Патогенетичне значення та терапевтична тактика при активації Епштейна–Барр вірусної інфекції у дітей хворих на гострі інфекційні захворювання - Автореферат
Виявлення клініко-патогенетичної ролі ЕБВ-інфекції у перебігу інфекційного процесу у хворих на гострі респіраторні інфекції, гострі кишкові інфекції, гнійні менінгіти. Методи оптимізації тактики лікування що включає терапію специфічним імуноглобуліном.
При низкой оригинальности работы "Патогенетичне значення та терапевтична тактика при активації Епштейна–Барр вірусної інфекції у дітей хворих на гострі інфекційні захворювання", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Досі ЕБВ-інфекцію традиційно розглядали, як гостре, що має циклічний перебіг, інфекційне захворювання, з клінікою інфекційного мононуклеозу. Однак сьогодні доведено, що ЕБВ-інфекція є переважно хронічною інфекцією з безсимптомним епізодом первинного зараження, який у клінічно маніфестній формі в Україні зустрічається менш ніж в 1% первинно інфікованих ЕБВ дітей та дорослих, і в анамнезі відзначено лише в 1,3% хронічно інфікованих осіб (Марков І.С., 2002; Кульмінська І.Ю., 2006; Aoukaty Однак ЕБВ-інфекція у стані активності, і особливо у періоді її реактивації, може ускладнити перебіг, збільшити тривалість гострих інфекційних захворювань, призвести до недостатньо ефективного звичайно успішного стандартного лікування цих захворювань. Таким чином, дослідження активності ЕБВ-інфекції у дітей, хворих на гострі інфекційні захворювання, на сьогодні є актуальними, що потребують детального розгляду та поглибленого вивчення. Мета дослідження: виявити клініко-патогенетичну роль ЕБВ-інфекції у перебігу інфекційного процесу у дітей, хворих на гострі респіраторні інфекції, гострі кишкові інфекції, гнійні менінгіти та оптимізувати тактику лікування.Усі обстежені хворі були розподілені на наступні групи: 1-шу групу склали 94 (75,2%) хворих на гострі респіраторні інфекції середнього ступеня важкості, з них 28 (29,8%) хворих, у лікувальний комплекс яких входив специфічний імуноглобулін проти Епштейна-Барр вірусу; 2-гу групу - 23 (18,4%) хворих на гострі кишкові інфекції середнього ступеня важкості; 3-тю групу - 8 (6,4%) хворих на гострі гнійні менінгіти з важким перебігом. Дослідження щодо виявлення частоти та ступеня активності ЕБВ-інфекції у 125 дітей, хворих на гострі інфекційні захворювання (ГРІ, ГКІ, гнійні менінгіти), показали не тільки широке розповсюдження цієї інфекції у дитячої популяції, а й незалежність ії виявлення від виду супутнього інфекційного захворювання, етіології збудника, а також важкості основного захворювання. Разом з типовою клінічною картиною, яка характерна для ГРІ, у хворих цієй групи були виявлені також і симптоми, характерні для ЕБВ-інфекції. Аналізуючи клініку перебігу ЕБВ-інфекції у хворих на ГРІ, слід видзначити, що клінічні прояви ЕБВ-інфекції, незалежно від форми її активності, носили однотипний характер у всіх 94 хворих. У ЗАК кількість атипових мононукліарів, залежно від форми активності ЕБВ-інфекції, коливалась у середньому від 25,9±1,39% у хворих на активну форму, до 19,6±1,38% - у хворих на паст-інфекцію.У дисертаційній роботі вивчено вплив активованих форм супутньої Епштейна-Барр вірусної інфекції на перебіг інфекційного процесу у дітей, хворих на гострі респіраторні інфекції, гострі кишкові інфекції, гнійні менінгіти, та досягнуто вирішення актуального наукового питання сучасної дитячої інфектології - поліпшення підходу в оцінці нерівного перебігу різних інфекційних хвороб, повязаного з активацією ЕБВ-інфекції, а також їх прогнозу та ефективності лікування з урахуванням використання специфічного імуноглобуліну проти ЕБВ. Частота виявлення та ступень активації Епштейна-Барр вірусної інфекції при ГРІ, ГКІ, гнійних менінгітах у дітей не залежали від етіології, нозології та важкості основного захворювання. Активовані форми Епштейна-Барр вірусної інфекції призводять до погіршення клінічної картини гострих інфекційних захворювань, тривалішому перебігу хвороби, неефективності стандартного лікування.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
У дисертаційній роботі вивчено вплив активованих форм супутньої Епштейна-Барр вірусної інфекції на перебіг інфекційного процесу у дітей, хворих на гострі респіраторні інфекції, гострі кишкові інфекції, гнійні менінгіти, та досягнуто вирішення актуального наукового питання сучасної дитячої інфектології - поліпшення підходу в оцінці нерівного перебігу різних інфекційних хвороб, повязаного з активацією ЕБВ-інфекції, а також їх прогнозу та ефективності лікування з урахуванням використання специфічного імуноглобуліну проти ЕБВ.
1. У дітей, хворих на гострі інфекційні захворювання, виявлена активація супутньої Епштейна-Барр вірусної інфекції при ГРІ у 46,8%, ГКІ - 47,7%, гнійних менінгітах - 50% хворих.
2. Частота виявлення та ступень активації Епштейна-Барр вірусної інфекції при ГРІ, ГКІ, гнійних менінгітах у дітей не залежали від етіології, нозології та важкості основного захворювання.
3. Активовані форми Епштейна-Барр вірусної інфекції призводять до погіршення клінічної картини гострих інфекційних захворювань, тривалішому перебігу хвороби, неефективності стандартного лікування.
4. У дітей, хворих на гострі інфекційні захворювання, відзначені як кількісні, так і функціональні зміни показників клітинного (CD3, CD4, CD22, CD8 лімфоцитів) та гуморального (IGA, IGM, IGG) імунітету, найбільш виражені при гострій і реактивованій формах Епштейна-Барр вірусній інфекції.
5. Виявлення гострої, реактивованої та персистувальної форм ЕБВ-інфекції при гострих інфекційних захворюваннях у дітей обумовлює доцільність використання у комплексній терапії специфічного імуноглобуліну проти ЕБВ.
6. Обгрунтована та доведена клінічна ефективність специфічного імуноглобуліну проти ЕБВ у комплексній терапії гострих респіраторних інфекцій у дітей, які проходять на фоні ЕБВ-інфекції.
Практичні рекомендації
1. Згідно із загальноприйнятими критеріями оцінки перебігу гострих інфекційних захворювань, велике значення має визначення рівня активності супутньої ЕБВ-інфекції, що можна використовувати як додатковий критерій для оцінки важкості та прогнозу основного захворювання, а також планування лікувальної тактики.
2. Методика призначення специфічного імуноглобуліну проти ЕБВ: вводиться внутрішньомязово 1 раз на день, через день, №5, у разовій дозі відповідно до віку - до 3 років - 1,5 мл; після 3 років - 3 мл на одне введення.
Список литературы
1. Богадельніков І.В. Латентна персистуюча інфекція - «п?ята колона» в організмі? / Богадельніков І.В., Березіна Л.В., Демидкін В.О. // Ліки України. - 2004. -№ 9. - С.4. (Участь у плануванні клінічних досліджень, збір, аналіз i статистистична обробка матеріалу, написання статті).
2. Богадельников И.В. Частота и активность Эпштейна-Барр вирусной инфекции при некоторых инфекционных болезнях у детей / Богадельников И.В., Березина Л.В. // Врачебная практика. - 2005. -№ 1. - С.46-49. (Здобувачем розроблено дизайн дослідження, проведені статистична обробка результатів, написання та оформлення статті).
3. Богадельников И.В. Герпесвирусные инфекции в организме - недостаток или утонченное совершенство? / Богадельников И.В., Вяльцева Ю. В., Березина Л.В. // Современная педиатрия. - 2006. - №4. - С.96-98. (Здобувачем проведено збір клінічного матеріалу, аналіз i статистистична обробка, підготовка тезисів до друку).
4. Богадельников И.В. Скрытые вирусные инфекции, как биоэтическая проблема / Богадельников И.В., Березина Л.В., Урсина В.А. // Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравоохранения: Тр. КГМУ им. С.И. Георгиевского. - Симферополь, 2006. - Т.141, Ч. V. - С.17-21. (Здобувачем проведено збір клінічного матеріалу, аналіз i статистистична обробка, оформлення тезисів до друку).
5. Богадельников И.В. Состояние клеточного и гуморального иммунитета у детей больных острыми инфекционными болезнями при активации Эпштейна-Барр вирусной инфекции / Богадельников И.В., Березина Л.В. // Внутриклеточные инфекции и состояние здоровья детей в XXI веке. Материалы II научно-практической конференции с международным участием. - Донецьк, 2008. - С.28-30. (Участь у плануванні клінічних досліджень, збір, аналіз i статистистична обробка матеріалу, написання статті).
6. Березина Л.В. Активность Эпштейна-Барр вирусной инфекции при гнойных менингитах у детей / Березина Л.В. // Внутриклеточные инфекции и состояние здоровья детей в XXI веке: Матер. Межд. науч.-практ. конф. 25-26 окт. 2005 г., Донецк. - Донецк, 2005. - С.21.
7. Богадельніков І.В. Частота виявлення і активність ЕБВ-інфекції у дітей, хворих на ГКИ / Богадельніков І.В., Березіна Л.В. // TORCH-інфекції: діагностика, лікування та профілактика: Матер. Всеукр. наук.-практ. конф. - Миргород, 2006. - С.3. (Здобувачем проведено збір клінічного матеріалу, аналіз i статистистична обробка, оформлення тезисів до друку).
8. Богадельніков І.В. Частота виявлення і активність ЕБВ-інфекції у дітей, хворих на ГРВІ / Богадельніков І.В., Березіна Л.В. // TORCH-інфекції: діагностика, лікування та профілактика: Матер. Всеукр. наук.-практ. конф. - Тернопіль, 2007. - С.8. (Здобувачем проведено збір матеріалу, аналіз даних та оформлення тезисів).
9. Богадельников И.В. Применение специфического иммуноглобулина против вируса Эпштейна-Барр в лечении острых респираторных инфекций у детей, протекающих на фоне ЭБВ-инфекции / Богадельников И.В., Березина Л.В. // Вопросы иммунологии в педиатрии: Матер. Всеукр. наук.-практ. конф. - Днепропетровск, 2007. - С.15. (Участь у плануванні клінічних досліджень, збір, аналіз i статистистична обробка матеріалу, написання статті).
10. Богадельников И.В. Влияние активации ЭБВ-инфекции на клиническое течение острых гнойных менингитов у детей / Богадельников И.В., Березина Л.В. // Вопросы иммунологии в педиатрии: Тез. V Всеукр. науч.-практ. конф., 13-14 окт. 2005 г., Форос. - Форос, 2005. - С.10. (Здобувачем проведено збір клінічного матеріалу, аналіз i статистистична обробка, оформлення тезисів до друку).
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы