Патогенетичне обґрунтування застосування пребіотиків для корекції ендогенної інтоксикації при гестозах - Автореферат

В сучасному акушерстві гестози залишаються одними з найбільш розповсюджених і тяжких ускладнень вагітності, пологів та післяпологового періоду (Запорожан В.М., 2000; Степанківська Г.К., 2000; Чайка В.К., 2000; Венцківський Б.М. та співавт., 2002). Внаслідок катаболічної спрямованості метаболізму і зниження детоксикуючих функцій печінки, нирок, кишечника накопичуються ендотоксини, які ще більше посилюють патологічний стан організму вагітної. Метою дослідження було підвищити ефективність лікування пацієнток з гестозами, що розвиваються у першій і другій половинах вагітності, шляхом корекції синдрому ендогенної інтоксикації за допомогою застосування в комплексній терапії пребіотиків. Для досягнення мети були поставлені задачі: Вивчити особливості мікробіоценозу кишечника у вагітних з раннім гестозом (блювота вагітних), високим ризиком виникнення пізнього гестозу і прееклампсією різних ступенів тяжкості. Зясувати роль і ступінь впливу дисбіотичних порушень у кишечнику на розвиток і підтримку ендогенної інтоксикації (ЕІ) у пацієнток з гестозами першої половини вагітності.Перша група - 70 вагітних з раннім гестозом (блювота вагітних) легкого та середнього ступеня тяжкості у термінах гестації від 5 до 14 тижнів, які були розподілені наступним чином: Іа підгрупа - 20 пацієнток із блювотою легкого ступеня та Іб підгрупа - 20 пацієнток з блювотою середнього ступеня тяжкості, яким разом із загальноприйнятою медикаментозною терапією призначали „Дуфалак” по 15 мл 3 рази на добу протягом 14 днів (Іа підгрупа) та 20 днів (Іб підгрупа). Друга група - 40 вагітних з високим ризиком виникнення пізнього гестозу у термінах гестації від 26 до 30 тижнів, які були розподілені так: ІІА підгрупа - 20 вагітних, яким призначали „Дуфалак” по 15 мл 2 рази на добу протягом 1 місяця разом із загальноприйнятою медикаментозною терапією; Третя група - 70 вагітних з прееклампсією легкого та середнього ступенів тяжкості у термінах гестації від 32 до 38 тижнів, які народжували через природні пологові шляхи і були розподілені: ІІІА підгрупа - 20 вагітних з прееклампсією легкого ступеня і ІІІБ підгрупа - 20 вагітних з прееклампсією середнього ступеня тяжкості, яким разом із загальноприйнятою медикаментозною терапією призначали „Дуфалак” по 15 мл 3 рази на добу протягом 10-14 днів до пологів і по 15 мл 2 рази на добу протягом 7 днів після пологів. Четверта група - 70 вагітних з прееклампсією середнього та важкого ступенів у термінах гестації від 32 до 38 тижнів (оперативне пологорозродження), які були розподілені наступним чином: IVA підгрупа - 20 вагітних з прееклампсією середнього ступеня тяжкості, яка не піддавалась медикаментозній корекції, отримували разом із загальноприйнятою медикаментозною терапію „Дуфалак” по 15 мл 3 рази на добу протягом 5-7 днів до операції кесарського розтину (КР) і по 20 мл 3 рази на добу протягом 10 днів після КР, починаючи з 2-ї доби післяопераційного періоду. IVБ підгрупа - 20 вагітних з важкою прееклампсією, яким призначали „Дуфалак” з 2-ї доби післяопераційного періоду по 20 мл 3 рази на добу впродовж 10 днів разом із загальноприйнятою медикаментозною терапією.Результати клініко-лабораторних досліджень розширили сучасні уявлення про вплив дисбіотичних порушень у кишечнику на розвиток та підтримання ендотоксинемії при гестозах і підтвердили можливість її корекції завдяки застосуванню в комплексній медикаментозній терапії пребіотиків. У вагітних з раннім гестозом легкого ступеня порушення мікробіоценозу кишечника характеризуються зниженням вмісту біфідобактерій, при прогресуванні патологічного стану - пригніченням росту біфідобактерій, лактобактерій, повноцінних кишкових паличок та надмірним розмноженням епідермальних стафілококів і грибів роду кандида. При гестозах першої половини вагітності метаболічні розлади призводять до формування синдрому ендогенної інтоксикації, який посилюється при наявності дисбіотичних порушень в кишечнику та сприяє розвиткові хронічної тканинної гіпоксії.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми підвищення ефективності лікування вагітних з ранніми та пізніми гестозами. Результати клініко-лабораторних досліджень розширили сучасні уявлення про вплив дисбіотичних порушень у кишечнику на розвиток та підтримання ендотоксинемії при гестозах і підтвердили можливість її корекції завдяки застосуванню в комплексній медикаментозній терапії пребіотиків.

1. У вагітних з раннім гестозом легкого ступеня порушення мікробіоценозу кишечника характеризуються зниженням вмісту біфідобактерій, при прогресуванні патологічного стану - пригніченням росту біфідобактерій, лактобактерій, повноцінних кишкових паличок та надмірним розмноженням епідермальних стафілококів і грибів роду кандида.

2. При гестозах першої половини вагітності метаболічні розлади призводять до формування синдрому ендогенної інтоксикації, який посилюється при наявності дисбіотичних порушень в кишечнику та сприяє розвиткові хронічної тканинної гіпоксії. Клінічними наслідками цих порушень є рецидиви блювоти (16,7%), загрозливий пізній аборт (26,7%), загрозливі передчасні пологи (10%), пізній гестоз (16,7%).

3. У вагітних з прееклампсією при посиленні клінічних проявів порушення мікробіоценозу кишечника характеризуються „стиранням екологічних ніш” - зменшенням вмісту основних представників облігатної мікрофлори (біфідо- лактобактерій, повноцінних кишкових паличок) та посиленням росту таких умовно-патогенних бактерій, як епідермальні стафілококи, протеї, гриби роду кандида.

4. У вагітних з тяжкими формами пізнього гестозу початково спостерігається високий вміст в крові таких біохімічних маркерів ендотоксинемії, як молекули середньої маси - (0,407±0,021) у.о., дієнові конюгати - (20,77±0,27) мкмоль/л, малоновий діальдегід - (0,042±0,002) мкмоль/л, збільшення лейкоцитарного індексу інтоксикації до (4,0±0,3), що відображує метаболічні та гіпоксичні порушення у системі мати-плацента-плід і суттєво погіршує прогноз для матері і плоду при розродженні через природні пологові шляхи.

5. Застосування профілактичного курсу антибіотикотерапії після кесарського розтину, проведеного як за показаннями, що виникли під час пологів, так і у звязку з тяжкими формами пізнього гестозу, супроводжується зниженням рівня біфідобактерій, що потребує застосування в комплексі реабілітаційних заходів пребіотиків.

6. Застосування пребіотиків в складі загальноприйнятої медикаментозної терапії ранніх та пізніх гестозів в середніх терапевтичних дозах на протязі не менш 2 тижнів, сприяє зниженню токсичного навантаження на організм за рахунок відновлення мікробного пейзажу кишечника шляхом стимуляції росту цукролітичної мікрофлори.

1. Нізова Н.М., Павловська О.М. Особливості мікробіоценозу кишечнику у вагітних з прееклампсією різного ступеня важкості та його корекція лактулозою //Вісник наукових досліджень. - 2002. - № 2 (26). - С. 263-264. (відсоткова участь Павловської О.М. 70% - проведення клініко-лабораторних досліджень, статистична обробка результатів дослідження, підготовка статті до друку).

2. Павловська О.М. Особливості мікрофлори кишечнику у вагітних з раннім гестозом та її корекція лактулозою //Вісник наукових досліджень. - 2003. - № 1 (30). - С. 23-25.

3. Павловська О.М. Застосування лактулози для корекції ендогенної інтоксикації у вагітних з раннім гестозом //Одеський медичний журнал. - 2003. - № 1(75). - С. 57-59.

4. Павловська О.М. Доцільність застосування лактулози в комплексній терапії прегестозів //Одеський медичний журнал. - 2003. - № 2(76). - С. 56-58.

5. Деклараційний патент №58038А, Україна, МПК А61К31/7016 „Спосіб лікування гестозів” /Нізова Н.М., Посохова С.П., Яненко В.І., Павловська О.М. (Україна) //Промислова власність. Офіційний бюлетень. - 2003. - № 7. - С.436. (відсоткова участь Павловської О.М. 60% - проведення клініко-лабораторних досліджень, статистична обробка результатів дослідження).

6. Павловська О.М. Застосування препарату “Дуфалак” для лікування закрепів у вагітних з прееклампсією //Матеріали VI Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених. - Тернопіль, 2002. - С. 116.

7. Низова Н.Н., Павловская О.Н. Применение препарата “Дуфалак” для коррекции микробиоценоза кишечника у беременных с преэклампсией //Материалы IV Российского научного форума “Охрана здоровья матери и ребенка - 2002”. - Москва, 2002. - С. 268-269. (відсоткова участь Павловської О.М. 60% - проведення клініко-лабораторних досліджень, статистична обробка результатів дослідження, підготовка статті до друку).

8. Павловська О.М. Доцільність застосування препарату „Дуфалак” у породіль з розривами промежини //Збірник тез III Міжнародної медичної конференції студентів і молодих учених „Медицина - здоровя - XXI сторіччя”. - Дніпропетровськ, 2002. - С. 160.

9. Павловська О.М. Особливості мікробіологічних змін кишечнику у вагітних з претоксикозом та їх корекція лактулозою //Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених “Вчені майбутнього”. - Одеса, 2002. - С. 122.