Патогенетичне обґрунтування лікування тварин із запальною хірургічною патологією препаратами з антиоксидантною дією - Автореферат

Вважається, що в патогенезі ранового процесу активні форми оксигену (АФО) відіграють суттєву роль у процесах ініціації запалення, формуванні ексудату та проліферації, мають цитотоксичну й імунорегулюючу дії (Sies H., 1997; Меньщикова Е.Б., Зенков Н.К., 1997; Маянский А.Н., 2007). У ветеринарній хірургії патогенетичні особливості асептичних, гнійних запальних процесів, операційного стресу з урахуванням динаміки прооксидантно-антиоксидантної рівноваги вивчалися у свиней (Ільніцький М.Г., 2002), коней (Передера Р.В., 2004) і фактично не досліджені в інших видів тварин, як не обґрунтовані й способи корекції порушень у системі ПОЛАОЗ при лікуванні. Визначити видоспецифічні особливості функціонування систем пероксидного окиснення ліпідів і антиоксидантного захисту організму у клінічно здорових особин тварин різних видів: великої рогатої худоби, свиней, овець і собак. Вивчити особливості клінічних показників, локальної та системної динаміки показників пероксидного окиснення й антиоксидантного захисту організму тварин у розвитку гострого гнійного запалення мяких тканин. Вивчити ефективність комплексного лікування тварин (великої рогатої худоби, собак, котів) із локалізованими формами гнійних запальних процесів з урахуванням „направленої корекції” ліпопероксидації й антиоксидантного захисту препаратами антиоксидантної дії.Вивчення структури найпоширеніших нозологічних форм хірургічної патології запального характеру у великої рогатої худоби і свиней проводили шляхом роботи з ветеринарною звітністю та регулярної хірургічної диспансеризації, а у собак - за матеріалами первинної документації, історій хвороб клінік ветеринарної медицини впродовж 2004-2007 рр. Враховуючи те, що інтенсивність ПОЛ і функціональна активність системи АОЗ є видоспецифічними й обумовлені еволюційно-закладеними особливостями, ми (на першому етапі експериментальних досліджень) провели оцінку прооксидантноантиоксидантного балансу організму, оксинювально-відновлювального потенціалу нейтрофільних гранулоцитів та рівня ліпідних метаболітів клінічно здорових тварин різних видів: великої рогатої худоби (n=15), свиней (n=15), овець (n=12) і собак (n=10). Тваринам дослідних груп з інтервалом у три доби внутрішньомязово вводили 1 % водні розчини румосолу, трифузолу і тіотриазоліну в дозі 1,0 мг/кг маси тіла тварини. Матеріалом для дослідження слугували водні розчини субстанцій морфолінію 3(4піридил)1,2,4триазоліл5тіоацетат (румосол) та піперединію 2(5(2фурил)4феніл1,2,4триазол3ілтіо)ацетат (трифузол) в 1 % концентраціях. Серед поголівя великої рогатої худоби в ході регулярної хірургічної диспансеризації виділяли тварин із гнійними ранами й абсцесами, яких розділили на дві групи - дослідну (n=19) і контрольну (n=18).У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми, що полягає у вивченні патогенетичних особливостей запальної реакції при хірургічних хворобах (експериментальне асептичне і септичне запалення, умовноасептичні операційні рани, спонтанно виникаючі локалізовані форми запальногнійних процесів) у тварин з урахуванням змін у системі ПОЛАОЗ. Питома вага хірургічної патології у великої рогатої худоби, за даними чотирьох сільськогосподарських товариств Полтавської області, становить 19,6 %, основними нозологічними формами якої були гнійні пододерматити (24,1 %), рани й виразкові процеси (21,3 %). При асептичному запаленні максимальна маніфестація клінічних ознак у великої рогатої худоби відбувається на 2-4 добу, що супроводжується підвищенням рівня МДА (Р0,05). Застосування у постопераційному періоді сучасного препарату з антиоксидантною дією - трифузолу - дозволило профілактувати розвиток післяопераційних гнійних запальних ускладнень в ексудативну фазу (проти 14,3 % в контролі) - у великої рогатої худоби і скоротити їх кількість до 25 % (проти 40 % в контролі) - у свиней. Експериментальне гостре гнійне запалення у великої рогатої худоби в період максимального його прояву характеризувалося значним зростанням рівня ГПЛ (Р<0,001), МДА (Р<0,01, Р<0,001), активності Кат (Р<0,01), умісту ЦП (Р<0,001) на фоні зниження активності СОД (Р<0,001) у запальному локусі.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми, що полягає у вивченні патогенетичних особливостей запальної реакції при хірургічних хворобах (експериментальне асептичне і септичне запалення, умовноасептичні операційні рани, спонтанно виникаючі локалізовані форми запальногнійних процесів) у тварин з урахуванням змін у системі ПОЛАОЗ. На цій основі патогенетично обґрунтовано лікування тварин із запальною хірургічною патологією шляхом застосування препаратів з антиоксидантною дією.

2. Питома вага хірургічної патології у великої рогатої худоби, за даними чотирьох сільськогосподарських товариств Полтавської області, становить 19,6 %, основними нозологічними формами якої були гнійні пододерматити (24,1 %), рани й виразкові процеси (21,3 %). У свиней хірургічна патологія реєструється у 49,0 %. При цьому домінуючим було гриженосійство (37,6 %). У собак, за матеріалами ветеринарної звітності чотирьох клінік ветеринарної медицини м. Полтава, хірургічна патологія зареєстрована в 23,0 %. Значну частку її структури становили гнійні (рани, абсцеси, флегмони, артрити, остеомієліти) запальні процеси, які реєстрували у 18,2 % випадків.

3. У крові клінічно здорових тварин різних видів реєструється фон первинних, проміжних і термінальних продуктів ПОЛ та окисної модифікації білків. У стані клінічної норми нейтрофілами генеруються АФО. Порівняно вищий рівень продуктів ПОЛ виявлено в субстратах крові свиней, а найнижчий - у собак.

Активність антиоксидантних ензимів „першої лінії захисту” (СОД, Кат) вираженіша у собак. У жуйних (велика рогата худоба, вівці) активніші ферменти глутатіонової системи - ГП, ГР та вищий вміст ГSH. Рівень ЦП у свиней набагато вищий, ніж у інших досліджених видів тварин.

4. При асептичному запаленні максимальна маніфестація клінічних ознак у великої рогатої худоби відбувається на 2-4 добу, що супроводжується підвищенням рівня МДА (Р0,05).

Формування асептичної запальної реакції в овець відбувалося впродовж 1-3 діб із вираженою компенсаторною відповіддю антиоксидантного потенціалу - зростанням умісту ЦП, купруму (Р<0,001), зниженням рівня феруму (Р<0,001) та загальних ліпідів (Р<0,001) без підвищення вмісту термінального продукту ПОЛ - МДА.

5. Встановлено, що похідні 1,2,4триазолу (румосол і трифузол), поряд з імуностимулювальною, гепатопротекторною та протизапальною діями виявляють антиоксидантну активність, що перевищує аналогічну шаблонного антиоксиданта тіотриазоліну на 8,5 % (румосол) та 4,1 % (трифузол). Окрім цього вони мають бактерицидні та фунгіцидні властивості: трифузол (E. coli, E. faecalis), румосол (Candida tropicalis, albicans et crusei).

6. Операційна травма у великої рогатої худоби (резекція зовнішньої яремної вени) провокує розвиток захисних реакцій з активацією ліпопероксидації (ЗОА, Р<0,001) на початкових стадіях вільнорадикального ланцюга (ГПЛ, Р<0,001; ДК, Р<0,001) без вірогідного накопичення токсичного термінального продукту ПОЛ - МДА.

Компенсаторне підвищення активності сироваткової Кат (Р0,05), спричинене операційною травмою, формуванням запальної реакції та активацією стресреалізуючих систем, відбувається на фоні зниженої активності компонентів глутатіонової системи та ПРЕ.

7. Адаптаційний синдром, що розвивається у відповідь на операційну травму, повязану з грижерозтином у свиней, супроводжується збільшенням у сироватці крові рівня МДА (Р0,05). Після сьомої доби післяопераційного періоду знижений уміст ЦП змінювався його зростанням (Р>0,05) при відносній сталості інших показників.

8. Застосування у постопераційному періоді сучасного препарату з антиоксидантною дією - трифузолу - дозволило профілактувати розвиток післяопераційних гнійних запальних ускладнень в ексудативну фазу (проти 14,3 % в контролі) - у великої рогатої худоби і скоротити їх кількість до 25 % (проти 40 % в контролі) - у свиней. Його застосування сприяло зниженню фону продуктів ПОЛ, а також активації власного антиоксидантного потенціалу організму.

9. Експериментальне гостре гнійне запалення у великої рогатої худоби в період максимального його прояву характеризувалося значним зростанням рівня ГПЛ (Р<0,001), МДА (Р<0,01, Р<0,001), активності Кат (Р<0,01), умісту ЦП (Р<0,001) на фоні зниження активності СОД (Р<0,001) у запальному локусі. Водночас у крові тварин зареєстровано підвищений фон продуктів ПОЛ, вірогідний щодо ГПЛ (Р<0,01), ІПЗ (Р<0,05), ТК (Р<0,05), при зниженій активності еритроцитарної каталази (Р<0,05). Показник НСТТЕСТУ у цей період підвищувався на 22,1 % (Р<0,01), що вказує на посилення оксигензалежного метаболізму нейтрофільних гранулоцитів.

10. Особливістю розвитку експериментального септичного запалення мяких тканин в овець є швидке (впродовж 24 годин) формування перифокального набряку з підвищенням температури тіла на 0,2-0,6 0С. На рівні мікроциркуляторного русла відмічена активація пероксидного окиснення з вірогідним зростанням умісту проміжних (ІПЗ, Р<0,01; ДК, Р<0,05, Р<0,01) та кінцевого (МДА, Р<0,001) продуктів ПОЛ; підвищенням активності Кат (Р<0,05), вмісту ЦП (Р<0,001) та пригніченням активності СОД (Р<0,001); відмічена тенденція до зниження вмісту нуклеїнових кислот і оксипроліну. В крові, поряд із зазначеними змінами, зареєстровано зростання показника НСТТЕСТУ на 30,4 % (Р<0,001). Характерним для овець було зниження рівня загального холестеролу (Р<0,001), загальних ліпідів (Р<0,001), феруму (Р<0,001) та збільшення вмісту купруму (Р<0,001).

11. Пофазне застосування мазі „Левоксид” та 2 % альтанової мазі на тлі внутрішньомязового введення 1 % розчину трифузолу в процесі лікування експериментальних гнійних ран у великої рогатої худоби сприяло зниженню рівня продуктів ПОЛ у вогнищі запалення і крові та реактивації ендогенної антиоксидантної системи з пригніченням ефекторної функції нейтрофілів. Це дозволяє скоротити терміни загоювання в 1,4 разу (Р<0,001) порівняно з використанням 5 % стрептоцидової мазі й кубатолу.

12. Пофазне застосування мазі „Левоксид” і 1 % кремемульсії трифузолу на фоні внутрішньомязового введення 1 % розчину трифузолу при експериментальних гнійних ранах у овець початково посилює оксигензалежний метаболізм нейтрофілів, що підтримує рівень початкових продуктів ліпопероксидації. До кінця лікування знижується фон токсичних продуктів ПОЛ і реактивується власний антиоксидантний потенціал організму як у локусі запалення, так і в крові. Прискорення загоювання, порівняно з контролем, становить 26 % (Р<0,001), а по відношенню до медикаментозного лікування з використанням левомеколю, мазі Вишневського і натрію селеніту - 8,5 % (Р<0,01).

13. Доцільність комплексного використання засобів з антиоксидантною дією в лікуванні запальногнійних процесів у тварин підтверджується обєктивними критеріями оцінки клінічного стану, планіметричними, цитологічними, гістологічними, мікробіологічними, гематологічними й біохімічними дослідженнями.

14. „Направлена корекція” процесів ПОЛ і АОЗ новими багатофакторними препаратами - похідними 1,2,4триазолу - при лікуванні спонтанно виникаючих локалізованих форм гнійних запальних процесів дозволяє скоротити терміни лікування на 19,2 % у собак, 11,3 % - у котів і 10,1 % - у великої рогатої худоби.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Як діагностичні і прогностичні маркери характеру перебігу хірургічних хвороб запального характеру (умовноасептичні рани, локалізовані форми гнійних запальних процесів), а також для оцінки ефективності лікувальних заходів рекомендуємо визначати рівень стабільних продуктів ПОЛ - ГПЛ, ДК, МДА та загальноприйнятий показник стійкості антиоксидантної системи - активність СОД і Кат.

Для виключення надмірної ліпопероксидації внаслідок порушень ліпідного обміну пропонуємо визначати вміст ліпідних метаболітів (загальні ліпіди, загальний холестерол). При їх умісті в сироватці крові у межах фізіологічної норми рекомендується проводити загальний аналіз крові для підтвердження наявності запального процесу. Показником оксигенактивуючої та імунної реактивності нейтрофілів є НСТТЕСТ.

2. Виявлення змін у системі ПОЛАОЗ є показаннями для застосування засобів з антиоксидантною дією: - для корекції надмірної ліпопероксидації та підтримання активності антиоксидантного захисту організму при загоюванні операційних ран пропонуємо використовувати препарат „Трифузол” (1 % водний розчин) відразу по закінченні оперативного втручання та через кожні 72 години до загоювання ран шляхом внутрішньо-мязового введення в дозі 1,0 мг/кг;

- медикаментозну корекцію окиснювального стресу при лікуванні локалізованих запальногнійних процесів у тварин рекомендуємо проводити, використовуючи 1 раз/добу мазі з антиоксидантними компонентами: „Левоксид” - у першу фазу ранового процесу; 1 % кремемульсію трифузолу чи 2 % альтанову мазь - у другу.

Системно рекомендуємо інєкції 1 % водних розчинів трифузолу, румосолу (1,0 мг/кг внутрішньомязово) з інтервалом 48 годин.

3. Матеріали дисертаційної роботи доцільно використовувати в процесі читання лекцій та проведення лабораторних занять із ветеринарної хірургії на факультетах ветеринарної медицини вищих навчальних закладів та як теоретичну базу для обґрунтування лікувально-профілактичних заходів при хірургічних запальних процесах у тварин.

1. Киричко Б.П. Зміни показників ліпопероксидації та системи антиоксидантного захисту при гострому асептичному запаленні у великої рогатої худоби / Б.П. Киричко // Вісник Полтавської державної агарної академії. - 2004. - № 1. - С. 78-79.

2. Киричко Б.П. Індикація рівня ліпопероксидації та антиоксидантної активності крові свиней при грижерозтині / Б.П. Киричко // Вісник Сумського національного аграрного університету. - 2004. - № 2 (11). - С. 79-81.

3. Киричко Б.П. Вільнорадикальне окислення у динаміці хірургічного лікування актиномікозу у великої рогатої худоби / Киричко Б.П. // Зб. наук. праць Луганського національного аграрного університету. - 2004. - № 35/47. - С. 74-77.

4. Іздепський В.Й. Роль перекисного окислення ліпідів і антиоксидантної системи в патогенезі запальних процесів у тварин / В.Й. Іздепський, Б.П. Киричко, Т.Г. Панасова // Вісник Полтавської державної агарної академії. - 2004. - № 3. - С. 93-98. (Здобувач провів експериментальні дослідження, брав участь в інтерпретації отриманих результатів та написанні статті).

5. Киричко Б.П. Показатели липопероксидации и антиоксидантной системы при острых асептических и гнойных воспалительных процессах у крупного рогатого скота / Б.П. Киричко // Актуальные пробл. вет. хирургии: сб. научн. трудов Уральской государственной академии ветеринарной медицины. - Троицк, 2004. - С. 63-65.

6. Киричко Б.П. Реакція системи глутатіона на багатократні оперативні втручання у великої рогатої худоби / Б.П. Киричко // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: зб. наукових праць Харківської державної зооветеринарної академії. - 2004. - Вип. 12, Ч. 3. - С. 53-55.

7. Киричко Б.П. Изменения некоторых показателей перекисного окисления липидов и антиоксидантной системы при воспалительных процессах у крупного рогатого скота / Б.П. Киричко // Уч. записки учреждения образования «Витебская государственная академия ветеринарной медицины». - 2004. - Т.40, Ч.1. - С. 72-74.

8. Киричко Б.П. Індикація окислювального стресу при хірургічних запальних процесах у великої рогатої худоби і способи його корекції / Б.П. Киричко // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2004. - № 4. - С. 48-51.

9. Киричко Б.П. Вплив препаратів антиоксидантної дії на клінікобіохімічний прояв гострого асептичного запалення / Б.П. Киричко // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2005. - № 2. - С. 52-53.

10. Киричко Б.П. Аспекти профілактики післяопераційних гнійнозапальних ускладнень у тварин / Б.П. Киричко // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2005. - № 3. - С. 129-131.

11. Киричко Б.П. Зміни прооксидантноантиоксидантного гомеостазу при руменотомії у бугайців і спосіб його корекції вігозином / Б.П. Киричко // Ветеринарна медицина: міжвідомчий тематичний збірник. - Харків, 2005. - № 85. - Т.1. - С. 506-509.

12. Киричко Б.П. Деякі питання патогенезу окиснювального стресу при запальних процесах у тварин / Б.П. Киричко // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. - 2006. - Вип. 41. - С. 83-88.

13. Киричко Б.П. Загоювання ран у великої рогатої худоби під впливом засобів антиоксидантної дії / Б.П. Киричко, O.Б. Киричко // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2006. - № 4. - С. 185-187. (Здобувач провів клінічні дослідження з визначення ефективності лікування ран).

14. Киричко Б.П. Патоморфологічні зміни при гнійних ранах у великої рогатої худоби за різних схем лікування / Б.П. Киричко // Зб. наук. праць Луганського національного аграрного університету. - 2006. - № 69/92. -

С. 181-187.

15. Киричко Б.П. Патогенетичне обгрунтування локального використання засобів антиоксидантної дії при гнійнозапальних процесах у тварин / Б.П. Киричко // Наукові праці Полтавської державної аграрної академії. - 2006. - Т. 5 (24). - С. 31-36.

16. Киричко О.Б. Мікробний ценоз гнійних ран у великої рогатої худоби при застосуванні комбінації антибактеріальних і антиоксидантних засобів / O.Б. Киричко, Б.П. Киричко // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2007. - № 1. - С. 100-101. (Здобувач провів лікування тварин, відбір ранового біоптату, інтерпретацію отриманих результатів та написання статті).

17. Киричко Б. Лікування гнійних ран у великої рогатої худоби з комплексним використанням антиоксидантних засобів / Б. Киричко // Ветеринарна медицина України. - 2007. - № 3. - С. 37-40.

18. Киричко Б.П. Патогенетична роль тканинного прооксидантноантиоксидантного гомеостазу при гнійнозапальних процесах у тварин / Б.П. Киричко // Ветеринарна біотехнологія. - 2007. - Бюл. № 10. - С. 61-66.

19. Киричко Б.П. Вивчення антиоксидантної активності деяких похідних 1,2,4триазолу / Б.П. Киричко // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2007. - № 2. - С. 125-126.

20. Синтез, фізикохімічні властивості та біологічна активність солей 2(5R’4R1,2,4триазол3ілтіо)ацетатних кислот / О.І. Панасенко, Є.Г. Книш, В.В. Парченко, А.Г. Каплаушенко, А.С. Гоцуля, Ю.В. Маковик, С.М. Куліш, В.Й. Іздепський, Б.П. Киричко // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2007. - № 3. - С. 27-28. (Здобувач вивчив окремі біологічні властивості похідних 1,2,4триазолу).

21. Киричко Б.П. Вплив препарату ВПК108 на інтенсивність перекисного окислення ліпідів у тканинах овець при лікуванні гнійного вогнища / Б.П. Киричко, С.С. Челідзе // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. - 2007. - Т. 9, № 2 (33). - Ч.1. - С. 66-69. (Здобувач провів лікування хворих тварин, лабораторні дослідження, аналіз одержаних даних та написання статті).

22. Кулинич С.М. Особливості патогенезу гнійнозапальних процесів дистального відділу кінцівки у великої рогатої худоби / С.М. Кулинич, Б.П. Киричко, О.Г. Мисик // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького. - 2007. - Т. 9, № 3 (34). - Ч.1. - С. 94-98. (Здобувач вивчив зміни показників ліпопероксидації й антиоксидантного захисту, брав участь у написанні статті).

23. Киричко Б.П. Аспекти застосування похідних 1,2,4триазол3тіону у свинарстві / Б.П. Киричко // Науковотехнічний бюлетень Інституту біології тварин і ДНДКІ ветпрепратів та кормових добавок. - 2007. - Вип. 8. - № 3, 4. - С. 51-59.

24. Іздепський В.Й. Антиоксидантотерапія гнійних ран у овець в експерименті / В.Й. Іздепський, Б.П. Киричко, С.С. Челідзе // Зб. наук. праць Луганського національного аграрного університету. - 2007. - № 78/101. - С. 255-259. (Здобувач розробив методику експериментальних досліджень, брав участь у їх реалізації та інтерпретував одержані результати).

25. Киричко Б. Прооксидантноантиоксидантний статус в овець у нормі та при гострому гнійному запаленні / Б. Киричко, С. Челідзе // Ветеринарна медицина України. - 2007. - № 10. - С. 28-30. (Здобувач провів повний спектр лабораторних досліджень, аналіз результатів та написав статтю).

26. Челідзе С.С. Динаміка показників природної резистентності овець при гострому асептичному запаленні / С.С. Челідзе, Б.П. Киричко // Вісник Державного вищого навчального закладу „Державного агроекологічного університету”. - 2007. - Т. 1. - № 2 (19). - С. 237-242. (Здобувач розробив методику досліджень та брав участь у написанні статті).

27. Киричко Б.П. Вивчення антимікробних властивостей субстанції ВПК108 при експериментальних гнійних ранах у овець / Б.П. Киричко, С.С. Челідзе // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2007. - № 4. - С. 109-111. (Здобувач провів відбір ізолятів мікробної флори, приготування препарату, аналіз одержаних результатів та написання статті).

28. Киричко Б.П. Действие препаратов - производных триазола на клиникобиохимический статус животных / Б.П. Киричко, Е.Г. Кныш, В.В. Парченко // Сельскохозяйственная биология. - 2008. - № 2. - С. 98-102. (Здобувач провів клінікоекспериментальні дослідження та написання статті).

29. Іздепський В. Особливості перебігу асептичного та гнійного запалення в овець і його корекція / В. Іздепський, С. Челідзе, Б. Киричко [та ін.] // Ветеринарна медицина України. - 2008. - № 3. - С. 33-35. (Здобувач брав участь у розробці методик досліджень, їх реалізації, аналізі одержаних результатів, написанні статті).

30. Подпрятов С.Є. Динаміка мікробної забрудненості експериментальних гнійних ран при застосування замісної естрогеноліпосомальної терапії / С.Є. Подпрятов, І.І. Дігтяр, І.В. Дудкіна, Б.П. Киричко [та ін.] // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2008. - Т. 7., Вип. 1-2. - С. 241-244. (Здобувач провів лікування хворих тварин й аналіз отриманих результатів).

31. Киричко Б.П. Динаміка РНК і ДНК у біоптатах гнійних ран у овець за різних методів їх лікування / Б.П. Киричко, О.Б. Киричко, І.І. Дігтяр // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького. - 2008. - Т. 10, № 2 (37). - Ч.1. - С. 105-108. (Здобувач провів лікування тварин, аналіз одержаних результатів та написання статті).

32. Киричко О.Б. Видоспецифічні особливості систем пероксидного окиснення ліпідів і антиоксидантного захисту / О.Б. Киричко, Б.П. Киричко // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2008. - № 2. - С. 138-140. (Здобувач підготував методики досліджень, відібрав зразки крові; брав участь у проведені досліджень, їх аналізі, написанні статті).

33. Киричко Б.П. Ефективність направленої корекції процесів пероксидного окиснення ліпідів і антиоксидантного захисту при лікуванні локалізованих форм гнійнозапальних процесів у великої рогатої худоби / Б.П. Киричко // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2008. - № 2. - С. 154-157.

34. Іздепський В.Й. Корекція перекисного окиснення ліпідів і антиоксидантного захисту при гнійнозапальних процесах у тварин / В.Й. Іздепський, Б.П. Киричко // Зб. наук праць Луганського національного аграрного університету. - 2008. - № 84. - С. 54-60. (Здобувач провів лікування хворих тварин, брав участь в аналізі одержаних результатів та написанні статті).

35. Іздепський В.Й. Динаміка РНК, ДНК та оксипроліну в біоптатах з гнійних ран у овець за різних методів їх лікування / В.Й. Іздепський, Б.П. Киричко, О.Б. Киричко [та ін.] // Зб. наук праць Луганського національного аграрного університету. - 2008. - № 92. - С. 84-86. (Здобувач провів лікування хворих тварин, відбір біоптату, аналіз одержаних результатів, написання статті).

36. Іздепський В.Й. Динаміка деяких показників антиоксидантної системи крові овець при експериментальному асептичному запаленні / В.Й. Іздепський, Б.П. Киричко, С.С. Челідзе // Науковий вісник Луганського національного аграрного університету. - 2009. - № 4. - С. 3942. (Здобувач розробив методики досліджень, брав участь у їх реалізації та написанні статті).

37. Киричко Б.П. Динаміка антиоксидантних ферментів у тканинних біоптатах під час лікування локалізованих форм гнійної інфекції у собак / Б.П. Киричко // Матеріали VI Державної наук.практ. конф. [„Аграрна наука - виробництву”], (Біла Церква, 1415 листопада 2007 р.) / Міністерство аграрн. політики України, Білоцерківський держ. аграрн. унт. - Біла Церква, 2007. - Ч.1. - С. 82-83.

38. Киричко Б.П. Перспективи використання сучасних похідних 1,2,4тріазолу у ветеринарній практиці / Б.П. Киричко, Р.В. Передера, Г.В. Слюсар // Матеріали IV Міжнародної наук.практ. конф. з утримання, годівлі та лікування диких тварин, 2526 квітня 2008 р. / Київський зоопарк. - Київ, 2008. - С. 115-117. (Здобувач розробив методики досліджень та провів їх реалізацію з інтерпретацією результатів і написанням статті).

39. Методичні рекомендації

40. Пероксидне окиснення ліпідів і антиоксидантна система у патогенезі хірургічних запальних процесів і стресових станів у тварин та їх корекція: Методичні рекомендації / [В.Й. Іздепський, Б.П. Киричко, О.Б. Киричко та ін.] - Полтава: РВВ ПДАА, 2007. - 21 с. (Затв. Наук.метод. радою Державн. комітету вет. медицини України, протокол № 1 від 20 грудня 2007 р.). (Здобувачу належить авторство клінічноекспериментальних досліджень, їх аналіз, написання методичних рекомендацій).

41. Патент України на корисну модель № 21887. Засіб для лікування гнійних ран мяких тканин у тварин / Іздепський В.Й., Киричко Б.П., Киричко О.Б.; заявник і патентовласник Киричко Б.П.; заявл. 02.10.2006; опубл. 10.04.2007, Бюл. № 4. (Здобувач провів клінічноекспериментальні дослідження, розробив нормативну документацію).

42. Патент України на корисну модель № 22303. Спосіб лікування гнійних ран мяких тканин у великої рогатої худоби / Іздепський В.Й., Киричко Б.П., Киричко О.Б.; заявник і патентовласник Киричко Б.П.; заявл. 02.10.2006; опубл. 25.04.2007, Бюл. № 5. (Здобувач провів клінічноекспериментальні дослідження, розробив нормативну документацію).

43. Патент України на винахід № 87184 Похідні 1,2,4триазол3ілтіоацетатної кислоти, що виявляють антиоксидантну, гепатопротекторну та імуностимулюючу активність /Книш Є.Г., Парченко В.В., Панасенко О.І., Каплаушенко А.Г., Маковик Ю.В., Куліш С.М., Гоцуля А.С., Іздепський В.Й., Киричко Б.П., Мисик О.Г.; заявник і патентовласник Панасенко О.І.; заявл. 02.08.2007; опубл. 25.06.2009, Бюл. № 12. (Здобувач брав участь у вивченні окремих біологічних властивостей похідних 1,2,4триазолу).