Патологічна анатомія формоутворення раку шлунка (макро- та мікроскопічні кореляції) - Автореферат

Що до раку шлунка, то хоча в останне десятиріччя в богатьох економічно розвинутих країнах світу захворювання на рак шлунка знижується, та ця патологія залишається однією з частих причин онкологичної смертності (10,4%) і по цьому показнику рак шлунка поступає лише раку легень (Кравець Л.М., Івашкін В.Т., Казанцева І.А. та інш., 2003, Parkin P.M., 2001). Вивчення цієї залежності являє теоретичний інтерес, виявляє закономірності формоутворення в пухлинах, та має велике практичне значення, бо основні методи клінічної діагностики (рентгенологічний, ендоскопічний, компютерна та магнітнорезонансна томографія) спрямовані на визначення макроскопічної форми пухлини. Знання звязку макроскопічної форми раку шлунка з особливостями мікроскопічної будови дає можливість прогнозувати біологічну поведінку пухлини, що надасть по змозі вибирати метод лікування її. Робота є фрагментом науково-дослідної роботи "Залежність морфології раку шлунка від спрямованості та ступеня диференціювання клітин пухлини" (№ держреєстрації 0100U000036, шифр теми УН 00.01.32.), що здійснюється кафедрою патологічної анатомії Донецького державного медичного університету ім.. М.Горького МОЗ України, клінічною базою якого є Донецький обласний протипухлинний центр та Донецьке обласне клінічне територіальне обєднання. Задачі дослідження: 1.Вивчити вплив тканинного атипизму в пухлинах, тобто здібність клітин формувати залози, зберігати звязок пухлинних клітин один з одним, а також гетерогенність гістологічної будови, на макроскопічну форму раку шлунка.Розподіл матеріалу за статтю виявив закономірність про більш високе відношення чоловіків, аніж жінок у кишковому типі раку шлунка (2,1:1), тоді як у дифузному таке відношення було 1,26:1, у змішаному типі раку 2,3:1, тобто було близьке до кишкового типу. Дифузний тип раку шлунка частіше займав як антральний, так і фундальний відділи шлунка, тобто був тотальним у 9,5%, тоді як серед кишкового типу не було жодного такого спостереження, змішаний тип був тотальним у 3,3%. Так, серед 9 спостережень раків кишкового типу, маючих ендофітну форму, у 6 випадках (66,7%) виявлені ділянки нізькодиференційованої аденокарциноми, навіть недиференційованої карциноми, тоді як в екзофітних формах пухлин цього типу такі випадки склали 43,3%. Серед 19 спостережень дифузного типу раку, зростаючих екзофітно, у 14 випадках (73,7%) зокрема недиференційованої карциноми були вогнища нізькодиференційованої аденокарциноми, тоді як в ендофітних пухлинах цього типу їх відсоток складав 36,8. У кишковому типу раку шлунка частіше (63,8%), аніж у дифузному (20%) зустрічаються найбільш атипичні пухлинні клітини (ІІІ тип), рідкіше клітини І типу (30,4%), аніж у дифузному (95,8%).Проведене дослідження вперше встановило важливу залежність макроскопічної форми раку шлунка від ряду гістологічних особливостей його: гістологічної гетерогенності, кількості та характеру строми, кількості, локалізації та складу слизового секрету в пухлинних клітинах. Існує залежність між макроскопічною формою та гістологічним типом раку шлунка. Кишковий тип раку шлунка частіше має екзофітну форму вузла чи виразки (87% випадків), дифузний тип раку шлунка частіше зростає ендофітно у формі інфільтрату чи інфільтративно-виразковій (80%). Макроскопічна форма, характер зростання раку шлунка залежать від виразності клітинного атипизму, секреції слизу пухлинними клітинами: у екзофітно зростаючих пухлинах частота високої секреції муцину склала 22,2%, у ендофітних - 76,5%. Екзофітно зростаючи пухлини (вузол або виразка) в більшості випадків (79,4%) мають від малої до помірної кількості строми, ендофітні пухлини в переважній більшості випадків (83,7%) мають велику кількість строми в підслизовій основі.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної наукової задачі - формоутворення раку шлунка, яке повязане з гістологічними особливостями пухлини (макро- та мікроскопічні кореляції). Проведене дослідження вперше встановило важливу залежність макроскопічної форми раку шлунка від ряду гістологічних особливостей його: гістологічної гетерогенності, кількості та характеру строми, кількості, локалізації та складу слизового секрету в пухлинних клітинах.

1. Існує залежність між макроскопічною формою та гістологічним типом раку шлунка. Кишковий тип раку шлунка частіше має екзофітну форму вузла чи виразки (87% випадків), дифузний тип раку шлунка частіше зростає ендофітно у формі інфільтрату чи інфільтративно-виразковій (80%). Рідкісні ендофітні пухлини кишкового типу та екзофітні форми дифузного типу раку часто виявляють гістологічну гетерогенність (66,7% і 73,7% відповідно).

2. Макроскопічна форма, характер зростання раку шлунка залежать від виразності клітинного атипизму, секреції слизу пухлинними клітинами: у екзофітно зростаючих пухлинах частота високої секреції муцину склала 22,2%, у ендофітних - 76,5%. У ендофітно зростаючих пухлинах дуже часто спостерігається порушення полярного диференціювання клітин (96,5%) з виходом слизу у строму, в екзофітних пухлинах така картина виявлена лише тільки у 24,1%.

3. В основних типах та формах раку шлунка є розходження по вуглеводному складу муцину, що виявляється методом лектинної гістохімії. У дифузному, звичайно ендофітно зростаючому раку, частіше, ніж у кишковому, звичайно зростаючому екзофітно, зустрічається висока та помірна кількість рецепторів до лектину виноградного слимака (HPA - 72,7% і 35,3% відповідно), “Золотого дощу” (LAL - 64,3% і 35% відповідно), у меншому ступені сочевиці (LCA) та бузини чорної (SNA).

4. Макроскопічна форма раку шлунка повязана з кількістю строми в пухлині. Екзофітно зростаючи пухлини (вузол або виразка) в більшості випадків (79,4%) мають від малої до помірної кількості строми, ендофітні пухлини в переважній більшості випадків (83,7%) мають велику кількість строми в підслизовій основі.

5. Функційно активне судинне русло в екзофітних пухлинах мало значні відміни між центром пухлини, де невелика довжина, та зростання його на периферії пухлини, в ендофітно зростаючих пухлинах не має різниці довжина судин у різних ділянках пухлини. В екзофітних пухлинах частіше зустрічається виразна клітинна інфільтрація строми (69,9% проти 18,4%), в інфільтраті екзофітного раку частіше, ніж ендофітно зростаючого, знаходили макрофаги, особливо з активністю неспецифічної естерази, та поліморфноядерні лейкоцити з активністю пероксидази.

6. Частота інвазії судин у раку шлунка залежить від гістологічного типу, збільшуючись від кишкового типу (20,3%) до дифузного (34,7%) й змішаного (43,3%), а також від макроскопічної форми пухлини, зростаючи від вузла (12,9%) до виразки (31%) та інфільтрату (37%). Незалежно від типу раку шлунка частота випадків з наявністю на пухлинних клітинах рецепторів до лектину “Золотого дощу” (LAL ) була вище в пухлинах з інвазією судин, ніж без неї (на 31,6% у дифузному типі раку, на 19,4% у кишковому, тільки 6,4% у змішаному типі раку). Така ж сама закономірність спостерігається й стосовно рецепторів до арахісу (PNA), тільки в дифузному раку вони частіше у випадках з інвазією судин на 50%, ніж без інвазії, а в кишковому типі раку частіше на 35% з інвазією судин, ніж без неї. Лише у дифузному типі раку шлунка у випадках з інвазією судин значно вища частота наявності на пухлинних клітинах рецепторів до лектину омели (VAL - на 43,7%).

7. В морфологічній діагностиці раку шлунка для оцінки біологічної поведінки, його інвазивності й прогнозу необхідно ураховувати макроскопічну форму пухлини, гістологічну будову та гетерогенність паренхими, кількість і особливості строми, кількість та особистості вуглеводного складу муцина, напрямок його секреції пухлинними клітинами.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Діагностика раку шлунка повинна проводитись поетапно з урахуванням результатів усіх методів обстеження, при проведенні клінічних обстежень (рентгенологічного, фіброгастроскопічного, компютерної та магнітнорезонансної томографії) необхідно звертати увагу на макроскопічну форму пухлини.

2. При морфологичній діагностиці раку шлунка треба памятати, що екзофітно зростаючи пухлини можуть мати значну інвазивність у стінку шлунка й судини при певних мікроскопічних особливостях.

3. При гістологичному та гістохімічному дослідженні парафінових зрізів слід ураховувати наявність гетерогенності раку шлунка, великої кількості строми та функційно активного судинного русла, все це сприяє підвищенню інвазивних властивостей пухлини.

4. Велика кількість муцину, зміна напрямку його секреції пухлинними клітинами, тобто порушення полярного диференціювання, ведуть до інвазивності пухлини.

5. Біологічна поведінка та прогноз раку шлунка необхідно оцінювати по макроскопічній картині та відокремленим, перерахованим вище особливостям.

1.Колесникова И.А., Попов А.П. Связь макроскопической формы рака желудка с морфологическими особенностями стромы его // Матеріали науково-практичної конференції “Проблеми охорони здоровя населення промислового регіону”.- Донецьк.- 1999.- С.53-54. Пошукувач брав участь у збиранні матеріалу, проведенні якісного аналізу результатів мікроскопічного дослідження.

2.Василенко И.В., Сургай Н.Н., Винников Ю.М., Сидорова Ю.Д., Брук Б.Б., Гусаренко В.Д., Дядык Е.А., Колесникова И.А., Куренная С.С., Пискунова Н.В., Узун Г.В., Шведкий А.В., Кондратюк Р.Б. Морфогенез диффузного и кишечного рака желудка // Буковинський медичний вісник. - 2001.- Т.5, №1-2. - С.207-208. Пошукувачем безпосередньо здійснювалося проведення аналізу результатів дослідження, морфометричні дослідження і статистично обробила одержані показники.

3.Василенко И.В., Сургай Н.Н., Винников Ю.М., Узун Г.В., Куренная С.С., Гусаренко В.Д., Дядык Е.А., Брук Б.Б., Пискунова Н.В., Сидорова Ю.Д., Колесникова И.А., Шведкий А.В. Углеводные детерминанты в слизистой оболочке при раке желудка // Матеріали Х зїзду онкологів України. - Київ-Ялта. - 2001. - С.35. Здобувач особисто провів гістохімічне дослідження раку шлунка, порівняння составу муцина при різних типах раку шлунка.

4.Василенко И.В., Колесникова И.А. Гистологические особенности рака желудка, влияющие на макроскопическую форму его // Матеріали ІІ міжнародної наукової конференції “Мікроциркуляція та її вікові зміни”.- Київ. - 2002.- С.43-44. Пошукувач брав участь у зборі матеріалу, проведенні кількісного і якісного аналізу результатів мікроскопічного дослідження.

5.Колеснікова І.А. Залежність макроскопічної форми раку шлунка від особливостей паренхіми та строми його // Галицький лікарский вісник. Матеріали VII конгресу патологів України. - Івано-Франківськ.- 2003. - Т.10, №.4. - С.132.

6.Сургай Н.Н., Василенко И.В., Винников Ю.М., Колесникова И.А., Блох Д.Х., Гульков Ю.К., Брук Б.Б., Узун Г.В., Пискунова Н.В., Кондратюк Р.Б., Шведкий А.В. Особенности муцинов, секретируемых клетками кишечного и диффузного рака желудка // Вісник проблем біології і медицини. - 2003. - Вип.1. - С.115-118. Здобувач приймав безпосередню участь у зборі фактичного матеріалу і його аналізі, статистичній обробці.

7.Колесникова И.А. Макро- и микроскопические сопостовления при раке желудка различных типов // Питання експериментальної та клінічної медицини. - 2004. - Т.2, № 8. - С.147-151.

8.Колесникова И.А. Слизеобразование и морфологические особенности рака желудка разных типов // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2005.- Т.6, №2. - С.346-348.

9.Колесникова И.А. Связь макроскопической формы рака желудка и его стромального компонента // Патологія. - 2005.- Т.2, №1.-С.41-45.

Размещено на .ru