Патологічна анатомія провідної системи серця плодів та новонароджених від матерів з артеріальною гіпертензією, пізнім гестозом, цукровим діабетом - Автореферат

При клінічному обстеженні дітей у віці від 5 днів до 3 років у 37,4 % випадків виявляються зміни в серці (В.П. Порушення ритму серця являють собою найбільш складний і важкий розділ кардіології, що зумовлено розмаїттям форм аритмій, труднощами діагностики, відсутністю ефективного лікування, несподіваними пароксизмами, які іноді призводять до раптової смерті. Мета дослідження - вивчити патогенний вплив артеріальної гіпертензії, цукрового діабету і пізнього гестозу у вагітної на структуру основних відділів провідної системи серця плода і новонароджених, обґрунтувавши концепцію про внутрішньоутробне формування передумов до порушення функціонування ПСС у позаутробному онтогенезі. Проаналізувати клінічні, зокрема кардіологічні, особливості новонароджених, госпіталізованих у відділення перинатальной патології, виношених вагітними з досліджуваними видами патології, а також зясувати частоту наявності досліджуваної патології вагітних при виношуванні дітей, які у шкільному віці мають кардіопатію з порушенням ритму серця і провідності. Наукова новизна проведеного дослідження полягає в тому, що вперше вивчена ПСС плодів і новонароджених при наявності в матерів АГ, ПГ чи ЦД, з використанням сучасного комплексу морфологічних методик (гістологія, гістохімія, імуноморфологія, електронна мікроскопія, поляризаційна і фазова мікроскопія, морфометрія), спрямованих на вивчення патологічних і компенсаторно-пристосувальних процесів у ПСС в умовах єдиної системи "мати - плід".Вивчений також архів перинатального центру за 1994-1999 рр., всього 2013 протоколів розтину, з яких 154 відносилися до групи К, 110 - групи АГ, 416 - групи ПГ, 26 - групи ЦД. Сорок вісім історій хвороби новонароджених дітей відділення неонатології Харківського міського перинатального центра аналізували, розподіливши на 3 групи: АГ - 24 випадки, ПГ - 10 випадків, ЦД 14 - випадків. У жінок з АГ діагноз гіпертонічна хвороба I-IIA ст. у 7 випадках був поставлений ще до зачаття, а в 20 випадках мала місце гіпертензія вагітних I-II ст. тяжкості, що, відповідно до останньої класифікації пізнього гестозу вагітності, є моносимптомною формою ПГ (МКХ - ВОЗ, 1995), однак ми вважали за доцільне обєднати ці випадки в одну групу, оскільки підвищення материнського АД є єдиним ушкоджуючим фактором для плода. Розтин проводили в Харківському перинатальному центрі в 1997-2002 рр. Причинами смерті плодів і новонароджених були великі інфаркти плаценти, передчасне часткове відшарування плаценти, вузли плаценти, обвиття пуповиною шиї плода, інтранатальна асфіксія, родові травми - розрив мозочкового намету, гідроцефалія, хвороба гіалінових мембран, уроджений ателектаз легень, діабетична фетопатія. Досліджувані види материнської патології значно збільшують частоту антенатальної загибелі плодів: максимально в групі ЦД і при поєднаному гестозі (у 12-10 разів), а в групах АГ і ПГ - у 5-6 разів.69-72 (автором зібран матеріал, проведено морфологічне дослідження, набір та друк матеріалу). 116-118 (пошукувачем зібран матеріал, проведено морфологічне дослідження, набір та друк матеріалу). 24-27 (пошукувачем зібран матеріал, проведено морфологічне дослідження, набір та друк матеріалу). 159-161 (автором зібран матеріал, проведено морфологічне дослідження, набір та друк матеріалу). 388-391 (автором зібран матеріал, проведено морфологічне дослідження, набір та друк матеріалу).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Здійснене в даній дисертаційній роботі дослідження впливу материнського ПГ, АГ, і ЦД на ПСС виношуваного плода дозволило довести внутрішньоутробне формування комплексу змін, які проявляються некробіотичними, склеротичними і компенсаторно-пристосувальними змінами тканини ПСС і специфічними для виду патології матері змінами її судинної системи.

У період 1994-99 рр. у Харківському перинатальному центрі у 27,5 % випадків перинатальних розтинів виявилась наявність досліджуваних видів патології у вагітної, причому найчастіше в анамнезі мав місце ПГ - 20,7 % (на фоні попередньої АГ - 15,5 %, “чистий” ПГ - 5,2 %), АГ - 5,5 %, ЦД - 1,3 %, а фізіологічний перебіг вагітності - у 7,6 % випадків. Антенатальна загибель плода при досліджуваних видах материнської патології спостерігається в кілька разів частіше, ніж при фізіологічному перебігу вагітності, тоді як інтранатальна і постнатальна загибель з однакової (ПГ і ЦД) чи навіть меншої (АГ) частотою.

Серед пацієнтів Харківського міського центру перинатальної патології, матері яких під час вагітності страждали на ЦД і ПГ, кожний пятий мав порушення ритму серця і провідності, АГ у вагітних рідше супроводжується розвитком даного варіанта дезадаптації серцево-судинної системи в плодів і новонароджених. Діти шкільного віку, які лікувалися в ХНДІ ОЗДП у звязку з наявністю в них диспластичної кардіопатії з порушенням ритму, у 2/3 випадків мають внутрішньоутробний анамнез із ПГ різного ступеня тяжкості в матері, у 10% випадків - АГ у матері.

Внутрішньоутробні ушкодження ПСС плодів і новонароджених представлені контрактурними і міоцитолітичними змінами СКМЦ, які зумовлені гіпоксією, мають комплексне походження: крім загальновідомого порушення плацентарно-плодового кровообігу, мають місце порушення судинного транспорту крові і проникності стінки судин МЦР при газообміні безпосередньо в тканині ПСС плода. Імуногістохімічне дослідження з МКА CD 95 знайшло різке посилення апоптозу СКМЦ у групі ЦД.

Однією з ланок у патогенезі розвитку гіпоксії є порушення в МЦР у формі підвищення судинного тонусу артеріол і прекапілярів і зниження тонусу в капілярно-венулярному сегменті в сполученні з реологічними змінами у формі уповільнення кровотоку, стазу аж до розвитку “сладж”-феномену, що особливо виражено при ЦД. Базальні мембрани судин МЦР стовщені, містять IGM і IGG, збагачені колагеном IV типу, збіднені колагеном V типу, при ПГ і ЦД є присутнім інтерстиційний колаген III типу.

Порівняння експресії ендотеліну-1 у ендотеліоцитах МЦР у структурах ПСС (імуногістохімічні дослідження) і вмісту ендотеліну-1 у сироватці пуповинної крові дозволяє припустити наявність надмірної стимуляції синтезу цієї БАР і гіперпродукції його в кров плода при АГ матері, близьке до стану морфофункціональної вичерпаності в синтезі і продукції - при ПГ, низькому рівні синтезу, але підвищеному вмісті в сироватці крові в звязку з масивною загибеллю ендотелію - при ЦД.

Електронна мікроскопія елементів ПСС в основних групах підтвердила виявлення методами світлової мікроскопії ушкодження в судинній стінці й у СКМЦ; стереоморфометрично виявлене зменшення відносного обсягу міофібрил порівняно з контролем, причому при материнській АГ і ПГ - на фоні їх гіперплазії.

Метаболічні зміни, виявлені на прикладі біологічних мембран еритроцитів, свідчать про своєрідність нестабільності біологічних мембран як таких у кожній з досліджуваних груп: для АГ характерне зниження вмісту тригліцеридів і сфінгоміеліну, підвищення вмісту фосфоліпідів, для ПГ - підвищення вмісту сфінгоміеліну і зниження вмісту фосфоліпідів, для ЦД - підвищення вмісту холестерину і зниження вмісту фосфоліпідів. Метаболічна нестабільність біологічних мембран також пояснює велику кількість ушкоджень у СКМЦ ПСС плода при досліджуваних видах материнської патології, особливо при ЦД.

Своєрідність механізму розвитку ушкодження СКМЦ ПСС плода в кожній з досліджуваних груп виявляється у формі різкої гіперадреналінемії при АГ матері, гіперсеротонінемії при ПГ і ЦД матері на фоні ендотоксикозу, свідченням чому є висока концентрація в пуповинній крові молекул середньої маси (особливо при ПГ).

Про тривале внутрішньоутробне ушкодження тканини ПСС плодів основних груп свідчить більш виражений склероз з явищами гіпертрофії СКМЦ, що розцінюється як результат внутрішньоутробної репаративної регенерації по типу субституції. Імуногістохімічно виявлено, що строма елементів ПСС збагачена інтерстиціальними колагенами як III, так і I типу.

Виконане дослідження не тільки називає ще один доказ необхідності профілактики і лікування досліджуваних видів патології в молодих жінок і обґрунтовує включення їхніх нащадків до групи ризику розвитку аритмій серця, але і вказує на напрямки пошуку патогенетичних засобів з метою профілактики внутрішньоутробного ушкодження СКМЦ.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Дані про частоту перинатальних автопсій з досліджуваними видами материнської патології (ПГ - 20,7%, АГ - 5,5%, ЦД - 1,3%) дозволяють рекомендувати організаторам практичної охорони здоровя і лікарям-акушерам звертати особливу увагу на раннє виявлення й адекватне лікування вагітних із зазначеними діагнозами через імовірність розвитку в нащадків дисфункції ПСС.

2. Отримані в дисертаційній роботі дані про патологічні зміни в тканині ПСС плода і новонароджених, виношеного при наявності у вагітної чи ПГ, чи АГ, чи ЦД, дозволяють рекомендувати неонатологам і педіатрам включати цих дітей у групу ризику можливих уроджених порушень діяльності ПСС.

3. Характерна для кожного виду материнської патології біохімічна “картина” ліпідного шару мембран еритроцитів пуповинної крові (вміст холестерину, тригліцеридів, сфінгоміеліну і фосфоліпідів), що свідчить про дестабілізацію цитоплазматичних мембран різноманітних кліток у новонароджених, може бути використана в клініці для непрямої оцінки ступеня нестійкості клітинних біомембран.

4. При необхідності патоморфологічного дослідження ПСС мертвонародженого плода чи померлого новонароджених рекомендується використовувати розроблений “Спосіб розтину серця плода і померлих новонароджених” для одержання зразків тканини з елементами ПСС.

5. При необхідності вивчення ступеня розвитку судин мікроциркуляторного русла в ПСС чи в скорочувальному міокарді в прозектурі чи при проведенні наукових досліджень рекомендується використовувати розроблений “Спосіб вивчення МЦР ПСС і міокарда”.

6. Вивчені гістологічні, гістохімічні особливості, морфометричні показники ПСС також можна використовувати в практичної патанатомії для поліпшення патологоанатомічної діагностики патології ПСС.

7. Результати дослідження можуть бути використані в навчальних процесах на кафедрах паталогічної анатомії, неонатології та педіатрії, під час написання монографій, підручників, навчальних посібників.

8. Отримані нами дані мають значення для подальшого вивчення впливу екстрагенітальної патології матері на зміни в ПСС. Це має значення для розроблення нових методів лікування і профілактики порушень вад серця.

ПЕРЕЛІК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Гольева Н.В. Гистостереометрические показатели основных отделов проводящей системы сердца плодов и новорожденных, рожденных матерями с сахарный диабетом // Медицина сьогодні і завтра. -2001. - № 4. - С. 21-24.

2. Гольева Н.В., Васюта В.С. Стереометрический анализ ультраструктурных компонентов кардиомиоцитов проводящей системы сердец плодов и новорожденных // Вісник проблем біології і медицини. - 2001. - № 6. - С. 69-72 (автором зібран матеріал, проведено морфологічне дослідження, набір та друк матеріалу).

3. Гольева Н.В. Гистостереометрические особенности проводящей системы сердца плодов и новорожденных // Проблеми екології та медицини. - 2001. - № 5-6. - С. 33-37.

4. Гольева Н.В. Гистостереометрическая характеристика отделов проводящей системы сердец плодов и новорожденных от матерей с гестозом // Експериментальна і клінічна медицина. - 2002 . - № 1. - С. 25-28.

5. Гольева Н.В. Гистостереометрическая характеристика проводящей системы сердца плодов и новорожденных при артериальной гипертензии у матери // Медицина сьогодні і завтра. - 2002. - № 1. - С. 25- 27.

6. Гольева Н.В. Роль артериальной гипертензии, поздних гестозов и сахарного диабета в перинатальной патологии // Експериментальна і клінічна медицина. - 2002. - № 4. - С. 42-45.

7. Гольева Н.В. Унификация клинико-морфологического исследования проводящей системы сердец плодов и новорожденных // Український медичний альманах. - 2002. - № 3. - С. 33-36.

8. Гольева Н.В. Гистологические возможности изучения микроциркуляторного русла проводящей системы сердца и миокарда с применением азотнокислого серебра // Запорожский медицинский журнал. - 2002. - № 5. - С. 61-63.

9. Гольева Н.В., Марковський В.Д., Васюта В.С., Наумова О.В., Сімачьова А.В. Ультраструктурные компоненты кардиомиоцитов проводящей системы сердец плодов и новорожденных от матерей с гестозом // Вісник морфології. - 2002. - № 1. - С. 116-118 (пошукувачем зібран матеріал, проведено морфологічне дослідження, набір та друк матеріалу).

10. Гольева Н.В., Васюта В.С. Микроциркуляторное русло проводящей системы сердец плодов и новорожденных, родившихся от матерей с гестозами // Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія. - 2002. - № 4. - С. 24-27 (пошукувачем зібран матеріал, проведено морфологічне дослідження, набір та друк матеріалу).

11. Гольева Н.В., Горбач Т.В. Биохимические особенности крови рожениц и пуповинній крови при артериальной гипертензии // Врачебная практика. - 2002. - № 6. - С. 35 - 37 (автором зібран матеріал, проведена статистична обробка даних, набір та друк матеріалу).

12. Яковцова А.Ф., Гольєва Н.В. Электронно-микроскопическая характеристика плотность ультраструктурных компонентов кардиомиоцитов проводящей системы сердца плодов и новорожденных при сахарном диабете у матери // Проблеми медичної науки та освіти. - 2003. - №2.- С. 43-45 (автором зібран матеріал, проведена статистична обробка даних, набір та друк матеріалу).

13. Яковцова А.Ф., Гольева Н.В., Клименко Т.М. Клинико-морфологические параллели дезадаптации сердечно-сосудистой системы новорожденных от матерей с сахарный диабетом // Врачебная практика. - 2003. - № 1. - С. 79-82 (автором проведені морфологічні дослідження, набір та друк матеріалу).

14. Гольєва Н.В. Мікроциркуляторне русло провідної системи сердець плодів і новонароджених, що народились від матерів з артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом // Галицький лікарський вісник. - 2003. - № 1. - С. 32-35.

15. Гольєва Н.В., Яковцова А.Ф., Губіна-Вакулик Г.І. Нарушения сердечного ритма у детей и их “внутриутробный” анамнез // Перинатологія та педіатрія. - 2003. - №1. - С. 15-16 (автором зібран матеріал, проведена статистична обробка даних, набір та друк матеріалу).

16. Гольева Н.В. Динамика относительной плотности ультраструктурных компонентов кардиомиоцитов проводящей системы сердец плодов и новорожденных при артериальной гипертензии у матери // Український медичний альманах. - 2003. - №3. - С. 37-39.

17. Сорокіна І.В., Гольєва Н.В. Особенности коллагенообразования в проводящей системе сердца плодов от матерей с гестозом, артериальной гипертензией и сахарным диабетом // Ультразвукова перинатальна діагностика. - 2003. - № 16. - С. 159 -161 (автором зібран матеріал, проведено морфологічне дослідження, набір та друк матеріалу).

18. Горбач Т.В., Гольєва Н.В. Биохимические особенности крови рожениц и пуповинной крови при позднем гестозе // Таврический медикобиологический вестник. - 2003. - Т.6, №1. - С. 38- 41 (автором зібран матеріал, проведена статистична обробка даних, набір та друк матеріалу).

19. Гольева Н.В., Сорокина И.В. Апоптоз и проводящая система сердца плодов и матерей с гестозом, артериальной гипертензией и сахарным диабетом // Зб. Науч. робот “Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології” (Киев-Луганск-Харьков, 2003). - С. 388-391 (автором зібран матеріал, проведено морфологічне дослідження, набір та друк матеріалу).

20. А.Ф.Яковцова,Н.В.Гольева,О.В.Наумова.Морфофункциональные особенности проводящей системы сердца плодов и новорожденных от матерей с сахарным диабетом.//Буковинський медичний вісник. - 2004. - Т.8, № 3-4. - С.256-258 (автором зібран матеріал, проведено морфологічне дослідження, набір та друк матеріалу).

21. Гольєва Н.В., Васюта В.С., Марковський В.Д., Яковцова А.Ф. “Спосіб виділення провідної системи серця плодів та новороджених”, Деклараційний патент України № 51984 А (від 16.12.2002). Бюл.№ 12 (пошукувачем виконано експериментальну частину роботи по опробуванню способу, набір та друк матеріалів).

22. Гольєва Н.В., Яковцова А.Ф., Марковський В.Д., Васюта В.С. “Спосіб підготовки біологічного зразка до морфологічних досліджень”, Деклараційний патент України № 54701 А (від 17.03.2003). Бюл. № 3 (пошукувачем виконано експериментальну частину роботи по опробуванню способу, набір та друк матеріалів).

23. Яковцова А.Ф., Васюта В.С. , Горголь Н.И., Гольева Н.В. Морфогенетическая характеристика сердечно-сосудистой патологии детского возраста с позиции раннего онтогенеза // Сб. наукових праць: “Новые горизонты клиника внутренних болезней”. - Харьков, 1998. - С. 116-120 (автором зібран матеріал, проведено аналіз даних, обґрунтовані висновки, набір та друк матеріалу).

24. Марковский В.Д., Васюта В.С., Горголь Н.И., Шелковая И.Ф., Гольева Н.В. Морфология сосудистых изменений в системе "мать-плацента-плод" // Матеріали VI конгресу патологів України: “Судинні і морфологічні захворювання: морфогенез та екологічний патоморфоз”. - Вінниця, 1998. - С. 193 (автором зібран матеріал, проведено морфологічне дослідження, набір та друк матеріалу).

25. Яковцова А.Ф., Марковський В.Д., Васюта В.С., Губіна-Вакулик Г.І., Шовкова І.Ф., Гольєва Н.В. Микроциркуляторное русло перикарда плодов и новорожденных при отдельных видах патологии у матери // Мікроциркуляція та її вікові зміни; Матеріал української наукової конференції з міжнародною участю (м.Київ, 19-21 травня 1999 р.). - 1999, м.Київ. - С.141-142.

26. Яковцова А.Ф., Марковський В.Д., Васюта В.С., Горголь Н.І., Гольєва Н.В., Морфология эндотелиального сосудистого покрова в системе "плацента-плод" при некоторых заболеваниях матери // Мікроциркуляція та її вікові зміни: Матеріал української наукової конференції з міжнародною участю (м.Київ, 19-21 травня 1999 р.). - м.Київ, 1999. - С. 141-142 (автором зібран матеріал, проведено морфологічне дослідження, набір та друк матеріалу).

27. Марковський В.Д., Гольева Н.В., Васюта В.С., Питенько Н.Н. Морфологические изменения проводящей системы сердец плодов и новорожденных при экстрагенитальной патологии матери // Тези 2-го зїзду Міжнародного Союзу Асоціації патологоанатомів. - Москва, 1999. - С. 61-62 (автором зібран матеріал, проведено морфологічне дослідження, набір та друк матеріалу).

28. Марковский В.Д., Яковцова А.Ф., Васюта В.С., Карпенко В.Г., Кузьмина И.Ю., Гольева Н.В, Шелковая И.Ф. Патология сердца и сосудов в системе мать-плацента-плод // Тези 2-го зїзду Міжнародного Союзу Асоціації патологоанатомів. - Москва, 1999. - С. 346-347 (автором зібран матеріал, проведено морфологічне дослідження, набір та друк матеріалу).

29. Яковцова А.Ф., Губіна-Вакулик Г.І., Марковський В.Д., Сорокіна І.В., Васюта В.С., Омельченко О.А., Гольєва Н.В., Шовкова І.Ф., Наумова О.В., Гаргін В.В. Морфопатогенетичні основи патологіі людинини з позиціі раннього онтогенезу // Український журнал патологіі. - №1. - 1999. - С.53-58 (автором зібран матеріал, проведено морфологічне дослідження, набір та друк матеріалу).

30. Яковцова А.Ф., А.Ф., Гольева Н.В., Васюта В.С., Марковский В.Д. Влияние экстрагенитальной патологии матери на структуру проводящей системы сердца плодов и новорожденных // Экспериментальная и клиническая медицина. Материалы I Тбилисской международной конференции. - Тбилиси, 1999. - С.131 (автором зібран матеріал, проведено морфологічне дослідження, набір та друк матеріалу).

31. Марковский В.Д., Яковцова А.Ф., Васюта В.С., Гольева Н.В., Наумова О.В. Ультраструктурные особенности предсердных гранул плодов и новорожденных при артериальной гипертензии у матерей // VI Всеросійська конференція по патологиї клітини (з міжнародною участю), 28 - 30 листопада 2000 г. - Москва, 2000. - С. 61 (автором зібран матеріал, проведено аналіз даних, набір та друк матеріалу).

32. Марковский В.Д., Васюта В.С., Гольева Н.В. Характеристика повреждений кардиомиоцитов проводящей системы плодов и новорожденных при артериальной гипертензни матерей // Зб. Трудов наукової конференції, присвячений 50-річчу праці в Санкт-Петербурзький медичній академії післядипломної освіти членкор. РАМН, проф. Хмельницького О.К.: “Актуальные вопросы клинической патоморфологии”. - Санкт-Петербург, 2000. - С. 117 (автором зібран матеріал, проведено морфологічне дослідження, набір та друк матеріалу).

33. Гольева Н.В., Яковцова А.Ф., Васюта В.С. Гистостереометрические показатели синусного узла сердец плодов и новорожденных при артериальной гипертензии у матери // Зб. Трудов наукової конференції, присвячений 50-річчу праці в Санкт-Петербурзький медичній академії післядипломної освіти членкор. РАМН, проф. Хмельницького О.К.: “Актуальные вопросы клинической патоморфологии”. - Санкт-Петербург, 2000. - С. 50 (автором зібран матеріал, проведено морфологічне дослідження, набір та друк матеріалу).

34. Яковцова А.Ф, Гольева Н.В., Васюта В.С., Марковский В.Д. Гістостереометричні показники синусного вузла сердець плодів та новонародженних від матерів з артеріальною гіпертензіею, цукровим діабетом та пізнім гестозом // Матеріали VIII конгресу світової федерації українських лікарських товариств. Львів-Трускавець, 2000. - С.186 (автором зібран матеріал, проведено морфологічне дослідження, набір та друк матеріалу).

35. Гольева Н.В., Васюта В.С., Марковский В.Д., Наумова О.В. Кількісна характеристика передсердно-шлункового вузла провідної системи серця плодів та новонароджених від матерів з артеріальною гіпертензіею цукровим діабетом та пізнім гестозом. // Матеріали VIII конгресу світової федерації українських лікарських товариств. Львів-Трускавець, 2000. - С. 152 (автором зібран матеріал, проведено аналіз даних, набір та друк матеріалу).

36. Яковцова А.Ф., Марковский В.Д., Гольева Н.В., Васюта В.С. Структурные маханизмы старения кардиомиоцитов в раннем онтогенезе. // Матеріали ІІІ національного конгресу геронтологів і геріатрів України, (м.Київ, 26-28 вересня, 2000р.), Київ, 2000. - С. 155 (автором зібран матеріал, проведено морфологічне дослідження, набір та друк матеріалу).

37. Яковцова А.Ф., Сорокина И.В., Губина-Вакулик Г.И., Марковский В.Д., Васюта В.С., Омельченко О.А., Горголь Н.И., Гольева Н.В., Симачова А.В., Наумова О.В., Гаргин В.В., Бочарова Т.В., Кихтенко Е.В. Роль перинатальной патологии в формировании физического здоровья взрослого человека // Зб. Наукових праць, присв. 75-річчу проф.. Зіновєва А.С. “Общие вопросы патологи” / Под. ред. проф. Кононова А.В. - Омск, 2001. - С.147-151 (автором зібран матеріал, проведено морфологічне дослідження, набір та друк матеріалу).

38. Гольева Н.В. Влияние гестоза матери на микрогемодинамику проводящей системы сердца плодов и новорожденных // Матеріали II міжнародної наук. конф.: “Мікроциркуляція та її вікові зміни”. - Київ, 2002. - С. 61-62.

39. Марковский В.Д., Яковцова А.Ф., Гольева Н.В., Васюта В.С., Шовкова И.Ф. Морфофункциональные особенности микрогемодинамики проводящей системы сердец плодов и новорожденных от матерей с сахарным диабетом // Матеріали II міжнародної наук. конф.: “Мікроциркуляція та її вікові зміни”. - Київ, 2002. - С. 213-214 (автором зібран матеріал, проведено морфологічне дослідження, набір та друк матеріалу).

40. Яковцова А.Ф., Гольева Н.В., Васюта В.С., Марковский В.Д., Горголь Н.И. Морфологические особенности микрогемодинамики проводящей системы сердец плодов и новорожденных от матерей с артериальной гипертензией // Матеріали II міжнародної наук. конф.: “Мікроциркуляція та її вікові зміни” - Київ, 2002. - С. 50 (автором зібран матеріал, проведено морфологічне дослідження, набір та друк матеріалу).