Патогенез порушень функцій нирок у-опромінених щурів різного віку - Автореферат

При цьому, виникає суттєве протиріччя між традиційними уявленнями щодо відносної радіорезистентності нирок та тяжкими віддаленими наслідками у вигляді інтерстиційного нефросклерозу (Москалев Ю.И., 1991; Ушаков И.Б. и соавт., 2000), що визначає необхідність більш детального вивчення морфо-функціонального стану нирок саме за умов іонізуючого опромінення, тим більше, що у літературі є лише поодинокі відомості щодо вікових особливостей радіаційних уражень нирок та їхніх можливих патогенетичних механізмів. З даних літератури відомо, що у разі дії на організм тварин інкорпорованого радіоактивного йоду (Деденко И.К. и соавт., 1990; Доломатов С.И. и соавт., 2002) функціональний стан нирок порушується вже на початку променевих уражень, проте, практично не вивчений функціональний стан нирок при гострій променевій хворобі середнього ступеня тяжкості внаслідок дії зовнішніх джерел іонізуючого випромінювання. Дослідження виконувалися в межах планового наукового напрямку науково-дослідницької роботи Одеського державного медичного університету “Патогенетичні механізми розвитку захворювання репродуктивної системи в умовах агресивних факторів середовища і шляхи їх корекції” (№ державної реєстрації 0199U004330). Метою дисертаційної роботи було вивчення патофізіологічних механізмів порушення функціонального стану та особливості морфологічних змін тканин нирок щурів різного віку (статевозрілих, статевонезрілих, старих щурів) після дії одноразового g-опромінення в дозі 5,82 Гр за умов індукованого водного та сольового діурезу. 2) встановити особливості функціонального стану нирок (осморегулюючої та екскреторної функцій) щурів різного віку за умов індукованого діурезу через 3 год та 7 діб після ?-опромінення.В отриманих зразках плазми крові і сечі проводили аналіз хімічного складу за наступними методиками: загальний білок у сечі визначали фотометрично (довжина хвилі 590 нм) на “СФ-46” („Ломо”, виробництво Росія) сульфосаліциловим методом (Михеева А.И. и соавт., 1969); креатинін плазми крові і сечі визначали також фотометрично на “СФ-46” (довжина хвилі 520 нм) за реакцією з пікриновою кислотою (Рябов С.И. и соавт., 1979); осмоляльність сечі та плазми крові визначали загальноприйнятим кріоскопічним методом на осмометрі „3Д3” (виробництво США) (Рябов С.И. и соавт., 1979), концентрацію нітритів у плазмі крові і сечі визначали фотометрично (довжина хвилі 540 нм) за методикою, запропонованою Емченко Н.Л. и соавт. Поряд зі збільшенням концентрації білку, його екскреція складала 1,3±0,03 мг/год (р<0,05 - у порівняні з контролем) - через 3 год та 1,2±0,02 мг/год (р<0,05-у порівняні з контролем) - через 7 діб після g-опромінення, що було вищим від показників контролю більш як в десять разів в обох випадках. При цьому констатовано, що через 3 год після ?-опромінення рівень нітритів у сечі був вищим (7,3±0,2 мкмоль /л ,р<0,05-у порівняні з контролем), ніж у плазмі крові (5,7±0,9 мкмоль/л, р<0,05-у порівняні з контролем), а через 7 діб після g-опромінення вміст його в сечі знижується (до 1,6±0,6 мкмоль /л) і практично не змінюється у плазмі крові (5,6±0,9 мкмоль /л, р<0,05 - у порівняні з контролем). Разом з цим, відмічено підвищення концентрації білку в сечі, так через 3 год після g-опромінення вона дорівнювала 46,5±1,2 мг/л, що було на 64,9% вищим від значень контролю, а через 7 діб його концентрація була в 5,5 рази вища за контрольні показники. При визначені стану осморегулюючої функції нирок було відмічено зниження кліренсу осмотично активних речовин, так через 3 год після g-опромінення він дорівнював 1,5±0,07 мл/год, а через 7 діб - 1,7±0,05 мл/год, що було нижчим від контролю відповідно на 25% та 15%.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що полягає в визначенні патогенетичних механізмів порушень функціонального стану нирок щурів, які зазнали впливу одноразового ?-опромінення в дозі 5,82 Гр, а також досліджено загальні закономірності цих порушень та особливості морфологічного стану тканин нирок в віковому аспекті. Функціональний стан нирок щурів різного віку (осморегулююча та екскреторна функції) за умов індукованого діурезу порушується вже через 3 годин після радіаційного впливу, що супроводжується зниженням ефективності осморегулюючої функції нирок майже в 3 рази, про що насамперед свідчить підвищення кліренсу осмотично активних речовин в 2,8 рази, при цьому, протеїнурія більш виражена в групі статевозрілих та статевонезрілих щурів через 3 год, с тенденцією до зростання у 10 разів, через 7 діб після ?-опромінення в кожній віковій групі. Збільшення екскреції осмотично активних речовин більш ніж в 2,5 рази на фоні зменшення клубочкової фільтрації свідчить про зниження канальцевої реабсорбції, що є найбільшим в групі старих та статевонезрілих щурів, з позитивною динамікою цих змін з боку клубочкової фільтрації на 7 добу дослідів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що полягає в визначенні патогенетичних механізмів порушень функціонального стану нирок щурів, які зазнали впливу одноразового ?-опромінення в дозі 5,82 Гр, а також досліджено загальні закономірності цих порушень та особливості морфологічного стану тканин нирок в віковому аспекті.

1. Встановлена наявність загальних закономірностей збільшення клубочкової фільтрації та екскреції нітритів, а також особливостей функції нирок (осморегулюючої, екскреторної) у щурів різного віку в відповідь на сольове навантаження в порівнянні с водним діурезом при відсутності суттєвих морфологічних змін в тканинах нирок.

2. Функціональний стан нирок щурів різного віку (осморегулююча та екскреторна функції) за умов індукованого діурезу порушується вже через 3 годин після радіаційного впливу, що супроводжується зниженням ефективності осморегулюючої функції нирок майже в 3 рази, про що насамперед свідчить підвищення кліренсу осмотично активних речовин в 2,8 рази, при цьому, протеїнурія більш виражена в групі статевозрілих та статевонезрілих щурів через 3 год, с тенденцією до зростання у 10 разів, через 7 діб після ?-опромінення в кожній віковій групі.

3. Впродовж перших 3 годин після ?-опромінення порушення функціонального стану нирок щурів різного віку за умов індукованого діурезу проявляється зниженням клубочкової фільтрації на 20%. Збільшення екскреції осмотично активних речовин більш ніж в 2,5 рази на фоні зменшення клубочкової фільтрації свідчить про зниження канальцевої реабсорбції, що є найбільшим в групі старих та статевонезрілих щурів, з позитивною динамікою цих змін з боку клубочкової фільтрації на 7 добу дослідів.

4. Доведено, що концентрація нітритів в сечі опромінених тварин різного віку не залежіть від коливання їх вмісту у плазмі крові. В сечі статевозрілих та статевонезрілих щурів концентрація нітритів за умов індукованого діурезу через 3 год та 7 діб після радіаційного впливу перевищує контрольні значення більш ніж в 6 разів, хоча при цьому відмічаються стабільні показники концентрації нітритів в плазмі крові, навпаки, в сечі старих щурів концентрація нітритів має тенденцію до зменшення. Зниження функціональної здатності нирок щодо регуляції обміну нітритів у старих тварин, є проявом вікових особливостей судинного ендотелію.

5. Патофізіологічні зміни нирок у групі статевозрілих, статевонезрілих і старих щурів супроводжувалися морфологічними змінами, які свідчать про пошкодження клубочків і ниркових судин. Ушкодження проксимальних та дистальних звивистих канальців нефрону більш виражені у нирках старих щурів.

6. Нирки належать до радіорезистентних органів, але для виявлення порушень ниркових процесів та функцій необхідно визначати стан клубочкової фільтрації, канальцевої реабсорбції, та осморегулюючої функції нирок, найкраще, в стандартизованих умовах індукованого водного та сольового діурезу.

1. Патогенез поліуричної стадії нефротоксичної гострої ниркової недостатності // Журнал Академії медичних наук України. - 2000. - № 4. - С. 775-781 (соавт. Гоженко А.І., Роговий Ю.Є., Федорук О.С.; дисертантом проведено пошук та огляд літератури, переклад з англійської та оформлення статті).

2. Вплив тотального ?-опромінення на функціональний стан нирок щурів у гострому періоді ушкодження // Одеський медичний журнал. - 2002.- № 5. - С. 18-20 (соавт. Гоженко А.І., Доломатов С.І.; дисертантом проведено пошук літератури, біохімічні дослідження, розрахунок одержаних даних, оформлення статті.)

3. Функціональний стан нирок статевозрілих щурів при променевій хворобі середнього ступеня тяжкості // Одеський медичний журнал - 2003. - № 5. - С. 17-20 (соавт. Гоженко А.І., Доломатов С.І., Цвіговський В.М., Пихтеєв Д.М.; дисертантом виконано біохімічні дослідження сечі та крові, проведено статистичну обробку та розрахунок отриманих даних, оформлення статті).

4. Функціональний стан нирок щурів у різні терміни гострої променевої хвороби // Клінічна та експериментальна патологія (Матеріали IV національного конгресу патофізіологів України „Фундаментальні аспекти сучасної медицини” з міжнародною участю). - 2004.- № 2, ч.2. - С. 434-436.

5. Вплив тотального ?-опромінення в дозі 5,82 Гр на активність перекисного окислення ліпідів // VIII Міжнародна науково-практична конференція „Сучасні досягнення спортивної медицини, лікувальної фізкультури та валеології”: Тези доповід. - Одеса: Одес. держ. мед. ун-т, 2002. - С. 61-62.

6. Вплив гострого ?-опромінення на ниркові механізми осморегулюючої функції // Міжрегіональна науково-практична конференція „Здобутки клінічної та експериментальної медицини”: Тези доповід. - Тернопіль, 2002. - С. 42-43 (соавт. Комаровський С.О.; дисертантом проведено біохімічні досліди, біохімічний аналіз отриманих результатів та статистична обробки даних, їх розрахунок).

7. Влияние ионизирующего излучения на гомеостатические функции почек половозрелых крыс // Міжнародна наукова конференція в межах року Росії в Україні „Гомеостаз: фізіологія, патофізіологія, фармакологія і клініка”: Тези доповід. - Одеса: Одес. держ. мед. ун-т, 2003 .- С. 51.

8. Функціональний стан нирок щурів у гострому періоді променевої хвороби середнього ступеня тяжкості // Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених „Вчені майбутнього”: - Одеса: Одес. держ. мед. ун-т, 2003. - С. 22.

9. Основные закономерности нарушений функций почек крыс разного возраста в условиях радиационного воздействия // „ІІІ Читання ім. В.В.Підвисоцького”: Тези доповід. - Одеса: Одес. держ. мед. ун-т, 2004. - С. 59.

Размещено на .ru