Патогенетичне обґрунтування застосування лікувальних фізичних чинників у хворих на ревматоїдний артрит на амбулаторному етапі - Автореферат

З появою різноманітних сучасних методів лікування, що наділені вираженим знеболюючим і протизапальним впливом, стало можливим їх застосування в різні періоди перебігу захворювання. У лікуванні РА, як і будь-якого іншого захворювання, принципове значення має знання механізму дії використовуваного фізичного чинника і патогенетичних особливостей перебігу захворювання на будь-якому етапі його перебігу. Вивчити і встановити клініко-патогенетичні особливості перебігу РА, в т.ч. стану імунної системи, апоптозу клітин, регіонарного кровообігу та психоемоційного стану хворих на амбулаторному етапі залежно від тривалості перебігу захворювання і ступеня активності запального процесу. Вивчити стан механізмів регуляції, в т.ч. ендорфінної системи, вегетативної нервової системи, тиреоїдної та гіпофізарно-надниркової систем у хворих на РА на амбулаторному етапі залежно від тривалості перебігу захворювання і ступеня активності запального процесу. Уперше вивчено стан основних регуляторних систем організму (системи ендорфінів, вегетативної нервової системи, тиреоїдної та гіпофізарно-надниркової систем) хворих на РА на тлі регулярного прийому базисних хворобо-модифікуючих препаратів (БХМП) і показано їх значення у патогенезі захворювання, в т.ч. залежно від тривалості перебігу захворювання і ступеня активності запального процесу.Порушення функції суглобів виявлені у всіх хворих і розподілилися наступним чином: 1-й ступінь виявлений у 105 хворих (25.48%), 2-ий ступінь - у 231 (56.07%) і третій ступінь - у 76 (18.45%) хворих. Фізіотерапевтичні впливи та імітація їх дії ("плацебо"-фізіотерапія) були застосовані 175 хворим додатково до базового лікування: 35 хворих отримали БРС на зону проекції наднирників (БРСН), 33 хворим була призначена БРС на суглоби (БРСС) - параартикулярні зони; 32 хворих отримали ЕСТ, 35 хворим використана НЧМТ; 40 хворим імітували вплив перерахованих вище фізичних факторів (кожного фізичного чинника у 10 хворих). Оцінка клінічного стану хворих проводилася до початку проведення лікування, в процесі лікування, безпосередньо після і на певних етапах після завершення курсу лікування. Для характеристики загальної активності захворювання як пацієнтом, так і лікарем також використовувалася ВАШ (ВАШП - оцінка пацієнтом, ВАШЛ - оцінка лікарем) [Huskisson E.C., 1982]. Для інтегральної характеристики активності запального процесу використовувався індекс активності хвороби DAS28, який зараз розцінюється як стандарт визначення активності РА.У дисертації подано наукове вирішення проблеми медичної реабілітації, фізіотерапії та курортології, що виражається в підвищенні ефективності лікування РА на амбулаторному етапі шляхом використання фізичних лікувальних чинників на додаток до стандартної лікарської терапії з урахуванням патогенетичних особливостей перебігу захворювання, в т.ч. порушень механізмів регуляції. Для хворих на РА на амбулаторному етапі характерні істотні порушення клітинного (пригнічення Т-лімфоцитарної ланки і активація В-лімфоцитарної ланки) і гуморального імунітету (підвищення рівнів імуноглобулінів усіх класів та циркулюючих імунних комплексів), які посилюються зі зростанням активності запального процесу, але не залежать від тривалості захворювання. Подовження терміну хвороби і збільшення активності запалення призводить до зростання вираженості вегетативних дисфункцій, збільшення частоти виявляємості ваготонічного тонусу, тобто до посилення гальмівних процесів у нервовій системі і виснаження компенсаторних механізмів нервової регуляції. Збільшення тривалості хвороби призводить до зниження як загальної (сумарної) активності ВНС, так і активності симпатичного і парасимпатичного її відділів. Застосування біорезонансної стимуляції на зону суглобів (БРСС) у лікувальному комплексі хворих на РА дозволяє знизити вираженість клінічних симптомів запалення, частково поліпшити стан клітинного імунітету (позитивні зрушення CD4 і CD16 лімфоцитів), зменшити вегетативні дисфункції, що сприяє зростанню впливу симпатоадреналових механізмів у діяльності ВНС, поліпшенню психоемоційного стану хворих, поліпшенню сумарного і пульсового кровонаповнення великих, середніх і дрібних судин, венозного відтоку, підвищенню еластичності судин і вирівнюванню кровонаповнення в басейні регіонарного кровообігу, а також призводить до поліпшення переважно фізичних складових якості життя пацієнтів через 6 місяців після лікування.

Основний зміст роботи

У дисертації подано наукове вирішення проблеми медичної реабілітації, фізіотерапії та курортології, що виражається в підвищенні ефективності лікування РА на амбулаторному етапі шляхом використання фізичних лікувальних чинників на додаток до стандартної лікарської терапії з урахуванням патогенетичних особливостей перебігу захворювання, в т.ч. порушень механізмів регуляції.

1. Для хворих на РА на амбулаторному етапі характерні істотні порушення клітинного (пригнічення Т-лімфоцитарної ланки і активація В-лімфоцитарної ланки) і гуморального імунітету (підвищення рівнів імуноглобулінів усіх класів та циркулюючих імунних комплексів), які посилюються зі зростанням активності запального процесу, але не залежать від тривалості захворювання. Порушення гуморальної ланки імунітету виражені навіть при видимій відсутності активності запального процесу, тобто у фазі ремісії.

2. Апоптоз лімфоцитів в перші 10 років перебігу РА на тлі регулярного прийому базових хворобо-модулюючих препаратів, а також за відсутності активності запального процесу протікає у фізіологічному режимі. Після 10 років розвитку захворювання і при активації запального процесу інтенсивність апоптозу наростає, що є свідченням неконтрольованого перебігу аутоімунних процесів при РА.

3. При РА порушені гуморальні компоненти центральних механізмів регуляції, що виражається в зниженні в крові вмісту опіоїдного пептиду ?-ендорфіну. При подовженні терміну захворювання і наростанні ступеня активності запалення рівень ?-ендорфіну прогресивно знижується.

4. У переважної більшості хворих на РА (90.7%) визначаються клінічні ознаки вегетативних дисфункцій, які у більшості пацієнтів (54.3%) мають виражений характер. У 84.3% хворих на РА виявляється симпатикотонічний варіант тонусу вегетативної нервової системи (ВНС) при мінімальній (5.6%) виявляємості нормального ейтонічного тонусу, що вказує на перенапруження механізмів нервової регуляції. Подовження терміну хвороби і збільшення активності запалення призводить до зростання вираженості вегетативних дисфункцій, збільшення частоти виявляємості ваготонічного тонусу, тобто до посилення гальмівних процесів у нервовій системі і виснаження компенсаторних механізмів нервової регуляції.

5. За даними вивчення варіабельності ритму серця при РА, загалом, виявляється порушення балансу в діяльності ВНС з переважанням симпатичного тонусу (як у денний, так і в нічний час доби) при деякому ослабленні діяльності парасимпатичного відділу ВНС (переважно в нічний час доби). Кожен період тривалості захворювання і кожен ступінь активності запального процесу характеризуються своїми особливостями нервової регуляції. Збільшення тривалості хвороби призводить до зниження як загальної (сумарної) активності ВНС, так і активності симпатичного і парасимпатичного її відділів. У будь-який термін хвороби зберігається домінування симпатичного контролю в регуляції ритму серця. У свою чергу, зростання активності запального процесу призводить до зростання загального тонусу ВНС, до посилення діяльності симпатичного відділу і ослаблення діяльності парасимпатичного відділу ВНС.

6. У ранній період (до 5 років) перебігу РА переважає гіперсимпатикотонічний варіант вегетативної реактивності зі значним напруженням компенсаторних механізмів симпатичного відділу ВНС. При тривалості перебігу хвороби 5-10 років відзначається невираженний вегетативний дисбаланс, який проявляється переважанням симпатичної регуляції в денний час при збереженій в нічний час активності парасимпатичного відділу ВНС (збережена здатність організму до відновлення своїх регуляторних функцій). Після 10 років захворювання у хворих на РА розвивається дисбаланс у діяльності ВНС у вигляді асимпатикотонічної вегетативної реактивності з напруженням компенсаторних механізмів парасимпатичного відділу (пригнічення діяльності парасимпатичного відділу і нездатність організму до відновлення своїх регуляторних функцій).

7. За відсутності активності РА діяльність ВНС характеризується деяким зниженням загального тонусу і тонусу симпатичного відділу на тлі напруженості центральних механізмів і зниження автономних механізмів симпатичної регуляції. У цьому випадку є активація діяльності парасимпатичної ланки ВНС, що припускає збереження можливості відновлення нервових регуляторних механізмів. Для низького ступеня активності запалення властиві мінімальні порушення в діяльності ВНС (фактично оптимальний стан вегетативної регуляції), що вказує на адекватне включення механізмів нервової регуляції на тлі деякої активації діяльності симпатичного відділу. Помірний ступінь активності запалення характеризується надмірною активацією симпатичного відділу (включення імпульсних і гуморально-метаболічних механізмів) і одночасним пригніченням діяльності парасимпатичного відділу ВНС, що є свідченням найбільш виражених вегетативних розладів і зриву компенсаторно-пристосувальних механізмів регуляції.

8. Синхронність у діяльності відділів ВНС у хворих на РА залежить від ступеня активності запального процесу. При низькому ступені активності запалення синхронність у діяльності відділів ВНС майже порівнянна з нормою. При ремісії синхронність вегетативної регуляції не відповідає нічному і денному часу доби, а найглибші її порушення виявляються при середньому ступені активності запалення, коли повністю "стираються" добові відмінності в діяльності симпатичного і парасимпатичного відділів ВНС.

9. У хворих на РА стан тиреоїдного статусу характеризується збільшенням вмісту в крові трийодтироніну (на 24.8%), зниженням вмісту тиреотропного гормону (на 26.3%) і значним (майже в 9 разів) збільшенням антитіл до тіроглобуліну. Порушення рівнів гормонів можна розглядати як активацію діяльності тиреоїдної складової ендокринних механізмів регуляції, а підвищення рівня антитіл до тіроглобуліну є свідченням посилення неспецифічних аутоімунних реакцій організму при РА. Подовження терміну хвороби призводить до поступового зниження вмісту трийодтироніну і тироксину, до зростання вмісту тиреотропного гормону і значного зростання рівня антитіл до тироглобуліну в крові, а наростання активності запалення - до зниження рівня трийодтироніну і підвищення рівня тиреотропного гормону. Максимальні зміни тиреоїдних гормонів реєструються при 5-річному терміні захворювання і відсутності ознак запалення, а мінімальні і відповідно рівню норми - при тривалості хвороби понад 10 років і середнього ступеня активності запалення.

10. При РА порушена гіпофізарно-наднирникова регуляція, що виявляється у зниженні вмісту в крові кортизолу і підвищенням вмісту адренокортикотропного гормону. Продукція кортизолу знижується при зростанні активності запального процесу, що є свідченням напруження гіпофізарно-наднирникової регуляції при помірному запаленні. У свою чергу, рівень адренокортикотропного гормону наростає при подовженні терміну захворювання, що вказує на поступове формування субклінічної наднирникової недостатності з включенням центральних механізмів ендокринної регуляції.

11. При РА порушені компенсаторно-пристосувальні механізми адаптації у вигляді переважання низького рівня реактивності (58.2%) над високим рівнем реактивності (41.8%), який, у свою чергу, в 71.1% випадків сформований переважно неблагополучними адаптаційними реакціями.

12. У 92.8% хворих на РА виявляються ознаки порушення психоемоційного стану, що виражається розвитком реактивної та особистісної тривожності переважно (78.5%) важкого ступеня. Хворі РА реагують на своє захворювання постійною тривожністю як уже сформованою рисою характеру. При збільшенні ступеня активності запалення тривожність пацієнтів наростає. Також у хворих на РА порушений диференційований емоційний стан, що проявляється істотним зниженням їх самопочуття, активності і настрою.

13. У хворих на РА виявлені істотні розлади периферичного кровообігу в судинному басейні верхніх кінцівок. Ці порушення виражаються зниженням пульсового кровонаповнення у великих, середніх і дрібних судинах (недостатність артеріального кровопостачання визначена у 75,3% хворих), певними труднощами венозного відтоку і зниженням еластичних властивостей цих судин, а також нерівномірністю кровообігу. Збільшення тривалості захворювання призводить до поступового зниження сумарного та пульсового кровонаповнення у великих, середніх і дрібних судинах верхніх кінцівок, а також до поступового зниження еластичних властивостей судин. Після 10 років хвороби у таких хворих порушується рівномірність кровонаповнення в судинному басейні верхніх кінцівок.

14. РА має істотний вплив на якість життя хворих, що виявляється у зниженні фізичної активності на 30%, зростанням ролі фізичних проблем на 30%, зростанням впливу соматичного болю на здоровя на 16%, погіршенням загального здоровя на 8%, зниженням життєздатності на 9% і соціальної активності - на 13%, зростанням ролі емоційних проблем на 10% і погіршенням психічного здоровя на 6% за шкалою SF-36 у порівнянні з популяцією.

15. Включення в лікувальний комплекс хворих на РА біорезонансної стимуляції на зону наднирників (БРСН) призводить до зниження вираженості клінічних ознак запалення, поліпшення стану клітинного імунітету (позитивні зрушення CD3 , CD4 , CD8 і CD19 лімфоцитів), зменшення вегетативних дисфункцій, зростання впливу симпатоадреналових механізмів у діяльності ВНС та зниження напруження функціонування ВНС загалом, підвищення вмісту кортизолу в крові, поліпшення психоемоційного стану хворих, сумарного і пульсового кровонаповнення великих, середніх і дрібних судин, венозного відтоку в басейні регіонарного кровообігу, адаптаційних можливостей хворих, а також до поліпшення всіх параметрів якості життя пацієнтів через 6 місяців після лікування. Використання БРСН не впливає на змінені показники гуморального імунітету та ?-ендорфіну, має центральний стимулюючий ефект (підвищує вміст адренокортикотропного гормону в крові).

16. Застосування біорезонансної стимуляції на зону суглобів (БРСС) у лікувальному комплексі хворих на РА дозволяє знизити вираженість клінічних симптомів запалення, частково поліпшити стан клітинного імунітету (позитивні зрушення CD4 і CD16 лімфоцитів), зменшити вегетативні дисфункції, що сприяє зростанню впливу симпатоадреналових механізмів у діяльності ВНС, поліпшенню психоемоційного стану хворих, поліпшенню сумарного і пульсового кровонаповнення великих, середніх і дрібних судин, венозного відтоку, підвищенню еластичності судин і вирівнюванню кровонаповнення в басейні регіонарного кровообігу, а також призводить до поліпшення переважно фізичних складових якості життя пацієнтів через 6 місяців після лікування. БРСС не впливає на більшість змінених показників клітинного та гуморального імунітету, на деякі показники ендокринної регуляції (трийодтиронін, тиреотропний гормон, адренокортикотропний гормон) і початково знижений вміст ?-ендорфіну. Цей фізичний чинник не призводить до видимого поліпшення адаптаційних можливостей і психологічних складових якості життя хворих на РА.

17. Використання електросонтерапії (ЕСТ) у лікувальному комплексі хворих на РА сприяє зниженню вираженості клінічних симптомів запалення, частковому покращенню стану клітинного імунітету (позитивна динаміка CD4 , CD8 і CD19 лімфоцитів), зростанню вмісту в крові ?-ендорфіну, зменшенню вегетативних дисфункцій, нормалізації вегетативного балансу і зниженню напруження функціонування ВНС на фоні активації діяльності її симпатичного відділу, підвищенню вмісту в крові кортизолу, поліпшенню психоемоційного стану хворих, поліпшенню сумарного і пульсового кровонаповнення великих, середніх і дрібних судин, венозного відтоку, підвищенню еластичності судин і вирівнюванню кровонаповнення в басейні регіонарного кровообігу, поліпшенню адаптаційних можливостей і переважно психологічних складових якості життя пацієнтів через 6 місяців після лікування. ЕСТ істотно не впливає на змінені показники гуморального імунітету та деякі показники ендокринної регуляції (тиреотропний гормон, адренокортикотропний гормон).

18. Включення низькочастотної магнітотерапії (НЧМТ) у лікувальний комплекс хворих на РА призводить до зниження вираженості клінічних симптомів запалення, часткового покращення стану клітинного імунітету (позитивні зрушення CD4 і CD19 лімфоцитів), зменшення вегетативних дисфункцій, незначного підвищення тонусу симпатичного відділу і незначного зниження тонусу парасимпатичного відділу ВНС (оптимізація вегетативного балансу при невиражених порушення ВНС), підвищення вмісту в крові кортизолу, поліпшенню психоемоційного стану хворих, поліпшенню сумарного і пульсового кровонаповнення великих, середніх і дрібних судин, венозного відтоку, підвищення еластичності судин і вирівнюванню кровонаповнення в басейні регіонарного кровообігу, до деякого поліпшення адаптаційних можливостей, а також до поліпшення переважно фізичних складових якості життя хворих на РА через 6 місяців після лікування. Використання НЧМТ не сприяє відновленню більшості змінених показників клітинного та гуморального імунітету, низки показників ендокринної регуляції (трийодтироніну, тиреотропного гормону, адренокортикотропного гормону) і ?-ендорфіну в крові.

19. Вивчені фізичні лікувальні чинники мають багатогранний і багато в чому односпрямований вплив на хворих на РА. Виявлені клінічні ефекти фізіотерапевтичних впливів істотно перевершують ефекти "плацебо"-впливів таких же фізичних чинників. Найбільш виражений сприятливий вплив на центральні та периферичні механізми регуляції (гуморальні компоненти центральних механізмів регуляції, вегетативну регуляцію, гіпофізарно-наднирникову регуляцію), а також на адаптаційні можливості та якість життя хворих мають біорезонансна стимуляція на зону наднирників і електросонтерапія.

Рекомендації з науково-теоретичного та практичного використання отриманих результатів

Для детальної характеристики патологічного процесу при РА треба враховувати не тільки ознаки, що дозволяють визначити стадію захворювання, активність запального процесу і ступінь порушення функції суглобів, а й особливості центральних і периферичних механізмів регуляції (стан гуморальних компонентів центральних механізмів регуляції, вегетативної нервової системи, тиреоїдної та гіпофізарно-наднирникової регуляції), а також псохоемоціонального стану хворих, регіонарного кровообігу, адаптаційних можливостей та якість життя хворих.

При оцінці стану і формуванні лікування хворим РА треба враховувати виражені розлади взаємодії процесів регуляції, які проявляються високим ступенем напруженості функціонування регулюючих систем і неузгодженості діяльності їх структурних підсистем. При РА діяльність кожної регулюючої системи супроводжується включенням у патологічний процес усіх її складових переважно в режимі нефізіологічного функціонування та залученням інших органів і систем, безпосередньо не уражених патологічним агентом. Все це вимагає застосування додаткових і спеціальних впливів, здатних відновити діяльність механізмів регуляції.

Для впливу на порушені механізми регуляції при РА можна використовувати фізичні методи лікування, оскільки вони здатні надавати сприятливий вплив на клітинну і гуморальну ланки імунітету, діяльність нервових механізмів регуляції (парасимпатичного і симпатичного відділів ВНС), гормональну гіпофізарно-наднирникову і, у певній мірі, тиреоїдну регуляцію, що призводить до налагодження взаємодії та узгодженої діяльності всіх механізмів регуляції. Крім цього, вивчені фізичні фактори мають деякий протизапальний вплив, сприятливо впливають на психоемоційну сферу хворих, регіонарний кровообіг, адаптаційні можливості та якість життя хворих на РА.

На додаток до стандартного лікарського лікування хворих на РА на амбулаторному етапі рекомендується використовувати такі лікувальні фізичні чинники, як БРСН, БРСС, ЕСТ і НЧМТ, які здатні сприятливо впливати на порушені механізми регулювання та інші компоненти патологічного процесу при цьому захворюванні. З перерахованих фізичних методів лікування найбільш вираженим сприятливим впливом на центральні та периферичні механізми регуляції, а також на адаптаційні можливості та якість життя хворих володіють БРСН і ЕСТ.

Показання до застосування лікувальних фізичних чинників при РА на амбулаторному етапі: - БРСН - значні порушення клітинного імунітету (зниження CD3 , CD4 , CD8 ; підвищення CD19 , CD22 лімфоцитів), виражені вегетативні дисфункції, необхідність активації діяльності симпатичного відділу ВНС і виражені порушення гіпофізарно-наднирникової регуляції (зниження рівня кортизолу);

- ЕСТ - помірна активність запального процесу, значні порушення клітинного імунітету (зниження CD4 , CD8 ; підвищення CD19 лімфоцитів), знижений вміст ?-ендорфіну в крові, виражені вегетативні дисфункції, необхідність активації діяльності парасимпатичного відділу ВНС, порушення тиреоїдної регуляції (підвищення гормонів Т3, Т4);

- НЧМТ - виражена активність запального процесу, помірні порушення регіонарного кровообігу;

- БРСС - виражені порушення регіонарного кровообігу.

1. Дударь Л.В. Морфологические изменения лимфоцитов при ревматоидном артрите / Л.В. Дударь, Г.Н. Кошукова А.В. Петров, Г.А. Золотницкий // Буковинський медичний вісник. - 2002. - Т.6, №2-3. - С. 43-46.

2. Кошукова Г.Н. Применение физических методов лечения в комплексной терапии ревматоидного артрита / Г.Н. Кошукова // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2006. - №4. - С.51-56.

3. Кошукова Г.Н. Взаимодействие основных регуляторных систем организма / Г.Н. Кошукова, В.А. Белоглазов, А.А. Алексеева // Крымский терапевтический журнал. - 2007. -Т.2, №2. - С.24-30.

4. Кошукова Г.Н. Влияние биорезонансной стимуляции на гипофизарно-надпочечниковую регуляцию у больных ревматоидным артритом / Г.Н. Кошукова // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2007. Специальный выпуск. - С.33-35.

5. Кошукова Г.Н. Сравнительная эффективность воздействия различных физических факторов на гипофизарно-надпочечниковую систему у больных ревматоидным артритом / Г.Н. Кошукова // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2007. - №4. - С.66-68.

6. Кошукова Г.Н. Зміни функціонального стану вегетативної нервової системи у хворих на ревматоїдний артрит / Г.Н. Кошукова // Кримський терапевтичний журнал. - 2008. - №1. - С.74-76.

7. Кошукова Г.Н. Влияние низкочастотной магнитотерапии на функцию щитовидной железы у больных ревматоидным артритом / Г.Н. Кошукова // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2008. - №1. - С. 33-35.

8. Кошукова Г.Н. Оценка воздействия физических факторов на процессы апоптоза у больных ревматоидным артритом / Г.Н. Кошукова // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2008. - №2. - С.62-64.

9. Кошукова Г.Н. Изучение динамики лейкоцитов, экспрессирующих антиген CD95, у больных ревматоидным артритом / Г.Н. Кошукова // Український медичний альманах. - 2008. -Т.11, №2. - С.84-86.

10. Кошукова Г.Н. Изменение иммунного статуса пациентов под воздействием "Электросон"-терапии у больных ревматоидным артритом / Г.Н. Кошукова, О.В. Генералов, С.Я. Маркешин // Таврический медикобиологический вестник. - 2008. - Т.11. - С.33-36.

11. Кошукова Г.Н. Изучение вариабельности сердечного ритма у больных ревматоидным артритом на фоне применения физических методов лечения / Г.Н. Кошукова, А.А. Алексеева, Е.М. Доля // Таврический медикобиологический вестник. - 2008. - Т.11. - С.63 - 66.

12. Кошукова Г.М. Вивчення ефективності і безпеки застосування низькочастотної магніто терапії з метою поліпшення периферичного кровообігу у хворих на ревматоїдний артрит / Г.М. Кошукова, Н.М. Капітан // Кримський терапевтичний журнал. - 2008. - №2. - С.69-72.

13. Кошукова Г.Н. Сравнительная эффективность воздействия некоторых физических факторов на периферическую гемодинамику больных ревматоидным артритом / Г.Н. Кошукова // Сімейна медицина. - 2008. - №3 (25). - С.117-121.

14. Кошукова Г.Н. Влияние некоторых физических факторов на концентрацию эндогенных нейропептидов у больных ревматоидным ариритом /Г.Н. Кошукова // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2008. - №4. - С.31-34.

15. Кошукова Г.Н. Изучение особенностей психосоматического статуса у больных ревматоидным артритом / Г.Н. Кошукова // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2008. - Т.9, №4. - С.554-557.

16. Кошукова Г.Н. Оценка тиреоидного статуса больных ревматоидным артритом и возможность его коррекции под воздействием различных физических факторов / Г.Н. Кошукова // Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія. - 2008. - №4 (56). - С. 12-15.

17. Кошукова Г.Н. Изучение взаимодействия основных регуляторных систем организма у больных ревматоидным артритом / Г.Н. Кошукова, В.А. Белоглазов, О.В. Генералов, С.Я. Маркешин // Імунологія та алергологія. - 2009. - №1. - С.83-88.

18. Кошукова Г.Н. Влияние низкочастотной магнитотерапии на функцию щитовидной железы у больных ревматоидным артритом / Г.Н. Кошукова // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2009. - №1. - С.33-35.

19. Кошукова Г.Н. Изучение периферического кровотка у больных ревматоидным артритом / Г.Н. Кошукова, Н.М. Капитан // Украинский терапевтический журнал. - 2009. - №2. -С.67-70.

20. Кошукова Г.Н. Особенности периферической гемодинамики у больных ревматоидным артритом / Г.Н. Кошукова, Н.М. Капитан // Кровообіг та гемостаз. - 2009. - №1-2. - С.9-12.

21. Кошукова Г.Н. Интегральное влияние преформированных физических факторов на основные регуляторные процессы у больных ревматоидным артритом / Г.Н. Кошукова // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2009. - №2. - С.71-78.

22. Кошукова Г.Н. Динамика показателей иммунного статуса больных ревматоидным артритом под влиянием преформированных физических факторов / Г.Н. Кошукова // Імунологія та алергологія. - 2009. - №4. - С.25-30.

23. Кошукова Г.Н. Оценка адаптационно-приспособительных реакций больных ревматоидным артритом в зависимости от длительности течения заболевания / Г.Н. Кошукова // Таврический медикобиологический вестник. -2010. - Т.13, №1 (49). - С.116-120.

24. Дударь Л.В. Эволюция взглядов на роль инфекционных агентов в развитии ревматоидного артрита / Л.В. Дударь, А.В. Петров, Г.Н. Кошукова, О.Ю. Золотницкая, Г.А. Золотницкий // Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравоохранения: труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского. - 2001. - Т.137. - Ч.1. - С.112-116.

25. Кошукова Г.Н. Опыт применения биорезонансной стимуляции у больных ревматоидным артритом / Г.Н. Кошукова // Актуальные вопросы курортологии, физиотерапии и медицинской реабилитации: труды Крымского республиканского НИИ имени И.М. Сеченова. - Ялта, 2006. - Т.XVII. - Ч.2. - С.46-52.

26. Кошукова Г.Н. Вариабельность сердечного ритма как маркер синдрома вегетативной дисфункции у больных ревматоидным артритом / Г.Н. Кошукова А.В. Петров, А.А. Алексеева, Е.М. Доля // Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практики здравоохранения: труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского. - 2008. - Т.144. - Ч.V. - С. 59 - 62.

27. Кошукова Г.Н. Изучение влияния электросонтерапии на изменения периферического кровотока у больных ревматоидным артритом / Г.Н. Кошукова // Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравоохранения: труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского. - 2008. - Т.144. - Ч.VI. - С. 52-57.

28. Кошукова Г.Н. Изучение влияния биорезонансной стимуляции на процессы апоптоза у больных ревматоидным артритом / Г.Н. Кошукова, О.В. Генералов, С.Я. Маркешин // Актуальные вопросы курортологии, физиотерапии и медицинской реабилитации: труды Крымского республиканского НИИ имени И.М. Сеченова. - Ялта, 2008. - Т.XIX. - Ч.1. - С.109-119.

29. Кошукова Г.Н. Сравнительная эффективность воздействия различных физических факторов на гормональный статус больных ревматоидным артритом / Г.Н. Кошукова // Актуальные вопросы курортологии, физиотерапии и медицинской реабилитации: труды Крымского республиканского НИИ имени И.М. Сеченова. - Ялта, 2008. - Т.XIX. - Ч.2. -С.137-149.

30. Кошукова Г.Н. Особенности психо-вегетативного статуса у больных ревматоидным артритом / Г.Н. Кошукова, Е.М. Доля, А.А. Алексеева // Науково-практична конференція "Актуальні питання ревматології" (12 листопада 2008 року, Донецьк). - Донецьк, 2008. - С.9-15.

31. Кошукова Г.Н. Общая эффективность применения физиотерапевтических воздействий у больных ревматоидным артритом на амбулаторном этапе / Г.Н. Кошукова // Актуальные вопросы курортологии, физиотерапии и медицинской реабилитации: труды Крымского республиканского учреждения "НИИ имени И.М. Сеченова". - Ялта, 2009. - Том XXI. - С.109-121.

32. Кошукова Г.Н. Качество жизни больных ревматоидным артритом на амбулаторном этапе / Г.Н. Кошукова // Актуальные вопросы курортологии, физиотерапии и медицинской реабилитации: труды Крымского республиканского учреждения "НИИ имени И.М. Сеченова". - Ялта, 2009. - Том XX. - С.161-185.

33. Кошукова Г.Н. Системная организация регуляции у больных ревматоидным артритом на амбулаторном этапе / Г.Н. Кошукова // Актуальные вопросы курортологии, физиотерапии и медицинской реабилитации: труды Крымского республиканского учреждения "НИИ имени И.М. Сеченова". - Ялта, 2009. - Том XX. - С.141-160.

34. Кошукова Г.Н. Обоснование выбора методов физиотерапии при ревматоидном артрите на амбулаторном этапе / Г.Н. Кошукова // Актуальные вопросы курортологии, физиотерапии и медицинской реабилитации: труды Крымского республиканского учреждения "НИИ имени И.М. Сеченова". - Ялта, 2009. - Том XXI. - С.91-108.

35. Кошукова Г.М. Спосіб лікування хворих на ревматоїдний артрит / Г.М. Кошукова // Деклараційний патент на винахід № 69087 А. - 2004. - Бюл. № 8. - 4 с.

36. Кошукова Г.М. Спосіб лікування хворих на ревматоїдний артрит / Г.М. Кошукова // Деклараційний патент на винахід № 71396 А. - 2004. - Бюл. № 11. - 6 с.

37. Кошукова Г.М. Спосіб лікування хворих на ревматоїдний артрит / Г.М. Кошукова // Деклараційний патент на винахід № 71397 А. - 2004. - Бюл. № 11. - 6 с.

38. Кошукова Г.Н. Применение биорезонансной стимуляции с целью улучшения периферической гемодинамики у больных ревматоидным артритом/ Г.Н. Кошукова // Социальные аспекты ревматических заболеваний: материалы научно-практической конференции (27-28 мая 2004 г., Москва, Звенигород). - Москва, 2004. - С. 59.

39. Кошукова Г.Н. Опыт применения низкочастотной магнитотерапии у больных ревматоидным артритом / Г.Н. Кошукова // Ревматичні хвороби з системними проявами: проблемні напрямки клініки, діагностики та вибір раціональної фармакотерапії: тези наукових доповідей Пленуму Правління Асоціації Ревматологів України (4-6 жовтня 2006р., м. Київ). - Київ, 2006. - С.69.

40. Кошукова Г.Н. Особенности гипофизарно-надпочечниковой регуляции у больных ревматоидным артритом / Г.Н. Кошукова // Фундаментальна та клінічна ендокринологія: проблеми, здобутки, перспективи (Сьомі Данилевські читання): матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю (21-22 лютого 2008 р., Харків). - Харків, 2008. - С.90-91.

41. Кошукова Г.Н. Изучение вариабельности сердечного ритма у больных ревматоидным артритом / Г.Н. Кошукова, А.А. Алексеева, Е.М. Доля // VIII науково-практична конференція "Сучасні досягнення клінічної кардіології": матеріали (29-30 травня 2008, Донецьк). - Донецьк, 2008. - С.48-49.

42. Кошукова Г.Н. Особенности вариабельности сердечного ритма у больных ревматоидным артритом / Г.Н. Кошукова, А.А. Алексеева, Е.М. Доля // Повышение качества и доступности кардиологической помощи: материалы Российского национального конгресса кардиологов (7-9 октября 2008 г., Москва). - Москва, 2008. - С. 96.

43. Кошукова Г.Н. Оптимизация применения физических методов лечения у больных ревматоидным артритом / Г.Н. Кошукова // Вестник морского врача. - 2008. - №1. - С.119-120.

44. Кошукова Г.Н. Возможные пути коррекции вегетативной дисфункции у больных ревматоидным артритом при помощи физических методов лечения / Г.Н. Кошукова // III зїзд фізіотерапевтів, курортологів та медичних реабілітологів України: тези (30.09-03.10.2008 р., Ялта). - Київ, 2008. - С.196-197.

45. Кошукова Г.Н. Изучение эффективности применения некоторых физических факторов у больных ревматоидным артритом на разных этапах заболевания с целью оптимизации схем терапии/ Г.Н. Кошукова, М.П. Буглак, В.А. Фурсова // Відновлювальні та профілактичні технології в клінічній медицині: тези доповідей наукового симпозіуму (26-27 лютого 2008 р., Полтава). - Полтава, 2008. - С.41-42.

Список умовних скорочень

АКТГ - адренокортикотропний гормон

АТДОТГ - антитіла до тіроглобуліну

БРСН - біорезонансна стимуляція на зону наднирників

БРСС - біорезонансна стимуляція на зону суглобів

БХМП - базисні хворобо-модифікуючі препарати

ВАШ - візуальна аналогова шкала

ВАШБ - оцінка пацієнтом болю за ВАШ

ВАШЛ - оцінка лікарем активності захворювання за ВАШ

ВАШП - оцінка пацієнтом активності захворювання за ВАШ

ВНС - вегетативна нервова система

ВРС - біорезонансна стимуляція

ВРС - варіабельність ритму серця

ДМХТН - дециметрохвильова терапія на зону наднирників

ДМХТС - дециметрохвильова терапія на зону суглобів

ЕКГ - електрокардіограма

ЕСТ - електросонтерапія

ЕФРД - електрофорез розчину димексиду на зону суглобів

ЖЗ - життєздатність

ЗЗ - загальне здоровя

ІН - індекс напруження

ПЗ - психічне здоровя

РВГ - реовазографія

РЕП - роль емоційних проблем

РП - реакції переактивації

РПА - реакції підвищеної активації

РС - реакції стресу

РСА - реакції спокійної активації

РТ - реакції тренування

РФП - роль фізичних проблем

СА - соціальна активність

САН - диференціальна самооцінка функціонального стану

СБ - соматичний біль

СВД - синдром вегетативної дистонії

Т3 - трийодтиронін

Т4 - тетрайодтіронін (тироксин)

ТТГ - тиреотропний гормон

ФА - фізична активність

ФФГМ - фонофорез гідрокортизонової мазі на зону суглобів

ЦІК - циркулюючі імунні комплекси

ЯЖ - якість життя

HF - потужність коливань інтервалів RR у діапазоні високих частот

HFN - HF в нормалізованих одиницях

LF - потужність коливань інтервалів RR у діапазоні низьких частот (повільні хвилі 1-го порядку)

LF/HF - співвідношення потужності в діапазоні низьких частот до потужності в діапазоні високих частот

LFN - LF у нормалізованих одиницях

PNN50 - відсоток послідовних інтервалів, що розрізняються більш ніж на 50 мс

RMSSD - корінь квадратний з середньої суми квадратів різниць між сусідніми нормальними RR-інтервалами

SDANN - стандартне відхилення середніх значень RR-інтервалів за всі 5-хвилинні фрагменти

SDNN - стандартне відхилення від середньої тривалості всіх кардіоінтервалів RR

VLF - потужність коливань інтервалів RR у діапазоні "дуже" низьких частот (повільні хвилі 2-го порядку)

Размещено на .ru