Патологічна анатомія підшлункової залози плодів та новонароджених від матерів із анемією - Автореферат

Ускладнення вагітності, екстрагенітальна патологія матері, вплив шкідливих чинників зовнішнього середовища на материнський організм (іонізуюче випромінювання, забруднення атмосфери різними хімічними речовинами), а також спосіб життя вагітної (нераціональне живлення, гіподинамія, шкідливі звички) надають украй несприятливу дію на організм плоду, що формується (А.Ф. Автором забезпечений збір матеріалу, проведені морфометричні, імуногістохімічне дослідження, а також був проведений аналіз морфофункціональних особливостей тканини підшлункової залози в умовах анемії матері в залежності від ступеню тяжкості. Метою даної роботи є вивчення морфофункціонального стану екзо-й ендокринного апарату ПЗ у плодів і новонароджених, що народилися від матерів, вагітність яких була ускладнена ЗДА. Здійснити гістологічне і гістохімічне дослідження морфофункціональних особливостей екзокринного апарату ПЗ плодів і новонароджених від матерів, вагітність яких була ускладнена ЗДА порівняно з екзокринним апаратом ПЗ від матерів, вагітність яких протікала фізіологічно. Вперше було встановлено, що анемія матері під час вагітності реалізується прискоренням темпів внутрішньоутробного розвитку ПЗ плоду, підвищенням рівня морфо-функціональної активності б - і в-клітин аж до "робочого" виснаження і масової клітинної загибелі переважно шляхом апоптозу.Залежно від ступеню важкості анемії матері досліджувану групу було розподілено на три підгрупи: О1, куди увійшли плоди та новонароджені (27 випадків) від матерів з легкім ступенем важкості анемії; група О2 - випадки загибелі плодів та новонароджених (21 випадок) від матерів зі середнім ступенем важкості анемії; група О3 - випадки загибелі плодів та новонароджених (17 випадків) від матерів із важким ступенем важкості анемії. Контрольну групу склали плоди та новонароджені (23 випадки) від матерів з фізіологічним перебігом вагітності. При аналізі антропометричних показників нащадків звертає на себе увагу тенденція збільшення середньої маси тіла плодів (у терміні гестації до 35 тижнів) групах О1 та О2 і зменшення в групі О3 (табл.1). Аналіз зміни довжини тіла не виявив ніяких закономірностей зміни його у незрілих (терміном гестації до 35 тижнів) плодів, проте, у більш зрілих плодів та у новонароджених виявлена тенденція до зменшення довжини тіла по мірі зростання ступеню тяжкості материнської анемії. При вивченні ендокринної частини ПЗ плодів і новонароджених виявлено, що в цілому переважають острівці дефінітивного типу, проте у плодів, загиблих в терміні гестації 30-35 тижнів зустрічаються острівці, що мають вид "плащових", - центральний комплекс в-клітин оточений масою дрібніших б - клітин.При ЗДА матері легкого чи середнього ступеня тяжкості маса тіла нащадків має тенденцію до підвищення, а при тяжкій ЗДА, навпаки, - до зниження. Довжина тіла плодів і новонароджених зменшується прямо пропорційно ступеню тяжкості материнської анемії. ЗДА матері приводить до збільшення морфо-функціональної активності екзокринного апарату ПЗ плодів і новонароджених. Анемія матері легкого чи середнього ступеня тяжкості в ПЗ плоду реалізується підвищенням морфо-функціональної активності як б-, так і в - ендокриноцитів, їхньою гіперплазією. Посилення процесів апоптозу в ендокриноцитах плоду із наростанням ступеня тяжкості ЗДА матері більш інтенсивно виражено в в-клітинах, що приводить до зміни співвідношення між ендокриноцитами з перевагою глюкагонсинтезуючих б - ендокриноцитів над інсулінпродукуючими в-клітинами.

Основний зміст роботи

В дисертаційній роботі представлене теоретичне узагальнення та нове рішення наукової задачі, що дозволило виявити внутрішньоутробні порушення становлення структури та функції підшлункової залози, обумовлені впливом анемії.

1.1 Під впливом материнської ЗДА в плодів і новонароджених змінюються такі соматометричні показники, як маса і довжина тіла. При ЗДА матері легкого чи середнього ступеня тяжкості маса тіла нащадків має тенденцію до підвищення, а при тяжкій ЗДА, навпаки, ? до зниження. Довжина тіла плодів і новонароджених зменшується прямо пропорційно ступеню тяжкості материнської анемії.

2. ЗДА матері приводить до збільшення морфо-функціональної активності екзокринного апарату ПЗ плодів і новонароджених. Ступінь посилення морфо-функціональної активності екзокринних клітин прямо пропорційний ступеню тяжкості материнської анемії. При тяжких формах материнської ЗДА в екзокриноцитах зявляються морфологічні ознаки вичерпаності функцій і посилення апоптозу. Тяжкість цих ушкоджень прямо пропорційна ступеню тяжкості анемії матері і зворотно - ступеню зрілості плоду чи новонародженого.

3. При патологічному впливі материнської ЗДА в плодових ПЗ змінюються розмір і щільність розташування острівців Лангерганса, що збільшується прямо пропорційно ступеню тяжкості анемії матері. При легкій ЗДА острівці збільшені, при тяжких формах анемії - зменшуються із наростанням ступеня тяжкості ЗДА.

4. Анемія матері легкого чи середнього ступеня тяжкості в ПЗ плоду реалізується підвищенням морфо-функціональної активності як б-, так і в - ендокриноцитів, їхньою гіперплазією. Тяжка ЗДА призводить до вираженого виснаження функцій ендокриноцитів ПЗ нащадків, їхньої гіпоплазії, інтенсифікації процесів масової клітинної загибелі шляхом апоптозу.

5. Посилення процесів апоптозу в ендокриноцитах плоду із наростанням ступеня тяжкості ЗДА матері більш інтенсивно виражено в в-клітинах, що приводить до зміни співвідношення між ендокриноцитами з перевагою глюкагонсинтезуючих б - ендокриноцитів над інсулінпродукуючими в-клітинами.

6. Зі збільшенням ступеня тяжкості материнської ЗДА в ПЗ потомства наростає гіпоксія, що, в свою чергу, викликає надлишкове розростання внутрі - та міжчасточкової сполучної тканини. Ступінь склерозу досліджених залоз плодів і новонароджених прямо пропорційний ступеню тяжкості материнської анемії. При цьому вплив материнської анемії легкого ступеня тяжкості викликає розвиток ангіоматозу строми. Втім, надалі наростання гіпоксії приводить до зриву адаптації і редукції судинного русла.

Практичні рекомендації

1. Лікарям-патологам слід врахувати виявлені зміни в підшлунковій залозі плодів та новонароджених від матерів з анеміями і розцінювати їх як прояви специфічних адаптаційних станів органа, зумовлених патологічним станом матері.

2. Результати кількісного та якісного аналізу тканинних, клітинних та субклітинних компонентів підшлункової залози, отримані на матеріалах аутопсій, можуть бути основою для оптимізації патологоанатомічної діагностики й оцінки впливу патологічних факторів материнського організму у практичній діяльності дитячої і перенатальної клінік.

3. Діти, матері яких під час вагітності страждали на тяжку форму анемії, повинні бути віднесені до групи ризику щодо маніфестації ендокринної та екзокринної патології підшлункової залози та зниження загальних адаптаційних можливостей у подальшому онтогенезі.

4. Загроза розвитку ендокринної патології у дітей, виношених в умовах анемії, примушує шукати профілактичні засоби антенатального ураження плода, які дозволять знизити ризик розвитку ендокринної та екзокринної патології підшлункової залози у постнатальному періоді.

5. Основні положення дисертації рекомендуються для використання для студентів у викладанні розділів "Хвороби ендокринних органів", "Компенсаторно-пристосувальні процеси", "Перинатальна патологія" у курсі патологічної анатомії.

1. Полякова Е.В., Проценко Е.С. Морфология поджелудочной железы плодов и новорожденных от матерей с анемией // Вісник проблем біології і медицини. - 2006. - №2. - С.279-282. (Автором проведено набір ПЗ плодів та новонароджених від матерів, що страждали на анемію. Проведено гістологічне дослідження тканини ПЗ).

2. Проценко Е.С., Постников А.В., Иванова Л.Н., Ахременко Е.В. * Морфологические особенности поджелудочной железы плодов и новорожденных при ЖДА матери // Буковинський медичний вісник. - 2004. - Том 8 - №3-4. - С. 199-201. (Автором проведено набір ПЗ плодів та новонароджених від матерів з анемією, мікрофотозйомка гістологічних зрізів ПЗ, що були оброблені гематоксиліном та еозином та за методами Ван Гезону та Мелорі).

3. Полякова Е.В. Морфологические особенности панкреатических островков плодов и новорожденных от матерей с ЖДА // Патология. - 2006. - №2. - С.36-37. (Автором проведено набір ПЗ плодів та новонароджених від матерів з анемією, фотомікрозйомка гістологічних зрізів ПЗ, що були оброблені гематоксиліном та еозином та за методами Ван Гезону та Мелорі. Проведена статистична обробка отриманих результатів).

4. Полякова Е.В., Проценко Е.С. Морфофункциональная характеристика эндокриноцитов поджелудочной железы у плодов и новорожденных, выношенных в условиях материнской анемии различной степени тяжести // Запорожский медицинский журнал. - 2006. - №4. - С.48-50. (Автором проведено набір ПЗ плодів та новонароджених від матерів з анемією та відіомікроскопична цитофотометрія гістологічних зрізів ПЗ, що були оброблені методом Фьольгена-Россенбека та методом Браше. Дослідження гістологічних зрізів ПЗ, що були оброблені гемотоксилином та еозином та за методами Ван Гезону та Мелорі. Проведена статистична обробка отриманих результатів).

5. Проценко Е.С., Полякова Е.В. Изменение содержания генетического материала в ядрах эндокриноцитов поджелудочной железы у плодов и новорожденных, выношенных в условиях материнской анемии различной степени тяжести // Запорожский медицинский журнал. - 2006. - №3. - С.96-97. (Автором проведено набір ПЗ плодів та новонароджених від матерів з анемією та відіомікроскопична цитофотометрія гістологічних зрізів ПЗ, що були оброблені методом Фьольгена-Россенбека та методом Браше.)

6. Проценко О.С., Ахременко* О.В. Морфологічні зміни підшлункової залози та печінки у новонароджених від матерів з патологією нирок // Конференція молодих вчених, присвяченої 350-річчю міста Харкова: мат. наук. - практ. - Харків, 2004. - с.6-7. (Автором проведено вивчення морфології ПЗ плодів та новонароджених від матерів із анемією, досліджено рівень морфо-функціональної активності їх клітин у різних спостерігаємих групах, досліджено рівень внутрішньоутробного дозрівання, виконано статистичну обробку одержаних результатів).

7. Полякова О.В. Морфологічні знахідки в підшлунковій залозі новонароджених від матерів із анемією // Досягнення молодих вчених - майбутнє медицини: мат. наук. - практ. конференції молодих вчених. - Харків, 2005. - с.74-75. (Автором проведено набір ПЗ плодів та новонароджених від матерів, що страждали на анемію. Проведено гістологічне дослідження тканини ПЗ, проведена первинна статистична обробка та оформлення роботи до друку.)