Патогенез, прогнозування, профілактика та лікування спайкової хвороби (експериментально-клінічне дослідження) - Автореферат

Утворення спайок в черевній порожнині після традициійних абдомінальних оперативних втручань залишається одним з основних чинників інвалідизації хворих у післяопераційний період в світі і Україні, зокрема, [Афанасьєв С.В., 2003], потребує тривалої реабілітації з залученням значних матеріальних ресурсів [Williams S.B. et al., 2005; Cohen Z. et al, 2005]. Нині зясовані основні етапи формування спайки, як сполучнотканинного утворення [Воробьев А.А., Бебуришвили А.Г., 2001], але залишаються невідомими причини перетворення захисної, по суті, реакції травмованої очеревини на патологічний процес - надмірне спайкоутворення з організацією фібринових нашарувань [Семенова Т.В. та ін., 2000; Hellebrekers B.W. et al., 2000; Воробьев А.А., Бебуришвили А.Г., 2001; Chegini N., 2002;]. Одним з оптимальних і ефективних шляхів профілактики СХ може бути прогнозування її виникнення і прогресування, але дослідження спрямовані на розробку прогностичних тестів залишаються нечисленими [Покидько М.І., Феджага І.П., 2001]. Підвищити ефективність методів профілактики спайкоутворення після абдомінальних операцій та поліпшити результати хірургічного лікування хворих з ускладненою СХ шляхом уточнення ланок патогенезу захворювання та розробки на основі отриманих даних методів прогнозування, профілактики та лікування СХ. 2) визначити роль хронічного емоційно-больового стресу в реалізації залежної від активності N-ацетилтрансферази спадкової схильності до надмірного спайкоутворення в експерименті;У післяопераційному періоді продовжували терапію “Берлітіоном” з розрахунку 300 ОД на добу кожного дня внутрішньовенно впродовж 7 діб, після чого призначали препарат “Карсил” по 1 драже тричі на добу впродовж місяця. У відповідності до мети та задач дослідження дослідні тварини були поділені на групи: 1) інтактні щурі; 2) інтактні тварини у яких моделювали СХ; 3) тварини у яких моделювали СХ на різних стадіях хронічного стресу; 4) тварини, яким при моделюванні СХ очеревини проводили профілактику надмірного спайкоутворення. З метою формування групи порівняння у щурів першої групи визначали стан прооксидантно-антиокидантного гомеостазу, метаболізм біополімерів сполучної тканини за умов різної активності N-ацетилтрансферази, активність ацетилхолінестерази та стан нервових волокон стінки кишечнику та очеревині, кількість функціонально активних ядер мезотеліоцитів очеревини, гістологічну будову парієтальної очеревини та стінки кишечнику. Паралельно у цих тварин досліджували зміни прооксидантно-антиоксидантної рівноваги, стан мезотелію очеревини, морфофункціональний стан нервового апарату очеревини та стінки кишечнику. При цьому у хворих з гаптоглобіном 1-1 в крові містилося більше гексуронових кислот на 11,2% на сьому добу після лапаротомії, а також не відбувалась нормалізація їх вмісту до показників донорів на 21-шу добу після лапаротомії, що вказує на більш виражене пошкодження основної речовини сполучної тканини.У дисертації приведено наукове обґрунтування та нове рішення проблеми прогнозування, профілактики та лікування СХ очеревини шляхом вивчення механізмів реалізації успадкованих і набутих факторів схильності до виникнення надмірного спайкоутворення. Хронічний емоційно-больовий стрес збільшує інтенсивність спайкового процесу в експериментальних тварин, а також сприяє реалізації спадкової схильності до надмірного спайкоутворення повязаної з активністю N-ацетилтрансферази. Механізм формування стресзалежної набутої схильності до надмірного спайкоутворення полягає в збільшенні тривалості запалення в черевній порожнині, порушенні нейрогуморальної регуляції тканин стінки кишечнику, уповільненні відновлення сполучної тканини очеревини, затримці мезотелізації пошкоджених ділянок очеревини в післяопераційному періоді. Застосування препаратів а-ліпоєвої кислоти знижує рівень експериментального спайкового процесу при відтворенні спайкової хвороби на стадії тривоги хронічного емоційно-больового стресу на 56,7%, на стадії резистентності - на 35,5%, на стадії виснаження - на 40,5%, порівняно з тваринами, які не отримували даного препарату (р<0,05). У хворих з фенотипом гаптоглобіну 1-1 післяопераційний період характеризується, як підвищеним синтезом, так і підвищеним розпадом колагенових волокон, більш глибокими порушеннями обміну біополімерів основної речовини сполучної тканини, ніж у хворих з фенотипами гаптоглобіну 2-1 та 2-2, тобто схильність до надмірного спайкоутворення реалізується через менш ефективне відновлення ушкодженої сполучної тканини очеревини після її травматизації.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації приведено наукове обґрунтування та нове рішення проблеми прогнозування, профілактики та лікування СХ очеревини шляхом вивчення механізмів реалізації успадкованих і набутих факторів схильності до виникнення надмірного спайкоутворення. Одержані результати дослідження лягли в основу розробки нових методів прогнозування виникнення СХ та патогенетично направленої її комплексної медикаментозної і хірургічної профілактики та лікування.

1. Хронічний емоційно-больовий стрес збільшує інтенсивність спайкового процесу в експериментальних тварин, а також сприяє реалізації спадкової схильності до надмірного спайкоутворення повязаної з активністю N-ацетилтрансферази. Механізм формування стресзалежної набутої схильності до надмірного спайкоутворення полягає в збільшенні тривалості запалення в черевній порожнині, порушенні нейрогуморальної регуляції тканин стінки кишечнику, уповільненні відновлення сполучної тканини очеревини, затримці мезотелізації пошкоджених ділянок очеревини в післяопераційному періоді.

2. Застосування препаратів а-ліпоєвої кислоти знижує рівень експериментального спайкового процесу при відтворенні спайкової хвороби на стадії тривоги хронічного емоційно-больового стресу на 56,7%, на стадії резистентності - на 35,5%, на стадії виснаження - на 40,5%, порівняно з тваринами, які не отримували даного препарату (р<0,05). Ефект а-ліпоєвої кислоти реалізується шляхом впливу на активність процесів вільнорадикального окислення, зменшення ушкодження нервового апарату стінки кишечнику, попередження пригнічення функціональної активності ядер мезотеліоцитів в ділянках прилеглих до зони нанесення операційної травми.

3. Наявність фенотипу гаптоглобіну 1-1 в сироватці є фактором схильності до спайкової хвороби очеревини після лапаротомії. У хворих з фенотипом гаптоглобіну 1-1 післяопераційний період характеризується, як підвищеним синтезом, так і підвищеним розпадом колагенових волокон, більш глибокими порушеннями обміну біополімерів основної речовини сполучної тканини, ніж у хворих з фенотипами гаптоглобіну 2-1 та 2-2, тобто схильність до надмірного спайкоутворення реалізується через менш ефективне відновлення ушкодженої сполучної тканини очеревини після її травматизації.

4. При спайковій хворобі очеревини підвищується асоціативна активність хромосом лімфоцитів периферичної крові в 4,7 рази порівняно з хірургічними хворими без ознак спайкової хвороби (р<0,05), що корелює з кількістю функціонально активних ядер мезотеліоцитів очеревини (коефіцієнт кореляції Пірсона (r) = - 0,99, (р<0,05)). На підставі отриманих даних розроблено спосіб визначення схильності до спайкової хвороби. При виявленні асоціативної активності акроцентричних хромосом лімфоцитів, яка дорівнює або більша ніж 1,05 асоціацій на клітину, визначають наявність схильності до спайкової хвороби.

5. При спайковій хворобі в 68,5% випадків виявлено транслокацію t (15; 1) (р1-1р 3.6) в лімфоцитах периферичної крові, яка корелювала з аналогічними змінами у батьків хворих. На підставі отриманих даних розроблено спосіб визначення успадкованої схильності до спайкової хвороби, яку встановлюють при наявності транслокацій t (15; 1) (р1-1р 3.6) в лімфоцитах.

6. При виснаженні неспецифічної резистентності (тіол-дисульфідне співвідношення менше за 2,4), порівняно з фізіологічним її станом, зростає тривалість запалення в черевній порожнині після лапаротомії, порушується іннервація тканин очеревини, збільшується пошкодження біополімерів сполучної тканини, пригнічується функціональна активність мезотеліоцитів очеревини, що сприяє виникненню або рецидиву спайкової хвороби.

7. Вірогідність виникнення спайкової хвороби після лапаротомії у пацієнтів з наявністю фенотипу гаптоглобіну 1-1, швидкого типу ацетилування та тіол-дисульфідним співвідношенням меншим за 2,4 складає 84% і є найвищою поміж інших досліджуваних комбінацій спадкових і набутих факторів схильності до спайкової хвороби (р<0,05).

8. Застосування при лікування гострого флегмонозного апендициту препаратів а-ліпоєвої кислоти та силімарину дозволило зменшити кількість випадків спайкової хвороби в шість разів (р = 0,0488), порівняно з групою, в якій флегмонозний апендицит лікували без застосування даної комбінації препаратів.

9. У хворих на флегмонозний апендицит з тіол-дисульфідним співвідношенням більшим за 3,6, який є маркером схильності до спайкової хвороби, в післяопераційному періоді додатково до препаратів а-ліпоєвої кислоти і силімарину, призначали нестероїдні протизапальні засоби групи мелоксикаму, що дозволило зменшити кількість випадків спайкової хвороби після лапаротомії на 20% (р = 0,0437), порівняно з групою в якій не застосовували нестероїдні протизапальні засоби.

10. Лапароскопічний адгезіолізис протипоказано при наявності більш ніж двох лапаротомій з приводу спайкової хвороби або розлитого перитоніту в анамнезі, щільній фіксації ділянок кишечнику до черевної стінки впродовж всього післяопераційного рубця, тривалості гострої спайкової кишкової непрохідності більше, ніж три доби.

11. Показаннями до конверсії доступу при діагностично-лікувальної лапароскопії є багаточисленні площинні зрощення та вузлоутворення з ділянок кишечника, малий обєм вільної черевної порожнини, що перешкоджає наложенню пневмоперитонеуму, повноцінній візуалізації органів, введенню інструментів та маніпулюванню ними; підозра на „поверховий” або „каскадний” характер непрохідності, кровотеча при спробі деструкції великих багатоваскуляризованих спайок (особливо - поблизу брижі кишки), пошкодження та утворювання значних десерозованих ділянок кишечника, що потребують ретельної перитонізації.

12. Комплексне лікування спайкової хвороби яке включає застосування препаратів а-ліпоєвої кислоти та силімарину, виконання лапараскопічного адгезолізису дозволило зменшити кількість рецидивів спайкової хвороби, порівняно з хворими, яким виконували лапаротомію за звичайною методикою (р = 0,002), а також порівняно з хворими, у яких лапароскопічний адгезіолізис не супроводжувався призначенням вказаних препаратів (р = 0,0035).

1. Вансович В.Є. Активність ацетилхолінестерази у хворих на спайкову хворобу очеревини / В.Є. Вансович // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2004. - №1/1. - С. 166-168.

2. Вансович В.Є. Розподіл фенотипів гаптоглобіну в пацієнтів зі спайковою хворобою очеревини / В.Є. Вансович, В.К. Напханюк // Інтегративна антропологія. - 2005. - №1-2. - С. 41-43. (Дисертантом виконано основні дослідження у групах, статистична обробка результатів, аналіз та підготовка матеріалу до друку).

3. Вансович В.Є. Індивідуальні особливості внутрішньочеревної адгезії при експериментальному моделюванні СХ / В.Є. Вансович // Вісник проблем біології і медицини. - 2005. - №3. - С. 63-65.

4. Вансович В.Є. Значення спадкової схильності у виникненні спайкової хвороби очеревини / В.Є. Вансович // Вісник проблем біології і медицини. - 2005. - №4. - С. 18-21.

5. Вансович В.Є. Профілактика дегенеративних змін нервового апарату стінки кишечнику при експериментальному спайкоутворенні / В.Є. Вансович, В.К. Напханюк, В.О. Ульянов // Одеський медичний журнал. - 2005. - №6. - С. 14-16. (Здобувачем виконано планування та проведення експериментальних досліджень, аналіз отриманих результатів, підготовка тез до друку).

6. Вансович В.Є. Метаболізм біополімерів сполучної тканини у людей із різним фенотипом гаптоглобіну / В.Є. Вансович, В.К. Напханюк, В.О. Ульянов // Інтегративна антропологія. - 2006. - №1. - С. 8-10. (Дисертантом виконано розподіл хворих на групи, статистична обробка результатів, участь в аналізі результатів досліджень та формулюванні висновків).

7. Вансович В.Є. Транслокації хромосом у хворих на спайкову хворобу очеревини / В.Є. Вансович, М.Ю. Ничитайло // Шпитальна хірургія. - 2007. - №1. - С. 54-56. (Здобувачен виконано формування груп хворих та спостереження протягом всього строку консервативного лікування, статистична обробка, аналіз результатів, формулюванні висновків та підготовка статті до друку).

8. Вансович В.Є. Інтенсивність спайкоутворення при моделюванні спайкової хвороби на різних стадіях хронічного стресу / В.Є. Вансович, В.О. Ульянов // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2007. - №2. - С. 13-16. (Дисертантом виконано всі етапи експериментальних досліджень, аналіз результатів, підготовка статті до друку).

9. Вансович В.Є. Обмін біополімерів сполучної тканини у хірургічних хворих з різним фенотипом гаптоглобіну / В.Є. Вансович, М.Ю. Ничитайло // Шпитальна хірургія. - 2007. - №2. - С. 43-46. (Дисертантом сформовано групи хворих, виконано спостереження за ними протягом всього періоду лікування, статистична обробка, аналіз результатів та підготовка статті до друку).

10. Вансович В.Є. Вплив хронічного стресу на перебіг запалення при експериментальній спайковій хворобі / В.Є. Вансович // Вісник проблем біології і медицини. - 2007. - №2. - С. 38-42.

11. Вансович В.Є. Зміни прооксидантно-антиоксидантної рівноваги в динаміці експериментального спайкового процесу/ В.Є. Вансович // Досягнення біології та медицини. - 2007. - №2. - С. 8-12.

12. Вансович В.Є. Динаміка відновлення стінки тонкої кишки після експериментального моделювання спайкової хвороби / В.Є. Вансович, В.О. Ульянов // Одеський медичний журнал. - 2007. - № 3. - С. 4 - 6. (Здобувачем проведено експериментальні дослідження, статистична обробка, аналіз результатів та формулювання висновків).

13. Вансович В.Є. Вміст біогенних амінів в стінці тонкої кишки в динаміці експериментального спайкового процесу / В.Є. Вансович // Світ медицини та біології. - 2007. - №3. - С. 10-12.

14. Вансович В.Є. Профілактика спайкоутворення при моделюванні спайкової хвороби за умов хронічного стресу / В.Є. Вансович // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2007. - №3. - С. 52-54.

15. Вансович В.Є. Вікові особливості виникнення та перебігу спайкової хвороби очеревини / В.Є. Вансович // Одеський медичний журнал. - 2007. - №4. - С. 42-44.

16. Вансович В.Є. Особливості стану неспецифічної резистентності організму у хворих на гострий апендицит / В.Є. Вансович // Вісник проблем біології і медицини. - 2007. - №3. - С. 43-45.

17. Вансович В.Є. Ефективність комплексного лікування спайкової хвороби очеревини / В.Є. Вансович // Одеський медичний журнал. - 2007. - №6. - С. 59 - 60.

18. Вансович В.Є. Асоціативна активність акроцентричних хромосом при спайковій хворобі очеревини / В.Є. Вансович, М.Ю. Ничитайло // Клінічна хірургія. - 2007. - №7. - С. 38-40. (Дисертантом виконано планування досліджень, формування досліджуваних груп, статистична обробка, аналіз результатів, формулювання висновків та підготовка до друку).

19. Вансович В.Є. Зміни природної резистентності організму пацієнтів за гострої спайкової непрохідності кишечнику / В.Є. Вансович, М.Ю. Ничитайло // Клінічна хірургія. - 2007. - №8. - С. 9-11. (Дисертантом сформовано групи пацієнтів та виконано дослідження, статистична обробка, участь у аналізі результатів).

20. Вансович В.Є. Стан природної резистентності організму пацієнтів різного віку з спайковою хворобою очеревини / В.Є. Вансович, М.Ю. Ничитайло // Клінічна хірургія. - 2007 - №9. - С. 5-7. (Здобувачем сформовано групи хворих та виконано клінічні дослідження протягом всього терміну спостереження, статистична обробка та участь в аналізі результатів, підготовка до друку).

21. Вансович В.Є. Фенотип гаптоглобіну і особливості метаболізму біополімерів сполучної тканини при спайковій хворобі очеревини / В.Є. Вансович, М.Ю. Ничитайло // Клінічна хірургія. - 2007. - №11-12. - С. 88-90. (Дисертант сформував план досліджень, виконав весь обсяг обстежень, приймав участь в аналізі та статистичній обробці результатів).

22. Патент на винахід №76350 Україна, МПК(2006) А61К 31/385, А61В17/94, А61К36/28(2006.01),А61Р41/00. Спосіб комплексного лікування спайкової хвороби / Вансович В.Є., Ничитайло М.Ю; заявник та патентовласник Одеський державний медичний університет. - № 20041109387; заявл. 15.11.04; опубл. 17.07.06, Бюл. №7. (Дисертант брав участь у формулюванні ідеї способу, аналізі результатів, формулюванні висновків, підготував матеріали для подачі заявки на винахід).

23. Патент на винахід №79875 Україна, МПК(2006) А61В 10/00, G01N 33/49. Спосіб визначення схильності до спайкової хвороби / Вансович В.Є., Запорожан В.М., Ничитайло М.Ю.; заявник та патентовласник Одеський державний медичний університет. - №а200509704; заявл. 17.10.05; опубл. 25.07.07, Бюл. №11. (Дисертантом виконано формулювання ідеї нового способу, проведення основних досліджень, аналіз результатів та підготовка до подачі заявки на винахід).

24. Деклараційний патент на корисну модель №5277 Україна, МПК7: А61В10/00. Спосіб оцінки стану нервового апарату стінки тонкої кишки при спайковій хворобі в експерименті / Вансович В.Є., Напханюк В.К., Ульянов В.О.; заявник та патентовласник Одеський державний медичний університет. - № 20040907903; заявл. 29.09.04; опубл. 15.02.05, Бюл. №2. (Дисертантом сформульовано ідею способу, виконано основний обсяг досліджень та аналіз результатів).

25. Деклараційний патент на корисну модель №6764 Україна, МПК7: А61В17/00, А 61К31/185, 35/00. Спосіб комплексного лікування спайкової хвороби / Вансович В.Є., Ничитайло М.Ю.; заявник та патентовласник Одеський державний медичний університет. - №20041109389; заявл. 15.11.04; опубл. 16.05.05, Бюл. №5. (Дисертант є співавтором ідеї способу, застосував запропонований спосіб на практиці, виконав аналіз результатів та подготував до подачі заявки на винахід).

26. Деклараційний патент на корисну модель №14109 Україна, МПК(2006) G01N33/49, A61B10/00, C12N5/02, G01N21/00. Спосіб визначення схильності до спайкової хвороби / Вансович В.Є., Запорожан В.М., Ничитайло М.Ю.; заявник та патентовласник Одеський державний медичний університет. - №а200509703; заявл. 17.10.05; опубл. 15.05.06, Бюл. №5. (Дисертантом виконано формулювання ідеї нового способу, проведення основних досліджень, аналіз результатів та підготовка до подачі заявки на винахід).

27. Деклараційний патент на корисну модель №13251 Україна, МПК(2006) A61B10/00. Спосіб визначення успадкованої схильності до спайкової хвороби / Вансович В.Є., Запорожан В.М., Ничитайло М.Ю.; заявник та патентовласник Одеський державний медичний університет. - № u200509702; заявл. 17.10.05; опубл. 15.03.06, Бюл. №3. (Здобувачем виконано формулювання ідеї нового способу, проведення досліджень, аналіз результатів та підготовка до подачі заявки на винахід).

28. Вансович В.Є. Вікові та статеві аспекти захворюваності на спайкову хворобу очеревини / В.Є. Вансович // Матеріали Х всеукраїнської науково-практичної та навчально-методичної конференції співробітників кафедр загальної хірургії вищих медичних навчальних закладів України, присвяченої 80-річчю професора А.Я. Фіщенка. Вісник Вінницького національного медичного університету.- 2004.- №1/1.- С. 109-110.

29. Вансович В.Є. Активність ацетилхолінестерази у хворих похилого віку зі спайковою хворобою очеревини / В.Є. Вансович // Актуальні питання геріатричної хірургії: міжнародна науково-практична конференція: збірник матеріалів, 1-2 квітня 2004 р. - Тернопіль. - 2004. - С. 62-63.

30. Вансович В.Є. Фенотипи гаптоглобіну у хворих на спайкову хворобу очеревини / В.Є. Вансович // Сучасні досягнення спортивної медицини, лікувальної фізкультури та валеології: Х Ювілейна міжнародна наук.-практ. конф.: матеріали. - Одеса: Одес. держ. мед. ун-т. - 2004. - С. 209-210.

31. Вансович В.Є. Особливості обміну біополімерів сполучної тканини у хворих на спайкову хворобу очеревини / В.Є. Вансович // ІІІ-і читання В.В. Підвисоцького: наук. конф.: тези доповідей, 27-29 травня 2004 р.- Одеса: Одес. держ. мед. ун-т, 2004.- С. 23-24.

32. Вансович В.Є. Особливості експериментального спайкоутворення в щурів з різним функціональним станом глутатіонзалежної ланки антиоксидантної системи / В.Є. Вансович // Актуальні питання клінічної анатомії та оперативної хірургії: всеукраїнська наук. конф.: матеріали, 11-13 жовтня 2004 р. // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2004. - №3. - С. 40-41.

33. Вансович В.Є. Дослідження стану нервового апарату стінки тонкої кишки за умов експериментального спайкоутворення / В.Є. Вансович // Гістологія на сучасному етапі розвитку науки: науково-практична конференція: матеріали. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. - С. 12.

34. Вансович В.Є. Можливості оптимізації досліджень процесів спайкоутворення у черевній порожнині / В.Є. Вансович // Динаміка наукових досліджень 2004: ІІІ Міжнародна науково-практична конференція: матеріали.- Т. 57. Медицина.- Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004.- С. 7-8.

35. Вансович В.Є. Стан окислювально-антиоксидантного гомеостазу за умов моделювання спайкового процесу в черевній порожнині / В.Є. Вансович // Від фундаментальних досліджень - до прогресу в медицині: Науково-практична конференція з міжнародною участю, присвячена 200-річчю з дня заснування Харківського державного медичного університету: матеріали. - Харків: ХДМУ, 2004. - С. 10.

36. Вансович В.Є. Профілактика дегенеративних змін нервових волокон стінки тонкої кишки при спайковій хворобі / В.Є. Вансович // Біофізичні стандарти та інформаційні технології в медицині: конференція: матеріали. Одеса: Астропринт, 2004. - С. 8.

37. Вансович В.Є. Результати комплексного лікування спайкової хвороби черевної порожнини / В.Є. Вансович, М.Ю. Ничитайло // Хірургічне лікування ран та дефектів мяких тканин: науково-практична конференція з міжнародною участю: матеріали. - Клінічна хірургія. - 2004. - №11-12. - С. 14. (Дисертантом виконано формування груп хворих, спостереження за ними протягом всього періоду лікування, статистична, участь у аналізі результатів, формулювання висновків та підготовка статті до друку).

38. Вансович В.Є. Особливості асоціативної активності акроцентричних хромосом у хірургічних хворих / В.Є. Вансович // Біофізичні стандарти та інформаційні технології в медицині: конференція: матеріали. Одеса: Астропринт, 2005. - С. 8-9.

39. Вансович В.Є. Активність ацетилхолінестерази у стінці тонкої кишки при експериментальному спайкоутворенні / В.Є. Вансович, В.К. Напханюк, В.О. Ульянов // ІІІ міжнародні Пироговські читання: матеріали, 6 жовтня 2006 р. - Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2006. - №2. - С. 372. (Дисертантом виконано планування та проведення експериментальних досліджень, підготовка матеріалу для визначення активності ацетилхолінестерази у стінці тонкої кишки при експериментальному спайкоутворенні, участь в аналізі результатів досліджень).

40. Вансович В.Є. Виникнення транслокацій хромосом у хворих на спайкову хворобу очеревини / В.Є. Вансович // Здобутки клінічної і експериментальної медицини: XLIX підсумкова науково-практична конф.: матеріали, 2 червня 2006 р. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2006. - С. 78-79.

41. Вансович В.Є. Порушення обміну біополімерів сполучної тканини при спайковій хворобі у пацієнтів з різним фенотипом гаптоглобіну / В.Є. Вансович // Бюлетень VI читань ім. В.В. Підвисоцького, присвячених до 150-річчя з дня народження, 31 травня - 1 червня 2007 р.- Одеса: Одес. держ. мед. ун-т, 2007.- С. 55-56.