Патогенетичне обгрунтування застосування комплексу променевих методів дисертацій в диспансерному нагляді учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС із тиреоїдною патологією - Автореферат

Якщо врахувати те, що під час аварії i в подальшому в атмосферу було викинуто значну кількість ізотопів радіоактивного йоду, тропних до щитовидної залози, стає зрозумілим важливість досліджень, спрямованих на вивчення стану системи гіпофіз - щитовидна залоза не тільки у мешканців “забруднених” територій, а i у безпосередніх учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (О.Ф.Возіанов, 1996). З урахуванням радіоімунологічного динамічного дослідження гормонального та імунного стану доведено, що дифузне збільшення щитовидної залози Ia-II ct. далеко не завжди є варіантом норми, а буває фоном, на якому розвивається органічна тиреоїдна патологія, i тому потребує відповідного диспансерного нагляду, а при необхідності - i корекції функціональних зрушень; це відрізняється від думки про завжди фізіологічний характер i банальність дифузного збільшення щитовидної залози. Матеріали дисертації доповідалися i обговорювалися на: Республіканському семінарі “Сучасні методи діагностики та лікування хвороб щитовидної залози”, травень 1992 р., Харків; Республіканській науково-практичній конференції “Проблеми діагностики та лікування захворювань щитовидної залози”, Харків, квітень 1993 р.; Українській науково-практичній конференції “Лучевая діагностика и лучевая терапия профессиональных и системных заболеваний”, Донецьк, вересень 1993 р.; Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні питання медичної радіології та інформаційних технологій”, Ізмаїл, 1994 р.; V зїзді ендокринологів України, квітень 1994 р., Івано-Франківськ; 9-му Європейському конгресі радіологів, березень 1995 р., Відень, Австрія; IV зїзді онкологів України, вересень 1995 р., Київ; Науково-практичній конференції “Комплексна діагностика захворювань щитовидної залози, органів черевної порожнини, заочеревинного простору”, квітень 1995 р., Харків; інтернаціональній конференції по наслідках аварії на ЧАЕС та інших радіаційних впливах, листопад, 1995 р., Женева, Швейцарія; Республіканській науково-практичній конференції, травень1998 р., Одеса; Серед обстежених з тиреоїдною патологією було 166 хворих з аутоімунним тиреоїдитом (АІТ), 101 - з вузловим зобом (ВЗ), 12 хворих на рак щитовидної залози (РЩЗ) та 276 пацієнтів з дифузним збільшенням щитовидної залози (ДЗЩЗ). В залежності від термінів перебування в зоні аварії нами було сформовано 4 групи: 1 група (“йодний” період) - з моментом завершення перебування в зоні аварії 30 липня 1986 року (334 особи); 2 група - до 31 грудня 1986 р. (583 особи); 3 група - ті, хто працював в зоні аварії у 1987 році (282 особи) i 4 група - хто був у зоні ЧАЕС у 1988-1989 роках (137 осіб).Використання променевих методів in vivo та in vitro діагностики в комплексному клініко-лабораторному моніторингу учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС дозволило зясувати патогенетичні механізми виникнення розвитку та перебігу тиреоїдної патології, що було покладено в основу розробленої системи диспансеризації цієї категорії хворих, спрямованої на профілактику, своєчасну діагностику та вибір методу терапії захворювань щитовидної залози. Час виявлення ДЗЩЗ Ia-II ст. та вузлової тиреоїдної патології в учасників ЛНА на ЧАЕС визначається не стільки терміном перебування їх у зоні радіаційної аварії, скільки часом самої аварії, тобто подіями, які мали місце в Харкові i Харківській області у перші післяаварійні дні (підвищення обємної концентрації 131I в повітрі у 8,5 разу, порівняно з припустимим). Перебіг тиреоїдної патології (АІТ, ВЗ) та ДЗЩЗ Ia-II ст. у певної частини учасників ЛНА на ЧАЕС за даними РІА характеризується проявами як субклінічного гіпотиреозу (внаслідок ураження щитовидної залози ізотопами йоду), так i субклінічними ознаками пригнічення тиреотропної функції гіпофізу внаслідок впливу на гіпоталамо-гіпофізарні структури прямої i непрямої дії іонізувальної радіації (зниження вмісту ТТГ у 39-71% пацієнтів з ВЗ та АІТ). Динамічне спостереження за рівнем ТТГ в учасників ЛНА на ЧАЕС як з тиреоїдною патологією, так i без неї (протягом 8 років після закінчення робіт в зоні аварії) свідчить про його поступове зниження, найбільш виражене у пацієнтів з АІТ.

1. Використання променевих методів in vivo та in vitro діагностики в комплексному клініко-лабораторному моніторингу учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС дозволило зясувати патогенетичні механізми виникнення розвитку та перебігу тиреоїдної патології, що було покладено в основу розробленої системи диспансеризації цієї категорії хворих, спрямованої на профілактику, своєчасну діагностику та вибір методу терапії захворювань щитовидної залози.

2. Через 10 років після аварії на ЧАЕС основною тиреоїдною патологією в учасників ліквідації її наслідків на сході України є аутоімунний тиреоїдит та вузловий зоб (20 та 22% серед іншої патології щитовидної залози).

3. Час виявлення ДЗЩЗ Ia-II ст. та вузлової тиреоїдної патології в учасників ЛНА на ЧАЕС визначається не стільки терміном перебування їх у зоні радіаційної аварії, скільки часом самої аварії, тобто подіями, які мали місце в Харкові i Харківській області у перші післяаварійні дні (підвищення обємної концентрації 131I в повітрі у 8,5 разу, порівняно з припустимим).

4. Перебіг тиреоїдної патології (АІТ, ВЗ) та ДЗЩЗ Ia-II ст. у певної частини учасників ЛНА на ЧАЕС за даними РІА характеризується проявами як субклінічного гіпотиреозу (внаслідок ураження щитовидної залози ізотопами йоду), так i субклінічними ознаками пригнічення тиреотропної функції гіпофізу внаслідок впливу на гіпоталамо-гіпофізарні структури прямої i непрямої дії іонізувальної радіації (зниження вмісту ТТГ у 39-71% пацієнтів з ВЗ та АІТ).

5. Встановлено наявність дозозалежного ефекту між отриманою дозою зовнішнього випромінення i ступенем зниження ТТГ в учасників ЛНА на ЧАЕС. У пацієнтів з патологією щитовидної залози (АІТ, ВЗ) i без її уражень з дозою зовнішнього опромінення вищою 250 МЗВ спостерігалось вірогідне пригнічення тиреотропної функції гіпофіза.

6. Динамічне спостереження за рівнем ТТГ в учасників ЛНА на ЧАЕС як з тиреоїдною патологією, так i без неї (протягом 8 років після закінчення робіт в зоні аварії) свідчить про його поступове зниження, найбільш виражене у пацієнтів з АІТ.

7. В клінічній класифікації АІТ слід виділяти дифузну та дифузно-вузлову форми захворювання за умов цитологічного підтвердження аутоімунного процесу у щитовидній залозі i вузловому утворенні.

8. Патогенетичні механізми розвитку радіаційно зумовленого аутоімунного тиреоїдиту в учасників ЛНА на ЧАЕС опосередковані переважно через гуморальну ланку імунітету i систему неспецифічного захисту організму з превалюванням гіперсенситивних реакцій негайного типу.

9. Пацієнти - учасники ЛНА з тиреоїдною патологією та ДЗЩЗ Ia-II ст. i підвищеними рівнями ТГ та РЕА (60-76 % обстежених) складають групу ризику по виникненню пухлин щитовидної залози i потребують диспансерного нагляду.

10. ДЗЩЗ Ia-II ст. у дорослих в сучасних радіаційно-екологічних умовах України є передпатологічним станом, на тлі якого може виникати будь-яка тиреоїдна патологія. Пацієнти з ДЗЩЗ Ia-II ст. потребують динамічного спостереження, а при необхідності - імуногормональної корекції.

1. Роздильський С.И., Афанасьева Н.И., Начинова Н.А. Особенности клинического течения и терапии рака щитовидной железы у детей// Тер. архив. - 1992. - №10. - С.170-175.

2. Афанасьєва Н.I., Ткаченко Г.I., Астапєва О.М., Лозинська I.М. та ін. Критерії формування "групи ризику" виникнення захворювань щитовидної залози серед ліквідаторів аварії на ЧАЕС// УРЖ. -1994. - №1. - С.14-16.

3. Ткаченко Г.I., Роздільський С.I., Москаленко М.В., Кіношенко Ю.Т., Астапєва О.М., Афанасьєва Н.I. Клінічний перебіг, променева діагностика та терапія раку щитовидної залози у дітей та підлітків// УРЖ. - 1995. - №4. - С.308-311.

4. Ткаченко Г.I., Афанасьєва Н.I., Кругліков I.Л., Якимова Т.П. Динаміка i структура тиреоїдної патології серед населення України за 1984-1994 рр.// УРЖ. - 1995. - №1. - С.17-22.

5. Афанасьєва Н.I. Характеристика захворювань щитовидної залози в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС// УРЖ. - 1996. - №4. - С.349-352.

6. Афанасьєва Н.I. Імунна реактивність i тиреоїдна патологія у учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Повідомлення I. Гіперплазія щитовидної залози// УРЖ. - 1997. - №1. - С.19-21.

7. Афанасьєва Н.І. імунна реактивність i тиреоїдна патологія у учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Повідомлення II. Доброякісна та злоякісна тиреоїдна патологія// УРЖ. - 1997. -№2. - С.162-166.

8. Афанасьєва Н.I. Динамічні порушення секреції тиреоїдних гормонів i ТТГ у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС з дифузною формою АІТ/ Променева діагностика, променева терапія/Зб. наукових робіт Асоціації радіологів України (Випуск 3). К., 1998. С.65-7.

9. Афанасьєва Н.I. Особливості тиреоїдного гормонального гомеостазу при гіперплазії щитовидної залози у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС// УРЖ. - 1998. - №2. - С.182-185.

10. Афанасьєва Н.I., Юдіна О.Г. Роль та місце прицільної аспіраційної біопсії під контролем УЗД у діагностиці тиреоїдної патології в сучасних умовах/ Променева діагностика, променева терапія/ Зб. наукових робіт Асоціації радіологів України (Випуск 3). К., 1998. -С.70-75.

11. Афанасьєва Н.I. Гіпофізарно-тиреоїдна система у осіб, що брали участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Вплив доз зовнішнього опромінення// УРЖ. - 1998. - №2. - С.186-188.

12. Н.I.Афанасьєва, Г.I.Ткаченко, О.П.Лукашова та ін. Структурно-функціональні особливості щитовидної залози у хворих з її вузловими утвореннями. I. Ультраструктура аденоматозно зміненої щитовидної залози у хворих на вузлове воло// УРЖ. -1998.-№2. - С.176-181.

13. Афанасьєва Н.I. Особливості тиреоїдного гормонального гомеостазу при захворюваннях щитовидної залози у сучасних радіаційно-екологічних умовах України// УРЖ. - 1998. -№6. - С.354-357.

14. Афанасьєва Н.I. Тиреоїдна карцинома у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС// Вісник проблем біології i медицини. - 1999. - №5. - С.87-90.

15. Рішення про видачу патенту на корисну модель № 98084257/К від 16.02.1999. "Пристрій для аспіраційної тонкоголкової пункційної біопсії".

16. Астапєва О.М., Роздільський С.I., Ткаченко Г.I., Афанасьєва Н.I., Васильєв Л.Я. Прогностична оцінка ефективності лікування хворих на рак щитовидної залози // УРЖ. - 1999. - №1. - С.15.

17. Афанасьева Н.И. Аутоиммунный тиреоидит. Вопросы клинической классификации// Журнал практичного лікаря. - 1999. - №1. - С.34-35.

18. Афанасьєва Н.I. Реакція гіполаламуса i гіпофіза на іонізувальне випромінення// УРЖ. - 1999. - №2. - С.185-187.

19. Ткаченко Г.I., Афанасьєва Н.I., Лукашова О.П., Мамотюк Э.М., Шевцов В.Г. Дослідження ультраструктури клітин аденокарцином щитовидної залози у хворих з тироїдним раком. Повідомлення 2// УРЖ. - 1999. - №3. - С.273-279.