Патохімічні зміни в артеріях і венах як чинники розвитку їх адреналінових уражень - Автореферат

Нині в Україні понад 60 % загального показника смертності населення зумовлено хворобами з первинним ураженням системи кровоносних судин (Медико-демографічний атлас України, 2001). Повязане з цим збільшення вмісту адреналіну в крові (як результат станів гострого та хронічного стресу) викликає катехоламінові ураження судинної стінки, що є одним із факторів розвитку артеріосклерозу (Звягінцева Т.В., Желнін Е.В., Герман К.Б., 2004; Selye H., 1970). Введення тваринам великих доз адреналіну може розглядатися як адекватна експериментальна модель, що імітує реальну гіперадреналінемію у людей за умов стресу, введення адреналіну з лікувальною метою та наявності супутніх хвороб, що супроводжуються збільшенням вмісту адреналіну в крові. На теперішній час у патогенезі атеросклерозу та артеріосклерозу Менкеберга доведено наявність значного ушкоджувального впливу надмірних кількостей адреналіну на тканини кровоносних судин, є багато відомостей про перебіг вільнорадикальних процесів, кальцифікації та порушень водно-електролітного обміну за умов його розвитку, але немає остаточної відповіді на питання - в чому полягає відносна роль перекисного окиснення ліпідів та накопичення кальцію у судинній тканині за умов розвитку адреналінових уражень кровоносних судин та застосування ангіопротекторів з різними механізмами дії? Вивчити вплив ангіопротекторів з різними механізмами дії (антиоксидантів (АО), блокаторів кальцієвих каналів (БКК), комплексоутворювачів) на вміст продуктів ПОЛ та антиоксидантну активність артеріальної і венозної стінки за умов введенням тваринам високих доз адреналіну.Для моделювання артеріосклерозу менкебергівського типу як ушкоджувальний агент щоденно 1 раз на день використовували розведення 0,1 % розчину адреналіну гідрохлориду з розрахунку 50 мкг/кг маси тварини (кролям внутрішньовенно, щурам - внутрішньомязово), що призводило до короткочасного підвищення його концентрації в крові тварин у 1000 - 5000 разів (порівняно з нормою) і спричинювало розвиток гострої (при одноразовому введенні) та підгострої (при багаторазових введеннях) інтоксикації. З метою зясування ролі перекисного окиснення ліпідів у розвитку адреналінових уражень кровоносних судин за умов застосування ангіопротекторів з різними механізмами дії, використовували поєднане введення препаратів: 1) адреналін та вітамін Е (1 раз на день 10 % олійний розчин токоферолу ацетату з розрахунку 50 мг/кг у шлунок через зонд за 2 години до введення адреналіну); Обєктами вивчення у кролів були: сироватка крові, грудна аорта, черевна аорта, легенева артерія та задня порожниста вена; у щурів - сироватка крові, аорта та задня порожниста вена. У тканинах задньої порожнистої вени у перший тиждень вихідний вміст продуктів ПОЛ виявився у середньому в 1,8 - 2,3 рази менший за відповідні показники 3-х досліджених артерій (а активність антиоксидантних (АО) ферментів вени - у 1,5 - 2 рази вище), на другому тижні експерименту цей розрив ще збільшився і становив 3 - 7 рази (табл. У наших дослідженнях проміжною (у порівнянні з аортою та веною) у відношенні резистентності до гіперадреналінемії виявилась легенева артерія, оскільки в ній спостерігалось збільшення вмісту продуктів ПОЛ більше (в 1,8 рази на 14 день експерименту), ніж у задній порожнистій вені (в 1,3 рази), але менше, ніж в аорті (в 2,3 - 3 рази) (табл.За допомогою фармакологічних агентів з різними механізмами ангіопротекторної дії (антиоксидантів, блокаторів кальцієвих каналів, комплексоутворювачів) досліджено роль ПОЛ і кальцію у розвитку дистрофічних змін у судинній стінці за умов введення тваринам високих доз адреналіну. При введенні тваринам адреналіну з розрахунку 50 мкг/кг протягом 14 днів, адреналінові ураження артеріальних судин характеризуються значним прогресуючим зменшенням антиоксидантної активності судинної тканини, що супроводжується збільшенням вмісту продуктів ПОЛ, води, обєму інулінового простору, а також кальцію, магнію, міді, цинку, та зменшенням вмісту заліза та марганцю. Введення кролям високих доз адреналіну спричинюється до зростання вмісту проміжних і кінцевих продуктів ПОЛ у тканинах усіх досліджуваних кровоносних судин; інтенсивність накопичення гідропероксидів та Шиффових основ у венах є значно нижчою, ніж в артеріях. Адреналінова інтоксикація у кролів супроводжується розвитком ознак дистрофічних уражень кровоносних судин: збільшенням обєму інулінового простору та вмісту води і кальцію у тканинах судинної стінки. Введення щурам високих доз адреналіну (50 мкг/кг) протягом 14 днів спричинює збільшення вмісту води, кальцію, магнію, міді та цинку в тканинах аорти і задньої порожнистої вени.

Основний зміст

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і новий підхід до розвязання наукової проблеми - патогенезу експериментальних адреналінових уражень кровоносних судин. За допомогою фармакологічних агентів з різними механізмами ангіопротекторної дії (антиоксидантів, блокаторів кальцієвих каналів, комплексоутворювачів) досліджено роль ПОЛ і кальцію у розвитку дистрофічних змін у судинній стінці за умов введення тваринам високих доз адреналіну.

1. При введенні тваринам адреналіну з розрахунку 50 мкг/кг протягом 14 днів, адреналінові ураження артеріальних судин характеризуються значним прогресуючим зменшенням антиоксидантної активності судинної тканини, що супроводжується збільшенням вмісту продуктів ПОЛ, води, обєму інулінового простору, а також кальцію, магнію, міді, цинку, та зменшенням вмісту заліза та марганцю.

2. Введення кролям високих доз адреналіну спричинюється до зростання вмісту проміжних і кінцевих продуктів ПОЛ у тканинах усіх досліджуваних кровоносних судин; інтенсивність накопичення гідропероксидів та Шиффових основ у венах є значно нижчою, ніж в артеріях.

3. Для розвитку адреналінових уражень в артеріальних судинах кролів характерним є зниження в них антиоксидантної ферментної активності - супероксиддисмутазної, каталазної та глютатіонпероксидазної, тимчасом як у венозній стінці зазначена ферментна активність зростає. Більша антиоксидантна активність венозної тканини може бути одним із чинників більшої резистентності вен до катехоламінових уражень.

4. Адреналінова інтоксикація у кролів супроводжується розвитком ознак дистрофічних уражень кровоносних судин: збільшенням обєму інулінового простору та вмісту води і кальцію у тканинах судинної стінки. Вираженість зазначених ознак у тканинах венозних судин є значно меншою, ніж у тканинах досліджених артерій; а легенева артерія за усіма дослідженими показниками посідає проміжне місце, порівняно з аортою та веною.

5. Введення щурам високих доз адреналіну (50 мкг/кг) протягом 14 днів спричинює збільшення вмісту води, кальцію, магнію, міді та цинку в тканинах аорти і задньої порожнистої вени. Водночас виявлено збільшення вмісту заліза та марганцю у венозній тканині і, навпаки, зменшення вмісту цих мікроелементів в аортальній стінці. Зміни зазначених показників у венозній тканині є меншими, ніж в артеріальній, що може бути повязано з більшою резистентністю вен до адреналінових ушкоджень, як порівняти з артеріями.

6. Застосування вітаміну Е (50 мг/кг) у кролів за умов уведення високих доз адреналіну протягом 14 днів веде до істотного зменшення вмісту продуктів ПОЛ та збільшення антиоксидантної ферментної активності у артеріальних судинах, тимчасом як у венозних судинах ці показники зменшуються. Ніфедипін (30 мг/кг) має менший вплив на зазначені показники, а етан-1-гідрокси-1,1-дифосфонова кислота (ЕГДК) (130 мг/кг) на них не впливає.

7. За умов за умов уведення високих доз адреналіну у кролів ніфедипін у більшій мірі, ніж вітамін Е, зменшує обєм інулінового простору та вміст води у тканинах судинної стінки; ЕГДК на ці показники не впливає. За цих умов, вміст кальцію в артеріях і венах максимально знижує ніфедипін, у меншій мірі - вітамін Е, і мінімально - ЕГДК.

8. У кролів за умов уведення високих доз адреналіну ніфедипін знижує збільшений вміст кальцію у крові до норми, а ЕГДК - нижче норми; вітамін Е на цей показник не впливає. Між збільшенням вмісту кальцію у крові та судинній тканині прямого патогенетичного звязку не виявлено.

9. Дані, одержані при використанні ангіопротекторів з різними механізмами дії (антиоксидантів, блокаторів кальцієвих каналів і комплексоутворювачів), можуть означати, що при введенні тваринам високих доз адреналіну, накопичення кальцію у судинній тканині спричинює більш важкі ураження кровоносних судин, ніж накопичення продуктів ПОЛ.

1. Наумко Р.Ф. Дія коригуючих впливів на зміни активності антиоксидантних ферментів та вмісту продуктів пероксидного окиснення ліпідів у стінці кровоносних судин у патогенезі гіперадреналінового артеріосклерозу. // Вісник Сумського державного університету. - 2003. - № 9 (55). - С. 141-152.

2. Наумко Р.Ф. Динаміка активності антиоксидантних ферментів і вмісту продуктів перекисного окиснення ліпідів у стінці кровоносних судин тварин за умов гіперадреналінемії. // Фізіологічний журнал. - 2004. - Т. 50, № 3. - С. 30-38.

3. Наумко Р.Ф. Вплив ангіопротекторів на розвиток кальцієвих і електролітно-осмотичних механізмів ушкодження тканин кровоносних судин у патогенезі гіперадреналінового артеріосклерозу. // Вісник Сумського державного університету. - 2004. - № 11 (70). - С. 36-45.

4. Атаман О.В., Наумко Р.Ф. Порівняльна характеристика ектонуклеотидазної активності різних органів і тканин холоднокровних і теплокровних тварин. // VII підсумкова науково-практична конференція Сумського державного університету “Сучасні проблеми клінічної та експериментальної медицини”. - 1999. - С. 203-204.

5. Атаман О.В., Гарбузова В.Ю., Наумко Р.Ф. Експериментальне вивчення резистентності венозних судин до розвитку атеросклеротичних уражень. // Фізіологічний журнал. - 2000. - Т. 46, № 2. - С. 3-4.

6. Атаман О.В., Гарбузова В.Ю., Наумко Р.Ф. Експериментальне вивчення механізмів кальцифікації стінок кровоносних судин. // Фізіологічний журнал. - 2002. - Т. 48, № 4. - С. 81-82.

7. Наумко Р.Ф. Експериментальне вивчення вмісту мікро- та макроелементів в тканинах внутрішніх органів тварин за умов гіпервітамінозу Д2. // ІІ Республіканська науково-практична конференція Сумського державного університету “Сучасні проблеми клінічної та теоретичної медицини”. - 2003. - С. 4-5.

8. Наумко Р.Ф. Використання атомно-абсорбційної спектрофотометрії для визначення вмісту мікро- та макроелементів у тканинах внутрішніх органів тварин за умов порушення регуляції фосфорно-кальцієвого обміну. // Буковинський медичний вісник. - 2003. - Т. 7, № 1-2. - С. 111-112.

9. Наумко Р.Ф. Зміни вмісту продуктів пероксидного окиснення ліпідів та антиоксидантної активності у стінці кровоносних судин тварин за умов введення високих доз адреналіну. // ІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція Сумського державного університету “Сучасні проблеми клінічної та теоретичної медицини”. - 2004. - С. 5-6.

10. Атаман О.В., Гарбузова В.Ю., Наумко Р.Ф. Вплив ангіопротекторів на вміст продуктів пероксидного окиснення ліпідів у стінках кровоносних судин за умов гіпервітамінозу D і гіперадреналінемії. // Клінічна та експериментальна патологія. - 2004. - Т. 3, № 2, Ч. 1. - С. 69-71.

11. Наумко Р.Ф. Зміни вмісту продуктів пероксидного окиснення ліпідів у стінці кровоносних судин під дією антагоністів кальцію та антиоксидантів за умов гіперадреналінемії. // Міжнародна наукова конференція “ІІІ-ті читання ім. В.В. Підвисоцького”. - 2004. - С. 69-70.

12. Наумко Р.Ф. Динаміка змін вмісту води, макро- та мікроелементів у стінках кровоносних судин щурів за умов гіперадреналінемії. // Міжнародна науково-практична конференція Сумського державного університету “Сучасні проблеми клінічної та теоретичної медицини”. - 2005. - С. 9-10.

13. Атаман О.В., Гарбузова В.Ю., Наумко Р.Ф. Вміст продуктів пероксидного окислення ліпідів і кальцію в стінках кровоносних судин за умов гіперадреналінемії і гіпервітамінозу D та фармакологічної їх корекції. // Міжнародна наукова конференція “IV-ті читання ім. В.В. Підвисоцького”. - 2005. - С. 21-22.