Патогенетичне обґрунтування лікування корів, хворих на хронічний гнійно-катаральний ендометрит - Автореферат

бесплатно 0
4.5 178
Обґрунтування схеми комплексного лікування корів, хворих на хронічний гнійно-катаральний ендометрит. Розкриття механізмів імунної відповіді організму при сумісному реґіонарному застосуванні антибактерійних, стимулюючих і гормональних препаратів.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Про високу розповсюдженість симптоматичної неплідності серед корів у різні роки можна судити з робіт провідних фахівців із питань відтворення тварин (Звєрєва Г.В., Хомин С.П., 1976, 2001; Яблонський В.А., 1989, 2000, 2006, 2007; Любецький В.Й., 1997, 2006; Логвинов Д.Д., 1975; Харута Г.Г., 2005; Харенко М.І., Косенко В.М., 1995; Калиновський Г.М., 2006 та ін.). Враховуючи складну етіологію та патогенез хронічного гнійно-катарального ендометриту у корів, розлади загального обміну речовин, нейроендокринної регуляції, системи імунного захисту організму, важливим є подальше вивчення даної патології, розробка ефективних методів терапії на основі раціонального застосування лікарських засобів, які б поряд із відновленням репродуктивної функції забезпечували імунореабілітацію хворого організму. Робота проводилась згідно з програмою наукових досліджень кафедри ветеринарного акушерства і хірургії Подільського державного аграрно-технічного університету за темами: 1) “Патогенетичне обґрунтування комплексної терапії хронічного ендометриту у корів” (державний реєстраційний номер-0104U000872); 2) “Розробка та впровадження нових методів імунодіагностики та імунокорекції організму корів з патологією органів розмноження і молочної залози” (державний реєстраційний номер - 0107U012408); 3) “Розробка та впровадження нових методів відновлення та підвищення відтворної здатності корів і телиць в умовах господарств Хмельницької області” (державний реєстраційний номер - 0107U012409). Мета роботи - обґрунтувати схеми комплексного лікування корів, хворих на хронічний гнійно-катаральний ендометрит, розкрити механізми імунної відповіді організму при сумісному реґіонарному застосуванні антибактерійних, стимулюючих і гормональних препаратів. Для досягнення мети були поставлені такі завдання: - провести акушерську і гінекологічну диспансеризацію для встановлення причин виникнення, сезонності та поширення хронічного гнійно-катарального ендометриту в корів у господарствах Хмельницької області;Клінічні та виробничі дослідження проведено на 1256 коровах української чорно-рябої молочної породи з річною продуктивністю 4500-5000 кг. З метою перевірки лікувальної ефективності реґіонарних методів введення етіотропних та стимулюючих препаратів при хронічному гнійно-катаральному ендометриті із хворих корів було сформовано 8 дослідних (22-35 доба після родів) і 1 контрольну групу (корови з фізіологічним перебігом післяродового періоду). Перед початком клінічного експерименту нами дослідним шляхом були визначені оптимальні дози реґіонарного застосування препаратів, їх сумісність та синергічність дії у комплексних схемах терапії корів, хворих на хронічний гнійно-катаральний ендометрит. Лабораторні дослідження хворих корів проводили на початку досліду (до лікування) - у період виражених клінічних ознак хронічного гнійно-катарального ендометриту та після клінічного одужання пацієнтів (на 14-16 добу досліду). У результаті проведеної акушерської та гінекологічної диспансеризації молочного поголівя дослідних господарств встановлено, що вихід телят і середній проміжок часу від отелення до запліднення значно різняться від рекомендованих та економічно доцільних показників: інтервал між отеленням та новою вагітністю в 1,5-2 рази перевищував рекомендований, низькою була ефективність осіменіння самок, що врешті відбилось на погіршенні основного показника відтворення - виходу телят на 100 корів (табл.У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що полягає у клінічному, імунологічному та експериментальному обґрунтуванні окремих питань лікування корів, хворих на хронічний гнійно-катаральний ендометрит. Хронічний гнійно-катаральний ендометрит у корів характеризується: високою поширеністю - до 23 % від усіх акушерсько-гінекологічних захворювань, вираженою сезонністю - у зимово-стійловий період зустрічається в 4 рази частіше порівняно з пасовищним. Перебіг хронічного гнійно-катарального ендометриту проходить на фоні імуносупресії та дисфункції показників клітинного імунітету організму: на 10,5 % знижувався вміст Т-лімфоцитів, на 15 % зростав вміст “0”-клітин, на 7 % нижчим фізіологічних показників був Т-індекс. Хронічний гнійно-катаральний ендометрит корів характеризується суттєвими змінами показників неспецифічного захисту організму: вірогідно знижувався показник бактерицидної активності сироватки крові (на 11,7 %) та фагоцитарної активності нейтрофілів (на 21,1 %), на 8,6 % зростала лізоцимна активність сироватки крові.

План
Основний зміст роботи

Вывод
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що полягає у клінічному, імунологічному та експериментальному обґрунтуванні окремих питань лікування корів, хворих на хронічний гнійно-катаральний ендометрит.

Основними причинами значного поширення симптоматичної неплідності (34 %) на ґрунті запальних процесів у геніталіях корів дослідних господарств є: відсутність родильних приміщень, некваліфікована рододопомога, несвоєчасне встановлення діагнозу та проведення ефективного лікування післяродового ендометриту.

Хронічний гнійно-катаральний ендометрит у корів характеризується: високою поширеністю - до 23 % від усіх акушерсько-гінекологічних захворювань, вираженою сезонністю - у зимово-стійловий період зустрічається в 4 рази частіше порівняно з пасовищним.

Перебіг хронічного гнійно-катарального ендометриту проходить на фоні імуносупресії та дисфункції показників клітинного імунітету організму: на 10,5 % знижувався вміст Т-лімфоцитів, на 15 % зростав вміст “0”-клітин, на 7 % нижчим фізіологічних показників був Т-індекс.

Хронічний гнійно-катаральний ендометрит корів характеризується суттєвими змінами показників неспецифічного захисту організму: вірогідно знижувався показник бактерицидної активності сироватки крові (на 11,7 %) та фагоцитарної активності нейтрофілів (на 21,1 %), на 8,6 % зростала лізоцимна активність сироватки крові.

Для хронічної форми гнійно-катарального ендометриту у корів характерним є накопичення в сироватці крові великого вмісту циркулюючих імунних комплексів (до 143,4 ум. од. ОЩ), що пояснюється довготривалим антигенним впливом із вогнища запалення на систему захисту організму.

Запропоноване комплексне реґіонарне (внутрішньоартеріальне та паравагінальне) застосування тилозину, енрофлоксацину, окситоцину та броестрофану в поєднанні з іхтіолотерапією є високоефективним методом лікування корів, хворих на хронічний гнійно-катаральний ендометрит, що дозволяє в 1,5-2 рази зменшити разову та курсову дозу препаратів, що попереджає їх токсичну та імуносупресивну дію.

Запропоноване реґіонарне введення водних розчинів іхтіолу підвищує дієвість антибіотикотерапії та сприяє швидшому відновленню відтворної функції перехворілих корів: ефективність лікування зросла в середньому на 7,3 %, на 2,5 дні скоротився його термін, на 14,6 % підвищилась запліднюваність корів після першого осіменіння.

Доповнення комплексної терапії корів за хронічного гнійно-катарального ендометриту реґіонарним введенням 5 і 10 % водних розчинів іхтіолу зумовлює більш активну нормалізацію порушених гематологічних показників та проявляє виражену імунотропну дію.

Економічний ефект від проведеного лікування корів, хворих на хронічний гнійно-катаральний ендометрит, на 1 грн. витрат становив 2,8 грн.

Пропозиції виробництву

Для лікування корів, хворих на хронічний гнійно-катаральний ендометрит, рекомендуємо застосовувати внутрішньоартеріальне (у внутрішню здухвинну артерію за Ліповцевим І.П.) введення антибіотиків: 2,5 мг/кг тилозину і 1,6 мг/кг енрофлоксацину з повторним інєктуванням у таких же дозах паравагінально через 48 годин.

З метою підвищення ефективності антибіотикотерапії та прискорення відновлення статевої функції у схеми терапії корів за хронічного гнійно-катарального ендометриту доцільно включати внутрішньоартеріальне введення 20 мл 5 %-го водного розчину іхтіолу, 25 ОД окситоцину та 1 мл броестрофану з повторним інєктуванням 20 мл 10 %-го водного розчину іхтіолу паравагінально через 48 годин.

Список литературы
1. Боднар О.О. Застосування біостимуляторів при акушерсько-гінекологічній патології у корів / О.О.Боднар, М.М.Желавський, С.П.Керничний, О.М.Борисенко // Вісник Сумського національного аграрного університету. - Суми, 2003. - № 10. - С. 12-15.

2. Яблонський В.А. Оптимізація умов проведення реакції розеткоутворення з лімфоцитами великої рогатої худоби / В.А.Яблонський, О.О.Боднар, М.М.Желавський, С.П.Керничний, О.М.Борисенко // Науковий вісник Національного аграрного університету. - Київ, 2004. - № 75. - С. 248-254.

3. Яблонський В.А. Досвід внутрішньосудинного застосування фторхінолонів у комплексній схемі лікування гнійного ендометриту та маститу у корів / В.А.Яблонський, О.О.Боднар, М.М.Желавський, С.П.Керничний // Науковий вісник Національного аграрного університету. - Київ, 2004. - № 76. - С. 239-242.

4. Боднар О.О. Стан системи фагоцитозу при клінічному ендометриті та маститі у корів / О.О.Боднар, М.М.Желавський, С.П.Керничний, Г.О.Горкуша // Вісник Сумського національного аграрного університету. - Суми, 2004. - Вип. 2. - № 11. - С. 15-17.

5. Боднар О.О. Реґіонарне застосування тилозину, броестрофану та окситоцину при гнійному ендометриті у корів / О.О.Боднар, С.П.Керничний // “Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції”. -Одеса, 2004. - Ч. 2. - С. 60-63.

6. Керничний С.П. Поширення та етіопатогенетичне обґрунтування лікування ендометриту у корів в господарствах Хмельницької області / С.П.Керничний // Вісник Сумського національного аграрного університету. - Суми, 2004. - Вип. 7. - № 12. - С. 65-67.

7. Боднар О.О. Застосування лейкоцитарної плазми в комплексній терапії гнійного ендометриту у корів / О.О.Боднар, С.П.Керничний // Науково-технічний бюлетень інституту біології тварин і ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. - Львів, 2005. - Вип. 6. - № 2. - С. 12-14.

8. Боднар О.О. Підвищення ефективності антибіотикотерапії при гнійному ендометриті у корів / О.О.Боднар, С.П.Керничний // Збірник статей „Проблеми екології ветеринарної медицини Житомирщини” / Державний агроекологічний університет. - Житомир, 2005. - С. 126-128.

9. Боднар О.О. Характеристика імунного статусу організму корів з різними формами неплідності / О.О.Боднар, С.П.Керничний, Т.В.Захарова, А.С.Тимчук // Біологія тварин. - Львів, 2006. - Т. 8. - № 1-2. - С. 196-199.

10. Боднар О.О. Характеристика неспецифічної резистентності організму корів з різними формами патології статевих органів / О.О.Боднар, С.П.Керничний, Т.В.Захарова, А.С.Тимчук // Наук.-тех. бюл. Ін-ту біол. тварин і ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. - Львів, 2007. - Вип. 8. - № 1-2. - С. 130-132.

11. Керничний С.П. Характер імунної відповіді при різних режимах терапії хронічного ендометриту у корів / С.П.Керничний // Вісник Сумського Національного аграрного університету. - Суми, 2007. - Вип. 8. - № 19. - С. 52-55.

12. Боднар О.О. Інтенсивна терапія акушерської патології у корів / О.О.Боднар, С.П.Керничний, Т.В.Захарова, // Методичні рекомендації для спеціалістів ветеринарної медицини.- Камянець-Подільський, 2008. - 26 с.

Керничний С. П. Патогенетичне обґрунтування лікування корів, хворих на хронічний гнійно-катаральний ендометрит. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.07 - ветеринарне акушерство. - Національний аграрний університет, Київ, 2008.

Дисертацію присвячено вивченню поширення симптоматичної неплідності серед поголівя великої рогатої худоби у пяти господарствах південно-західного регіону Поділля та розробці комплексних схем терапії корів за хронічного гнійно-катарального ендометриту.

Встановлено взаємозвязки між виникненням та перебігом хронічного гнійно-катарального ендометриту у корів із імунобіологічною реактивністю їх організму, а також у динаміці його перебігу, під час лікування та реабілітації пацієнтів. У результаті проведених клініко-експериментальних досліджень обґрунтовані, розроблені та апробовані ефективні схеми лікування корів із хронічною формою гнійно-катарального ендометриту, які ґрунтуються на реґіонарних методах антимікробної терапії в комплексі із стимулюючими та патогенетичними засобами впливу на організм хворих тварин.

Обґрунтовано необхідність застосування імуностимулюючої та імунокорегуючої терапії. Запропоноване комплексне лікування корів, хворих на хронічний гнійно-катаральний ендометрит з елементами раціонального застосування етіотропних та стимулюючих засобів, на відміну від інших схем терапії, є достатньо ефективним та економічно доцільним. Доповнення запропонованої антибактеріальної терапії реґіонарним введенням водних розчинів іхтіолу позитивно впливає на гематологічні та імунологічні показники крові хворих корів, обумовлює вірогідне зростання кількості лімфоцитів, Т-клітин та основних імунорегулюючих індексів, а також факторів неспецифічного захисту організму.

Керничний С. П. Патогенетическое обоснование лечения коров, больных хроническим гнойно-катаральным эндометритом. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.07 - ветеринарное акушерство. - Национальный аграрный университет, Киев, 2008.

Диссертация посвящена изучению распространения симптоматического бесплодия среди поголовья крупного рогатого скота в юго-западном регионе Подолья и разработке комплексных схем терапии коров, больных хроническим гнойно-катаральным эндометритом.

За время проведения клинико-экспериментальных исследований была изучена этиология, распространение и особенности клинического проявления хронического гнойно-катарального эндометрита у коров в пяти хозяйствах Хмельницкой области.

Установлена взаимосвязь между возникновением и протеканием хронического гнойно-катарального эндометрита у коров с иммунобиологической реактивностью их организма, в динамике его течения, во время лечения и реабилитации. В результате проведенных клинико-экспериментальных исследований научно обоснованы, разработаны и апробированы схемы лечения коров с хронической формой гнойно-катарального эндометрита, которые базируются на регионарных методах антимикробной терапии в сочетании со стимулирующими и патогенетическими средствами влияния на организм больных животных.

На основе полученных экспериментальных данных установлено, что регионарная полиантибиотикотерапия коров с хроническим гнойно-катаральным воспалением матки, инъекционными формами энрофлоксацина и тилозина является более действенным способом лечения этой патологии, чем моноантибиотикотерапия данными препаратами. Для повышения физиологического тонуса гениталий и освобождения матки от экссудата рекомендован ректальный массаж половых органов с последующим (одновременно с антибиотиками) интраартериальным введением 1 мл броэстрофана и 20-25 ЕД окситоцина.

Клиническими исследованиями установлено, что дополнение предлагаемых схем антибиотикотерапии регионарным введением ихтиола значительно повышает эффективность антимикробной терапии, а также способствует динамичной нормализации показателей иммунитета и неспецифической резистентности организма. При этом в среднем на 2,5 дня сокращается срок лечения и на 17,4 % снижается индекс осеменения выздоровевших коров, а эффективность лечения возрастает на 7,3 %.

Kernychnyi S. Pathogenesis treating substation chronic endometritis in blood. - Manuscript.

The dissertation for getting candidates degree of veterinary sciences according to the specialty 16.00.07 - veterinary obstetrics. - National agrarian university, Kyiv, 2008.

The dissertation for getting devoted to broaden symptomatic unfoetus studying among cattle on the south - western Podilya region and elaborating effective complex-consistent therapy chronicle endometritis in blood scheme.

It was settled links with appearing and course chronicle endometritis in blood with imunobiological reaction its organisms, and also in its running dynamics, when treating and patients rehabilitation. At the end of realization clinical-experimental investigations it was elaborated effective treating schemes of chronicle endometritis forms, which are grounded on regionary methods antimicrobial therapy in complex with stimulation and influence pathogenesis means to sick cow organism.

It was substantiated the necessity of using immune-incentive and immune-correct therapy. It was suggested complex treatment to sick endometritis cows with effective administration elements and incentive means, in contrast to other therapy schemes, are effective and economically expedient.

Размещено на .ru

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?