Патогенетичне обгрунтування диференційованого лікування ерозивно-виразкових уражень шлунка та дванадцятипалої кишки у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень - Автореферат

Важливість вивчення взаємозвязку між ерозивно-виразковими ураженнями шлунка та дванадцятипалої кишки (ЕВУШДПК) і хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ) визначається високою частотою їх одночасного перебігу, особливостями клінічної картини та необхідністю розробки комплексного лікування (Бирг Н.А., 2000; Білоконь Т.М., 2005; Височин М.В., Іванова Л.М., 2009; Kanbay M. et al., 2007). Прогресування перебігу ХОЗЛ супроводжується наростанням легеневої недостатності, персистуючим запальним процесом, гіпоксемією, гіпоксією тканин, розвитком легеневої гіпертензії та легеневого серця, а також ураженням інших органів і систем, зокрема шлунка та дванадцятипалої кишки (Христич Т.М., 2006; Бова А.А., 2009; Roussos Однак багато аспектів етіології та патогенезу ЕВУШДПК на тлі ХОЗЛ залишаються ще не до кінця вивченими, зокрема щодо взаємозвязку наявності Helicobacter pylori, змін функцій ендотелію, загального коагуляційного потенціалу крові, процесів фібринолізу та протеолізу, морфо-функціонального стану еритроцитів, оксидантно-протиоксидантного гомеостазу, вмісту деяких цитокінів у крові. Мета дослідження: визначити патогенетичні особливості ерозивно-виразкових уражень шлунка та дванадцятипалої кишки у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень, на підставі чого удосконалити методику диференційованого лікування залежно від виявлених порушень і наявності Helicobacter pylori. Уперше запропоновано удосконалення методики лікування НР-асоційованої ПВ шлунка та ДПК, поєднаної з ХОЗЛ, шляхом застосування як терапії «першої лінії» альтернативної схеми 10-денної протигелікобактерної терапії (рабепразол, амоксицилін, левофлоксацин) та включення до лікувального комплексу амлодипіну та ребаміпіду, що сприяє підвищенню рівня ерадикації Helicobacter pylori, ефективнішому послабленню ендотеліальної дисфункції, усуненню порушень цитокінового профілю, зменшенню метаболічних і гемокоагуляційних розладів, відновленню цілісності слизового шару, покращанню мікроциркуляції у СОШ і показників якості життя пацієнтів.Обстежено 44 (чоловіків - 30 і жінок - 14) хворих на НР-негативні ЕВУШДПК на тлі ХОЗЛ (І група), 28 (чоловіків - 19 і жінок - 9) хворих на ХОЗЛ (ІІ група), 42 (чоловіків - 28 і жінок - 14) хворих на НР-асоційовану ПВ шлунка та ДПК, поєднану з ХОЗЛ (ІІІ група), 32 (чоловіків - 22 і жінок - 10) хворих на НР-асоційовану ПВ шлунка та ДПК (IV група). Досліджували також вміст продуктів окиснювальної модифікації білків (ОМБ) - альдегід-і кетондинітрофенілгадразонів (АКДНФГ) нейтрального (НХ) та основного характеру (ОХ) - у сироватці крові (Дубініна О.Ю. та ін., 1995 в модифікації Мещишена І.Ф., 1998), пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) - малонового діальдегіду - в плазмі крові (МДАПЛ) та еритроцитах (МДАЕР) (Владимиров Ю.А., Арчаков А.І., 1972), ізольованих подвійних звязків (ІПЗ), дієнових конюгатів (ДК), кетодієнів і спряжених трієнів (К/СТ) - у крові (Волчегорський І.А. та ін., 1989); вміст глутатіону відновленого (ГВ) (Мещишен І.Ф., Петрова І.В.,1983), активності глутатіонпероксидази (ГП) (Мещишен І.Ф., 1982), глутатіон-S-трансферази (ГТ) (Мещишен І.Ф., 1987), каталази (Кт) (Королюк М.А. та ін., 1988) у крові. Залежно від проведеного лікування хворих із НР-негативними ЕВУШДПК на тлі ХОЗЛ розподілено на чотири групи: І-А група (n=8) - отримували базисну терапію (БТ) амлодипін (нормодипін) - по 5 мг на добу впродовж 4 тижнів; І-Б група (n=7) - отримували БТ ребаміпід (мукоген) - по 100 мг 3 рази на добу впродовж 4 тижнів; І-В група (n=10) - отримували БТ амлодипін (нормодипін) - по 5 мг на добу та ребаміпід (мукоген) - по 100 мг 3 рази на добу впродовж 4 тижнів; І-Г група (n=19) - отримували БТ (рабепразол - по 20 мг 2 рази на добу 28 днів та симптоматичне лікування (за необхідності) - прокінетики (мотиліум) та/або спазмолітики (ношпа, дуспаталін)). Залежно від призначених лікувальних комплексів хворих на НР-асоційовану ПВ шлунка та ДПК, поєднану з ХОЗЛ, розподілили на три групи: ІІІ-А група (n=12) - отримували альтернативну протигелікобактерну терапію - АПГТ (рабепразол - по 20 мг 2 рази на добу впродовж 28 днів, амоксицилін - по 1000 мг 2 рази на добу і левофлоксацин - по 500 мг 1 раз на добу впродовж 10 днів) амлодипін (нормодипін) - по 5 мг на добу та ребаміпід (мукоген) - по 100 мг 3 рази на добу (впродовж 4 тижнів); ІІІ-Б група (n=16) - отримували АПГТ; ІІІ-В група (n=14) - отримували стандартну схему протигелікобактерної терапії (рабепразол - по 40 мг на добу - 28 днів, амоксицилін - по 2000 мг на добу і кларитроміцин - по 1000 мг на добу перорально впродовж 7 днів). Аналіз результатів дослідження показав, що за наявності НР-негативних ЕВУШДПК у хворих на ХОЗЛ спостерігається порушення функціонального стану ендотелію та збільшення активності запального процесу, що проявляється істотнішими, ніж за відсутності ЕВУШДПК, зменшенням вмісту NO (на 50% та 30% відповідно); зростанням рівнів VEGF (в 2,8 та 2,2 рази відповідно) та прозапальних цитокінів (ІЛ-1? - в 2,3 та 1,7 рази, ІЛ-6 - в 2,2 та 1,5 рази відп

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ