Дослідження гіперкоагуляційних змін після операції на гострий тромбофлебіт нижніх кінцівок. Вдосконалення пристрою для інтраопераційного вимірювання венозного тиску. Проведення проксимального перев’язування остіального клапана великої підшкірної вени.
При низкой оригинальности работы "Патогномонічне обґрунтування лікувальної тактики при гострому тромбофлебіті нижніх кінцівок", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
За останні роки досягнуто значних успіхів у прогнозуванні, діагностиці та лікуванні ГТФ. В патогенезі ГТФ велике значення відіграють регіонарні порушення гемодинаміки і мікроциркуляції крові, вивчення яких дозволить більш причинно підходити до відповідного коригуючого лікування (Покровський А. В., 2003). Незважаючи на той факт, що ГТФ є одним з найпоширеніших захворювань вен НК, залишається багато невирішених питань його ранньої діагностики, прогнозування перебігу та визначення хірургічної тактики лікування (Геник С. М., 2001, Русин В. І., 2003, Дрюк Н. Ф., 2003, Саєнко В. Ф., 2004). Дослідити динаміку показників системи зсідання крові хворих на ГТФ нижніх кінцівок для визначення доцільності застосування у них прямих антикоагулянтів. У дисертаційній роботі проведено вивчення та здійснено аналіз динаміки тиску у поверхневих і глибоких венах НК.Тривалість ГТФ у пацієнтів на час шпиталізації складала від 1 до 20 діб, однак абсолютна більшість - 121 (79,1%) хворий - були шпиталізовані впродовж перших 7 діб від початку захворювання. В залежності від ураженої ГТФ системи поверхневих вен, всі обстежені хворі розподілені наступним чином: ГТФ системи ВПВ відзначили у 131 пацієнта, що склало 85,6% від їх загальної кількості; ураження системи малої підшкірної вени (МПВ) мали 16 хворих - 10,5% випадків; у 6 (3,9%) обстежених діагностували поєднане ураження обох підшкірних вен. Серед них 76 пацієнтів були обстежені перед операцією, а 38 хворих - після операційного втручання. Щоб вивчити це питання, було сформовано дві групи хворих: І групу (15 осіб) - склали пацієнти, яких лікували прямими антикоагулянтами; у ІІ групу віднесли хворих (15 осіб), у комплексному лікуванні яких прямі антикоагулянти не застосовували. В обох цих хворих, починаючи з передопераційного періоду, виявлено значно нижчі значення хронометричних показників коагуляційного гемостазу, порівнюючи із хворими, у яких цих ускладнень не було: АЧТЧ у них перед операцією був нижчий на 13,2% від такого у хворих з неускладненим перебігом.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нові вирішення наукового завдання, яке полягає у визначенні особливостей патогенезу і патогномонічному обгрунтуванні лікувальної тактики при гострому тромбофлебіті нижніх кінцівок. Запропонований пристрій для інтраопераційного вимірювання венозного тиску дає можливість діагностувати наявність або відсутність остіального рефлюкса на ВПВ. Діагностика остіального рефлюкса на ВПВ дозволяє проводити диференційоване проксимальне перевязування ВПВ, виходячи із гемодинамічного підходу до операційних втручань при варикозній хворобі - необхідності збереження незмінених ділянок венозного русла. У хворих на ГТФ нижніх кінцівок у системному кровоплині відбуваються гіперкоагуляційні зміни, які до 3-ї доби після операції наростають.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нові вирішення наукового завдання, яке полягає у визначенні особливостей патогенезу і патогномонічному обгрунтуванні лікувальної тактики при гострому тромбофлебіті нижніх кінцівок. На цій підставі запропоновано діагностичні, прогностичні і лікувально-тактичні підходи.
1. Запропонований пристрій для інтраопераційного вимірювання венозного тиску дає можливість діагностувати наявність або відсутність остіального рефлюкса на ВПВ. Зростання величини венозного тиску в пригирловій ділянці ВПВ під час проби Вальсальви на 50% і більше свідчить про недостатність остіального клапана ВПВ. Діагностика остіального рефлюкса на ВПВ дозволяє проводити диференційоване проксимальне перевязування ВПВ, виходячи із гемодинамічного підходу до операційних втручань при варикозній хворобі - необхідності збереження незмінених ділянок венозного русла.
2. У хворих на ГТФ нижніх кінцівок у системному кровоплині відбуваються гіперкоагуляційні зміни, які до 3-ї доби після операції наростають. Цього не відбувається при використанні прямих антикоагулянтів, які водночас достовірно зменшують частоту ТЕУ.
3. Чим вищий вихідний рівень D-димеру в плазмі крові пацієнтів з ГТФ нижніх кінцівок, тим більша імовірність розвитку у них ТЕУ. У звязку з високим ризиком розвитку ТЕУ, відсутність зниження рівня D-димеру до 3-ї доби лікування свідчить про необхідність корекції антикоагулянтної терапії.
4. В післяопераційному періоді у хворих на ГТФ зростає капілярна проникливість для води (на 18,36%) та білка (на 10,2%). Використання препарату "детралекс" у комплексному лікуванні хворих вже до 3-ї доби після операції зменшує капілярну проникливість на 35,63% для води і на 30,65% для білка, запобігаючи післяопераційному набряку кінцівки.
5. Розроблений діагностично-лікувальний алгоритм при ГТФ нижніх кінцівок передбачає визначення в динаміці рівня D-димеру крові, перед- або інтраопераційну діагностику спроможності остіального клапана ВПВ з її диференційованим перевязування та обовязкове призначення прямих антикоагулянтів.
6. Використання розробленого діагностично-лікувального алгоритму при ГТФ нижніх кінцівок дозволило в післяопераційному періоді знизити частоту ТЕУ на 5,98%, зменшити середній термін перебування хворих у стаціонарі на 1,87 дня та покращити віддалені наслідки лікування хворих: фізичний стан пацієнтів на 6-му місяці після операції покращився на 9,3%, показник психологічного стану - на 5,6%, а соціальна і побутова активність - на 7,4%.
Список литературы
1. Спосіб вимірювання венозного тиску при гострому тромбофлебіті поверхневих вен нижніх кінцівок / М. Г. Гончар, Я. М. Кучірка, І. К. Чурпій, М. Д. Ризюк // Науковий Вісник Ужгородського університету. - серія “Медицина”, вип. 20. - 2003. - С. 204-205. (Участь здобувача є основною і полягає у виборі теми, аналізі літератури, опрацюванні результатів, приготуванні статті до друку).
2. Прогнозування перебігу гострого тромбофлебіту нижніх кінцівок / М. Г. Гончар, Р. В. Сабадош, М. Д. Ризюк В. Д. Скрипко // Харківська хірургічна школа. -№1. - 2006. - С.102-104. (Участь здобувача полягає в зборі матеріалу, статистичному опрацюванні показників, узагальненні результатів дослідження, оформленні статті до друку).
3. Гончар М. Г. Особливості порушень коагуляційного гемостазу у хворих на гострий тромбофлебіт нижніх кінцівок / М. Г. Гончар, Р. В. Сабадош, М. Д. Ризюк // Архів клінічної медицини. - № 2 (12). - 2007. - С. 27-29. (Здобувач провів пошук літератури, клінічне обстеження хворих, аналіз отриманих результатів, оформив статтю до друку).
4. Гончар М. Г. Радикалізація оперативного лікування хворих з гострим тромбофлебітом нижніх кінцівок / М. Г. Гончар, Р. В. Сабадош, М. Д. Ризюк // Клін. хірургія. - 2006. - № 4-5. - С. 66-67. (Здобувач проводив клінічні обстеження, опрацювання отриманих результатів, приготував статтю до друку).
5. Пат. 60232 А Україна, МПК А61В5/0295. Пристрій для вимірювання венозного тиску / М. Д. Ризюк, М. Г. Гончар, Я. М. Кучірка, О. В. Пиптюк, І. К. Чурпій, І. В. Мельник - №2003054751; заявл. 26.05.2003; опубл. 15.09.2003; Бюл. № 9. (Автор зібрав і проаналізував матеріал, оформив його до друку, його участь є визначальною в опрацюванні та описі винаходу).
6. Венозні тромбоемболічні ускладнення у невідкладній абдомінальній хірургії / М. Г. Гончар, Я. М. Кучірка, І. К. Чурпій, М. Д. Ризюк // Актуальні проблеми стандартизації у невідкладній абдомінальній хірургії: матеріали науково-практичної конференції, 18-19 берез. 2004 р. - Львів: Львівський держ. мед. ун-т ім. Д. Галицького, 2004. - С. 215-216. (Здобувач зібрав матеріал та проаналізував результати дослідження).
7. Спосіб визначення стану перфорантних вен при гострому тромбофлебіті нижніх кінцівок / М. Г. Гончар, Я. М. Кучірка, І. В. Мельник, І. К. Чурпій, М. Д. Ризюк // Матеріали Х Конгресу світової федерації українських лікарських товариств. - Чернівці - Київ - Чікаго. - 2004. - С.472-473. (Участь здобувача в написанні роботи є визначальною і полягає у проведенні аналізу наукових джерел, відборі пацієнтів, відпрацюванні методики дослідження та аналізі отриманих результатів).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
