Патогенетичне обґрунтування використання метаболічної терапії у дітей, хворих на бронхіальну астму на тлі недиференційованої дисплазії сполучної тканини - Автореферат

Епідеміологічні дослідження в Україні та різних регіонах світу реєструють значне зростання захворюванності на бронхіальну астму (БА) переважно за рахунок дитячого населення (О.Л. Підвищити ефективність діагностики та лікування бронхіальної астми у дітей з ознаками недиференційованої дисплазії сполучної тканини шляхом вивчення особливостей клінічного перебігу захворювання, показників енергетичного обміну, імунологічної реактивності, функціонального стану геному та корекції виявлених клініко-патогенетичних порушень препаратами метаболічної дії. Зясувати особливості анамнезу, клінічної симптоматики бронхіальної астми середньо-тяжкого та тяжкого ступенів в періоді загострення у дітей з проявами недиференційованої дисплазії сполучної тканини. Проаналізувати параметри функції зовнішнього дихання у хворих на бронхіальну астму в періоді загострення на тлі недиференційованої дисплазії сполучної тканини. Зясовано, що наявність проявів недиференційованої дисплазії сполучної тканини у дітей, хворих на бронхіальну астму, сприяє маніфестації останньої в ранньому віці, більш тяжкому перебігу за рахунок генералізованої обструкції, рестриктивних порушень в системі зовнішнього дихання в результаті швидкого розвитку емфіземи легень і пневмофіброзу.Згідно з поставленими завданнями проведено комплексне обстеження 158 дітей: І групу склали 93 пацієнти з БА та ознаками НДСТ, ІІ групу - 65 дітей з БА без ознак НДСТ. Відповідно до проведеного лікування, впродовж перебування в стаціонарі, кожна група хворих на БА поділялась на три підгрупи: „а” - діти, які в процесі лікування отримували базову терапію, „б”-хворі, які крім базової терапії отримували препарат Кардонат по 1 капсулі два рази в день, „в”-діти, які крім базової терапії отримували препарат Тіотріазолін по 10-20 мг/кг на добу в три прийоми. У більшості матерів дітей І групи порівняно з ІІ групою вагітність мала патологічний перебіг: у 83,9% і 56,9% випадків, відповідно, (р<0,001). Діти, хворі на БА з проявами НДСТ, порівняно з пацієнтами без НДСТ частіше народжувались від патологічних пологів: шляхом кесарського розтину - у 23,7% проти 13,8% випадків (р<0,05), з тривалим безводним періодом - у 11,8% проти у 7,7% випадків (р<0,05), з проявами асфіксії - у 55,9% проти 27,7% випадків (р<0,001). У дітей І групи щоденні приступи задухи спостерігались у 96,8% проти 83,1% серед хворих ІІ групи (р<0,01), а нічні - у 1,7 рази частіше (р<0,001) і були у 1,5 рази тривалішими (р<0,01).У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове практичне вирішення актуального питання в педіатрії, яке полягає в підвищенні ефективності діагностики та лікування бронхіальної астми у дітей з ознаками недиференційованої дисплазії сполучної тканини, шляхом вивчення особливостей клінічного перебігу захворювання, показників енергетичного обміну, імунологічної реактивності, функціонального стану геному та корекції виявлених клініко-патогенетичних порушень препаратами метаболічної дії. Недиференційована дисплазія сполучної тканини частіше сприяє маніфестації бронхіальної астми у віці до трьох років та її тяжкому перебігу, мозаїчності симптомів основного захворювання, неврологічній симптоматиці, функціональній та органічній патології інших органів і систем. У дітей, хворих на бронхіальну астму на тлі недиференційованої дисплазії сполучної тканини, встановлено значне зниження показників фагоцитарного індексу, фагоцитарного числа в крові та SIGA в слині порівняно з пацієнтами без ознак НДСТ. На основі вивчення показників функціонального стану геному відмічено негативний вплив недиференційованої дисплазії сполучної тканини у дітей, хворих на бронхіальну астму, на ступінь порушень транскрипційно-трансляційного апарату різних соматичних клітин організму: зниження індексів хроматизації, ядерцевого, гетеропікнотичної Х-хромосоми (у дівчат) та зростання патологічно змінених ядер. Встановлено, що призначення препаратів метаболічної дії (Кардонат та Тіотріазолін) дітям, хворим на бронхіальну астму, особливо на тлі недиференційованої дисплазії сполучної тканини, сприяє корекції порушень у них енергетичного обміну, імунологічної реактивності, функціонального стану геному.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове практичне вирішення актуального питання в педіатрії, яке полягає в підвищенні ефективності діагностики та лікування бронхіальної астми у дітей з ознаками недиференційованої дисплазії сполучної тканини, шляхом вивчення особливостей клінічного перебігу захворювання, показників енергетичного обміну, імунологічної реактивності, функціонального стану геному та корекції виявлених клініко-патогенетичних порушень препаратами метаболічної дії.

1. Доведено, що факторами ризику виникнення БА, особливо у поєднанні з НДСТ є вплив несприятливих чинників у перинатальному періоді розвитку дитини: гестози вагітності, анемія у матері під час вагітності, фетоплацентарна недостатність, професійні шкідливості або (та) шкідливі звички батьків, вік останніх понад 35 років, мала маса тіла при народженні, асфіксія плоду.

2. Недиференційована дисплазія сполучної тканини частіше сприяє маніфестації бронхіальної астми у віці до трьох років та її тяжкому перебігу, мозаїчності симптомів основного захворювання, неврологічній симптоматиці, функціональній та органічній патології інших органів і систем. З наростанням тяжкості перебігу БА зростає кількість симптомів НДСТ, зокрема головних ознак: деформація хребта, гіпермобільність суглобів, плоскостопість, варикозне розширення вен, збільшена розтяжність та вялість шкіри, патологія органу зору.

3. Важкість перебігу бронхіальної астми на тлі недиференційованої дисплазії сполучної тканини зумовлена більш складними порушеннями в системі зовнішнього дихання в результаті генералізованої обструкції, рестриктивних порушень, швидкого розвитку емфіземи і пневмофіброзу, ніж при її відсутності.

4. Встановлено, що у дітей з БА та ознаками НДСТ спостерігаються більш виражені порушення енергетичного обміну в організмі, що проявляється: підвищенням концентрації молочної кислоти в крові та зниженням вмісту аденозинтрифосфату. У цих пацієнтів має місце збільшення рівня вільного оксипроліну в крові та підвищення екскреції загального оксипроліну в добовій сечі у порівнянні з показниками у дітей без сполучнотканинної дисплазії.

5. У дітей, хворих на бронхіальну астму на тлі недиференційованої дисплазії сполучної тканини, встановлено значне зниження показників фагоцитарного індексу, фагоцитарного числа в крові та SIGA в слині порівняно з пацієнтами без ознак НДСТ.

6. На основі вивчення показників функціонального стану геному відмічено негативний вплив недиференційованої дисплазії сполучної тканини у дітей, хворих на бронхіальну астму, на ступінь порушень транскрипційно-трансляційного апарату різних соматичних клітин організму: зниження індексів хроматизації, ядерцевого, гетеропікнотичної Х-хромосоми (у дівчат) та зростання патологічно змінених ядер.

7. Встановлено, що призначення препаратів метаболічної дії (Кардонат та Тіотріазолін) дітям, хворим на бронхіальну астму, особливо на тлі недиференційованої дисплазії сполучної тканини, сприяє корекції порушень у них енергетичного обміну, імунологічної реактивності, функціонального стану геному. Застосування Тіотріазоліну переважно позитивно впливає на показники енергетичного обміну: знижує рівень лактату та підвищує концентрацію АТФ в анаеробних умовах. Включення в комплексне лікування Кардонату краще корегує дані показники за умов достатнього надходження кисню в тканини та стимулює місцевий захист слизових оболонок.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Закладам практичної охорони здоровя усіх рівнів акредитації пропонується дітям, хворим на БА проводити обстеження з метою виявлення фенотипових проявів і ознак НДСТ з боку внутрішніх органів, які є одним із факторів ризику тяжкого перебігу бронхіальної астми.

2. У дітей, хворих на бронхіальну астму в періоді загострення, особливо на тлі НДСТ, окрім базової терапії, в комплексному лікуванні пропонується застосовувати препарати метаболічної дії: Кардонат по 1 капсулі двічі на день або Тіотріазолін по 10-20 мг/кг маси тіла на добу, розділених на три прийоми, впродовж чотирьох тижнів, з профілактичним повторенням курсу лікування через 6 місяців.

3. Призначення додатково до базової терапії Тіотріазоліну рекомендовано дітям, хворим на бронхіальну астму на тлі НДСТ при тяжкому перебігу загострень основного захворювання, вираженій дихальній недостатності та лактоацидозі.

4. Кардонат в комплексному лікуванні доцільно призначати дітям, хворим на бронхіальну астму на тлі НДСТ при загостренні середнього ступеня тяжкості, особливо пацієнтам із зниженими показниками місцевого імунітету.

1. Цимбаліста О.Л. Динаміка показників імунологічної реактивності у дітей, хворих на бронхіальну астму та їх медикаментозна корекція / О.Л. Цимбаліста, В.Б. Дехтяр // Здоровье ребенка. - 2008. - № 4. - С. 83-88. (Збір матеріалу, статистична обробка результатів, підготовка до друку).

2. Цимбаліста О.Л. Вплив препарату Кардонат на клініко-імунологічні показники у дітей, хворих на бронхіальну астму на фоні недиференційованої дисплазії сполучної тканини / О.Л. Цимбаліста, В.Б. Дехтяр, Л.Я. Савчук // Современная педиатрия. - 2008. - № 5. - С. 21-24. (Обстеження та лікування дітей, статистична обробка результатів та їх аналіз).

3. Цимбаліста О.Л. Особливості патогенетичних механізмів прогресування бронхіальної астми на фоні недиференційованої дисплазії сполучної тканини / О.Л. Цимбаліста, А.М. Ерстинюк, В.Б. Дехтяр // Галицький лікарський вісник. - 2008. - № 4. - С. 66-68. (Обстеження дітей, виділення у них основних клініко-патогенетичних порушень, статистична обробка результатів).

4. Дехтяр В.Б. Залежність анамнестичної характеристики дітей, хворих на бронхіальну астму щодо розвитку у них недиференційованої дисплазії сполучної тканини / В.Б. Дехтяр // Галицький лікарський вісник. - 2009. - № 1. - С.27-30.

5. Цимбаліста О.Л. Функція зовнішнього дихання у дітей, хворих на бронхіальну астму на тлі недиференційованої дисплазії сполучної тканини / О.Л. Цимбаліста, В.Б. Дехтяр // Перинатологія та педіатрія. - 2009.- № 1. - С. 48-52. (Проведення спірометрії, інтерпретація даних та їх статистична обробка).

6. Дехтяр В.Б. Метаболічна терапія порушень енергетичного обміну у дітей, хворих на бронхіальну астму на фоні недиференційованої дисплазії сполучної тканини / В.Б. Дехтяр// Архів клінічної медицини. - 2009. - № 1. - С. 46-50.

7. Дехтяр В.Б. Оцінка функціонального стану геному у дітей, хворих на бронхіальну астму на фоні недиференційованої дисплазії сполучної тканини / В.Б. Дехтяр, Л.Є. Ковальчук, О.С. Ястребова // Галицький лікарський вісник. - 2009. - № 2. - С. 23-26. (Обстеження дітей, забір цитологічного матеріалу, статистична обробка результатів).

8. Цимбаліста О.Л. Медикаментозна корекція епігенетичних механізмів регуляції активності генів у дітей, хворих на бронхіальну астму на фоні недиференційованої дисплазії сполучної тканини / О.Л. Цимбаліста, Л.Є. Ковальчук, В.Б. Дехтяр // Галицький лікарський вісник. - 2009. - № 3. - С. 73-76. (Обстеження і лікування хворих, забір матеріалу, статистична обробка результатів).

9. Пат. 45953 Україна, МПК А 61 Р 11/00, А 61 В 5/145 Спосіб корекції енергетичного обміну у дітей, хворих на бронхіальну астму на тлі недиференційованої дисплазії сполучної тканини / О.Л. Цимбаліста, В.Б. Дехтяр. - № u200910035; заявл. 02.10.09; опубл. 25.11.09, Бюл. № 22 (Збір матеріалу, оформлення документації).

10. Пат. 45954 Україна, МПК А 61 В 1/00, А 61 В5/0205, А 61 В5/083 Спосіб корекції імунологічної резистентності у дітей, хворих на бронхіальну астму на тлі недиференційованої дисплазії сполучної тканини / О.Л. Цимбаліста, В.Б. Дехтяр. - № u200910037; заявл. 02.10.09; опубл. 25.11.09, Бюл. № 22 (Збір матеріалу, підготовка до друку).