Встановлення особливостей морфо-функціональних змін вегетативної нервової системи серця при коронарній недостатності. Визначення їхньої ролі в патогенезі ангіогенних уражень серцевого м"яза. Роль змін адренергічної і холінергічної іннервації міокарда.
При низкой оригинальности работы "Патологічна анатомія вегетативної нервової системи серця при ішемічній хворобі серця", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
У більш ніж 80% випадків смерть громадян України зумовлена хронічними неінфекційними захворюваннями, які у 30% випадків призводять до первинної інвалідності дорослого населення, а ІХС зумовлює 10% первинної інвалідності дорослого населення (В.Ф. Гавриш, 2002), в коронарних судинах далеко не завжди виявляються морфологічні фактори, які пояснюють розвиток ішемії міокарда (тромбоз чи виражений атеросклероз коронарних артерій). Метою даної роботи було встановлення особливостей морфо-функціональних змін вегетативної нервової системи серця при коронарній недостатності та визначення їхньої ролі в патогенезі ангіогенних уражень серцевого мяза. У результаті комплексного дослідження вегетативної нервової системи серця, кардіоміоцитів, мікроциркуляторного русла при ІХС уперше установлено патогенез змін, що ведуть до дистрофічних, некротичних і склеротичних процесів у серці; розроблені морфофункціональні критерії ушкодження кардіоміоцитів у результаті порушення вегетативної іннервації міокарда. Виявлені зміни інтрамуральної нервової системи серця (такі як склерозування строми гангліїв, наявність ділянок розволокнення нервових волокон, зменшення їхньої щільності, поява варикозних розширень уздовж волокон, ознаки вакуолізації протоплазми нервових клітин, їх набрякання; чергування зон високої й низької щільності адренергічних волокон, зниження гістохімічної активності холінергічних волокон, збільшення питомого обєму атрофічних нейроцитів, зниження активно функціонуючих нейроцитів) дають можливість визначати ознаки ішемії міокарда на ранніх етапах, коли макро-і мікроскопічні дослідження внутрішніх органів не надають переконливих обєктивних доказів розвиненої патології, оскільки досить часто вони зявляються раніше макро-і мікроскопічних ознак ішемії міокарда.Морфологічне дослідження проведено на 122 серцях хворих померлих від проявів ГІМ (при гістологічному вивченні мікропрепаратів у 99 випадках у міокарді виявлені зміни, які відповідають некротичній стадії інфаркту міокарда, у 23 випадках - стадії регенерації), 21 серці з основним патологоанатомічним діагнозом “атеросклеротична хвороба серця”, 33 серцях із діагнозом “перенесений у минулому інфаркт міокарда”. Вивчаючи коронарні артерії, аналізували такі параметри: ступінь стенозу основних гілок коронарних артерій у проксимальному, середньому й дистальному сегментах, частоту ускладнених атеросклеротичних уражень судинної стінки, зокрема, тромбозу коронарних артерій, тип коронарного кровопостачання серця. Використовували таку загальноприйняту градацію: 1-й ступінь - стеноз до 50% площі просвіту, 2-й - до 75%, 3-й - більш 75%, 4-й - до 90%, 5-й - повна атеросклеротична оклюзія чи тромб, який обтурує просвіт; потім ступінь стенозу документувався гістологічним дослідженням поперечних зрізів коронарних артерій, забарвлених методом ван Гізона. Гістологічне дослідження виявило в міокарді початкові (субсегментарні контрактури, фрагментація кардіоміоцитів, набряк строми, повнокровя судин, виражена фуксинорагія при забарвлюванні методом Лі) чи розгорнуті (поля некротизованих кардіоміоцитів) некротичні зміни. Гістологічне дослідження периваскулярних нервових елементів виявило ознаки набряку нервових волокон, склерозування строми периваскулярних гангліїв із появою атрофічних нейронів, ділянок розволокнення нервових волокон.Здійснене в даній дисертаційній роботі дослідження морфо-функціонального стану інтракардіальної серцевої іннервації при ішемічній хворобі серця дозволило отримати нові науково обґрунтовані дані, які сприяють розумінню розвитку порушення тканинного гомеостазу в серці під впливом змін у симпатичній і парасимпатичній ланках вегетативної нервової системи та є експериментальним, теоретичним та клінічним обґрунтуванням нового вирішення наукової проблеми - розвитку ішемічних уражень міокарду при відсутності крітичних стенозуючих змін у вінцевих артеріях серця. Морфологічно це відзначається склерозуванням строми гангліїв, наявністю ділянок розволокнення нервових волокон, зменшенням їхньої щільності, появою варикозних розширень уздовж волокон, ознаками вакуолізації протоплазми нервових клітин, їх набрякання; чергуванням зон високої й низької щільності адренергічних волокон, зниженням гістохімічної активності холінергічних волокон. Інволютивні зміни інтракардіальної нервової системи при хронічних формах ішемічної хвороби серця призводять до появи мозаїчної картини чергування зон десимпатизації й осередків збереження адренергічних нервових елементів у міокарді. При гострому інфаркті міокарда реактивні зміни нервових елементів у періінфарктній зоні характеризуються появою варикозних розширень нервових волокон, нерівномірною аргірофілією, деформацією осьових циліндрів, зміною розмірів ядра і його ектопії. При ішемії міокарда більш раннім деструктивним і реактивним змінам піддається симпатичний відділ вегетативної нервової системи серця порівняно з парасимпатичним, що зумовлює розвиток десимпатизації міокарда з розвитком додаткових зон некробіотичних змін.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
Здійснене в даній дисертаційній роботі дослідження морфо-функціонального стану інтракардіальної серцевої іннервації при ішемічній хворобі серця дозволило отримати нові науково обґрунтовані дані, які сприяють розумінню розвитку порушення тканинного гомеостазу в серці під впливом змін у симпатичній і парасимпатичній ланках вегетативної нервової системи та є експериментальним, теоретичним та клінічним обґрунтуванням нового вирішення наукової проблеми - розвитку ішемічних уражень міокарду при відсутності крітичних стенозуючих змін у вінцевих артеріях серця.
1. Серед померлих від гострого інфаркту міокарда у 85,9% спостерігаються ускладнені атеросклеротичні ураження судинної стінки, зокрема, тромбоз коронарних артерій у 61,5%. У 14,1% випадків вищеозначені порушення були відсутні, а некроз серцевого мяза міг бути зумовлений ангіоспазмом та ішемізацією великих зон міокарда. При хронічній ІХС питома вага померлих з явищами крупновогнищевого кардіосклерозу без критичних стенозуючих змін коронарних артерій складає 8,2%, із явищами дифузного та дрібновогнищевого кардіосклерозу - 38,8%.
2. При хронічних формах ІХС усі компоненти вегетативної нервової системи зазнають прогресуючих дистрофічних, некробіотичних, атрофічних та склеротичних змін, що суттєво дискоординує та обмежує її функціональні можливості. Морфологічно це відзначається склерозуванням строми гангліїв, наявністю ділянок розволокнення нервових волокон, зменшенням їхньої щільності, появою варикозних розширень уздовж волокон, ознаками вакуолізації протоплазми нервових клітин, їх набрякання; чергуванням зон високої й низької щільності адренергічних волокон, зниженням гістохімічної активності холінергічних волокон. При атеросклеротичному кардіосклерозі відзначається збільшення питомого обєму атрофічних нейроцитів до (29,5±4,3)%, зниження активно функціонуючих нейроцитів до (7,4±1,9)%; у групі з постінфарктним кардіосклерозом ці показники складають (27,8±4,6)% і (8,1±1,7)% відповідно.
3. Інволютивні зміни інтракардіальної нервової системи при хронічних формах ішемічної хвороби серця призводять до появи мозаїчної картини чергування зон десимпатизації й осередків збереження адренергічних нервових елементів у міокарді.
4. При гострому інфаркті міокарда реактивні зміни нервових елементів у періінфарктній зоні характеризуються появою варикозних розширень нервових волокон, нерівномірною аргірофілією, деформацією осьових циліндрів, зміною розмірів ядра і його ектопії. При ішемії міокарда більш раннім деструктивним і реактивним змінам піддається симпатичний відділ вегетативної нервової системи серця порівняно з парасимпатичним, що зумовлює розвиток десимпатизації міокарда з розвитком додаткових зон некробіотичних змін.
5. Тривале цілодобове освітлення, за рахунок вимикання гіпохолестеринемічного, гіпобеталіпопротеїдемічного й антиоксидантного ефектів мелатоніну викликає комплекс морфо-функціональних змін з ураженням судинної стінки та серцевого мяза, що можна використовувати для моделювання хронічних форм ішемічної хвороби серця.
6. На підставі досліджень, виконаних на клінічному та експериментальному матеріалі, встановлено, що симпатична іннервація серцевого мяза більш стійка до гострих ішемічних нападів, які визначають перебіг хронічної ІХС. Це характеризується більшим ступенем збереження гістохімічних реакцій у адренергічних нервових елементах періінфарктної зони міокарда порівняно з холінергічними нервовими елементами.
7. Як при гострих, так і при хронічних формах ІХС присутні морфофункціональні ознаки пригнічення вегетативної іннервації судин мікроциркуляторного русла, що сприяє розвиткові ендотеліальної дисфункції зі зниженням активності нейрональної й ендотеліальної ізоформ синтази оксиду азоту та активацією її індуцибельної ізоформи.
8. Одним із важливих наслідків порушення нейрогуморальної регуляції й метаболізму кардіоміоцитів при хронічних формах ІХС і в перші години гострого інфаркту міокарда, окрім їх некробіотичних змін та некрозу, є активація процесів апоптозу.
9. Дисфункція інтракардіальної нервової системи при ІХС створює передумови для розвитку ангіоспазму як магістральних артерій, так і їх периферійних гілок аж до резистентних судин, що пояснюється, по-перше, прогресуючим дисбалансом холінергічної та адренергічної іннервації з перевагою вазоконстрикторних ефектів, по-друге, ендотеліальною дисфункцією з порушенням контролю реактивності судинної стінки.
Практичні рекомендації
1. При патологоанатомічному дослідженні осіб, які померли від ІХС, особливо при відсутності стенозувально-окклюзіційних змін у коронарних артеріях, а також у неясних випадках рекомендується обовязкове вивчення стану інтракардіальної нервової системи серця. Найбільш інформативними місцями забору матеріалу для гістологічного і гістохімічного дослідження при відсутності макроскопично видимих вогнищ ішемії є базальні відділи задньої стінки лівого шлуночка і міжшлункова перетинка. При наявності макроскопічних ознак уражень міокарду необхідно проводити дослідження інтракардіальної іннервації у більш проксимальних зонах відносно ходу нервових волокон.
2. Найбільш доступним для вивчення симпатичної іннервації є застосування гліоксилового методу, для вивчення стану парасимпатичної системи - забарвлювання методом Гоморі. Застосування тетразолієвої реакції є доступним і зручним у використанні методом для характеристики обміну оксиду азоту в міокарді.
3. При дослідженні внутрішньосерцевої іннервації варто звертати увагу на ступінь виразності “мозаїчності” елементів нервової системи, питому вагу атрофічних нейроцитів. Також варто враховувати наявність альтеративвних змін інтракардіальної іннервації, таких як: набрякання нейроцитів з перінуклеарним набряком, осередковий пикноз нейроцитів, глибчастий розпад тіл нейроцитів, зернистий розпад нервових волокон, фрагментація і вакуолізація нервових волокон, зниження активності гістохімічних реакцій холінергічних і адренергічних структур і реактивні зміни, такі як варикозні розширення нервових волокон, нерівномірна аргірофілія, зміна розмірів ядер нейроцитів.
4. Варто враховувати, що незалежно від локалізації ішемічного вогнища в безпосередній близькості від нього переважали альтеративні процеси, а реактивні зміни в інтракардіальній іннервації можуть бути наслідком попередніх ішемічних приступів.
5. У веденні хворих на ішемічну хворобу серця вивчення їхнього вегетативного статусу може бути одним із важливих діагностичних заходів для призначення адекватної терапії. Застосування ?-адреноблокаторів у терапії хворих на ІХС потребує подальшого вивчення й обережного призначення.
6. Кардіологам, терапевтам, патологоанатомам рекомендується враховувати, що навіть за відсутності вираженого стенозу коронарних артерій можливий розвиток як гострої, так і хронічної форм ішемічної хвороби серця.
7. При необхідності вивчення патологічних процесів, характерних для ішемічної хвороби серця, рекомендується використовувати розроблений “Спосіб моделювання ішемічної хвороби серця”.
Список литературы
1. Гаргин В.В. Значение степени поражения коронарных артерий в танатогенезе ИБС // Український терапевтичний журнал. - 2002. - №3. - С.43-44.
2. Гаргин В.В. Морфофункциональное состояние интрамуральной нервной системы при ИБС // Медицина сегодня и завтра. - 2002. - №3.- С.5-7.
3. Гаргин В.В. Морфологические особенности адренергической иннервации коронарных артерий при ИБС // Медицина сегодня и завтра. - 2003. - №1.- С.13-17.
4. Яковцова А.Ф., Гаргин В.В., Кондаков И.К., Гальчинская В.Ю., Бондаренко Л.А. Использование физиологической пинеалэктомии для моделирования ишемической болезни сердца // Вісник проблем біології і медицини. - 2003. -№1. - С.48-49.
5. Яковцова А.Ф., Гаргін В.В. Вплив функціональної пінеалектомії на адренергічну іннервацію серця // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики. - 2003.- Випуск XI. - - С.213-216.
6. Яковцова А.Ф., Гаргін В.В. Стан регуляторних систем коронарного гомеостазу при серцевій недостатності // Галицький лікарський вісник. - 2003. - Т.10. - С.111-113.
7. Гаргин В.В., Яковцова А.Ф. Влияние постоянного освещения на состояние внутренних органов // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2003. - №2. - С.862-863.
8. Гаргин В.В. Состояние симпатоадреналовой системы при атеросклерозе // Медицина сегодня и завтра. - 2003. - №2.- С.5-8.
9. Гаргін В.В. Стан мікроциркуляторного русла та нервової системи серця при моделюванні ІХС // Галицький лікарський вісник. - 2003. - №4. - С.22-24.
10. Гаргин В.В., Кондаков И.К., Гальчинская В.Ю., Сомова Е.В., Попова И.Ю. Влияние хронического стресса на состояние защитных систем эндотелиального гомеостаза // Експеріментальна і клінічна медицина. - 2003. - №3-4. С.94-97.
11. Гаргін В.В. Стан адренергічної іннервації серця при моделюванні атеросклерозу // Вісник морфології. - 2003. - №2. - С.178-179.
12. Яковцова А.Ф., Гаргин В.В. Влияние холестериновой диеты на состояние регуляторных систем коронарного гомеостаза // Вісник морфології. - 2003. - №2. - С.239-241.
13. Гаргин В.В. Роль вегетативной иннервации в патогенезе сердечной недостаточности при ИБС // Запорожский медицинский журнал. - 2003. - №6. - С.97-99.
14. Гаргин В.В. Роль парасимпатической нервной системы в регуляции сосудистого тонуса при атеросклерозе // Проблеми медичної науки та освіти. - 2003. - №4. - С.44-46.
15. Гаргин В.В. Состояние симпатоадреналовой системы сердца при хроническом стрессе // Проблеми медичної науки та освіти. - 2004. - №1. - С.36-38.
16. Гаргін В.В. Ішемія міокарда і вегетативна іннервація серця: Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім П.Л.Шупіка. - Київ. - 2004. - Випуск 13. - №2. - С.353-356.
17. Гаргін В.В. Морфофункціональні особливості холінергічної іннервації серця при ІХС: Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім П.Л.Шупіка. - Київ. - 2004. - Випуск 13. - №3. - С.384-387.
18. Кондаков І.К., Гальчінська В.Ю., Бондаренко Л.А., Сомова О.В., Гаргін В.В., Кузьмінова І.А., Сотник Н.М., Чаговець О.М., Попова І.Ю., Губіна-Вакулік Г.І., Геворкян А.Р., Кондаков І.І. Роль світлового стресу в прискореному розвитку експериментального атеросклерозу: Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім П.Л.Шупіка. - Київ. - 2004. - Випуск 13. - №3. - С.168-175.
19. Гаргін В.В., Гальчінська В.Ю., Сомова О.В. Вплив тривалої дії несприятливих факторів на морфофункціональний та метаболічний стан серцево-судинної системи // Одеський медичний журнал. - 2004. - №2. - С. 9-11.
20. Гаргин В.В. Влияние сочетания хронического стресса и атерогенной диеты на состояние симпатоадреналовой системы сердца // Запорожский медицинский журнал. - 2004. - №1. - С.24-27.
21. Гаргин В.В. Особенности вегетативной иннервации сердца при его ишемии // Експеріментальна і клінічна медицина. - 2004. - №1. - С.43-47.
22. Гаргин В.В. Морфофункциональное состояние регуляторных систем коронарных сосудов при ишемической болезни сердца // Український терапевтичний журнал. - 2004. - №1. - С.61-65.
23. Гаргин В.В. Особенности состояния микроциркуляторного русла и адренергической иннервации при инфаркте миокарда // Медицина сегодня и завтра. - 2003. - №3.- С.111-114.
24. Гаргин В.В. Морфологические маркеры повреждения миокарда // Медицина сегодня и завтра. - 2004. - №1.- С.22-24.
25. Гаргин В.В. Активность воспалительных изменений миокарда в постинфарктный период в зависимости от степени десимпатизации // Експеріментальна і клінічна медицина. - 2004. - №4. - С.58-61.
26. Гаргін В.В. Стан внутрішньосерцевої іннервації при інфаркті міокарда // Медицина сегодня и завтра. - 2004. - №2.- С.55-57.
27. Гаргін В.В., Горбач Т.В., Бондаренко Л.О., Кондаков І.К., Гальчинська В.Ю. Вплив цілодобового освітлення на стан симпатоадреналової системи серця // Галицький лікарський вісник. - 2003. - Т.10. - С.121.
29. Гаргин В.В. Особенности внутрисердечной иннервации при инфаркте миокарда // XV зїзд терапевтів України: Збірник наукових праць, 21-23 квітня 2004 р. - Київ. - 2004. - с.142-143.
30. Гаргин В.В., Мирошниченко М.С. Значение стеноза коронарных артерий в танатогенезе ишемической болезни сердца // Экология и здоровье человека. Охрана водного и воздушного бассейнов. Утилизация отходов: Сб. научн. трудов XII междунар. научно-технич. конф. 7-11 июня 2004 г., г.Бердянск / Под ред. С.В. Разметаева, В.Ф. Костенко: В 3-х т. - Харьков. - 2004. - Том II. - С. 386-389.
31. Yakovtsova A.F., Sorokina I.V., Gargin V.V., Shuval D. Morphology of Adrenergic Innervation in Myocardial Infarction // Pathology International. - 2004. - Vol.54., Supl.2. - P.A54-55.
32. Sorokina I.V., Yakovtsova A.F., Gargin V.V., Gupta N. Morphology of the intramural neural elements of the heart in atherosclerotic cardiosclerosis // Histopathology. - Procs. of XXIV International Congress of International Academy of Pathology. - 2002. - V.41. - S.1. - p. 137.
33. Яковцова А.Ф., Кондаков И.К., Гаргин В.В. Применение МКБ Х пересмотра для кодирования ишемических состояний в патологической анатомии // Атеросклероз и атероматоз: новое в патогенезе, клинике, лечении: Материалы Республиканской научно-практической конференции, Харьков, 15-16 ноября 2001 года. - Харьков. - С.140-141.
34. Яковцова А.Ф., Кондаков I.К., Гаргін В.В. Стан мікроциркуляторного русла при інфаркті міокарда // Мікроциркуляція та її вікові зміни: Матеріали ІІ міжнародної наукової конференції, 22-24 травня 2002 р. - Киев, 2002. - С. 341-342.
35. Гаргін В.В. Стан субепікардиальних нервових елементів серця при дифузному кардіосклерозі // Медицина третього тисячоліття: Збірник тез міжвузівської конференції молодих вчених, Харків, 20 січ. 2003 р. - Харків. - 2003. - С.8-9.
36. Семенових П.С., Гаргін В.В., Сотнік Н.М. Вплив дисфункції епіфізу на морфофункціональний стан серцево-судинної системи // IV Українська конференція молодих вчених присвячена памяті В.В.Фролькіса: Матеріали конференції молодих вчених, Київ, 24 січня 2003 р.. - Київ. - 2003. - С.211.
37. Гаргин В.В., Кондаков И.К., Гальчинская В.Ю., Бондаренко Л.А., Сотник Н.Н. Влияние активности пинеальной железы на состояние сердечно-сосудистой системы // Сучасні напрямки розвитку ендокринології (другі Данилевські читання): Матеріали науково-практичної конференції, 27-28 лютого, Харків. - 2003. - С.41-42.
38. Бондаренко Л.О., Кондаков І.К., Губіна-Вакулік Г.І., Кузьмінова І.А., Гальчінська В.Ю., Гаргін В.В., Чаговець О.М., Дунаєв В.О., Сотник Н.М. Нейроендокринні механізми розвитку ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії в експеріменті // Атеросклероз та атеротромбоз: патогенез, клініка, лікування: Матеріали науково-практичної конференції морфологів, 16-17 жовтня 2003 р. - Харків. - 2003. - С.7-8.
39. Гаргин В.В., Гальчинская В.Ю., Кондаков И.К., Горбач Т.В., Бондаренко Л.А., Сотник Н.Н. Состояние симпатоадреналовой системы сердца при длительном круглосуточном освещении и холестериновой диете // Атеросклероз та атеротромбоз: патогенез, клініка, лікування: Матеріали науково-практичної конференції морфологів, 16-17 жовтня 2003 р. - Харків. - 2003. - С.11-12.
40. Гаргин В.В. Гистохимическая активность синтетазы оксида азота при экспериментальном атеросклерозе // Атеросклероз та атеротромбоз: патогенез, клініка, лікування: Матеріали науково-практичної конференції морфологів, 16-17 жовтня 2003 р. - Харків. - 2003. - С.12.
41. Яковцова А.Ф., Гаргин В.В. Морфофункциональные особенности регуляторных систем сосудистого гомеостаза при ишемической болезни сердца // Атеросклероз та атеротромбоз: патогенез, клініка, лікування: Матеріали науково-практичної конференції морфологів, 16-17 жовтня 2003 р. - Харків. - 2003. - С.49.
42. Гаргин В.В. Особенности адренергических нервных волокон коронарных артерий при ИБС // Фундаментальные науки и прогресс клинической медицины: Материалы III конференции молодых ученых России с международным участием, 20-24 января 2004, Москва. - Москва: “Русский врач” - 2004.- С.235-236.
43. Гаргин В.В. Состояние вегетативной иннервации сердца у лиц пожилого возраста страдающих ИБС // Матеріали V Української конференції молодих вчених присвяченої памяті В.В.Фролькіса (Київ, 23 січня 2004 р.). - Київ. - 2004. - С.33-34.
44. Гаргін В.В. Морфофункціональний стан холінергічної та адренергічної іннервації серця при ІХС // Гістологія таембріогенез периферійної нервової системи: Матеріали наукової конференції присвяченої 100-річчю з дня народження М.І. Зазибіна.- Київ. - 2004. - C.32.
45. Гаргин В.В. Активность эндотелиального оксида азота при ишемической болезни сердца // Сучасні напрямки розвитку ендокринології (треті Данилевські читання): Матеріали науково-практичної конференції, 26-27 лютого 2004. - Харків. - 2004. - С.37-38.
46. Кондаков И.К., Гаргин В.В., Гальчинская В.Ю., Шитова А.Б., Бондаренко Л.А. Влияние функционального гипопинеализма на развитие патологических изменений сердечно-сосудистой системы у экспериментальных животных // Сучасні напрямки розвитку ендокринології (треті Данилевські читання): Матеріали науково-практичної конференції, 26-27 лютого 2004 р. -Харків. - 2004. - С.93-94.
47. Гаргин В.В. Состояние вазодилятаторных систем при ишемической болезни сердца // Медицина третього тисячоліття: Збірник тез міжвузівської конф. молодих вчених, 20 січ. 2004 р. - Харків. - 2004. - С.13-14.
48. Яковцова А.Ф., Гаргин В.В. Возрастные изменения интрамуральной нервной системы сердца // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2004. - N2. - P.98-99.
49. Гаргин В.В. Структурно-функциональные изменения симпатоадреналовой системы сердца в условиях длительного эксперимента // Фундаментальные и прикладные проблемы гистологии. Гистогенез и регенерация тканей: Материалы научной конференции, 7-8 апреля 2004 года. - Ст.-Петербург. - 2004. - С.26-27.
50. Яковцова А.Ф., Гаргин В.В. Влияние хронического стресса на гистохимическую активность оксида азота // Фундаментальные и прикладные проблемы гистологии. Гистогенез и регенерация тканей: Материалы научной конференции, 7-8 апреля 2004 года. - Ст.-Петербург. - 2004. - С.144-145.
51. Яковцова А.Ф., Гаргин В.В. Влияние вегетативной иннервации сердца на развитие его ишемии // Терапевтичні читання памяті академіка Л.Т.Малої: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, 20-21 квітня 2004 р. - Харків. - 2004. - С.273
52. Яковцова А.Ф., Гаргин В.В. Влияние симпатической иннервации на состояние микроциркуляторного русла при остром инфаркте миокарда // Новітні технології в діагностиці та лікуванні внутрішніх хвороб: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, 21-24 жовтня 2004. - Харків. - 2004. - С. 143.
53. Гаргин В.В. Состояние иннервации коронарных сосудов при ИБС // Від фундаментальних досліджень до прогресу в терапії: Матеріали наукових праць науково-практичної конференції молодих вчених, 1 жовтня 2003. - Харків. - 2003. - С.9-10.
54. Яковцова А.Ф., Сорокіна І.В., Гаргін В.В. Морфофункціональний стан нервової системи серця при моделюванні ІХС // Х конгрес світової федерації українських лікарських товариств: Тези доповідей, 26-29 серпня 2004. - Чернівці. - 2004. - С.598-599.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
