Патогенетичне значення та терапевтична тактика при активації Епштейна–Барр вірусної інфекції у дітей хворих на гострі інфекційні захворювання - Автореферат

Досі ЕБВ-інфекцію традиційно розглядали, як гостре, що має циклічний перебіг, інфекційне захворювання, з клінікою інфекційного мононуклеозу. Однак сьогодні доведено, що ЕБВ-інфекція є переважно хронічною інфекцією з безсимптомним епізодом первинного зараження, який у клінічно маніфестній формі в Україні зустрічається менш ніж в 1% первинно інфікованих ЕБВ дітей та дорослих, і в анамнезі відзначено лише в 1,3% хронічно інфікованих осіб (Марков І.С., 2002; Кульмінська І.Ю., 2006; Aoukaty Однак ЕБВ-інфекція у стані активності, і особливо у періоді її реактивації, може ускладнити перебіг, збільшити тривалість гострих інфекційних захворювань, призвести до недостатньо ефективного звичайно успішного стандартного лікування цих захворювань. Таким чином, дослідження активності ЕБВ-інфекції у дітей, хворих на гострі інфекційні захворювання, на сьогодні є актуальними, що потребують детального розгляду та поглибленого вивчення. Мета дослідження: виявити клініко-патогенетичну роль ЕБВ-інфекції у перебігу інфекційного процесу у дітей, хворих на гострі респіраторні інфекції, гострі кишкові інфекції, гнійні менінгіти та оптимізувати тактику лікування.Усі обстежені хворі були розподілені на наступні групи: 1-шу групу склали 94 (75,2%) хворих на гострі респіраторні інфекції середнього ступеня важкості, з них 28 (29,8%) хворих, у лікувальний комплекс яких входив специфічний імуноглобулін проти Епштейна-Барр вірусу; 2-гу групу - 23 (18,4%) хворих на гострі кишкові інфекції середнього ступеня важкості; 3-тю групу - 8 (6,4%) хворих на гострі гнійні менінгіти з важким перебігом. Дослідження щодо виявлення частоти та ступеня активності ЕБВ-інфекції у 125 дітей, хворих на гострі інфекційні захворювання (ГРІ, ГКІ, гнійні менінгіти), показали не тільки широке розповсюдження цієї інфекції у дитячої популяції, а й незалежність ії виявлення від виду супутнього інфекційного захворювання, етіології збудника, а також важкості основного захворювання. Разом з типовою клінічною картиною, яка характерна для ГРІ, у хворих цієй групи були виявлені також і симптоми, характерні для ЕБВ-інфекції. Аналізуючи клініку перебігу ЕБВ-інфекції у хворих на ГРІ, слід видзначити, що клінічні прояви ЕБВ-інфекції, незалежно від форми її активності, носили однотипний характер у всіх 94 хворих. У ЗАК кількість атипових мононукліарів, залежно від форми активності ЕБВ-інфекції, коливалась у середньому від 25,9±1,39% у хворих на активну форму, до 19,6±1,38% - у хворих на паст-інфекцію.У дисертаційній роботі вивчено вплив активованих форм супутньої Епштейна-Барр вірусної інфекції на перебіг інфекційного процесу у дітей, хворих на гострі респіраторні інфекції, гострі кишкові інфекції, гнійні менінгіти, та досягнуто вирішення актуального наукового питання сучасної дитячої інфектології - поліпшення підходу в оцінці нерівного перебігу різних інфекційних хвороб, повязаного з активацією ЕБВ-інфекції, а також їх прогнозу та ефективності лікування з урахуванням використання специфічного імуноглобуліну проти ЕБВ. Частота виявлення та ступень активації Епштейна-Барр вірусної інфекції при ГРІ, ГКІ, гнійних менінгітах у дітей не залежали від етіології, нозології та важкості основного захворювання. Активовані форми Епштейна-Барр вірусної інфекції призводять до погіршення клінічної картини гострих інфекційних захворювань, тривалішому перебігу хвороби, неефективності стандартного лікування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертаційній роботі вивчено вплив активованих форм супутньої Епштейна-Барр вірусної інфекції на перебіг інфекційного процесу у дітей, хворих на гострі респіраторні інфекції, гострі кишкові інфекції, гнійні менінгіти, та досягнуто вирішення актуального наукового питання сучасної дитячої інфектології - поліпшення підходу в оцінці нерівного перебігу різних інфекційних хвороб, повязаного з активацією ЕБВ-інфекції, а також їх прогнозу та ефективності лікування з урахуванням використання специфічного імуноглобуліну проти ЕБВ.

1. У дітей, хворих на гострі інфекційні захворювання, виявлена активація супутньої Епштейна-Барр вірусної інфекції при ГРІ у 46,8%, ГКІ - 47,7%, гнійних менінгітах - 50% хворих.

2. Частота виявлення та ступень активації Епштейна-Барр вірусної інфекції при ГРІ, ГКІ, гнійних менінгітах у дітей не залежали від етіології, нозології та важкості основного захворювання.

3. Активовані форми Епштейна-Барр вірусної інфекції призводять до погіршення клінічної картини гострих інфекційних захворювань, тривалішому перебігу хвороби, неефективності стандартного лікування.

4. У дітей, хворих на гострі інфекційні захворювання, відзначені як кількісні, так і функціональні зміни показників клітинного (CD3, CD4, CD22, CD8 лімфоцитів) та гуморального (IGA, IGM, IGG) імунітету, найбільш виражені при гострій і реактивованій формах Епштейна-Барр вірусній інфекції.

5. Виявлення гострої, реактивованої та персистувальної форм ЕБВ-інфекції при гострих інфекційних захворюваннях у дітей обумовлює доцільність використання у комплексній терапії специфічного імуноглобуліну проти ЕБВ.

6. Обгрунтована та доведена клінічна ефективність специфічного імуноглобуліну проти ЕБВ у комплексній терапії гострих респіраторних інфекцій у дітей, які проходять на фоні ЕБВ-інфекції.

Практичні рекомендації

1. Згідно із загальноприйнятими критеріями оцінки перебігу гострих інфекційних захворювань, велике значення має визначення рівня активності супутньої ЕБВ-інфекції, що можна використовувати як додатковий критерій для оцінки важкості та прогнозу основного захворювання, а також планування лікувальної тактики.

2. Методика призначення специфічного імуноглобуліну проти ЕБВ: вводиться внутрішньомязово 1 раз на день, через день, №5, у разовій дозі відповідно до віку - до 3 років - 1,5 мл; після 3 років - 3 мл на одне введення.

1. Богадельніков І.В. Латентна персистуюча інфекція - «п?ята колона» в організмі? / Богадельніков І.В., Березіна Л.В., Демидкін В.О. // Ліки України. - 2004. -№ 9. - С.4. (Участь у плануванні клінічних досліджень, збір, аналіз i статистистична обробка матеріалу, написання статті).

2. Богадельников И.В. Частота и активность Эпштейна-Барр вирусной инфекции при некоторых инфекционных болезнях у детей / Богадельников И.В., Березина Л.В. // Врачебная практика. - 2005. -№ 1. - С.46-49. (Здобувачем розроблено дизайн дослідження, проведені статистична обробка результатів, написання та оформлення статті).

3. Богадельников И.В. Герпесвирусные инфекции в организме - недостаток или утонченное совершенство? / Богадельников И.В., Вяльцева Ю. В., Березина Л.В. // Современная педиатрия. - 2006. - №4. - С.96-98. (Здобувачем проведено збір клінічного матеріалу, аналіз i статистистична обробка, підготовка тезисів до друку).

4. Богадельников И.В. Скрытые вирусные инфекции, как биоэтическая проблема / Богадельников И.В., Березина Л.В., Урсина В.А. // Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравоохранения: Тр. КГМУ им. С.И. Георгиевского. - Симферополь, 2006. - Т.141, Ч. V. - С.17-21. (Здобувачем проведено збір клінічного матеріалу, аналіз i статистистична обробка, оформлення тезисів до друку).

5. Богадельников И.В. Состояние клеточного и гуморального иммунитета у детей больных острыми инфекционными болезнями при активации Эпштейна-Барр вирусной инфекции / Богадельников И.В., Березина Л.В. // Внутриклеточные инфекции и состояние здоровья детей в XXI веке. Материалы II научно-практической конференции с международным участием. - Донецьк, 2008. - С.28-30. (Участь у плануванні клінічних досліджень, збір, аналіз i статистистична обробка матеріалу, написання статті).

6. Березина Л.В. Активность Эпштейна-Барр вирусной инфекции при гнойных менингитах у детей / Березина Л.В. // Внутриклеточные инфекции и состояние здоровья детей в XXI веке: Матер. Межд. науч.-практ. конф. 25-26 окт. 2005 г., Донецк. - Донецк, 2005. - С.21.

7. Богадельніков І.В. Частота виявлення і активність ЕБВ-інфекції у дітей, хворих на ГКИ / Богадельніков І.В., Березіна Л.В. // TORCH-інфекції: діагностика, лікування та профілактика: Матер. Всеукр. наук.-практ. конф. - Миргород, 2006. - С.3. (Здобувачем проведено збір клінічного матеріалу, аналіз i статистистична обробка, оформлення тезисів до друку).

8. Богадельніков І.В. Частота виявлення і активність ЕБВ-інфекції у дітей, хворих на ГРВІ / Богадельніков І.В., Березіна Л.В. // TORCH-інфекції: діагностика, лікування та профілактика: Матер. Всеукр. наук.-практ. конф. - Тернопіль, 2007. - С.8. (Здобувачем проведено збір матеріалу, аналіз даних та оформлення тезисів).

9. Богадельников И.В. Применение специфического иммуноглобулина против вируса Эпштейна-Барр в лечении острых респираторных инфекций у детей, протекающих на фоне ЭБВ-инфекции / Богадельников И.В., Березина Л.В. // Вопросы иммунологии в педиатрии: Матер. Всеукр. наук.-практ. конф. - Днепропетровск, 2007. - С.15. (Участь у плануванні клінічних досліджень, збір, аналіз i статистистична обробка матеріалу, написання статті).

10. Богадельников И.В. Влияние активации ЭБВ-инфекции на клиническое течение острых гнойных менингитов у детей / Богадельников И.В., Березина Л.В. // Вопросы иммунологии в педиатрии: Тез. V Всеукр. науч.-практ. конф., 13-14 окт. 2005 г., Форос. - Форос, 2005. - С.10. (Здобувачем проведено збір клінічного матеріалу, аналіз i статистистична обробка, оформлення тезисів до друку).

Размещено на .ru