, підготував статтю до друку.
10. Данкович Н.О. Серцево-судинні та легеневі захворювання у дівчат з порушеннями менструального циклу в пубертатному періоді // Зб. наук. праць співроб. КМАПО ім. П.Л. Шупика. - Вип. 10. - Кн. 3. - К., 2001. - С. 736-741.
11. Данкович Н.А. Клинико-иммунологические аспекты неспецифических бактериальных вульвовагинитов у девочек. Дифференциальные подходы к лечению // Репродуктивное здоровье женщины. - 2002. - № 1. - С. 71-75.
12. Данкович Н.А. Использование препарата Пимафуцин в лечении вагинального кандидоза у девочек-подростков // Репродуктивное здоровье женщины. - 2002. - № 2. - С. 89-91.
13. Данкович Н.А. Сочетание заболеваний крови и нарушений менструального цикла в пубертатном периоде // Зб. наук. праць “Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики“. - вип.8. - Київ-Луганськ. - 2002. - С. 80-83.
14. Вдовиченко Ю.П., Данкович Н.О., Палагусинец Г.Ю. Корекція порушень репродуктивної системи у дівчаток з крупною масою тіла при народженні // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2003. - № 4 - С. 84-88. Здобувачем особисто визначена мета наукової роботи, підібрана та проаналізована наукова література, написані основні розділи.
15. Данкович Н.О. Вплив захворювань крові у пебуртатному періоді на характер становлення менструального циклу // Зб. наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - 2003. - вип.12. - кн.3. - С. 188-192.
16. Данкович Н.О. Використання антигомотоксичної терапії для корекції порушень репродуктивної системи у дівчаток групи високого ризику // Зб. наук. пр. Асоціації акушерів-гінекологів України. - Київ, „Інтермед”. - 2003. - С. 94-99.
17. Данкович Н.О. Особливості соматичної захворюваності, розумового, псиемоціонального та фізичного розвитку дівчаток, які народилися з затримкою внутрішньоутробного розвитку // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2004. - № 1. - С. 138-141.
18. Данкович Н.А. Клинико-патогенетическое обоснование прогнозирования, диагностики, профилактики и лечения патологии пубертатного периода у девочек, родившихся с задержкой внутриутробного развития // Репродуктивное здоровье женщины. - 2004. - № 2. - С. 114-118.
19. Данкович Н.О. Перспективне прогнозування патології пубертатного періоду у дівчат із затримкою внутрішньоутробного розвитку // Репродуктивное здоровье женщины 2004. - № 4. - С. 138-141.
20. Данкович Н.А. Профилактика и лечение патологии пубертатного периода у девочек, родившихся с задержкой внутриутробного развития // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2004. - № 6.
21. Данкович Н.О. Нові аспекти патогенезу патології пубертатного періоду у дівчат, які народилися із затримкою внутрішньоутробного розвитку // Зб. наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - К., 2004. - Вип. 13. - Кн. 6. - С. 14-146.
22. Данкович Н.А. Заболевания крови и нарушения менструального цикла в пубертатном периоде // Тез. докл. научн.-практ. конф. „Актуальные аспекты репродуктивного здоровья”. - Здоровье женщины. - 2002. - № 1. - С. 126.
23. Данкович Н.А. Особенности взаимосвязи нарушений менструального цикла и сердечно-сосудистых заболеваний в пубертатном периоде // Тез. докл. научн.-практ. конф. “Актуальные аспекты перинатологии”. - Репродуктивное здоровье женщины. - 2002. - № 1. - С. 138.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы