Патологічна анатомія посліду при первинній та вторинній слабкості пологової діяльності - Автореферат

Умови внутрішньоутробного розвитку плода, що впливають на рівень захворюваності й смертності немовлят, визначаються, в першу чергу, станом здоровя матері (Яковцова А.Ф., 2001; Грищенко В.І., 1999; Задорожна Т.Д., 1996). Механізм розвитку даної акушерської патології доцільно вивчати з позицій тісної єдності біологічної системи “мати-плацента-плід”, узгоджене функціонування елементів якої забезпечує нормальний розвиток плода. (1998) вважає, що даний механізм має місце тільки в овець, а регуляція пологової діяльності в жінок здійснюється шляхом взаємодії прилягаючих тканин плода й матері, зокрема, матки й плодового яйця, яке включає плід, навколоплідну рідину, плодові оболонки й безпосередньо плаценту. З огляду на дану обставину, ми вважали доцільним зясувати можливі механізми регуляції пологової діяльності шляхом комплексного аналізу всіх ланок біологічної системи “мати-плацента-плід”. У результаті проведеного комплексного клініко-морфологічного дослідження в системі “мати-плацента-плід” виявлені істотні морфофункціональні зміни в посліді, які, можна вважати, передують розвитку слабкості пологової діяльності й зумовлюють її виникнення.Усього нами досліджено 88 послідів: 19 послідів від жінок із фізіологічним перебігом вагітності й пологів (1-а контрольна група), 36 послідів від матерів із первинною слабкістю пологової діяльності (2-а група), 14 послідів від матерів із вторинною слабкістю пологової діяльності (3-я група) і 19 послідів від жінок, яким проводилося створення гормонально-вітаміно-глюкозо-кальцієвого фону (4-а група). Крім того, були досліджені 7 оперативно вилучених маток від породіль, пологи яких ускладнилися первинною (4 спостереження) і вторинною (3 спостереження) слабкістю пологової діяльності й гіпотонічною матковою кровотечею в післяпологовому періоді. Крім того, досліджена кров від 45 немовлят і матерів, пологи яких супроводжувалися розвитком слабкості пологової діяльності, порівняно з 15 немовлятами й матерями з фізіологічним перебігом вагітності й пологів. Слід зазначити, що в нашому дослідженні 7,6 % жінок в анамнезі мали тривалу безплідність (до 7 років), особливо це стосується породіль із вторинною слабкістю пологової діяльності. У 4-й групі спостережень визначається деяке збільшення концентрації естрогенів як у крові матері, так і в пуповинній крові, порівняно з групами первинної й вторинної слабкості пологової діяльності, що нами розцінюється як результат передпологової підготовки препаратами естрогенів.В дисертаційній роботі представлене теоретичне узагальнення та вирішена актуальна наукова задача - визначені морфофункціональні особливості посліду при первинній та вторинній слабкості пологової діяльності, що може бути науковим обґрунтуванням комплексу засобів, спрямованих на покращення лікування й профілактики цієї акушерської патології. У даний час у Харкові й області спостерігається підвищення кількості випадків слабкості пологової діяльності, відносні показники якої з 1997 по 2001 рік збільшилися з 3,5 % до 10,9 % від загальної кількості пологів. Слабкість пологової діяльності частіше розвивається в першовагітних із переношеною вагітністю на фоні екстрагенітальної та гінекологічної патології, а також ускладненого перебігу вагітності, і супроводжується розвитком станів, небезпечних як для матері, так і для новонародженого. Мікроскопічні зміни в плаценті при первинній і вторинній слабкості пологової діяльності, які свідчать про зниження її функціональної активності, характеризуються посиленням дистрофічних і склеротичних процесів, змінами судин хоріальної й базальної пластинки, а також ворсинчастого хоріона (у формі гіпертрофії мязового шару, проліферації й вакуолізації ендотелію), а також зниженням первинної й вторинної васкуляризації ворсин і наявністю ознак незрілості плаценти.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

В дисертаційній роботі представлене теоретичне узагальнення та вирішена актуальна наукова задача - визначені морфофункціональні особливості посліду при первинній та вторинній слабкості пологової діяльності, що може бути науковим обґрунтуванням комплексу засобів, спрямованих на покращення лікування й профілактики цієї акушерської патології.

У даний час у Харкові й області спостерігається підвищення кількості випадків слабкості пологової діяльності, відносні показники якої з 1997 по 2001 рік збільшилися з 3,5 % до 10,9 % від загальної кількості пологів. Слабкість пологової діяльності частіше розвивається в першовагітних із переношеною вагітністю на фоні екстрагенітальної та гінекологічної патології, а також ускладненого перебігу вагітності, і супроводжується розвитком станів, небезпечних як для матері, так і для новонародженого.

Для плацент від породіль зі слабкістю пологової діяльності характерне зменшення всіх органометричних показників і плацентарно-плодового коефіцієнта. Морфометрично визначається збільшення відносних обсягів строми ворсин, материнського й плодового фібриноїду, кальцифікатів та інфарктів, на фоні зменшення гормонпродукуючих компонентів плаценти (синцитіотрофобласту, синцитіальних “вузликів”, периферичного цитотрофобласту та децидуальної тканини).

Мікроскопічні зміни в плаценті при первинній і вторинній слабкості пологової діяльності, які свідчать про зниження її функціональної активності, характеризуються посиленням дистрофічних і склеротичних процесів, змінами судин хоріальної й базальної пластинки, а також ворсинчастого хоріона (у формі гіпертрофії мязового шару, проліферації й вакуолізації ендотелію), а також зниженням первинної й вторинної васкуляризації ворсин і наявністю ознак незрілості плаценти.

Імуноморфологічно встановлено підвищення продукції естрогенів у синцитіотрофобласті плацент, яке повязане зі зниженням вмісту естрадіола в крові породіль. Виявлено зниження синтезу децидуального пролактину, а також накопичення його в епітелії амніону, що безпосередньо пригнічує скоротність міометрія. Значне зменшення продукції плацентарного лактогену, що приводить до зниження його вмісту в материнській крові, є проявом вираженої плацентарної недостатності, яка підтверджена гістологічно.

Вірогідне зменшення інтенсивності реакції Браше та посилення інтенсивності реакції Фельгена-Россенбека в різних структурних компонентах плаценти та матки свідчить про зниження функціональної активності та порушення процесів біосинтезу білка.

Для плацент з вторинною слабкістю пологової діяльності характерними є більш виражені порушення кровообігу у вигляді нерівномірного кровонаповнення судин, осередкового тромбозу міжворсинчастого простору та судин хоріальної пластинки, а також різної давнини геморагічні інфаркти.

Створення гормонально-вітаміно-глюкозо-кальцієвого фона у жінок із підвищеним ризиком виникнення слабкості родових сил і ускладнень значно скорочує загальну тривалість пологів, а також збільшує кількість пологів, що відбуваються через природні пологові шляхи, однак не викликає істотних змін у плаценті, помітних на клітинному рівні.

Морфологічні зміни, що виявляються у матках при первинній і вторинній слабкості пологової діяльності та можуть служити причиною зниження її скоротності, характеризуються вираженими дистрофічними змінами у ендо- та міометрії, осередковим міжмязовим склерозом, а також стовщенням стінок судин за рахунок гіпертрофії мязового шару, периваскулярного склерозу та проліферації ендотелію.

Морфологические особенности плаценты при слабости родовой деятельности / А.Ф.Яковцова, И.В. Сорокина, Т.В. Бочарова, О.В. Наумова, В.В. Гаргин // Буковинський медичний вісник. - 2001. - Т. 5, № 2-3. - С.216-217. (Автором самостійно проведений морфологічний аналіз отриманих даних та підготовка матеріалів до друку).

Бочарова Т.В. Структурные и иммуноморфологические особенности плаценты при первичной и вторичной слабости родовой деятельности // Медицина сегодня и завтра. - № 4. - 2001. - С.18-20.

Бочарова Т.В. Функциональная морфология плаценты и гормональные соотношения при слабости родовой деятельности // Медицина сегодня и завтра. - №1. - 2002. - С.16-18.

Яковцова А.Ф., Бочарова Т.В. Особенности гормональной функции плаценты рожениц со слабостью родовой деятельности // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2002. - Т.2, №1. - С.80-82.

Бочарова Т.В., Гаргин В.В. Особенности строения плаценты при первичной слабости родовой деятельности // Медицина третього тисячоліття: тези доп. конф. - Харків. - 2001. - С.4 - 5.

Бочарова Т.В., Гаргін В.В. Морфологічні особливості плаценти при слабкості пологової діяльності // Актуальні проблеми клінічної і теоретичної медицини: тези доп. конф. - Дніпропетровськ. - 2001. - С.162.

Бочарова Т.В. Гормональные соотношения в системе “мать-плацента-плод” при слабости родовой деятельности // Медицина третього тисячоліття: тези доп. конф. - Харків. - 2002. - С.5.

Бочарова Т.В. Морфологические особенности плаценты при слабости родовой деятельности в различных возрастных группах // III Украинская конф. молодых ученых памяти В.В. Фролькиса: тезисы докладов. - Киев. - 2002. - С.27.

Сорокина И.В., Яковцова А.Ф., Бочарова Т.В. Морфофункциональное состояние сосудистого русла ворсинчатого хориона при слабости родовой деятельности // Микроциркуляция и ее возрастные изменения: тезисы докл. II Междунар. конф. - Киев. - 2002. - С.289-291.

Яковцова А.Ф., Сорокина И.В., Бочарова Т.В., Наумова О.В. Функциональная морфология плаценты при слабости родовой деятельности в сопоставлении с антропометрическими показателями новорожденных // IV Междунар. конгресс по интегративной антропологи: материалы конгресса. - Санкт-Петербург. - 2002. - С.435-436.

Бочарова Т.В. Концентрация окситоцина в крови рожениц при слабости родовой деятельности // Запорож. мед. журнал. - № 3. - 2002. - С.73.

Бочарова Т.В. Морфофункціональні особливості міометрія обумовлені слабкістю пологової діяльності // Актуальні питання клінічної медицини: тези доп. конф. - Полтава. - 2002. - С. 21. плацента гіперфункція зміна паоморфологічний