Патологічна анатомія репаративних процесів при застосуванні тутопласту у первинно інфікованій рані - Автореферат

Використання різноманітних синтетичних пластичних матеріалів із метою пластики дефектів передньої черевної стінки обмежується низкою істотних недоліків: постійна присутність у тканинах стороннього тіла, збільшення числа інфекційних ускладнень, а також імовірність виникнення реакції відторгнення стороннього для макроорганізму матеріалу (В.М.Бешкетників, С.І. Відомо, що біоімплантати типу “Тутопласт” біотолерантні й не викликають імунної реакції у чистій рані, однак їх використання в інфікованій рані не завжди забезпечує гарний результат. Вивчити в експерименті морфологічні особливості репаративного процесу при пластичних операціях із використанням тутопласту в умовах асептичної рани передньої черевної стінки порівняно з марлексом. Вивчити особливості колагеноутворення і місцевих імунних реакцій, а також експресії ендотеліну при пластичних операціях тутопластом в умовах асептичної рани передньої черевної стінки порівняно з марлексом. Вивчити особливості колагеноутворення, місцевих імунних реакцій, а також експресії ендотеліну при пластичних операціях тутопластом в умовах інфікованої рані передньої черевної стінки порівняно з марлексом.Для досягнення поставленої мети - порівняльного вивчення процесів приживлення консервованої фасції “Тутопласт” і синтетичної сітки “Марлекс” в асептичній і інфікованій рані - був проведений експеримент на 60 статевозрілих білих щурах лінії Вістар (4 серії експерименту): 1-а серія - трансплантація тутопласта у стерильну рану; 2-а серія - трансплантація тутопласту у первинно інфіковану рану; 3 серія - трансплантація марлексу у стерильну рану; 4 серія - трансплантація марлексу у первинно інфіковану рану. Фарбування препаратів фукселеном на еластичні волокна за Вейгертом з дофарбовуванням пікрофуксином методом Ван-Гізона та за методом Маллорі використовувалося для виявлення й диференціації сполучнотканинних структур. Використання тутопласту у стерильній рані вело до активації продукції як інтерстиціальних колагенів - I і III типів, так і колагену IV типу в епідермодермальних і судинних базальних мембранах. У другій групі спостережень у перші дні ранового процесу мала місце місцева запальна реакція з ознаками мікробного обсіменіння, більш уповільнена порівняно з першою групою темпами очищення рани від гнійно-некротичного детриту, а також вторинними запальними змінами в грануляційній тканині. Водночас мало місце більш тривале порівняно з першою групою очищення рани від гнійно-некротичного детриту і пролонгування фази ексудативного запалення, результатом чого зявилося уповільнення процесів проліферації клітин фібробластного ряду й дозрівання грануляційної тканини.Використання біоматеріалу “Тутопласт” в умовах асептичної рани супроводжувалося активацією репаративного процесу, що характеризувався незначними розладами мікроциркуляції, слабко вираженою й нетривалою нейтрофільною інфільтрацією грануляційної тканини. Використання тутопласту у стерильній рані приводить до активації продукції колагенів як інтерстиціальних - I і III типів, так і колагену IV типу в епідермодермальних і судинних базальних мембранах. При використанні алопластичного матеріалу “Марлекс” в умовах асептичної рани відмічено уповільнене очищення рани від гнійно-некротичного детриту, подовження термінів утворення грануляційної тканини з розвитком у ряді спостережень гіпергрануляцій, і, як наслідок, уповільнення процесів фіброплазії й епітелізації. Аімуногенний біотрансплантат “Тутопласт” сприяє гармонічному розвитку основних ланок імунної реакції (Т-і В-лімфоцитів, макрофагів), а також оптимальному співвідношенню у популяції Т-лімфоцитів (хелперно-супресорна активність), тоді як використання марлексу призводить до ослаблення макрофагальної реакції і наростання плазматизації в рані. При використанні алопластичного матеріалу “Марлекс” в інфікованій рані розвиваються імунопатологічні реакції: виражена нейтрофільна інфільтрація, утворення складних імунних комплексів, які мають С-3 фракцію комплементу, невиражена макрофагальна реакція на фоні дефіциту Т-лімфоїдної популяції, що, очевидно, і є одним з безпосередніх механізмів у процесі порушення колагеноутворення і виявляється прогресуючою запальною реакцією, значним подовженням термінів очищення рани від гнійно-некротичного детриту, схильністю до утворення абсцесів і вторинних некрозів у грануляційній тканині.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Використання біоматеріалу “Тутопласт” в умовах асептичної рани супроводжувалося активацією репаративного процесу, що характеризувався незначними розладами мікроциркуляції, слабко вираженою й нетривалою нейтрофільною інфільтрацією грануляційної тканини. Трансформація грануляційної тканини у фіброзну й епітелізація завершувалися в короткий термін, до кінця експерименту елементи тканини “Тутопласт” цілком уключалися до складу регенерату. Використання тутопласту у стерильній рані приводить до активації продукції колагенів як інтерстиціальних - I і III типів, так і колагену IV типу в епідермодермальних і судинних базальних мембранах.

2. При використанні алопластичного матеріалу “Марлекс” в умовах асептичної рани відмічено уповільнене очищення рани від гнійно-некротичного детриту, подовження термінів утворення грануляційної тканини з розвитком у ряді спостережень гіпергрануляцій, і, як наслідок, уповільнення процесів фіброплазії й епітелізації. Ці фактори призводили в ряді спостережень до формування неповноцінної грануляційної тканини, схильної до хронічного гранулематозного запального процесу і до загоєння рани вторинним натягом у всіх випадках. Застосування марлексу не сприяє посиленню колагеноутворення в рані.

3. Особливості колагеноутворення в стерильній рані при використанні біоматеріалу “Тутопласт” так і алопластичного матеріалу “Марлекс” зумовлені характером місцевих імунних реакцій. Аімуногенний біотрансплантат “Тутопласт” сприяє гармонічному розвитку основних ланок імунної реакції (Т- і В-лімфоцитів, макрофагів), а також оптимальному співвідношенню у популяції Т-лімфоцитів (хелперно-супресорна активність), тоді як використання марлексу призводить до ослаблення макрофагальної реакції і наростання плазматизації в рані. При цьому зміна хелперно-супресорного індексу вказує на наростання супресорної активності й ослабшання хелперної функції у Т-лімфоцитарній популяції.

4. При використанні біоматеріалу “Тутопласт” в інфікованій рані трохи сповільнюються процеси утворення інтерстиціальних колагенів як III, так і I типів, тоді як в епідермодермальних і судинних базальних мембранах продукція колагену IV типу залишається на досить високому рівні. Використання марлексу не приводить до активації утворення як інтерстиціальних колагенів, так і колагену базальних мембран, у звязку з чим порушуються процеси фіброплазії і епітелізації рани.

5. При використанні алопластичного матеріалу “Марлекс” в інфікованій рані розвиваються імунопатологічні реакції: виражена нейтрофільна інфільтрація, утворення складних імунних комплексів, які мають С-3 фракцію комплементу, невиражена макрофагальна реакція на фоні дефіциту Т-лімфоїдної популяції, що, очевидно, і є одним з безпосередніх механізмів у процесі порушення колагеноутворення і виявляється прогресуючою запальною реакцією, значним подовженням термінів очищення рани від гнійно-некротичного детриту, схильністю до утворення абсцесів і вторинних некрозів у грануляційній тканині. Регенерація мязової тканини, фіброплазія і епітелізація до моменту закінчення експерименту не розвивалися, а в ряді спостережень мало місце “вигнивання” марлексу з повним відторгненням алотрансплантату.

6. Особливістю місцевих імунних реакцій при використанні біоматеріалу “Тутопласт” в інфікованій рані, в порівнянні з неінфікованою, є збільшення популяції CD18 нейтрофільних гранулоцитів, макрофагів, а також плазмобластів з Ig A, M, G на фоні зменшення хелперної і наростання супресорної активності, що призводить до подовження термінів дозрівання грануляційної тканини з незначним уповільненням процесів фіброплазії й епітелізації, а також більш пізнім включенням біоматеріалу “Тутопласт” до складу регенерату.

7. При використанні тутопласту як у стерильній, так і в інфікованій рані рівень синтезу ендотеліну ендотеліальною вистілкою грануляційної тканини розцінювався як високий, тоді як при використанні марлексу продукція ендотеліну була трохи зниженою, очевидно, внаслідок порушення синтезу колагену IV типу в базальних мембранах цих судин.

8. Пластика грижового дефекту біоматериалом “Тутопласт” не викликає негативних імунних реакцій в організмі реципієнта.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Отримані при порівняльному морфологічному й імуногістохімічному дослідженні дані про характер приживлення біоімплантату “Тутопласт” і алопластичного матеріалу “Марлекс” в асептичній та інфікованій рані дозволили запропонувати деякі практичні рекомендації, адекватні результатам дослідження.

Біоімплантат “Тутопласт” є гарним пластичним матеріалом і може застосовуватися при лікуванні абдомінальних гриж, при наявності великих дефектів в апоневрозі, а також при інших відбудовних операціях.

Завдяки відсутності інфекційних ускладнень і імунологічно зумовлених побічних реакцій з боку реципієнта, у тому числі реакцій відторгнення імплантату, немає необхідності в проведенні імунодепресивної терапії, спрямованої на гальмування реакції відторгнення.

Для одержання позитивних віддалених результатів велике значення має правильне ведення післяопераційного періоду, а саме захист раневого дефекту від інфікування, оскільки інфіковане імплантаційне ложе сповільнює процеси включення біоматеріалу “Тутопласт” до складу регенерату і веде до загоєння вторинним натягом.

При використанні для пластичних операцій алопластичного матеріалу “Марлекс” варто мати на увазі, що останній, у силу своєї антигенної чужорідності здатний викликати хронічний запальний гранулематозний процес, а в інфікованій рані - реакцію відторгнення.

При рівній доступності пластичних матеріалів перевагу варто віддавати біоімплантату “Тутопласт” як аімуногенному і високоміцному матеріалу.

Отримані дані дозволяють рекомендувати використання біоімплантату “Тутопласт” у реконструктивній хірургії.

Горяникова И.Н. Сравнительное морфологическое исследование раневого процесса при использовании биоимплантанта “Тутопласт” в стерильной и инфицированной ране //Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - 2002. - № 6. - C. 278-285

Горяникова И.Н. Морфология репаративного процесса при использовании “Тутопласта” в инфицированной ране // Український медичний альманах. - 2002. - т.5, № 4. - С. 39-41

Горяникова И.Н. Морфологическое исследование раневого процесса при использовании биоимплантата “Тутопласт” в стерильной ране //Український медичний альманах. - 2002. - т.5, № 1. - С. 38-41

Даценко Б.М., Яковцова А.Ф., Сорокіна І.В., Алещенко І.Є., Горянікова І.М. Застосування “Тутопласту” в хірургічній практиці // II зїзд трансплантологів Украіни.: Тези. -Київ, 2000.- С.91-92

Яковцова А.Ф., Сорокина И.В., Горяникова И.Н. Иммуноморфологические эквиваленты приживления соединительнотканных биоимплантантов “Тутопласт” в инфицированной и неинфицированной ране в эксперименте // Всеукраїнська науково-практична школа-семінар “Тканинна і клітинна трансплантація. Біоімплантація - показання, практика клінічного застосування, результати й перспективи”.: Тези. - Словяногірськ, 2001.- С. 48

Яковцова А.Ф., Сорокіна І.В., Алещенко І.Є., Горянікова І..М. Імуноморфологічні еквіваленти приживлення сполучнотканинних біоімплантатів “Тутопласт” в інфікованій та неінфікованій рані в експеріменті // Конференція з міжнародною участю “Сучасні біоімплантати: технології виготовлення та клінічне застосування”.: Тези. -Дніпропетровськ,2001. - С.66.

Горяникова И.Н., Сорокина И.В., Горголь Н.И. Морфология раневого процесса при пластике биоимплантатом “Тутопласт” // ІІІ Міжнародна науково-практична конференція “Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія”.: Тези. -Харків,2003. - Т. 2, С.51. біоімплантант приживлення марлекс тутопласт